Ухвала

від 11.09.2014 по справі 2а-10786/10/0470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2014 року м. Київ К/800/49083/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.А.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у справі за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА», яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «ЄвразРесурс» Україна», в якому просило стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 137032 грн. 43 коп. за невиконання у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, та пеню в сумі 19321 грн. 70 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в сумі 137032 грн. 43 коп. та пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій в сумі 19321 грн. 70 коп.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 року скасовано. Прийнято нову постанову. Відмовлено у задоволенні адміністративного позову Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ) визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону України від 21.03.1991 року № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.04.2009 року відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів надано форму 10-ПІ „Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2008 рік, відповідно якої середньооблікова чисельність штатних працівників підприємства у 2008 році становила 37 осіб.

Таким чином, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить 1 особу.

У вказаному звіті також зазначено, що у звітному періоді на підприємстві працювала одна особа-інвалід, тобто, норматив щодо працевлаштування інвалідів, підприємством було виконано.

Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено планову невиїзну перевірку ПАТ «ЄВРАЗ СУХА БАЛКА» стану виконання роботодавцем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2008 рік.

За результами проведеної перевірки позивачем складено акт від № 340 від 08.07.2010 року, відповідно висновків якого звіт за 2008 рік відповідачем подано некоректно, оскільки у 2008 році підприємством не було виконано вказаний норматив, тому що інвалід ОСОБА_1 відпрацювала на підприємстві у 2008 році лише 5 місяців, а тому середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність, розрахована у відповідності до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики № 286 від 28.09.2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 року за № 1442/11722, за 2008 рік становить „0" осіб. Отже, відповідач має сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця в сумі 137032,43 грн.

Обов'язкова звітність за формою № 3-ПН відповідачем до Дніпропетровського районного центру зайнятості подавалася нерегулярно - лише в лютому, березні, червні та липні 2008 року. При цьому, лише у звіті за червень 2008 р. у графі „Окрема категорія громадян у рахунок броні, а також інваліди, пенсіонери, студенти та ін." було зазначено про потребу у працевлаштуванні двох інвалідів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що обов'язок щомісячного подання звітності за встановленою формою, необхідної для працевлаштування інвалідів, відповідачем у 2008 році не був виконаний.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду 01.09.2010 року.

За приписами частини 2 статті 99 КАС України, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 100 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на нього наполягає одна із сторін.

Відповідач наполягав на застосуванні наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за порушення, що мало місце протягом 2008 року, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про недотримання позивачем строків звернення до суду.

За вищевказаних обставин суд касаційної інстанції погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: