Постанова

від 18.09.2014 по справі 44/245-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 44/245-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року у справі №44/245-б господарського суду м. Києва, за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-інвестиційна компанія "Вегас" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд-Інвест" про визнання банкрутом,- За участю представників: Ліквідатора"Майстер-Буд-Інвест" - Філатова В.А.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.05.2014 року у справі №44/245-б затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 27.05.2014 року, ліквідовано банкрута - ТОВ "Майстер-Буд-Інвест", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством, провадження у справі припинено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року (головуючий суддя - Пантелієнко В.О., судді: Гарник Л.Л., Копитова О.С.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на ухвалу господарського суду м. Києва від 27.05.2014 року у справі №44/245-б припинено, залишивши апеляційну скаргу без розгляду.

При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що апеляційне провадження підлягає припиненню на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки заявник апеляційної скарги не набув статусу кредитора боржника, а відтак, і права на оскарження прийнятих у цій справі судових рішень.

Не погодившись із прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, ДПІ у Солом'янському районі звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року у справі №44/245-б. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності внесених змін 19.01.2013 року) (далі - Закон про банкрутство) та ст. ст. 91, 106, 107 ГПК України, ст. 78 Податкового кодексу України.

Заявник касаційної скарги вважає, що податкові органи вправі оскаржувати судові рішення у процедурі банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності, які стосуються існування (припинення) правового статусу такого суб'єкта, незалежно від наявності кредиторських вимог.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Апеляційним господарським судом під час апеляційного провадження встановлено наступне.

Ухвалою попереднього засідання господарського суду м. Києва від 11.01.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 512 211,29 грн.

Постановою господарського суду м. Києва від 04.09.2012 року боржника визнано банкрутом, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Філатова В.А., якого зобов'язано надати суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження, та призначено судове засідання для розгляду поданого ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу боржника на 05.09.2013 року.

Як встановлено апеляційним господарським судом, на час винесення господарським судом міста Києва ухвали від 27.05.2014 року ДПІ у Солом'янському районі, в порядку визначеному ст.ст. 14, 23 Закону про банкрутство, із заявою до господарського суду про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-Буд-Інвест", що виникли в результаті заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), не зверталась.

Доказів наявності грошових вимог до боржника ДПІ у Солом'янському районі не надала і до апеляційного господарського суду.

При цьому, судом апеляційної інстанції у оскаржуваній ухвалі зазначено, що орган податкової служби був вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби був вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення апеляційного провадження за поданою ДПІ у Солом'янському районі апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2014 року, оскільки ДПІ у Солом'янському районі не набула статусу кредитора у справі №44/245-б, не довела, що оскаржуваний процесуальний документ зачіпає її права, а відтак, і права оскарження прийнятих у цій справі судових рішень.

Відмовляючи у задоволенні поданої ДПІ у Солом'янському районі касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Названа конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, у відповідності до вказаного Закону, ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - ухвалу місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 106 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу ДПІ у Солом'янському районі на ст. 210 ГК України, згідно з якою, кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Посилання скаржника на порушення його прав та обов'язків, покладених на нього державою в межах п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу, не позбавляє права податкову інспекцію звернутися з кредиторськими вимогами в разі виявлення порушень закону.

Апеляційним господарським судом встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі, на момент прийняття оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не набула статусу кредитора ТОВ "Майстер-Буд-Інвест".

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку господарським судам України роз'яснено, що, у разі помилкового порушення апеляційного провадження, зокрема за апеляційною скаргою поданою особою, яка не мала права її подавати, господарський суд апеляційної інстанції припиняє таке провадження на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність у ДПІ у Солом'янському районі права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду м. Києва області від 27.05.2014 року, та про припинення, у зв'язку з цим, апеляційного провадження за поданою податковим органом апеляційною скаргою, на підставі п. 1) ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що підстави для скасування прийнятої Київським апеляційним господарським судом ухвали від 14.07.2014 року у справі №44/245-б - відсутні.

Щодо неможливості проведення перевірки ТОВ "Майстер-Буд-Інвест", що пов'язана з ліквідацією боржника, колегія суддів касаційної інстанції, звертає увагу ДПІ у Солом'янському районі на положення ст. 78 Податкового кодексу України щодо підстав та порядку проведення перевірки (зокрема, у зв'язку із порушенням справи про банкрутство) та тривалість провадження у цій справі, що значно перевищує визначену ст. 82 Податкового кодексу України тривалість проведення перевірок.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2014 року у справі №44/245-б господарського суду м. Києва залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук