Постанова

від 17.09.2014 по справі 802/3079/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 вересня 2014 р. Справа № 802/3079/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Крисько І.В.,

представників позивача: Хоменчук К.Л., Головчука О.В.,

представника відповідача: Сорокіна В.Ю.,

третьої особи: ОСОБА_4,

представника третьої особи: ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "БОН ВОЯЖ ПЛЮС"

до: Інспекції у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Туроператор "Ільтур", ОСОБА_4

про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнення,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" (далі - ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС") звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області (далі - Інспекція) № 94 від 06.08.2014 року про накладення на позивача стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів у вигляді штрафу в розмірі 20 190,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.07.2014 року Інспекцією проведено позапланову перевірку ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС", за результатами якої складено акт № 1058 про порушення товариством п. 5.2 Договору № 2-30-05 на туристичне обслуговування від 30.05.2014 року. На підставі висновків вказаного акту перевірки Інспекцією прийнято оскаржувану постанову про застосування штрафу у розмірі 20 190,00 грн., що становить 100 відсотків вартості ненаданих туристичних послуг. Таке рішення органу контролю позивач вважає протиправним, а тому просить його скасувати, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах він діяв як туристичний агент та повністю виконав перед туристами всі обов'язки, які покладались на нього за законом і договором. Водночас порушення, на які посилається орган контролю в акті перевірки від 25.07.2014 року, допущені не ним, а туроператором ТОВ "Туроператор Ільтур", на що прямо вказують умови як Договору про реалізацію туристичних послуг від 25.06.2013 року, укладеного із ТОВ "Туроператор Ільтур", так і Договору № 2-30-05 від 30.05.2014 року на туристичне обслуговування, укладеного з туристом ОСОБА_4 Відтак, позивач стверджує, що не повинен нести відповідальність за протиправні дії (бездіяльність) туроператора, тоді як зі своєї сторони зробив усе для того, щоб договір про надання туристичних послуг був виконаний.

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали заявлені позовні вимоги, надали пояснення згідно з наведеними в позовній заяві обґрунтуваннями та додатково зазначили, що ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС", будучи турагентом, виступає посередником між туристом і туроператором, який за законом надає туристичні послуги, а отже і відповідає перед туристом за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування. Просять суд взяти до уваги, що позивач повністю виконав свою частину обов'язків за Договором № 2-30-05 від 30.05.2014 року, а отримані від ОСОБА_4 кошти в той самий день були перераховані на рахунки ТОВ "Туроператор Ільтур". Дізнавшись про несумлінність туроператора, ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" невідкладно вжило усіх можливих заходів для повернення сплачених туристом коштів, однак безуспішно. Водночас подана у прокуратуру заява про вчинення шахрайських дій директором ТОВ "Туроператор Ільтур" на даний час залишається невирішеною.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с. 30-31). Наполягає на тому, що при проведенні позапланової перевірки ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" і прийнятті оскаржуваної постанови Інспекція діяла відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, а тому адміністративний позов не може бути задоволений. Вважає, що позивач діяв від імені туроператора, а тому саме він мав надати туристу визначені договором туристичні послуги. Також пояснив, що на думку Інспекції порушення позивачем п. 5.2 Договору № 2-30-05 має місце, оскільки товариство фактично відмовилося від його виконання до дати початку туристичної подорожі.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 18.08.2014 року на підставі ч. 2, 3 ст. 53 КАС України до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено ОСОБА_4

В судовому засіданні третя особа та її представник вимоги позивача заперечили і виступили на стороні відповідача. При цьому пояснили, що згідно з умовами Договору № 2-30-05 від 30.05.2014 року на туристичне обслуговування турагент ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" брав на себе обов'язок забезпечити бронювання та надання комплексу туристичних послуг, а турист ОСОБА_4 зобов'язувалася оплатити вартість замовленого туристичного продукту. Третя особа повністю виконала свої зобов'язання за договором та передала кошти позивачу, однак він відмовився від виконання договору до дати початку туристичної подорожі і не відшкодував збитків, пов'язаних з невиконанням умов договору. Просять суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи за ініціативою суду на підставі ч. 2, 3 ст. 53 КАС України до участі у справі також було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Туроператор "Ільтур" (далі - ТОВ "Туроператор "Ільтур") як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Однак, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення, направлені третій особі, повернуто відділенням зв'язку на адресу суду з відміткою "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин та враховуючи наявність у справі достатніх доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника третьої особи ТОВ "Туроператор "Ільтур".

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, а також оцінивши інші докази, які є в справі, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Встановлено, що ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" як юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 20.06.2013 року, що підтверджується довідкою АА № 906783 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 20.06.2013 року (а.с. 23).

