Ухвала

від 23.10.2014 по справі 816/3227/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 р.Справа № 816/3227/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

представників сторін: позивача - Магди В.А., відповідача - Решетнік М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. по справі № 816/3227/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (далі по тексту - ПАТ "Тепловозоремонтний завод", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - ДПІ у м.Полтаві, відповідач), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0000182308.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. по справі № 816/3227/14 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 31 липня 2014 року №0000182308.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Публічного акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 360 (триста шістдесят) гривень.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. по справі № 816/3227/14, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована ненаданням належної оцінки судом першої інстанції доводам податкового органу щодо неможливості встановити зв'язок між актами виконаних робіт та локальними кошторисами, складеними під час здійснення спірних господарських операцій, з огляду на відсутність в цих документах дати їх складання та розшифровки підписів осіб, уповноважених на підписання відповідної документації. Окрім цього з посиланням на висновки акту Кременчуцької ОДПІ від 28 лютого 2014 року №614/16-03-22-02-12/36195209 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ПП "Польщиков і К" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Асток Інвест" за період вересень 2013 року, яким встановлено відсутність платника за місцезнаходженням, та довідки Західної ОДПІ м. Харкова від 27 березня 2014 року №242/20-33-22-03-07/38774815 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за грудень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, встановлено нереальність здійснення господарських операцій наполягав на неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту вересня, грудня 2013 року суми податку на додану вартість відповідно в розмірі 76586 грн. та 43410,13 грн. з отримання ремонтних робіт у ПП «Польщиков і К» та отримання послуг з фарбування мостових кранів, робіт з ремонту фонаря, дизельного цеху, робіт з планування ділянки у ТОВ «Слобожанський агропромисловий союз». За таких обставин вважає податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0000182308 правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній та просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. по справі № 816/3227/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування свої правової позиції вказав, що реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами у спірних відносинах підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності та виконанні сторонами своїх зобов'язань за угодами в повному обсязі. Зазначав, що платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у процесі сплати податків до бюджету. Отже, прийняте відповідачем за наслідками перевірки податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2014 року №0000182308 є неправомірним, оскільки при формуванні податкового кредиту позивачем дотримані вимоги Податкового кодексу України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" (код ЄДРПОУ 13962568) зареєстровано як юридична особа 20 вересня 1994 року, номер запису 1 588 120 0000 000437 (а.с. 69); взято на облік в органах державної податкової служби та є платником податку на додану вартість (а.с. 69 зворотній бік, 125).

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010, є: ремонт і технічне обслуговування інших транспортних засобів, виробництво залізничних локомотивів і рухомого складу, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, неспеціалізована оптова торгівля, вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (а.с. 126).

ДПІ у м. Полтаві згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, у період з 09 липня 2014 року по 15 липня 2014 року, проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Тепловозоремонтний завод" по взаємовідносинах з ПП "Польщиков і К" за вересень 2013 року та з ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" за грудень 2013 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 18 липня 2014 року №4371/16-01-22-02/13962568 (а.с. 9-15), за висновками якого зафіксовано порушення позивачем пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено:

- завищення податкового кредиту за вересень 2013 року на суму 76586 грн. по взаємовідносинам з ПП "Польщиков і К", що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації) за вересень 2013 року на суму 76586 грн.,

- завищення податкового кредиту за грудень 2013 року на суму 43410 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз", що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 декларації) за грудень 2013 року на суму 43410 грн.

На підставі акту перевірки від 18 липня 2014 року №4371/16-01-22-02/13962568 ДПІ у м. Полтаві 31 липня 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000182308 (а.с. 18), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 179994 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 119996 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 59998 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості висновків акту перевірки та відсутності підстав для збільшення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ за результатами відносин із ПП "Польщиков і К" за вересень 2013 року та з ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" за грудень 2013 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Тепловозоремонтний завод" у вересні 2013 року здійснювало придбання робіт/послуг у ПП "Польщиков і К" на загальну суму 459516 грн. в тому числі ПДВ 76586 грн.

