Ухвала

від 18.09.2014 по справі 907/212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

18.09.2014 Справа № 907/212/14

За позовом публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція", м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000", м.Ужгород

про стягнення 578586,40 грн.

Суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

стягувача - не з"явився

боржника (скаржника) - Чейпеш К.А., довіреність №2908 від 29.08.14

міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ - Роман В.Я., головний державний виконавець МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, довіреність від 26.08.14

розглянувши матеріали за скаргою вх.№ 02.5.1-14/10415/14 від 15.08.2014р. боржника товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000", м. Ужгород на дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44211507 від 31.07.2014р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.08.2014р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014р. по справі №907/212/14 присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 18 кв.2, код 36132332) на користь публічного акціонерного товариства "Центрстальконструкція" (м. Київ, вул. Стельмаха, 3, код 01413709) 261 992,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу нежитлової будівлі, будівель та споруд від 22.12.2012 р. та 5 239,67 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

На виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили 24.06.14, видано наказ від 25.06.14.

Стягувачем ПАТ "Центрстальконструкція" згідно із заявою Вих. №23/8 від 23.07.14 наказ господарського суду Закарпатської області від 25.06.2014р. №907/212/14 пред"явлено до виконання до міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ.

Постановою головного державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ від 31.07.2014 ВП №44211507 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №907/212/14 від 25.06.2014, надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 07.08.2014р. 10:00 год., постановлено про виконання судового рішення в примусовому порядку зі стягненням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у випадку невиконання рішення у наданий для самостійного виконання строк.

Постановою головного державного виконавця міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ від 11.08.2014 ВП №44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження накладено арешт на все майно, що належить боржнику ТОВ "МП ГРУП 2000" в межах суми звернення стягнення:293954,83 грн.; встановлено заборону здійснювати відчудження будь-якого майна, яке належить боржнику, в межах суми боргу. Необхідність накладення арешту на майно боржника мотивовано тим, що боржником у строк, наданий для самостійного виконання, виконавчий документ не виконано, а також з метою забезпечення виконання виконавчого документа.

Боржник ТОВ "МП Груп 2000" звернувся до господарського суду із скаргою на дії органу ДВС, згідно з якою просить визнати неправомірними постанову міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, зобов"язати державного виконавця усунути порушення.

Скарга мотивована з посиланням на неправомірність винесення головним державним виконавцем МВ ДВС Ужгородського МРУЮ вказаних постанов та порушення вимог п.2 ч.2 ст. 17, ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає про те, що при надісланні боржнику копії постанови від 31.07.2014 про відкриття виконавчого провадження порушено вимоги ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", постанова не була вчасно доставлена боржнику, а перед тим, як приступити до примусового виконання державний виконавець зобов"язаний був пересвідчитись, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була вчасно доставлена боржнику, просить поновити строк для її оскарження.

Скаржник стверджує про неправомірність винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, оскільки державним виконавцем не взято до уваги винесену господарським судом Закарпатської області ухвалу від 15.07.2014, відповідно до якої виконання рішення від 10.06.2014 по справі №907/212/14 розстрочено на шість місяців із встановленням черговості платежів на період з 15.08.2014р. по 15.01.2015р.

Уповноваженим представником скаржника (боржника) у процесі судового розгляду скарги на дії ДВС вимоги за скаргою підтримано. Подано додаткові пояснення до скарги (заява від 18.09.14), якими наведено додаткові мотиви оскарження постанови від 11.08.2014 ВП №44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження. Разом з тим, вказаними додатковими поясненнями скаржник просить зняти арешт з майна боржника, накладений згідно постанови від 11.08.2014 ВП №44211507, що не входить до предмету поданої скаржником за правилами ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органу ДВС, а отже така вимога не може розглядатись в межах даного провадження.

Міським відділом ДВС Ужгородського МРУЮ подано відзив від 29.08.2014 на скаргу боржника ТОВ "МП ГРУП 2000", який доповнено відзивом №3/886/14 від 16.09.2014р.

Скаргу боржника міськвідділ ДВС Ужгородського МРУЮ вважає безпідставною, стверджуючи про те, що постанову від 31.07.2014 про відкриття виконавчого провадження винесено з дотриманням вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", яка у відповідності до ст. 31 цього Закону надіслана сторонам виконавчого провадження. Посилається на приписи ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких державний виконавець, у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, розпочинає примусове виконання рішення на наступний день після закінчення відповідних строків.

Зазначає, що державним виконавцем в порядку ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, копію якої сторонам надіслано до відома.

Наголошує, що при винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження від 31.07.2014, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 11.08.2014 державному виконавцю не було відомо про наявність ухвали господарського суду Закарпатської області від 15.07.2014, якою надано розстрочку виконання судового рішення строком на шість місяців. Вказана ухвала була подана боржником до МВ ДВС Ужгородського МРУЮ 18.08.2014р.

Натомість, посилаючись на приписи ч.4 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", п.3.11 Інструкції з організації примусового виконання, зазначає, що розстрочка виконання рішення не є підставою для скасування раніше вжитих заходів до примусового виконання рішення.

Наголошено на тому, що боржником пропущено передбачений ч.6 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" десятиденний строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Вказано при цьому на ті фактичні дані, що постанова про відкриття виконавчого провадження отримана боржником 01.08.2014р. згідно штрихкодового ідентифікатора №8800013897331 списку рекомендованих листів №2499, поданих в Поштамт за реєстром рекомендованих листів від 31.07.2014р. МВ ДВС Ужгородського МРУЮ. Окрім того, факт отримання ТОВ "МП ГРУП 2000" постанови про відкриття виконавчого провадження 01.08.14 підтверджує повідомленням №01-05/0960 від 03.09.2014р. відділення поштового зв"язку Ужгород УДППЗ "Укрпошта".

Від стягувача ПАТ "Центрстальконструкція" надіслано пояснення на скаргу, згідно з якими повідомлено про те, що про існування ухвали суду про розстрочку виконання рішення суду голові правління товариства на час направлення до органу ДВС заяви про примусове виконання рішення не було відомо. Окремо зазначено про те, що станом на 08.09.14 боржником порушуються умови наданої судом відстрочки, перший платіж в розмірі 44538,62 грн. до визначеної дати -15.08.14 не проведено.

Заслухавши доводи уповноважених представників боржника (скаржника) та МВ ДВС Ужгородського МРУЮ, суд констатує такі висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копія постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження підлягає надісланню сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у

виконавчому документі.

На вимогу суду представником МВ ДВС Ужгородського МРУЮ не було надано належні докази на підтвердження надіслання боржнику копії постанови від 31.07.2014 ВП №44211507 про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення .

Натомість, доданими до відзиву МВ ДВС Ужгородського МРУЮ копією адресованого начальнику МВ ДВС Ужгородського МРУЮ листа від 03.09.2014р. №01-05/0960 Поштамту Закарпатської дирекції УДППЗ "Укрпошта", а також списку рекомендованих листі, поданих до Поштамту за реєстром рекомендованих листів від 31.07.2014р., підтверджено вручення 01.08.2014р. представнику ТОВ "МП ГРУП 2000" Мішкольці І.Й. рекомендованого листа №8800013897331 від 31.07.2014р., яким надіслано постанову від 31.07.14 ВП №44211507.

Вказаний факт отримання постанови від 31.07.2014 ВП №44211507 представником ТОВ "МП ГРУП 2000" 01.08.2014р. уповноваженим представником скаржника в процесі судового розгляду скарги не спростовано. Окрім того, скаржник у своїй скарзі вказав на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була йому вчасно доставлена та просив, у зв"язку з цим, поновити строк для її оскарження. До скарги скаржником долучено засвідчений 15.08.14 директором Мішкольці П.І. запис про те, що постанова МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 31.07.2014р. про відкриття виконавчого провадження отримана ТОВ "МП ГРУП 2000" 13.08.2014 року і зареєстрована під 107/14. Вказаний запис оформлено під назвою Витяг з журналу вхідної кореспонденції.

Ухвалою господарського суду від 01.09.14 боржника (скаржника) зобов"язано подати належним чином засвідчений витяг із Журналу вхідної кореспонденції, що містить відомості про реєстрацію 13.08.13 під №107/14 постанови МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 31.07.14 ВП №44211507 про відкриття виконавчого провадження.

Однак, на вимогу суду належним чином оформлений витяг із Журналу вхідної кореспонденції представник боржника не подав та повідомив суду про відсутність ведення на підприємстві такого Журналу.

За таких обставин суд дійшов висновку про недостовірність наведених скаржником відомостей про невчасне отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Беручи до уваги надані МВ ДВС Ужгородського МРУЮ докази отримання боржником постанови від 31.07.2014 ВП № 44211507 - 01.08.2014р., суд констатує висновок про те, що боржником подано скаргу на вказану постанову з пропуском десятиденного строку без наявності належним чином обгрунтованих поважних причин пропуску такого строку.

У п.9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" наведено висновок про те, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 1212 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

З урахуванням вищевикладеного, скарга в частині визнання неправомірною постанови міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ від 31.07.2014 ВП №44211507 про відкриття виконавчого провадження підлягає залишенню без розгляду.

Розглянувши вимоги скаржника в частині оскарження постанови від 11.08.2014 ВП №44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, суд визнає скаргу в цій частині обгрунтованою з огляду на наступне.