Основними видами господарської діяльності позивача є діяльність туристичних агентств, організування конгресів і торговельних виставок, надання інших послуг із бронювання та пов'язана з цим діяльність, діяльність туристичних операторів.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2014 року гр. ОСОБА_4, ОСОБА_6 звернулись до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області зі скаргою (вх. № Х-112) на протиправні дії ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" щодо надання туристичних послуг (а.с. 43).

На підставі згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланового заходу № 07/7-6048-2014 від 21.07.2014 року та направлення Інспекції № 1081 від 25.07.2014 року на проведення перевірки, посадовими Інспекції проведено позапланову перевірку з метою державного контролю за додержанням вимог законодавства про захист прав споживачів ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС".

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 1058 від 25.07.2014 року, яким встановлено недотримання вимог ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме позивачем порушено п. 5.2 Договору № 2-30-05 на туристичне обслуговування від 30.05.2014 року, внаслідок того, що він, як турагент, відмовився від виконання договору до дати початку туристичної подорожі, не відшкодував туристу фактичних збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору (а.с. 8-9).

Копію вказаного акту перевірки представник ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" отримав, зазначивши у графі "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта, що мають місце з боку суб'єкта господарювання", що з приводу проведення перевірки претензій немає та свої пояснення щодо порушення подає у пояснювальній записці від 25.07.2014 року.

06.08.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Вінницькій області прийнято постанову № 94 про накладення стягнення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", якою за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги до суб'єкта господарювання ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" застосовано штраф у розмірі 20 190,00 грн. (а.с. 7), що становить 100 відсотків вартості ненаданих туристичних послуг.

Перевіряючи правомірність такого рішення суб'єкта владних повноважень, суд керується наступними мотивами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон - № 877-V) державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Органи державного нагляду (контролю) можуть здійснювати планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Статтею 6 Закону України № 877-V визначено підстави для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Такими підставами є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно з п. 1 Положення "Про Державну інспекції України з питань захисту прав споживачів", затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення позапланової перевірки ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" стало звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 від 01.07.2014 року щодо протиправності дій товариства у сфері надання туристичних послуг.

Таким чином, орган державного контролю мав законні підстави на проведення позапланового заходу у ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС".

Крім того, Інспекцією не допущено порушень вимог чинного законодавства під час проведення позапланової перевірки ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС", про що зазначено позивачем у графі "Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеної перевірки та складеного акта, що мають місце з боку суб'єкта господарювання" акту № 1058 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 25.07.2014 року.

Водночас спірні правовідносини стосуються висновків органу контролю, до яких він дійшов під час проведення позапланового заходу, зокрема щодо порушення ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" вимог законодавства про захист прав споживачів.

Так, в ході перевірки встановлено недотримання позивачем вимог ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме невиконання ним п. 5.2 Договору № 2-30-05 на туристичне обслуговування від 30.05.2014 року внаслідок того, що він, як турагент, відмовився від виконання договору до дати початку туристичної подорожі, не відшкодував туристу фактичних збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору.

Як встановлено у ході судового розгляду справи, 25.06.2013 року між ТОВ "Туроператор "Ільтур" (далі - туроператор) та ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" (далі - турагент) укладено договір про реалізацію туристичних послуг (а.с. 14-15).

Відповідно до п. 1.1 цього Договору туроператор надає, а турагент приймає на себе зобов'язання, за винагороду, виконувати реалізацію туристичних послуг, а також додаткові послуги, що надаються туроператором - фізичним та юридичним особам у відповідності до вимог цього договору.

Пунктом 2.1.3 Договору передбачено обов'язок туроператора приймати, обробляти та підтверджувати заявки турагента на туристичні послуги та у випадку не підтвердження інформувати про це турагента і надаваним по можливості альтернативний варіант.

Згідно з п. 2.2.1 Договору турагент здійснює реалізацію туристичних послуг у відповідності з вимогами цього договору та українського законодавства, доводить до відома туриста достовірну та повну інформацію про надані послуги.

Також судом встановлено, що 30.05.2014 року між ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" як турагентом, що діє за дорученням туроператора ТОВ "Туроператор "Ільтур", та ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_8, як туристами, укладено Договір № 2-30-05 на туристичне обслуговування (а.с. 10-13).

Згідно з п. 2.1 цього Договору турагент виступає від імені туроператора в межах агентського договору між ними для проведення діяльності, яка пов'язана з продажем турагентом туристу туристичного продукту туроператора.

Турагент, за встановлену цим договором плату, відповідно до замовлення туриста, зобов'язується забезпечити бронювання та надання туристу комплексу послуг, а турист зобов'язується на умовах цього договору прийняти ти оплатити турагенту вартість замовленого турпродукту. Всі грошові кошти, що надходять на рахунок турагента від туриста, з подальшим перерахуванням їх на рахунок туроператора, належать виключно туроператору та його партнерам і довірені турагенту лише до повного розрахунку за надані послуги (п. 2.2 вказаного Договору).