Так, між ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та ПП "Польщиков і К" 03 липня 2013 року укладено Договір підряду №03-7/13 (а.с. 30-31).

За умовами договору Підрядник (ПП "Польщиков і К") зобов'язується на свій ризик і власними силами та засобами передбачені даним договором на території ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за адресою м. Полтава, вул. Гайового, 30 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: ремонт покрівлі на будові ділянці точного лиття, ремонт будівлі дизельного цеху, ремонт покрівлі на будові ТЕЦ, ремонт станції промливневої каналізації, ремонт кута будови дизельного цеху, демонтаж споруд на території заводу (залізобетонних колон фундаменту, металевих стійок, трубопроводу від ТЕЦ, будівлі контори вугільного складу та інш). Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною і складає 459516 грн.. Виконані роботи приймаються Замовником (ПАТ "Тепловозоремонтний завод") з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання зобов'язань Сторонами.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем отримано від вказаного контрагента послуги з виконання підрядних робіт з ремонту покрівлі на будові ТЕЦ на загальну суму 18144 грн. в тому числі ПДВ 3024 грн., з ремонту станції промливневої каналізації на загальну суму 12718,80 грн. в тому числі ПДВ 2119,80 грн., з ремонту кута будови дизельного цеху на загальну суму 28935,60 грн. в тому числі ПДВ 4822,60 грн., демонтаж споруд на території заводу (залізобетонних колон, фундаменту, металевих стійок, трубопроводу від ТЕЦ, будівлі контори вугільного складу та інші) на загальну суму 348874,80 грн. в тому числі ПДВ 58145,80 грн.

На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи :

- акти здачі-приймання робіт від 03 вересня 2013 року щодо ремонту покрівлі на будові ділянці точного лиття вартістю 21907,20 грн., від 10 вересня 2013 року щодо ремонту будівлі дизельного цеху вартістю 28935,60 грн., від 16 вересня 2013 року щодо ремонту покрівлі на будові ТЕЦ вартістю 18144,00 грн., від 20 вересня 2013 року щодо ремонту станції промливневої каналізації вартістю 12718,80 грн., від 24 вересня 2013 року щодо ремонту кута будови дизельного цеху вартістю 28 935,60 грн., від 30 вересня 2013 року щодо демонтажу споруд на території заводу вартістю 348874,80 грн. (а.с. 38-40);

- локальні кошториси, які містять більш детальний опис робіт по ремонту, та орієнтовні ціни на дані роботи станом на 03 червня 2013 року (а.с. 41-52);

- акт звірення взаємних рахунків (а.с. 167);

Тобто, сторони досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору підряду, зокрема вартості ремонтних робіт, загальна сума яких складає 459516,00 грн. в тому числі ПДВ 76586,00 грн.

Розрахунок за придбані послуги здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Польщиков і К", що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 32) та банківськими виписками (а.с. 127-128).

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Польщиков і К" останнім виписано позивачу: податкові накладні: від 03 вересня 2013 року №1, від 16 вересня 2013 року №3, від 20 вересня 2013 року №4, від 24 вересня 2013 року №5 та від 30 вересня 2013 року №6 (а.с. 33-37).

Податкові накладні, виписані ПП "ПОЛЬЩИКОВ І К" містять всі обов'язкові реквізити та включені до Єдиного реєстру податкових накладних, на момент їх складання контрагент мав діюче свідоцтво платника ПДВ, вищезазначені податкові накладні.

Колегія суддів зауважує, що контрагент позивача ПП "ПОЛЬЩИКОВ І К" мав ліцензію Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області, видану "Польщиков і К" на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, діючу з 09.02.2011р. по 09.02.2014р. (а.с. 168), отже, був наділений відповідним обсягом дієздатності на виконання взятих на себе господарських зобов'язань за договором підряду із позивачем.

