Постанова

від 19.09.2014 по справі 813/5210/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2014 року Справа № 813/5210/14

12:15 год.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя Грень Н.М.,

секретар судового засідання Кіщак К.В.,

представник позивача Зборівський А.Є.,

представника відповідача Юрчак Ю. Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕО-Компанія" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕО-Компанія» (далі - позивач, ТзОВ «АВЕО-Компанія») звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, Стрийська ОДПІ), просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 15.07.2014р. №0000312201.

Позов обґрунтовує тим, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не наведено в акті перевірки жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання Підприємством товару, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність Позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту. Зазначає, що правовідносини Підприємства з його контрагентами мали реальний характер, що підтверджується первинними документами, на підставі яких правомірно було сформовано як валові витрати так і валовий дохід, так і податковий кредит і податкові зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях та просив задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених в запереченні. Посилається на те, що господарські операції, які відображені ТзОВ «АВЕО-Компанія» в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, вони не мали реального характеру, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «АВЕО-Компанія» зареєстроване 04.07.2007р. виконавчим комітетом Стрийської міської ради, запис відомостей до ЄДР від 06.07.2007р. №14171020000000632, ідентифікаційний код 35283278. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.07.2007р. за №121. Станом на 01.07.2014 року перебувало на обліку в Стрийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області. У періоді, що перевірявся, ТзОВ «АВЕО-Компанія» було платником ПДВ та податку на прибуток.

Судом встановлено, що Стрийською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Праймвей Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38821765) за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., за результатами якої складено Акт від 01.07.2014р. №1033/22-01/35283278 у висновках якого зазначено, що Підприємством порушено п.44.1. ст..44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України з наступними змінами та доповненнями (далі-ПК України), завищено податковий кредит в сумі 71210,00 грн., в т.ч. за січень 2014р. за рахунок відображення у податковому обліку документів по операціях з придбання ТМЦ та основних фондів, факт отримання яких від ТОВ «Праймвей Трейдінг» не доведено.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2014р. №0000312201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 71210,00грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - на суму 17803,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням ТзОВ «АВЕО-Компанія» звернулося до суду за захистом порушених прав.

При прийняті рішення суд виходив з наступного.

Як вбачається з акта перевірки, суми податку на додану вартість по податкових накладних виписаних ТзОВ «Праймвей Трейдінг» включено ТзОВ «АВЕО-Компанія» до складу податкового кредиту (в рядок 10.1 податкової Декларації з податку на додану вартість) та враховані у складові податкового кредиту в рядку 17 даної Декларації з ПДВ за період січень 2014р. (відображено у рядку 10.1 «підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою»).

Згідно акту, за результатами перевірки не підтверджено придбання послуг по ланці постачання ТзОВ «Праймвей Трейдінг» ТзОВ «АВЕО-Компанія», оскільки відсутній актив його походження та рух в процесі здійснення господарської операції між її учасниками. Про факт відсутності реальності господарської операції по поставці послуг свідчать матеріали перевірки ТзОВ «Праймвей Трейдінг» проведеної ДПІ у Личаківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, а саме акт від 23.05.2014р. №190/22-04/38821765 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Праймвей трейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.01.2014»

Крім того, в акті Стрийської ОДПІ зазначено, що перевіркою встановлено відсутність факту одержання основних засобів та ТМЦ від ТОВ «Праймвей Трейдінг», що свідчить про укладення договорів без мети настання реальних наслідків. Таким, чином господарські операції, які відображені ТзОВ «АВЕО-Компанія» в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту.

На підставі вищевикладеного Стрийська ОДПІ дійшла висновку, що результати відображені в даних податкового обліку Підприємства по ланці постачання ТОВ «Праймвей Трейдінг» - ТзОВ «АВЕО-Компанія» фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників операції, отже вони не мали реального характеру, а відтак Підприємством завищено податковий кредит в сумі 71210, 00 грн. за січень 2014 року.

Проте з такими висновками Стрийської ОДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як передбачено п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 187.1 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Порядок створення, прийняття і відображення в бухгалтерському обліку первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за № 168/704 (далі - Положення).