Відповідно до п. 3.3.4 Договору турагент, за умови повної сплати вартості туристичного продукту туристом у строки встановлені даним договором для підтвердження статусу туриста, зобов'язується забезпечити туриста необхідними документами: ваучерами, страховими полісами, авіаквитками на авіарейси, квитками на інші види транспорту, згідно з графіком відправлення за маршрутом, вказаним у замовленні, якщо вони надані туроператором у встановлені строки.

Загальна вартість туристичних послуг (туристичного продукту) становить 20 190,00 грн., про що зазначено у п. 4.1 Договору.

Згідно з п. 4.2 Договору всі розрахунки між турагентом і туристом проводяться або через банківські рахунки турагента у безготівковій формі, або у готівковій формі з подальшим перерахуванням коштів туроператору. Турагент перераховує грошові кошти від імені туриста та за дорученням туриста, туроператору, в зручний для турагента спосіб.

Відповідно до п. 5.2 Договору турагент вправі відмовитись від виконання договору до дати початку туристичної подорожі лише за умови повного відшкодування туристу фактичних збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадків коли це відбулось з вини туриста.

Як засвідчують матеріали справи, третьою особою ОСОБА_4 було замовлено туристичний продукт - туристичний тур до Туреччини, курорт Кемер, в період з 28.06.2014 року по 12.07.2014 року з авіаперельотом Вінниця-Анталія-Вінниця.

У таких правовідносинах позивач ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" фактично виступав посередником між туроператором ТОВ "Туроператор "Ільтур", який надає туристичні послуги, та туристом ОСОБА_4, яка такі послуги замовляє.

30.05.2014 року та 12.06.2014 року на виконання умов Договору № 2-30-05 ОСОБА_4 провела повну оплату вартості туру, що підтверджується документально (а.с. 37-40) та визнано в судовому засіданні як позивачем, так і самою третьою особою.

Після бронювання туру згідно з додатком № 1 до договору на туристичне обслуговування, отримання від туроператора ТОВ "Туроператор "Ільтур" підтвердження в системі он-лайн та рахунку-фактури № 19023 від 30.05.2013 року на сплату туристичних послуг (а.с. 16), турагентом ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" було проведено перерахунок отриманих від туриста грошових коштів на рахунок туроператора.

Вказана обставина підтверджується квитанціями № 432291000926391401448942 від 30.05.2014 року та № 432291000926391402580891 від 12.06.2014 року (а.с. 17-18). При цьому, як вбачається із заяви начальника ТТ 404 АТ "УкрСиббанк" Гнатюк Р.М., платником згідно цих квитанцій слід вважати ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС".

В подальшому, як стверджує позивач, 23.06.2014 року в телефонному режимі ТОВ "Туроператор "Ільтур" повідомив ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" про те, що припиняє свою діяльність і не може надавати туристичних послуг. Дану інформацію позивач невідкладно довів до відома туристів.

24.06.2014 року ОСОБА_4 направила туроператору та турагенту претензію про повернення коштів, які були сплачені за надання туристичних послуг в сумі 20 190,00 грн.

Листом № 4 від 25.06.2014 року позивач повідомив ОСОБА_4, що відповідно до п. 2.5. Договору № 2-30-05 від 30.05.2014 року про надання туристичних послуг він не несе відповідальності перед туристом за невиконання туроператором взятих на себе зобов'язань по організації туристичного продукту (а.с. 37-38).

Крім того, 24.06.2014 року ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" звернулось із заявою до туроператора щодо повернення коштів по заявках № 19071 та № 19023, однак конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення було повернуто відділенням зв'язку на адресу відправника без виконання (а.с. 19-20).

25.06.2014 року на офіційному інтернет-сайті ТОВ "Туроператор "Ільтур" була розміщена інформація про те, що туроператор припинив свою діяльність. Як пояснили представники позивача, цього ж дня турагентством була проведена телефонна розмова з менеджером готелю "Queens Park Turkiz Family Club", з якої стало відомо, що номер, в якому мала проживати ОСОБА_4 в період з 28.06.2014 року по 12.07.2014 року, був заброньований на її ім'я, проте туроператор скасував та не оплатив дане замовлення.

10.07.2014 року позивач звернувся до прокуратури Шевченківського району м. Києва зі скаргою на протиправні дії ТОВ "Туроператор "Ільтур", у якій просив вирішити питання про порушення кримінальної справи щодо посадових осіб ТОВ "Туроператор "Ільтур". Таке звернення було направлено за належністю до слідчого відділу Шевченківського районного управління ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 41-42).