З наявних в матеріалах справи копій вищезазначених первинних документів вбачається, що останні оформлені у відповідності до вимог ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), а податкові накладні - згідно з нормами п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Вищевказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак, є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає господарські операції між ПАТ "Тепловозоремонтний завод" та ПП "Польщиков і К" такими, що належним чином підтверджені первинними документами.

Щодо взаємовідносин ПАТ "Тепловозоремонтний завод" із Товариством із обмеженою відповідальністю "Слобожанський агропромисловий союз" (код ЄДРПОУ 38774815) судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач у грудні 2013 року на підставі договору підряду від 18 жовтня 2013 року №05-17/04 здійснював придбання робіт/послуг у вказаного контрагента на загальну суму 260460,80 грн. в тому числі ПДВ 43410,13 грн. (а.с. 53-54).

За умовами договору Підрядник (ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз») зобов'язується на свій ризик і власними силами та засобами передбаченими даним договором на території ПАТ "Тепловозоремонтний завод" за адресою м. Полтава, вул. Гайового, 30 виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: роботи з фарбування мостових кранів вантажопідйомністю 50 тон (два крани складського цеху), роботи утеплення приміщення колісного цеху, роботи з ремонту фонаря дизельного цеху, роботи з планування ділянки. Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною і складає 260460,80 грн. Виконані роботи приймаються Замовником (ПАТ "Тепловозоремонтний завод") з обов'язковим складанням відповідного акту здачі-приймання робіт, який підписується уповноваженими представниками Замовника та Підрядника. Договір набирає законної сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31 грудня 2013 року, а в частині виконання зобов'язань, до повного виконання зобов'язань Сторонами.

Загальна вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною і складає 260460,80 грн. В тому числі ПДВ 43410,13 грн.

На виконання досягнутих домовленостей позивачем на підставі актів здачі-приймання робіт отримано від вказаного контрагента послуги з виконання підрядних робіт з фарбування мостових кранів вантажопідйомністю 50 тон на загальну суму 124865 грн. в тому числі ПДВ 20811,33 грн., роботи з утеплення приміщення колісного цеху (акваріуму) на загальну суму 57108 грн. в тому числі ПДВ 9518 грн., роботи з ремонту фонаря дизельного цеху на загальну суму 25522,80 грн. в тому числі ПДВ 4253,80 грн., роботи з планування ділянки на загальну суму 52962 грн. в тому числі ПДВ 8827 грн.

Належне виконання умов вказаного договору підтверджено наданими до матеріалів справи актами виконаних робіт (а.с. 56-57) №1 від 31 грудня 2013 року (роботи з фарбування мостових кранів вантажопідйомністю 50 тон вартістю 124 868,00 грн.), №2 від 31 грудня 2013 року (роботи утеплення приміщення колісного цеху вартістю 57108,00 грн.), №3 від 31 грудня 2013 року (роботи з ремонту фонаря дизельного цеху вартістю 25522,80 грн.), №4 від 31 грудня 2013 року (роботи з планування ділянки вартістю 52962,00 грн.).

Загальна вартість робіт відповідно до акті виконаних робіт складає 260460,80 грн., в тому числі ПДВ 43410,13 гри., що відповідає умовам договору підряду та цифровим показникам локальних кошторисів (а.с. 62-68), в яких більш детально визначено об'єм та вид робіт.

За наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" останнім виписано позивачу податкові накладні: від 31 грудня 2013 року №60, №61, №62 та 63 (а.с. 58-61).

Розрахунок за придбані роботи здійснювався позивачем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз", що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 55) та банківськими виписками (а.с. 129-130).

ПАТ "Тепловозоремонтний завод" проведено звірку взаємних розрахунків з TOB "Слобожанський агропромисловий союз", що підтверджується актом від 27 серпня 2014 рок (а.с. 166)у, яким встановлено, що станом на 01.09.2014 року за ПАТ "Тепловозоремонтний завод" рахується заборгованість в розмірі 240460,80 грн. на користь TOB "Слобожанський агропромисловий союз".

