Постанова

від 16.09.2014 по справі 916/1153/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2014 р.Справа № 916/1153/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Таран С.В.,

(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови суду від 15.09.2014 р.)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Валігура Г.Г., за довіреністю №168 від 31.07.2014 року;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова»

на рішення господарського суду Одеської області від 16 червня 2014 року

по справі № 916/1153/14

за позовом Церковного управління Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова»

про стягнення 205 776,86 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Церковне управління Німецької Євангелічно-Лютеранської Церкви України звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова» заборгованості в сумі 205 776,86 грн., з яких 118 998,16 грн. основної заборгованості, з урахуванням збільшення суми боргу на 40% згідно п.3.4 договору, 17 849,72 грн. штрафу, 19 824,57 грн. пені, 49 104,41 грн. відсотків за користування товарним кредитом.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.06.2014 р. (суддя Желєзна С.П.) позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Грекова" на користь Церковного Управління Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України суму основного боргу в розмірі 118 998 грн. 16 коп. , відсотки за користування товарним кредитом в сумі 49 104 грн. 41 коп, судовий збір в сумі 3 362 грн. 05 коп. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 118 998,16 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню, також задовольнив вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків за користування товарним кредитом в сумі 49 104,41 грн.

Разом з тим, суд відмовив в стягненні пені в розмірі 8 206,55 грн. та штрафу в сумі 17 849,72 грн., оскільки вони є такими, що нараховані поза межами строку позовної давності.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «ТД Грекова» основного боргу в розмірі 118 998 грн. 16 коп. , відсотки за користування товарним кредитом в сумі 49 104 грн. 41 коп., судовий збір в сумі 3 362 грн. 05 коп.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що майно, яке є предметом спірної угоди, фактично не перебувало у володінні та користуванні відповідача, у зв'язку з чим суд дійшов невірного висновку про те, що перехід до відповідача права власності на вказане майно не потребувало додаткового складення відповідного первинного бухгалтерського документу.

На думку апелянта, не можна стверджувати, що акт приймання-передачі, який є додатком №1 до договору оренди №02/06/11 від 02.06.2011 року, і є умовою виконання договору №19/04/12, оскільки, по-перше, після підписання договору поставки всі попередні договори за цим договором, попередні угоди втратили силу, а отже втратив силу і даний акт.

Крім того, скаржник зазначає, що підтвердження того, що ліси, передані за умовами договору оренди №02/06/11 від 02.06.2011 року і договору №19/04/12 від 19.04.2012 року, є одними і тими самими, відсутні.

Також апелянт зауважував, що судом не досліджено акти приймання-передачі будівельних лісів типа ЛСПМ 2000-40 за травень 2014 р. та серпень 2013 р., якими передбачено передачу лісів відповідно до спірного договору, на суму 25000 грн., що підтверджується відповідними накладними.

Апелянт мотивував апеляційну скаргу також тим, що судом неправомірно задоволено стягнення з відповідача збільшеної заборгованості на 40%, оскільки чинним законодавством, а саме ст..632 ЦК України, ст.ст.180, 189 ГК України не передбачено зміни ціни в договору у зв'язку з простроченням оплати товару, крім того, правова природа збільшення ціни по суті є штрафом, а тому строк позовної давності для стягнення зазначеної суми вже минув.

Скаржник вважає, що прострочення виконання за договором не було, так як оплата відбувалась відповідно до актів передання матеріалів за договором, а тому стягнення відсотків за користування товарним кредитом неправомірне.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги. При цьому, від представника апелянта надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

За таких обставин,судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представника апелянта.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2012р. між Церковним Управлінням Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України (Постачальник) та ТОВ „ТД „Грекова" (Покупець) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12, у відповідності до п.п. 1.1, 1.2 якого Постачальник зобов'язався передати належні йому будівельні ліси типу ЛСПМ 2000-40 у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити їх на умовах даного договору.

Відомості про будівельні ліси: 1) захват, номер за каталогом 11060002, кількість 19 шт., загальною вартістю 571,14 грн.; 2) дробина, номер за каталогом 11500000, кількість 6 шт., загальною вартістю 562,23 грн.; 3) настил, номер за каталогом 12660000, кількість 32 шт., загальною вартістю 9 171,84 грн.; 4) настил із люком, номер за каталогом 12880000, кількість 14 шт., загальною вартістю 4 343,36 грн.; 5) опора регульована, номер за каталогом 11940000, кількість 12 шт., загальною вартістю 716,52 грн.; 6) рігель 3,00, номер за каталогом 130200004, кількість 246 шт., загальною вартістю 28 326,90 грн.; 7) рігель діагональний, номер за каталогом 130400004, кількість 35 шт., загальною вартістю 5 181,75 грн.; 8) рігель несучий 0,84, номер за каталогом 140200000, кількість 162 шт., загальною вартістю 10 047,24 грн.; 9) рігель несучий 0,84, номер за каталогом 140300000, кількість 144 шт., загальною вартістю 15 511,68 грн.; 10) стійка 2,1, номер за каталогом 130100001, кількість 294 шт., загальною вартістю 35 979,72 грн.; 11) хомут литий поворотний, кількість 78 шт., загальною вартістю 2 086,50 грн. Загальна вартість товару, який є предметом даного договору, складає 134 998,69 грн. з урахуванням ПДВ.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. Постачальник зобов'язаний в повному обсязі передати будівельні ліси типу ЛСПМ 2000-40 Покупцю в день підписання договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі будівельних лісів типу ЛСПМ 2000-40, який оформлюється видатковою накладною та актом приймання передачі.

Разом з тим, акту приймання-передачі будівельних лісів за спірною угодою складено не було, оскільки, як встановлено судом першої інстанції, майно вже перебувало у володінні відповідача.

22.05.2006р. між Церковним Управлінням Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України (Замовник) та ТОВ „Фірма „Кірхенбау" (Підрядник) було укладено договір підряду № 22-06 на виконання будівельних робіт щодо об'єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 68, на виконання умов якого згідно з актом приймання-передачі від 21.09.2006р. Замовником було передано Підряднику низку будівельних лісів типу ЛСПМ 2000-40, зокрема: 1) захват, номер за каталогом 11060002, кількість 138 шт.; 2) дробина, номер за каталогом 11500000, кількість 36 шт.; 3) настил, номер за каталогом 12660000, кількість 121 шт.; 4) настил із люком, номер за каталогом 12880000, кількість 36 шт.; 5) опора регульована, номер за каталогом 11940000, кількість 36 шт.; 6) рігель 3,00, номер за каталогом 130200004, кількість 496 шт., 7) рігель діагональний, номер за каталогом 130400004, кількість 136 шт., 8) рігель несучий 0,84, номер за каталогом 140200000, кількість 400 шт.; 9) рігель несучий 0,84, номер за каталогом 140300000, кількість 512 шт.; 10) стійка 2,1, номер за каталогом 130100001, кількість 708 шт.; 11) хомут литий поворотний, кількість 138 шт.

В подальшому, між Замовником та Підрядником також було укладено договір підряду № 26-02 від 26.02.2011р. на виконання будівельних робіт щодо об'єкту, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 68. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу вищезазначених будівельних лісів із володіння та користування ТОВ „Фірма „Кірхенбау" під час дії вищезазначених договорів підряду.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, між ТОВ „Фірма „Кірхенбау" (Орендодавець) та ТОВ „ТД „Грекова" (Орендар) було укладено договір оренди будівельних лісів № 02/06/11 від 02.06.2011р., умовами якого передбачена передача у користування Орендарю наступних будівельних лісів 1) захват, номер за каталогом 11060002, кількість 19 шт., загальною вартістю 571,14 грн.; 2) дробина, номер за каталогом 11500000, кількість 6 шт., загальною вартістю 562,23 грн.; 3) настил, номер за каталогом 12660000, кількість 32 шт., загальною вартістю 9 171,84 грн.; 4) настил із люком, номер за каталогом 12880000, кількість 14 шт., загальною вартістю 4 343,36 грн.; 5) опора регульована, номер за каталогом 11940000, кількість 12 шт., загальною вартістю 716,52 грн.; 6) рігель 3,00, номер за каталогом 130200004, кількість 246 шт., загальною вартістю 28 326,90 грн.; 7) рігель діагональний, номер за каталогом 130400004, кількість 35 шт., загальною вартістю 5 181,75 грн.; 8) рігель несучий 0,84, номер за каталогом 140200000, кількість 162 шт., загальною вартістю 10 047,24 грн.; 9) рігель несучий 0,84, номер за каталогом 140300000, кількість 144 шт., загальною вартістю 15 511,68 грн.; 10) стійка 2,1, номер за каталогом 130100001, кількість 294 шт., загальною вартістю 35 979,72 грн.; 11) хомут литий поворотний, кількість 78 шт., загальною вартістю 2 086,50 грн.