Як вбачається із змісту мотивувальної частини постанови від 11.08.2014 ВП №44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження винесення цієї постанови обгрунтовано тим, що боржником у наданий для самостійного виконання строк виконавчий документ не виконано. Тобто, державним виконавцем винесено вказану постанову в порядку вжиття заходів примусового виконання рішення, що відповідає приписам ч.1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження". Окрім того, накладення арешту на майно боржника мотивовано необхідністю забезпечення виконання виконавчого документа. При цьому накладено арешт на майно боржника та встановлено заборону на відчудження майна боржника в межах суми стягнення - 293954,83 грн.

Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника врегламентовано нормами Глави 4 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до ч.2 ст.52 вказаного Закону передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

За ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується насамперед для забезпечення реального виконання рішення, а отже у системному зв"язку з положеннями ст. 52 Закону обгрунтованим є накладення арешту на майно боржника та встановлення заборони на його відчудження після виявлення та арешту коштів боржника.

Однак, як з"ясовано судом, державним виконавцем жодних дій, спрямованих на виявлення коштів боржника на рахунках в банківських установах не вживались.

Окрім того, як слідує з фактичних обставин і матеріалів справи, постанова від 11.08.2014 ВП №44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження винесена в період чинності ухвали господарського суду Закарпатської області від 15.07.2014р., якою розстрочено виконання судового рішення по даній справі на шість місяців та встановлено графік сплати платежів в період з 15.08.2014р. по 15.01.2015р.

Відповідно до ч.4 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Таким чином, накладення арешту на майно боржника та заборони на його відчудження в межах усієї суми стягнення позбавляє боржника на правомірних підставах вільно користуватися своїм майном.

Ст. 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч.7 ст. 319 Цивільного кодексу України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з умовами наданої судом згідно з ухвалою від 15.07.14 розстрочки виконання рішення боржник повинен сплачувати щомісячно в період з 15.08.14 по 15.01.15 по 44538,62 грн. Натомість міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ накладено арешт та встановлено заборону на відчудження стосовно усього майна боржника в межах загальної суми стягнення - 293954,83 грн. Відповідно, боржника позбавлено права та можливості використовувати майно, що є його власністю, без наявності на те підстав, визначених згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 09.03.2010р. справа №3-767к-10.

В процесі судового розгляду скарги встановлено, що після отримання міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ ухвали господарського суду Закарпатської області від 15.07.14, якою надано розстрочку виконання судового рішення по даній справі, органом ДВС не вживались заходи щодо примусового стягнення, тобто фактично подальші виконавчі дії вчиняються з урахування дії наданої судом розстрочки виконання рішення.

Заперечуючи правомірність доводів скаржника в частині оскарження постанови від 11.08.14, МВ ДВС Ужгородського МРУЮ посилається на положення п.3.11 Інструкції з організації примусового виконання рішень (затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802), якими встановлено, що зупинення виконавчого провадження, відкладення провадження виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставою для скасування раніше вжитих заходів до примусового виконання рішення. Такі доводи суд вважає безпідставними, оскільки за змістом вказаних приписів Інструкції не є підставою для скасування заходів примусового виконання, зокрема, відстрочки виконання рішення, що надана пізніше. Натомість, в даному випадку ухвала господарського суду від 15.07.14 винесена до відкриття виконавчого провадження та, відповідно, до винесення постанови від 11.08.14 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження. Отже, за імперативними приписами вищезгаданих норм ч.4 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" виконання судового рішення по даній справі має виконуватись в частині та строки згідно із умовами наданої судом розстрочки виконання.

Виходячи з вищевикладеного, скарга боржника в частині оскарження постанови від 11.08.14 ВП 44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження підлягає задоволенню.

Вимоги за скаргою про зобов"язання державного виконавця усунути порушення скаржником не конкретизовано, не обгрунтовано, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу вх.№ 02.5.1-14/10415/14 від 15.08.2014р. боржника товариства з обмеженою відповідальністю "МП ГРУП 2000", м. Ужгород на дії міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №44211507 від 31.07.2014р., постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.08.2014р. задоволити частково.

2. Визнати недійсною постанову від 11.08.2014 ВП №44211507 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, винесену головним державним виконавцем міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

3. Відмовити боржнику (скаржнику) у відновленні строку на оскарження постанови від 31.07.2014 ВП №44211507 про відкриття виконавчого провадження.

4. Скаргу в частині оскарження постанови від 31.07.2014 ВП №44211507 про відкриття виконавчого провадження залишити без розгляду.

5. В задоволенні решти вимог за скаргою відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Івашкович І.В.