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV та розділі 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як це передбачено п.п. 135.4.1 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Надані представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Як встановлено з матеріалів справи та пояснень представника позивача, між ТзОВ «Праймвей Трейдінг» (Продавець) та ТзОВ «АВЕО-Компанія» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 001/2301 від 23.01.2014р., згідно якого ТзОВ «Праймвей Трейдінг» зобов'язується передати у власність ТзОВ «АВЕО-Компанія», а Покупець прийняти та оплатити рулонні пакувальні матеріали (фольгу), згідно накладних, що є невід'ємними частинами даного Договору, крім того продаж товару здійснюється відповідно до заявок Покупця, в заявках обумовлюються асортимент, параметри матеріалів, їх кількість та особливості намоток. Продаж товару, що замовляється, здійснюється лише при наявності товару на складі Продавця. Оплата товару здійснюється Покупцем в гривнях шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок Продавця протягом трьох календарних місяців з моменту поставки Товару Покупцю. Моментом передачі партії Товару Покупцю є дата підписання Сторонами накладної на відповідну партію товару. Відповідно до Додаткової угоди від 24.01.2014р., яка є невід'ємною частиною Договору №001/2301 від 23.01.2014р., місце передачі Товару: склад Продавця. Доставка (транспортування) Товару до місцезнаходження Покупця забезпечується Покупцем за власний рахунок.

Згідно матеріалів справи ТОВ «Праймвей Трейдінг» передав ТзОВ «АВЕО-Компанія» фольгу алюмінієву золоту з термолаком шир. 125мм на суму 61152,00 грн., в тому числі ПДВ 10192,00 грн., про що було складено видаткову накладну №1247 від 27.01.2014р., в якій зазначено номер довіреності відповідальної особи Підприємства за прийняття товару та податкову накладну №1247 від 27.01.2014р., згідно номенклатури якої «фольга алюмінієва золота з термолаком шир.125мм».

Як встановлено з матеріалів справи, Договір поставки №001/2001 укладено ТОВ «Праймвей Трейдінг» (Продавець) з ТзОВ «АВЕО-Компанія» (Покупець) 20.01.2014 р. Згідно умов даного Договору Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця в обумовлені в даному Договорі терміни промислове обладнання згідно зі Специфікацією, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказане обладнання і оплатити його. Ціна обладнання становить 366108,00грн. в тому числі ПДВ 61018,00 грн. Оплата здійснюється шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок Продавця протягом 3 місяців з моменту підписання Договору. Оплата може здійснюватись шляхом виставлення простого векселя або іншим способом за згодою сторін. Відповідно до додаткової угоди до Договору №001/2001 поставки, від 24.01.2014р., яка є невід'ємною частиною Договору, поставка здійснюється на умовах - склад Продавця, де відбувається передача Обладнання. Приймання обладнання по кількості та якості здійснюється в день його передачі Покупцю відповідно до специфікації, що підтверджується підписанням видаткової накладної.

Згідно специфікації на поставку промислового обладнання від 20.01.2014р. ТОВ «Праймвей Трейдінг» зобов'язалось поставити ТзОВ «АВЕО-Компанія» бідистилятор, компресор гвинтовий, чиллер на суму 366108,00грн., в тому числі ПДВ 61018,00 грн., про що було складено видаткова накладна №1248 від 27.01.2014р., в якій зазначено номер довіреності відповідальної особи Підприємства за прийняття товару та податкова накладна №1248 від 27.01.2014 року. Згідно з платіжним дорученням №3767 від 20.02.2014р. ТзОВ «АВЕО-Компанія»була здійснена часткова оплата за обладнання на рахунок ТОВ «Праймвей Трейдінг» на суму 42726,00грн., в т.ч. ПДВ 7121,00 грн.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача та підтверджується матеріалами справи для забезпечення виконання умов вищезгаданих Договорів, було укладено Договір-Замовлення на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.01.2014р. між Підприємством та ФОП ОСОБА_3

З товарно-транспортної накладної від 27.01.2014р.перевізником ФОП ОСОБА_3 на замовлення ТзОВ «АВЕО-Компанія» від ТОВ «Праймвей Трейдінг» було отримано вантаж: фольгу алюмінієву золоту з термолаком шир.125 мм, бідистилятор, компресор гвинтовий, чиллер, котрий був прийнятий відповідальною особою Підприємства, про що у товаро-транспортній накладній є відповідна відмітка.

Крім того, відповідно до Договору №02в про відступлення права вимоги (заміна кредитора) від 21.02.2014р., ТОВ «Праймвей Трейдінг» було передано право вимоги ТОВ «ЕКОЛАЙН-СТ» за Договором №001/2001поставки від 20.01.2014р. та Договром №001/2301 купівлі-продажу від 23.01.2014р. Отже, як встановлено з платіжних доручень №3755,3845,3843,3848,3874,3965 в рамках виконання даного договору Підприємством було здійснено відповідні платежі за отримані товари за Договорами.

Отже, факт здійснення поставки товарів за Договорами засвідчується належним чином оформленими Специфікаціями, які є невід'ємною частиною договору, відповідність обсягів та асортименту товарів у специфікаціях видатковим накладним та податковим накладним, як первинно обліковими документами, в яких чітко вказуються асортимент, кількість та ціна товару, що товари надаються на виконання умов договору, укладеного між Підприємством та його контрагентами, і є достатньою підставою для твердження про відповідність цих документів вимогам Закону №996, та є підставою формування змін в податковому обліку по придбаних товарах.