На виконання вказаної угоди, 02.06.2011р. відповідачем було прийнято вищезазначені будівельні ліси у користування, про що було складено відповідний акт приймання-передачі (додаток № 1 до договору оренди № 02/06/11 від 02.06.201р.).

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено в ході апеляційного розгляду, передачу будівельних лісів у користування відповідачу здійснило ТОВ „Фірма „Кірхенбау", яке з 21.09.2006р. використовувало вказані будівельні ліси.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що на момент укладення договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. майно, яке є предметом даної угоди, вже перебувало у фактичному володінні та користуванні відповідача, у зв'язку з чим, перехід до останнього права власності на вказане майно не потребував додаткового складення відповідного первинного бухгалтерського документу.

Згідно з п. 3.2 договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. оплата за будівельні ліси ЛСПМ 2000-40 здійснюється Покупцем в три періоди в наступні строки: до 09.05.2012р. платіж в сумі 25 000,00 грн.; до 30.06.2012р. платіж в сумі 55 000,00 грн., до 31.07.2012р. платіж в сумі 54 998,69 грн.

В свою чергу, ТОВ „ТД „Грекова" оплату вартості придбаного на виконання умов договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. здійснив лише частково на суму 50 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 131 від 14.05.2012р., № 240 від 01.08.2013р. та № 275 від 14.08.2013р., у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 84 998,69 грн., яку позивачем переглянуто у відповідності до п. 3.4 договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. та збільшено вартість товару на 40% від простроченої суми. , також нараховані штрафні санкції.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що за відповідачем утворилась прострочена кредиторська заборгованість перед Церковним Управлінням Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України в сумі 84 998,69 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів вважає вірними висновки суду щодо фактичного володіння відповідачем товаром, який повинен бути переданим за договором № 19/04/12 від 19.04.2012р., на день підписання вказаного договору, оскільки зазначені обставини підтверджуються низкою договорів, за якими спірний товар, який має однаковий номер по каталогу та однакову вартість, передається від позивача відповідачу.

Фактично, судом першої інстанції вірно встановлено, та перевірено в ході апеляційного розгляду, що спірне майно 22.05.2006р. за договором №22-06 передане Церковним Управлінням Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України підряднику ТОВ „Фірма „Кірхенбау", в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу вищезазначених будівельних лісів із володіння та користування ТОВ „Фірма „Кірхенбау".

Надалі між ТОВ „Фірма „Кірхенбау" та ТОВ „ТД „Грекова" укладено договір оренди будівельних лісів № 02/06/11 від 02.06.2011р., за яким 02.06.2011р. відповідачем було прийнято вищезазначені будівельні ліси у користування, про що було складено відповідний акт приймання-передачі.

При цьому, листом від 30.04.2012 року №116 ТОВ «Фірма «Кірхенбау» повідомило позивача про те, що частина будівельних лісів, переданих Церковним Управлінням НЕЛЦУ в користування ТОВ «Фірма «Кірхенбау» у відповідності до Акту приймання-передачі будівельних лісів типу ЛСПМ 2000-40 були передані ТОВ «Торговий дім «Грекова» по Акту приймання-передачі від 02.06.2011 року за попереднім узгодженням з Церковним Управлінням НЕЛЦУ як власником вказаних лісів. Враховуючи той факт, що вказані ліси в даний момент перейшли у власність ТОВ «Торговий дім «Грекова» на підставі договору №19/04/12 від 19.04.2012 року, ТОВ «Фірма «Кірхенбау» звернулась до позивача з проханням оформити акт повернення залишку лісів з урахуванням вже переданих будівельних лісів у власність відповідача.

Таким чином, встановлені обставини свідчать про те, що передачу будівельних лісів відповідачу здійснило ТОВ „Фірма „Кірхенбау", яке з 21.09.2006р. використовувало вказані будівельні ліси.

Отже, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що на момент укладення договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. майно, яке є предметом даної угоди, вже перебувало у фактичному володінні та користуванні відповідача, а тому не потребувало складення додаткових документів.

Крім того, довід апелянта про те, що ліси, передані за умовами договору оренди №02/06/11 від 02.06.2011 року і договору №19/04/12 від 19.04.2012 року, є різними, спростовується матеріалами справи, а саме - згідно п.1.2 договору №19/04/12 від 19.04.2012 року та акту приймання-передачі будівельних лісів на виконання договору №02/06/11 від 02.06.2011 року, перелік переданого майна, його номер по каталогу, кількість, маса та вартість збігається. Зазначених обставин апелянтом не спростовано.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги той факт, що листом за вих..№5/1 від 05.12.2012 року, який отримано позивачем 06.12.2012 року, відповідач визнав свою заборгованість по оплаті товару , та гарантував оплату заборгованості в розмірі 109 998,69 грн.

Згідно з п. 3.4 договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р. у випадку нездійснення оплати у передбачений строк, Постачальник має право переглянути ціну будівельних лісів типу ЛСПМ 2000-40 в сторону збільшення на 10%-40% від їх вартості, або в односторонньому порядку розірвати договір, що не звільняє Покупця від покладених на нього даним договором зобов'язань. При простроченні оплати до 30 днів вартість товару збільшується на 10%; до 60 днів - на 20%; до 90 днів - на 30%; при простроченні оплати понад 90 днів - вартість товару збільшується на 40% від простроченої суми.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що за своєю правовою природою збільшення боргу на 40% являється штрафом, оскільки сторони в договорі прямо передбачили таку відповідальність за прострочення оплати товару, вказана санкція являються оперативно-господарською у вигляді збільшення суми основного боргу за товар, а не штрафом у відсотковому відношенні від суми боргу.

Згідно ч.2 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги встановлений факт прострочення ТОВ „ТД „Грекова" погашення залишку заборгованості за придбаний товар в сумі 84 998,69 грн. терміном більш ніж на 90 днів, а також враховуючи зміст п. 3.4 договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р., який підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, є чинним та не визнаний недійсним в судовому порядку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність стягнення з відповідача 118 998,16 грн.

Отже, доводи апелянта про те, що чинним законодавством не передбачено зміни ціни в договору у зв'язку з простроченням оплати товару спростовуються тим, що сторонами погоджено зазначену умову договору, та, крім того, закріплення такої умови в договорі передбачено чинним законодавством.

Колегія суддів не приймає до уваги надані апелянтом в суді апеляційної інстанції копію накладної б/н від 01.08.2013 року на суму 25000 грн., та акт приймання-передачі будівельних лісів типу ЛСПМ 2000-40 від 01.08.2013 року, згідно якого представник Церковного Управління Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви України передав, а представник ТОВ „ТД „Грекова" отримав будівельні ліси типу ЛСПМ 2000-40 на суму 25000 грн., виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Судова колегія зазначає, що вищевказані копії накладної та акту від 01.08.2013 року не надано, а скаржником не обґрунтовано неможливість їх надання при розгляді справи в суді першої інстанції, а тому зазначені докази не приймаються до уваги при апеляційному перегляді справи.

Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до платіжних доручень №131 від 14.05.2012р., №240 від 01.08.2013р., №275 від 14.08.2013 року, наявних в матеріалах справи (а.с.14-16), відповідачем проведено оплату на рахунок позивача у розмірі 50000 грн. в якості оплати за обладнання згідно договору №19-4-12 від 19.04.2012р., що перевищує вартість товару за наданими апелянтом накладною та актом. Водночас, як зазначено було вище, відповідач листом за вих..№5/1 від 05.12.2012 року визнав свою заборгованість по оплаті товару та гарантував оплату заборгованості в розмірі 109 998,69 грн.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 49 104,41 грн. товарного кредиту, оскільки нарахування зазначених відсотків передбачене умовами п.3.3 договору поставки на умовах товарного кредиту № 19/04/12 від 19.04.2012р., а також положеннями ст. ст. 536, 694 ЦК України.

Також апеляційний суд вважає вірною та обґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідними вимогами.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 118 998 грн. 16 коп. основної заборгованості, та 49 104,41 грн. відсотків за користування товарним кредитом, та відмову в задоволенні решти позовних вимог.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, п.1 ст.103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Грекова» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 16 червня 2014 року по справі № 916/1153/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 22.09.2014 року

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя С.В. Таран