Дослідивши вказані первинні документи ТОВ "Слобожанський агропромисловий союз" для документального оформлення господарських операцій з придбання ПАТ "Тепловозоремонтний завод" робіт (послуг), колегія суддів не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, ціну товару/послуг. Будь-яких порушень щодо оформлення накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, проведення ремонтних робіт було пов'язане з необхідністю забезпечити нормальні та безпечні умови праці та з метою приведення технічного стану споруд у відповідність до встановлених норм, а відтак, безпосередньо пов'язане з господарською діяльністю позивача, що не заперечується відповідачем по справі.

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які зареєстровані в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Зауваження податкового органу щодо не відповідності локальних кошторисів актам виконаних робіт є безпідставними, оскільки ціна ремонтних робіт визначена самим договором підряду та відповідає актам виконаних робіт, на підставі яких виписані податкові накладні. В свою чергу локальні кошториси містять вид та обсяг ремонтних робіт, які відповідають актам виконаних робіт, а тому посилання апелянта на неможливість встановити зв'язок між актами виконаних робіт та локальними кошторисами не відповідає дійсності.

Відсутність дат на локальних кошторисах та розшифровки підписів, з огляду на досліджені докази у справі у їх сукупності, на думку колегії суддів жодним чином не впливає на реальність здійснення ремонтних робіт, а від так і на формування податкового кредиту.

З приводу посилань відповідача в акті перевірки на відомості акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Польщиков і К» від 28.02.2014 №614/16-03-22-02-12/36195209 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Асток-Інвест» за період вересень 2013р., яким не підтверджено господарські взаємовідносини з контрагентом - постачальником ТОВ «Асток-Інвест» та акт зустрічної звірки TOB «Слобожанський агропромисловий союз», довідка від 27.03.2014 №242/20-33-22-03-07/38774815 «Про результати проведення зустрічної звірки TOB «Слобожанський агропромисловий союз» щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за грудень 2013р. їх реальності та повноти відображення в обліку», яким встановлено не можливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Алюр-ЛТД», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що платник податків, в даному випадку позивач ПАТ "Тепловозоремонтний завод", не є уповноваженою особою щодо перевірки дотримання податкової дисципліни контрагентів своїх контрагентів, що виконували роботи за його замовленням, та не має доступу до податкової інформації з автоматизованих інформаційних систем контролюючих органів, а отже не міг бути обізнаний про можливі порушення ними податкового законодавства.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.

Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, відсутність за місцем знаходженням ТОВ «Асток Інвест», анулювання свідоцтва платника ПДВ останнього 28.02.2014 року, неможливість проведення зустрічної звірки щодо факту реального здійснення господарської діяльності TOB «Слобожанський агропромисловий союз» з придбання товарів у ТОВ «Алюр-ЛТД» не є підставою для позбавлення ПАТ "Тепловозоремонтний завод", як подальшого покупця робіт, наданих ПП «Польщиков і К» та TOB «Слобожанський агропромисловий союз» права на формування податкового кредиту з ПДВ відповідно на суми 76 586 грн. та 43410, 13 грн.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України з даного питання, викладеною у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10, яка в силу ч.2 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України. Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Слід також вказати, що розбіжності, наявні в ІС "Податковий блок", між розміром податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів може бути обумовлено внесенням до вказаної інформаційної системи даних щодо проведення перевірок відносно останніх, при цьому Податковим кодексом України не позбавлено права платників податків, у т.ч. контрагентів позивача, оскаржити результати таких перевірок до вищестоящого податкового органу або до суду.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно сформовано податковий кредит за вересень, грудень 2013 року за результатами відносин із ПП «Польщиков і К» та TOB «Слобожанський агропромисловий союз» по реальним господарським операціям, повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів та замовленням робіт, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача, а тому відсутні підстави для збільшення позивачеві грошових зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000182308 від 31 липня 2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000182308 від 31 липня 2014 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2014р. по справі № 816/3227/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 28.10.2014 р.