Постанова

від 18.09.2014 по справі 927/241/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 927/241/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О. розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін: прокуратури: Гудименко Ю.В. - прокурор ГПУ, посв. №014715, позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: Новик М.С. - дов. від 14.02.14,

касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.07.14 у справі№927/241/14 Господарського суду Чернігівської області за позовомЗаступника прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" прозобов'язання вчинити певні дії

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 17.09.14 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

Заступник прокурора міста Чернігова звернувся до Господарського суду Чернігівської області із позовом в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" повернути земельну ділянку, площею 0,7300 га, розташовану на вул. Київське шосе в районі силікатного заводу в м. Чернігів (кадастровий номер 7410100000:02:051:0018), нормативно грошова оцінка якої становить 732263 грн., шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки. Прокурор посилався на те, що відповідач після припинення дії договору оренди землі від 30.01.09 продовжує використовувати спірну земельну ділянку. Позов обґрунтований приписами статей 12, 125, 152 Земельного кодексу України, статей 31, 34. 35 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.04.14 (суддя Блохіна Ж.В.) позов задоволено. Суд установив, що договір оренди від 30.01.09, укладений між позивачем і відповідачем, припинив свою дію 12.12.10 у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Проте, відповідач після закінчення строку дії договору оренди спірну земельну ділянку позивачеві не повернув та продовжує використовувати земельну ділянку за відсутності правовстановлюючих документів на неї. Крім того, судом було враховано, що рішенням Чернігівської міської ради від 28.12.10 відмовлено відповідачу у поновленні спірного договору оренди.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.14 (судді: Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Куксов В.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та відмовити у позові. Скаржник посилається на порушення судами приписів статей 33, 34 Закону України "Про оренду землі", статей 35, 43 Господарського процесуального кодексу України. Він наголошує на тому, що пункт 26 рішення Чернігівської міської ради від 28.12.10, яким було відмовлено відповідачу у поновленні спірного договору оренди, визнано протиправним постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 13.04.12. Товариство вважає, що спірний договір оренди продовжив свою дію після 12.12.10, а тому скаржник правомірно користується спірною земельною ділянкою.

Від прокуратури міста Чернігова судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому вона просить залишити судові акти у справі в силі, а касаційну скаргу - без задоволення.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Чернігівської міської ради від 12.12.08 Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" було надано в короткострокове платне користування земельну ділянку на вул. Київське шосе, в районі силікатного заводу, в м. Чернігові, площею 0,7300 га, для будівництва готельно-сервісного центру. На виконання цього рішення 30.01.09 між Чернігівською міською радою - орендодавцем та товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" - орендарем укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки №1246. За умовами цього договору орендодавець надав, а орендар прийняв в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові, загальною площею 0,7300 га, для будівництва готельно-сервісного центру з виставкою-прокатом автомобілів на вул. Київське шосе, в районі силікатного заводу. Строк дії договору сторонами був визначений до 12.12.10 (пункт 6 договору). Згідно з пунктом 28 договору він втрачає чинність у разі його припинення або розірвання. Підставами припинення договору відповідно до пункту 29 є, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Пунктом 31 договору сторони обумовили, що у разі припинення цього договору орендар має повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі. В процесі розгляду спору господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що спірний договір припинив свою дію 12.12.10 у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено. Суди також установили, що відповідач після закінчення дії договору оренди спірну земельну ділянку не повернув позивачеві; спірний договір оренди продовжений не був. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Заступника прокурора міста Чернігова заявлена в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" повернути земельну ділянку, площею 0,7300 га, розташовану на вул. Київське шосе. В районі силікатного заводу, в м. Чернігів (кадастровий номер 7410100000:02:051:0018), нормативно грошова оцінка якої становить 732263 грн., шляхом підписання акта прийому-передачі земельної ділянки. Така вимога судами була задоволена. Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Статтею 124 Земельного кодексу України унормовано, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Відповідно до приписів статі 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (статті 1,2 названого Закону). За приписами статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 цього ж Закону). Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (стаття 31 названого Закону). У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (стаття 34 Закону України "Про оренду землі". Як вже зазначалося, і це установили суди, з підтвердженням матеріалами справи, договір оренди земельної ділянки №1246 від 30.01.09 закінчився 12.12.10. Установили суди і те, що спірна земельна ділянка після припинення договору оренди не була повернута відповідачем. Враховуючи установлене судами та зважаючи на приписи наведених норм, висновок судів про підставність повернення спірної земельної ділянки раді визнається обґрунтованим. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід касаційної скарги про пролонгацію спірного договору не може бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки такого судами попередніх інстанцій установлено не було. Інші доводи скаржника теж визнаються неспроможними, позаяк їм надавалася оцінка судами, вони не спростовують установленого судами та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу Украйни, що знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.07.14 у справі №927/241/14 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Пегас" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець