Рішення

від 18.09.2014 по справі 906/934/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" вересня 2014 р. Справа № 906/934/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Довгалюку Р.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л. - заступник керівника напрямку з юридичної роботи філії "Житомирське регіональне управління" ПАТ КБ "Приватбанк", дов. №2565-О від 16.08.2013 р.

від відповідача: не з"явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Рим-Трейд" (м.Житомир)

про стягнення 23557,30 грн.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Рим - Трейд" (м. Житомир) про стягнення 23557,30 грн. заборгованості за кредитом.

Ухвалою від 10.07.2014 р. господарський суд прийняв позовну заяву та порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду в засіданні суду; зобов"язав сторони виконати вимоги резолютивної частини ухвали.

Ухвалою господарський суд від 02.09.2014 р., у зв'язку з необхідністю з"ясувати питання щодо реструктуризації боргу, та у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК, за клопотанням позивача строк розгляду спору було продовжено до 23.09.2014 р.

В засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав в повному об'ємі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав, повноважного представника в засідання суду не направив

Копія ухвали господарського суду від 10.07.2014 р., направлені відповідачу на адресу: 10004, м. Житомир, пр-т Миру, б. 51, кв. 103, повернулася до суду з відміткою поштового відділеня: "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 51-52).

Згідно зі Спеціальним витягом №19116376, зробленим судом у відповідності до статей 17 та 22-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", станом на 07.08.2014 р. відповідач зазначений в ЄДР за адресою: 10004, м. Житомир, пр-т Миру, б. 51, кв. 103 (а. с. 70-71).

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до пп.3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2012 р. сторонами підписано Заяву про відкриття поточного рахунку (а. с. 29), згідно з якою відповідач погодився з "Умовами та правилами надання банківських послуг", тарифами банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Як зазначає позивач, Заява про відкриття поточного рахунку і "Умови та правила надання банківських послуг" (а. с. 29, 30 - 37) разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 05.12.2012 р.

Відповідно до умов вказаних документів відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26006055908438, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (а. с. 30 - 37).

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов, при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України).

Згідно з п.3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п. 3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 20800,00 грн., що підтверджується довідкою за вих. №08.7.0.0.0./140620154128 від 20.06.2014 р. (а. с. 40) та випискою з рахунку ПП "Рим - Трейд" (а. с. 56 - 69).

Згідно із ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з п. 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п.3.18.4.1.2. Умов).

Відповідно до п.3.18.4.1.3 зазначених Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.18.4.9 Умов).

У відповідності до п.3.18.4.4. Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

За змістом п. 3.18.4.10 Умов, при несплаті винагороди, відсотків у відповідні строки, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п.3.18.2.3.4 Умов, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, виписок з банківського рахунку ПП "Рим-Трейд" та розрахунку заборгованості (а. с. 56-69; 41-43), вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ним та позивачем договором банківського обслуговування від 05.12.2012 р., у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість по простроченому кредиту в сумі 23557,30 грн., з яких: заборгованість за кредитом в сумі 17077,81 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 4231,23 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов"язань за договором та заборгованість по комісії за користуванням кредиту в сумі 1077,38 грн.

07.04.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 01.04.2014 р. за вих.№21206ZRLOSOCM про усунення порушення та погашення заборгованості за договором банківського обслуговування від 05.12.2012 р. (а. с. 45). Проте, вказану вимогу відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача існував борг по простроченому кредиту в сумі 17077,81 грн., по процентам за користування кредитом в сумі 4231,23 грн. та по комісії за користуванням кредиту в сумі 1077,38 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по простроченому кредиту суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 17077,81 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 4231,23 грн., та заборгованість по комісії за користуванням кредиту в сумі 1077,38 грн. підлягають задоволенню судом.

Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості із простроченого кредиту, заборгованості по сплаті відсотків та заборгованості з комісії (винагороди за користування кредитом), позивач просить стягнути з відповідача 1170,88 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, розрахунок якої наведено у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором (а. с. 41 - 43).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до 3.18.5.1 вказаних вище Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з п.3.18.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ПАТ КБ "Приватбанк" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рим-Трейд" (10004, м. Житомир, пр-т Миру, б. 51, кв. 103, код ЄДРПОУ 34900764) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570):

- 17077,81 грн. - заборгованості за кредитом,

- 4231,23 грн. - заборгованості по сплаті відсотків,

- 1170,88 грн. - пені;

- 1077,38 грн. - заборгованості по сплаті комісії за користуванням кредитом,

- 1827,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "22" вересня 2014 р.

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам