ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2014 р.Справа № 923/1275/14 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Головея В.М.,
Суддів: Журавльова О.О., Шевченко В.В.
при секретарі судового засідання: Ляшенко М.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Крижановський М.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області
на рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2014р.
по справі №923/1275/14
за позовом Приватного підприємства «Агропроменерго»
до Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області
про стягнення 209 936,61 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Представник відповідача в судовому засіданні не заявляв клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, отже фіксація судового процесу не здійснювалась відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 13.11.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2014р. Приватне підприємство «Агропроменерго» (далі - Підприємство, позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Малоолександрівської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області (далі - Сільська рада, відповідач) про стягнення 209 936,61 грн. основного боргу за договором №2 від 02.09.2013р., з яких: заборгованість по договору - 167 195,00 грн., збитки від інфляції - 20 085,54 грн., 3% річних - 3 325,58 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань - 19 330,49 грн., а також сума відшкодування витрат по оплаті судового збору у розмірі 4 198,73 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).
Позов мотивований тим, що між сторонами укладений договір підряду на капітальний ремонт фасаду та стін Малоолександрівського будинку культури Великоолександрівського району Херсонської області, відповідно до умов якого позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач в порушення умов договору у визначений строк не розрахувався в повному обсязі з Підприємством за виконані роботи, у зв'язку з чим, за Сільською радою утворилась заборгованість в розмірі 167 195,00 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.09.2014р. позов Підприємства задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 20 085,54 грн., 3% річних - 3 325,58 грн. та 3 784,44 грн. витрат по сплаті судового збору. По відношенню до суми 167 195,00 грн. провадження у справі припинено. В задоволенні суми пені у розмірі 19 330,49 грн. відмолено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних господарський суд зазначив, що дані суми, не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу. В частині основної суми заборгованості провадження у справі було припинено на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України у зв'язку із сплатою відповідачем суми боргу в повному обсязі після звернення Підприємства з позовом. В задоволенні позову в частині стягнення суми пені господарським судом відмовлено, оскільки умовами договору укладеного між сторонами не передбачено стягнення пені.
Не погоджуючись з рішення господарського суду , Сільська рада звернулась з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення в частині стягнення з відповідача на користь відповідача інфляційних втрат, 3% річних та витрат по сплаті судового збору - скасувати, відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, рішення в іній частині залишити без змін.
Скаржник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, неповно з'ясовані та не доведені обставини, що мають значення для справи.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.
Представник позивача належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 14.10.2014р., проте в судове засідання він не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Приймаючи до уваги вищевикладене, вислухавши думку представника відповідача, судова колегія порадившись на місці, прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника позивача, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 13.11.2014р. представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 02.09.2013р. між Сільською радою (замовник) та Підприємством (підрядник) укладено договір підряду № 2, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу (капітальний ремонт фасаду та стін Малоолександрівського будинку культури Великоолександрівського району Херсонської області), а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (розділи 1, 2 договору).
Відповідно до п. 3.2. договору загальна вартість будівельно-монтажних робіт згідно зведеного кошторису та договірної ціни складає 176 920,00 грн.
Пунктом 7.1. договору вставлено, що остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт.
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому випадку до 31 грудня 2013р. (п. 12.1. договору).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1, 2 ст.837 ЦК України).
На виконання умов вищевказаного договору, 01.12.2013 року між сторонами без зауважень підписаний та скріплений печатками акт приймання виконаних робіт.
31 липня 2014 року комісією представника відповідача та позивача за участю головного державного фінансового інспектора з питань будівництва проведено контрольний обмір фактичних обсягів робіт.
За результатами контрольного обміру фактичних обсягів виконаних робіт був складений Акт контрольного обміру від 31.07.2014р. відповідно до якого було встановлено завищення вартості витрат обсягів виконаних робіт на суму 9 725,00 грн.
Вищевказаний акт від 31.07.2014р. підписаний повноважними представниками сторін без заперечень та зауважень.
Отже, позивач з таким висновком погодився і тому суму основного боргу визнав у розмірі 167 195,00 грн., однак відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт вчасно не виконав та сплатив суму боргу у повному обсязі лише після звернення Підприємства з позовом, на підтвердження чого ним надані ксерокопії платіжних доручень: № 205 від 21.08.2014р. на суму 53 076,00 грн., № 399 від 21.08.2014р. на суму 114 119,00 грн.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо припинення провадження на підставі п. 1.1. ст. 80 ГПК України стосовно основної суми боргу в розмірі 167 195,00 грн., у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо позовних вимог Підприємства в частині стягнення з відповідача суми пені, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Пеня, за визначенням ч. 3 ст. 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України та ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачено договором або актами законодавства).
З укладеного між сторонами договору № 2 від 02.09.2014р. вбачається, що розділ 13 договору не містить розміру пені та умов про забезпечення виконання зобов'язань відповідачем в частині стягнення пені, а містить лише посилання на норми чинного законодавства.
Судом першої інстанції правомірно відмовлено в цій частині задоволення позовної заяви, з таким висновком погоджується судова колегія.
Щодо позовних вимог Підприємства в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 (три) проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів перевірила правильність розрахунку позивача за допомогою методики визначеної у програмно-технічному комплексі «Законодавство» та дійшла до висновку, що розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, зроблено арифметично і методологічно вірно.
Пунктами 3, 4 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. №14 роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що місцевим судом правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення 3 % річних в сумі - 3 325,58 грн. та суми інфляційного збільшення боргу в розмірі 20 085,54 грн.
В апеляційній скарзі Сільська рада зазначає, що суд першої інстанції не дослідив той факт, що відповідач вжив усіх необхідних заходів для виконання своїх зобов'язань, однак судова колегія не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки матеріалами справи доведено, що згідно банківської казначейської виписки за 26 грудня 2013 року на реєстраційному рахунку Сільської ради рахувались кошти в сумі 181 582,85 грн. у тому числі для оплати капітальних видатків, а саме капітального ремонту за КЕКВ 3132 - 181 582,85 грн.. Це свідчить про те, що Сільська рада мала можливість у повному обсязі виконати взяті на себе зобов'язання та розрахуватися з позивачем.
З огляду на викладене судова колегія, дійшла до висновку, що місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам і вмотивовано частково задовольнив позов Підприємства.
Наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсягу, тобто не тільки на підставах викладених у апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь-яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст.104 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Керуючись cm.cm. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Херсонської області від 18.09.2014р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.11.2014 року.
Головуючий суддя Головей В.М.
Суддя Журавльов О.О.
Суддя Шевченко В.В.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2014 |
Оприлюднено | 18.11.2014 |
Номер документу | 41363886 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Головей В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні