Ухвала

від 16.09.2014 по справі 826/4351/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД =Справа: № 826/4351/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

при секретарі - Трегубенко Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003812240/11785 та №0003812240/11786 від 30 листопада 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» (далі - позивач, ТОВ «Гамаюн») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень від 30 листопада 2012 року №0003812240/11785 та №0003812240/11786.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст.12, ч. 1 ст.41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, у період з 05.11.2012 року по 07.11.2012 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» (код ЄДРПОУ 31610879) з питань фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.08.2011 рік.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 14.11.2012 року №5812/2240/31610879 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) .

30 листопада 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003802240/11786, яким позивачу за порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 31 250,00 грн., з яких 25 000,00 грн. - основного платежу та 6 250,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0003812240/11785 , яким позивачу за порушення п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 28 750,00 грн., з яких основного платежу - 28 750,00 грн., штрафні санкції не нараховувалися.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень скарги ТОВ «Гамаюн» залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Ліга-Груп».

Так, під час перевірки позивача податковим органом отримано матеріали від іншого податкового органу з висновком про наявність ознак фіктивності ТОВ «Ліга -Груп».

З Акта перевірки позивача вбачається, що згідно з висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві від 29.09.2011р. №1641 податкову звітність за липень 2011 року та серпень 2011 року директор ТОВ «Ліга-Груп» гр. ОСОБА_3 не підписував. Крім того, старшим слідчим з ОВС СВ УСБ України в Київській області 16.01.2012 р. порушено кримінальну справу прийнято її до свого провадження, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України відносно громадянина ОСОБА_3 Згідно зі статутними документами та документами податкової звітності засновником, директором та головним бухгалтером зазначеного підприємства є громадянин України ОСОБА_3 В той же час встановлено, що ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) має ознаки фіктивності і створено та використовувалось без мети зайняття господарською діяльністю, з метою прикриття незаконної діяльності із переведення безготівкових коштів у готівку, що підтверджується поясненнями громадянина ОСОБА_3

З огляду на наведене, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС дійшла висновку про те, що діяльність ТОВ «Ліга -Груп» підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, передбачених у ст. 55-1 Господарського кодексу України.

За результатам перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог .139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підприємством завищено податковий кредит у сумі 25 000,00 грн. за липень 2011 року та занижено податок на прибуток на суму 28 750,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів з чим погоджується і колегія суддів.

ТОВ «Гамаюн» (Відправник), в особі директора Волкова А.В., що діє на підставі статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Ліга-Груп» (Перевізник експедитор) в особі директора ОСОБА_3 що діє на підставі статуту, з іншої сторони, уклали договір №23/7 від 01 липня 2011 року, за умовами якого Перевізник-Експедитор бере на себе зобов'язання розробити комплекс міроприємств, що направлені на впровадження у Відправника системи логістики, контролю переміщення товарно-матеріальних цінностей, в т.ч.: формування маршрутів за територіально-адміністративним розподілом-направленням; здійснення розподілу, пакування, завантаження товарів у відповідності до сформованих маршрутів; отримання вантажу (товарів) у Постачальників, згідно Довіреностей, виданих Відправником та доставка його на склад Відправника, документів на отримання ТМЦ від постачальників; доставка автомобільним транспортом довіреного Відправником вантажу з місця відправлення, яким є склад Відправника до пункту призначення Покупця, який визначений в маршрутному листі, видача вантажу та товаросупроводжуючих документів уповноваженій на одержання вантажу особі, отримання документів з підписами про отримання вантажу.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надано податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які використані останнім для формування валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року та податкового кредиту у липні 2011 року.

Договір, податкові накладні та товарно-транспортні накладні за господарськими операціями між ТОВ «Гамаюн» та ТОВ «Ліга-Груп» підписано від імені ОСОБА_3

Поряд з цим, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції допитаний під час розгляду справи в якості свідка ОСОБА_3 зазначив, що про той факт, що він є директором та засновником ТОВ «Ліга Груп» дізнався від працівників податкової міліції в кінці 2011 року, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, документи якого змісту він підписував йому не відомо, печатку підприємства він не отримував та не використовував, будь-які фінансово-господарські документи та документи податкової звітності не підписував та не надавав до податкового органу, грошові кошти не перераховував, заяву про реєстрацію платником ПДВ не подавав, довіреності на виконання вказаних дій від імені ТОВ «Ліга Груп» нікому не видавав та відповідно договорів з будь-якими підприємствами не підписував та не надав транспортно-експедиційних послуг.

ТОВ «Гамаюн» йому не відоме, він ніколи не укладав із зазначеним підприємством жодних договорів, в тому числі про надання транспортно-експедиційних послуг.

Крім того, судом першої інстанції було надано свідку для огляду документи (договір, акти виконаних робіт, податкові накладні товарно-транспортні-накладні), який зазначив, що не підписував зазначені документи та не бачив їх раніше.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

З урахуванням наведеного судова колегія підтримує твердження суд першої інстанції, що будь-які документи (у тому числі договори, акти виконаних робіт, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції товарно-транспортні накладні складені не за встановленою формою, підпис та назва вантажоодержувача товару на документах відсутні, що в свою чергу унеможливлює встановлення суб'єктів, які отримували товар. Крім того, від імені ТОВ «Ліга Груп» як перевізника-експедитора товарно-транспортні накладні підписані ОСОБА_3, який заперечив наявність свого підпису на вказаних документах.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правових норм, викладених пп.138.1 138.2 ст. 138, пп.198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 , пп. 201.6, 201.10 ст. 201 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», наказі Мінтрансу України та Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 р. №488/346, надано належну оцінку обставинам та матеріалам справи у зв'язку з чим, суд дійшов обґрунтованого висновку, що господарські операції з транспортно-експедиційний послуг фактично не мали реального характеру, дані операції оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеним договором. В даному випадку фактично відбувався лише обмін документами з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування валових витрат та податкового кредиту за безтоварними операціями та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаюн» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.