Надаючи оцінку вищезазначеним обставинам справи та спірним правовідносинам суд враховує те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про туризм" учасниками відносин, які виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність. Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є в тому числі:

туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про туризм" за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його.

Частиною 8 статті 20 Закону України "Про туризм" передбачено, що туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм" туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків визначених цим законом.

Права і обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Згідно з п. 2.1.6 Договору про надання туристичних послуг від 25.06.2013 року, укладеного між ТОВ "Туроператор "Ільтур" як туроператором та ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" як турагентом, у випадку неможливості виконання обов'язків по наданню туристичного обслуговування, туроператор зобов'язаний негайно, як тільки йому стане про це відомо, повідомити турагента, для узгодження останнім із туристом рішень про зміну умов відповідного договору (в тому числі, але не обмежуючись, зміни тривалості маршруту туру, класу обслуговування, зміни вартості замовлених туристичних послуг тощо) чи розірвання такого договору із туристом з наступним поверненням грошових коштів, якщо такі вже були передані туристу в якості оплати вартості туристичного обслуговування.

Відповідно до п. 5.1.1 зазначеного Договору туроператор несе відповідальність за надання повного та якісного обслуговування туриста відповідно до раніше погоджених туристичних послуг та категорії обслуговування на рівні стандартів, встановлених у країні перебування. У випадку не надання повного/часткового обслуговування по замовленому туру туроператор відшкодовує повну вартість ненаданих послуг.

В свою чергу турагент несе відповідальність перед туроператором, туристом та третіми особами за нанесену моральну та матеріальну шкоду, що виникла у випадку невиконання чи неналежного виконання турагнетом умов цього договору та українського законодавства за винятком випадків, передбачених цим договором (п. 5.2.1 Договору).

Крім того, як вбачається з п. 2.5 Договору на туристичне обслуговування від 30.05.2014 року турагент, тобто ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС", не несе відповідальності перед туристами за невиконання туроператором взятих на себе зобов'язань по організації туристичного продукту.

Згідно з п. 3.1.6 вищевказаного Договору турист має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання або неналежного виконання умов договору туроператором, тобто ТОВ "Туроператор "Ільтур".

На підставі зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів судом встановлено, що організацію замовленого ОСОБА_4 туристичного продукту не було забезпечено з вини туроператора ТОВ "Туроператор "Ільтур". При цьому позивачем ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" як турагентом було вжито всіх можливих та передбачених договорами дій, спрямованих на повідомлення туриста про ненадання туристичного продукту та повернення коштів, сплачених туристом за умовами договору на туристичне обслуговування.

З огляду на викладене та виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про туризм" суд приходить до переконання, що саме ТОВ "Туроператор "Ільтур", як туроператор у спірних правовідносинах, має нести відповідальність за невиконання зобов'язань по організації туристичного продукту для третьої особи ОСОБА_4

Водночас суд критично оцінює посилання Інспекції на те, що ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" відмовилося від виконання умов Договору на туристичне обслуговування № 2-30-05 від 30.05.2014 року до дати початку туристичної подорожі, оскільки в даному випадку позивач не відмовлявся від виконання умов зазначеного договору, а навпаки вживав усіх можливих від нього заходів для забезпечення дотримання умов укладеного з туристом договору та мінімізації конфліктної ситуації.

При цьому необхідно зазначити, що виникнення спору не вдалося уникнути з вини туроператора, оскільки саме він повинен був або забезпечити організацію туристичного продукту, або повернути кошти, сплачені туристом через турагента за надання туристичного продукту, чого однак зроблено не було.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" органи Держспоживінспекції України мають право накладати на суб'єктів господарювання стягнення, передбачені статтею 23 цього закону.

В силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, за змістом вищевказаної норми закону відповідальність несе виконавець робіт (надавач послуг), яким порушено умови договору із споживачем.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" виконавець - це суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.

Як вже зазначалося раніше, надавачем туристичних послуг за Договором № 2-30-05 від 30.05.2014 року на туристичне обслуговування був туроператор ТОВ "Туроператор "Ільтур", тоді як турагент ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" у відносинах між туроператором і туристом ОСОБА_4 виступав посередником і здійснював посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператора.

Відтак, на переконання суду, Інспекцією помилково позивача ототожнено з виконавцем туристичних послуг, а отже неправомірно притягнуто до відповідальності на підставі п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання протиправною і скасування постанови Інспекції за № 94 від 06.08.2014 року про накладення на ТОВ "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів у вигляді штрафу в розмірі 20 190,00 грн., а тому заявлений адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції у справах захисту прав споживачів у Вінницькій області за № 94 від 06.08.2014 року про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів у вигляді штрафу в розмірі 20 190,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БОН ВОЯЖ ПЛЮС" (ідентифікаційний код 38783070) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович