Постанова

від 17.09.2014 по справі 813/4097/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року Справа № 813/4097/14

15 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Худзій Д.М.,

від відповідача Сєргєєва О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтекс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Райтекс» (далі - позивач, ТОВ «Райтекс») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі, в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 29.07.2014 року /а.с.48/, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області ДПС № 0001761500 від 07.05.2014 року.

У судовому засіданні 29.07.2014 року позивачем уточнено відповідача, а саме: Державну податкову інспекцію у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення є протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Застосування до нього штрафних санкцій відповідно до ч. 1 ст. 126 Податкового кодексу України вважає безпідставним, оскільки підприємство не погашало жодного податкового боргу, тому відсутнім був об'єкт нарахування штрафу та підстави, що визначені цією статтею Податкового кодексу України. Крім того, на переконання позивача, у момент коли контролюючий орган складав Акт перевірки позивача та виносив оскаржуване рішення, у нього були усі докази того, що у підприємства відсутній податковий борг з податку на прибуток за 2013 рік. Позовні вимоги підтримав повністю із підстав викладених у позовній заяві та уточненні позовних вимог від 29.07.2014 року, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову /а.с.16-17/. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийняте обґрунтовано та у межах компетенції контролюючого органу.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Райтекс» подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік з додатками, що одержана податковим органом 28.02.2014 року /а.с.24-33/.

28.03.2014 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію за 2013 рік, у якій зменшив суму податкового зобов'язання та задекларував збитки за 2013 рік у сумі 946437,00 грн. /а.с.34-37/

Контролюючим органом 29.04.2014 року проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності та своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного узгодженого податкового зобов'язання ТОВ «Райтекс» (код ЄДРПОУ 30975574) за період з 03.03.2014 року по 11.03.2014 року, за результатами якої складено акт № 83/13-20/15-03/30975574 /а.с.6-7/.

Проведеною перевіркою встановлено:

- неподання (несвоєчасне) подання посадовими особами підприємства платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів);

- порушення строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток, зазначеного у податковій декларації за 2013 рік, чим порушено п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ, п. 126.1 ст. 126 розділу ІІ ПК України /а.с.6-7/.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0001761500 від 07.05.2014 року, відповідно до якого відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% від несплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання, а саме: 3943,37 грн. /а.с.8/

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (п. 1.1 ст. 1) (далі - ПК України).

Строки розрахунків з бюджетом визначені п. 57.1 ст. 57 ПК України, а саме: платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого п. 57.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно зі п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З податкової декларації з податку на прибуток підприємства судом встановлено, що платник податків самостійно нарахував суму податку на прибуток підприємства за 2013 рік, яка становить 130250,00 грн. /а.с.24-33/.

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток визначеного ТОВ «Райтекс» у податковій декларації за 2013 рік - 11.03.2014 року.

За даними картки особового рахунку платника (код платежу 11020300) сплата податкового зобов'язання відбувалася у наступній послідовності:

- 11.03.2014 року платником сплачено грошове зобов'язання 27000,00 грн.;

- зарахування із переплати, що була станом на 01.01.2014 року в сумі 63816,30 грн.

Таким чином, станом на 11.03.2014 року сума несплаченого узгодженого податкового зобов'язання становила 39433,70 грн.

В акті камеральної перевірки податковим органом зафіксовано 17 днів затримки сплати відповідної суми податкового зобов'язання, та згідно з правилами передбаченими п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовано до позивача штраф у сумі 3943,37 грн., що становить 10% від несплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання /а.с.8/.

Суд бере до уваги такі покликання відповідача, однак враховує наступне.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 50.1 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень визначених цією статтею) він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку

Отже, за умови відсутності уточнюючого розрахунку узгодженою є та сума грошового зобов'язання, яка вказана у податковій декларації, однак коли такий розрахунок подано, то узгодженою буде сума грошового зобов'язання, яка вказана вже в уточнюючому розрахунку, оскільки з моменту подання уточнюючого розрахунку відповідні дані викладені у звітній податковій декларації вважаються помилковими.

При цьому, використовуючи граматичний спосіб тлумачення положень п. 54.1 ПК України, суд дійшов висновку, що не можуть одночасно бути узгодженими дані викладені і у звітній податковій декларації і в уточнюючому розрахунку.

28.03.2014 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі отримано від ТОВ «Райтекс» уточнюючу податкову декларацію за 2013 рік, у якій товариством зменшено суму податкового зобов'язання та задекларовано збитки за 2013 рік у сумі 946437,00 грн. /а.с.34-37/.

Таким чином, як на момент проведення камеральної перевірки (29.04.2014 року), так і на момент винесення податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафу (07.05.2014 року) відповідач був поінформований позивачем про збитки підприємства у 2013 році у встановлений законом спосіб шляхом подання уточнюючої декларації, а відтак, мав інформацію про нові узгоджені дані з податку на прибуток, однак, з незрозумілих для суду причин не врахував їх під час прийняття рішень.

Слід також врахувати, що юридичною природою санкції передбаченої п. 126.1 ст. 126 є штраф визначений у процентному відношенні до несплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання. Оскільки ж згідно з уточнюючої податковою декларацією позивач не мав обов'язку сплачувати податок на прибуток, то й штраф за його несплату не мав бути визначений відповідачем.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі № 0001761500 від 07.05.2014 року про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0001761500 від 07.05.2014 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райтекс» (Львівська область, м. Кам'янка-Бузька, вул. Я.Мудрого, 27; код ЄДРПОУ 30975574) судовий збір в сумі 182,70 грн.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.30 год. 22.09.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.