Як вбачається з акта перевірки, розрахунки за поставлені товари та виконані роботи по вищезгаданих Договорах проводились сторонами у безготівковій формі та заборгованості по таких не має. З журналів-ордерів та оборотно-сальдових відомостей вбачається, що роботи надані Підприємству були проведені по бухгалтерському обліку.

За наслідком придбання ТМЦ ТзОВ «АВЕО-Компанія» підписано акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 03.02.2014р., в яких номенклатура об'єкта відповідає переліку визначеному в Договорах,специфікації та видаткових накладних, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Товари, які були предметом Договорів, не обмежені в цивільному обороті України. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит та в порядку п.187.1 ПК України обов'язок сформувати податкові зобов'язання з ПДВ. Зазначені обставини дали право (обов'язок) позивачу відобразити суми ПДВ: податкові зобов'язання за січень 2014р., а також сформувати податковий кредит в сумі 71210,00грн. за спірний період.

В підтвердження обставин реальності господарських операцій судом взято до уваги діяльність позивача: ТзОВ «АВЕО-Компанія», як господарюючий суб'єкт веде діяльність з 2007 року, господарські операції, які досліджувались судом, узгоджуються з предметом діяльності Підприємства:виробництво інших виробів з паперу та картону. Як це зазначено в акті перевірки, господарську діяльність Підприємство проводить за адресою Львівська область, м.Стрий, вул.Ю.Липи,будинок 6.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, ТзОВ «Праймвей Трейдінг» - контрагент ТзОВ «АВЕО-Компанія» не знаходилось в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість.

Крім того, як пояснив представник позивача та встановлено з матеріалів справи, на момент проведення перевірки Стрийською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Львівській області Підприємства, а саме 01 липня 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймвей трейдінг» було зареєстровано за місцезнаходженням Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, б.15, та взято на облік 19.07.2013 року Василькіською ОДПІ, що відображено у Витягу з ЄДР від 27.06.2014р.

Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів. Встановлений ДПІ факт відсутності штатних працівників не може слугувати належним доказом не використання праці найманих осіб загалом та не є підтвердженням вчинення нікчемних угод.

Доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Відповідно до п.3 та п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби та в якому факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З врахуванням вищевикладеного, Акт перевірки, який є предметом дослідження, не відповідає вимогам вищезгаданого Порядку та складений без об'єктивного аналізу господарських операцій, вчинених Підприємством і ґрунтується виключно на припущеннях щодо безтоварності операцій.

Слід зазначити, що Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва у листі від 16.09.2011р. №7319 щодо правомірності органів державної податкової служби визнавати угоди нікчемними зазначив наступне: головною підставою вважати правочини нікчемними являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки; вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочинів.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі «Булвес» АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів. Податковим органом не подано жодних доказів на підтвердження висновків, викладених в акті перевірки. При цьому слід зазначити, що одним з основних принципі оцінки податкових спорів є принцип презумпції добросовісності платника, у зв'язку з яким, дії платника податків, який має на меті одержання податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними.

Як встановлено з акта перевірки від 01.07.2014року №1033/22-01/35283278 в основу висновків щодо нікчемності правочинів з ТзОВ «Праймвей Трейдінг» покладено акт ДПІ у Личаківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 23.05.2014р. №190/22-04/38821765 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Праймвей Трейдінг» (код ЄДРПОУ 38821765) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.01.2014 по 31.01.2014», в якому зазначено,про не неможливість проведення перевірки через відсутність ТзОВ «Праймвей Трейдінг» за податковою адресою м.Львів, вул. Пасічна, 93, однак, як встановлено з витягу ЄДР дане підприємство зареєстроване у Васильківській ОДПІ Київської області, а не у Львові, крім того в ході перевірки використовувалась облікові справи даного контрагента та не досліджувались ДПІ жодні первинні документи цього контрагента по факту придбання та реалізації сировини (продукції).

Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку, що операції з придбання Підприємством у ТзОВ «Праймвей Трейдінг» вищевказаних товарів мали реальний характер. Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржуване податкове повідомлення-рішення не дотримався принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави задовольнити позовні вимоги.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕО-Компанія» 182,70 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області (Львівська область, м. Стрий, вул. Сколівська, 7; ЄДРПОУ 38693553) № 000032201 від 15.07.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕО-Компанія" (Львівсська область, м. Стрий, вул. Ю. Липи,6; ЄДРПОУ 35283278) 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп. судового збору.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Грень Н.М.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 22.09.2014 року.