Рішення

від 18.09.2014 по справі 923/1275/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 р. Справа № 923/1275/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Агропроменерго", смт. Велика Олександрівка

до Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області

про стягнення 209936 грн. 61 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Кіженець В.С., директор ПП "Агропроменерго", наказ № 4 від 30.04.2013 року;

від відповідача - Гезь Л.Д., голова Малоолександріської сільської ради, посвідчення № 054 від 2010 року.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з Малоолександрівської сільської ради на користь приватного підприємства "Агропроменерго" суму боргу за договором № 2 від 02.09.2013 року яка складає 208178,85 грн., із яких: заборгованість по договору - 167195,00 грн., збитки від інфляції - 20085,54 грн., 3% річних- 3325,58 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 19330,49грн. та віднести на відповідача судові витрати.

"Позовною заявою" б/н та дати позивач зменшив суму позовних вимог, оскільки позивач частково перерахував суму боргу та просить стягнути з відповідача на користь приватного підприємства "Агропроменерго" суму боргу за договором № 2 від 02.09.2013 року, яка складає 209936,61 грн., із яких: заборгованість по договору - 167195,00 грн. збитки від інфляції- 20085,54 грн., 3% річних- 3325,58 грн. Пені за несвоєчасне виконання зобов'язань -19330,49грн.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки на день розгляду справи виконані роботи ним оплачені у повному обсязі. Щодо фінансових санкцій, до яких він відносить втрати від інфляції, 3% річних та пеню, то вважає, що вони стягненню не підлягають, оскільки несвоєчасна оплата виконаних робіт допущена не за його вини.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, господарський суд -

в с т а н о в и в:

Щодо розгляду нової "позовної заяви", то господарський суд виходить із того, що фактично це повідомлення позивачем про зменшення суми позову, оскільки 31 липня 2014 року комісією представника відповідача та позивача за участю головного державного фінансового інспектора з питань будівництва проведено контрольний обмір фактичних обсягів робіт, яким встановлено завищення вартості виконаних робіт на суму 9725,00 грн. Позивач з таким висновком погодився і тому суму основного боргу відповідача визнав у розмірі 167195,00 грн.

Таким чином вказана "позовна заява" не змінює предмет або підстави позову, а лише зменшує позовні вимоги на суму 9275грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких умов заява позивача про зменшення позовних вимог задовольняється та в частині зменшення позовних вимог судовий збір відноситься на позивача.

Між приватним підприємством "Агропроменерго" та Малоолександрівською сільською радою був укладений договір підряду за № 2 від 02 вересня 2013 року про здійснення робіт "Капітальний ремонт фасаду та стін Малоолександрівського будинку культури Великоолександрівського району Херсонської області".

Згідно п.3.1, 3.2 договору позивач зобов'язався здійснити відповідачу капітальний ремонт фасаду та стін Малоолександрівського будинку культури Великоолександрівського району Херсонської області на суму 176920,00 грн., а відповідач відповідно до п.1 та п.7 договору зобов'язався оплатити виконані роботи протягом п'яти днів після підписання акту виконаних робіт. Відповідно до п.7.1 договору всі розрахунки між сторонами провадяться на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт.

01.12.2013 року між сторонами був підписаний акт приймання виконаних за договором робіт, однак до цього часу відповідач не зважаючи на умови договору та взяті на себе зобов'язання за ним, незважаючи на численні нагадування, не здійснив оплату виконаних робіт, чим порушив умови підрядного договору за № 2 від 02 вересня 2013 р.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт вчасно не виконав та сплатив суму боргу у повному обсязі лише після звернення позивача з позовом, на підтвердження чого ним надані належним чином оформлені ксерокопії платіжних доручень: № 205 від 21.08.14р. на суму 53076 грн., № 399 від 21.08..2014р. на суму 114119 грн.

За таких умов по відношенню до суми основного боргу провадження у справі припиняється у зв'язку зі сплатою на підставі п.1.1.ст.80 ГПК України.

Позивач також заявив до стягнення втрат від інфляції у сумі 20085,54 грн., 3% річних- 3325,58 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у сумі 19330,49 грн.

Відповідач всі суми вважає фінансовими санкціями та просить відмовити у задоволені позову в цій частині.

Щодо відсутності вини відповідача у несвоєчасному виконанні зобов'язань по оплаті наданих йому послуг, то господарський суд констатує той факт, що матеріалами справи доведено, що згідно банківської казначейської виписки за 26 грудня 2013 року на реєстраційному рахунку сільської ради рахувались кошти в сумі 181582 гривні 85 копійок у тому числі для оплати капітальних видатків, а саме капітального ремонту за КЕКВ 3132 - 181582,85. Це свідчить про те, що сільська рада мала можливість у повному обсязі виконати взяті на себе зобов'язання та розрахуватися з ПП "Агропроменерго".

30 грудня 2013 року кошти в сумі 181582 гривні 85 копійок було повернуто з реєстраційного рахунку на котловий рахунок сільської ради як невикористане фінансування згідно статті 57 Бюджетного кодексу України, платіжне доручення № 691 від 30 грудня 2013 року. Через відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку для оплати незахищених статей видатків на 1 січня 2014 року у сільської ради залишилась кредиторська заборгованість перед ПП "Агропроменерго" на суму 176920 гривень. Погашати заборгованість минулого року сільська рада має право за рахунок залишку коштів минулого року та вносити відповідні зміни до бюджету.

У зв'язку з несвоєчасним прийняттям Верховною Радою України бюджету на 2014 рік сільська рада прийняла тимчасовий бюджет на І квартал 2014 року рішенням двадцять шостої сесії шостого скликання 20.12.2013 року № 417 "Про проведення витрат з сільського бюджету в І кварталі 2014 року" та згідно статті 79 пп.1 та 2 Бюджетного кодексу України не мала право планувати витрати на капітальні видатки у тому числі і капітальний ремонт та вносити зміни до тимчасового кошторису.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Господарський суд також враховує те, що відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності у випадку неможливості виконати свої зобов'язання.

За таких умов сума 20085 грн. 54 коп. підлягає стягненню.

П.4.1 вказаної постанови визначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. 3% річних складають 3325,58 грн. та підлягають стягненню.

Відповідно до ст.546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Господарським судом досліджені умови договору № 2 від 02 вересня 2013 року про здійснення робіт "Капітальний ремонт" , що укладений сторонами та встановив, що розділ 13 договору не містить розміру пені та умови про забезпечення виконання зобов'язань відповідачем в частині стягнення пені, а містить лише посилання на норми чинного законодавства.

За таких умов позов в частині стягнення з відповідача пені у сумі 19330 грн. 49 коп. задоволенню не підлягає.

За таких умов позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.44, 49, п.1.1 ст.80 ГПК України, 82-85 ГПК України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, с. Мала Олександрівка, вул. Леніна 83, код ЄДРПОУ 26348806, р/р 35421054002606 ГУДКСУ в Великоолександрівському районі, на користь приватного підприємства "Агропроменерго", Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, код ЄДРПОУ 31712574, р/р 26009222308001 в КБ Приватбанк, МФО 352479, інфляційних втрат у сумі 20085,54 грн., 3% річних- 3325,58 грн. та 3784,44 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.По відношенню до суми 167195 грн. провадження у справі припинити.

4.В задоволенні суми пені у розмірі 19330,49 грн. відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.09.2014 року

Суддя З.В. Клепай