Ухвала

від 17.09.2014 по справі 826/20901/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/800/35978/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Муравйова О.В., Приходько І.В. , за участю секретаря судового засідання Лисюк І.О.,

представників позивача Галабудського І.І., Ільчук О.С.,

представника відповідача Української Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Мнідоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 року

у справі № 826/20901/13-а

за позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (далі - позивач, ДТГО «Південно-Західна залізниця»)

до Міжрегіонального головного управління Мнідоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - відповідач, МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулося у грудні 2013 року до суду з позовом МГУ Міндоходів - ЦО з ОВП про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2013 року № 0001864210 та № 0001874210.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить касаційну скаргу задовольнити, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України; ст. ст. 7, 9, 11, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013 року № 0001864210 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України), за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 140.2 статті 140 ПК України ДТГО «Південно-західна залізниця» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 411 523,00 гривні, у тому числі за основним платежем - 941 015,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 470 508,00 гривень.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 19.12.2013 року № 0001874210 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 ПК України, за порушення пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України ДТГО «Південно-західна залізниця» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 732 598,00 гривень, у тому числі за основним платежем - 1 155 065,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 577 533,00 гривні.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 11.12.2013 року № 1467/42-10/04713033 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДТГО «Південно-західна залізниця» (код ЄДРПОУ 04713033) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів робіт, послуг) у ТОВ «Фінанс Груп Україна» (код ЄДРПОУ 37729727) за 2012 рік та 9 місяців 2013 року».

У висновку акта перевірки зазначено, що ДТГО «Південно-західна залізниця» порушено вимоги пунктів 44.1, 44.6 статті 44, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статі 135, статті 137, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 140.2 статті 140 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік на суму 941 015,00 гривень, та вимоги пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 1 155 065,00 гривень, у тому числі за грудень 2012 року - 1 063 553,00 гривні, за березень 2013 року - 91 512,00 гривень.

Порушення в частині заниження податку на прибуток відповідач обґрунтовує наступним: 1) підприємством занижено суму доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2012 рік, а саме не включено до складу доходів вартість безоплатно отриманих основних засобів - фронтальних навантажувачів PN-956 в кількості 5 штук, вартістю 4 405 404,00 гривні; такий висновок відповідача базується на тому, що за умовами договору поставки від 15.11.2012 року № ПЗ/М-122574/НЮ ТОВ «Фінанс Груп Україна» мало поставити позивачу фронтальні навантажувачі НК-530, однак фактично позивач отримав фронтальні навантажувачі PN-956, а також за результатами досудового розслідування не підтверджено взаємовідносини ТОВ «Фінанс Груп Україна» з контрагентами-постачальниками по ланцюгу постачання в частині придбання фронтальних навантажувачів; 2) перевіркою встановлено завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2012 рік на суму 75 618,00 гривень, а саме неправомірно включено до складу витрат вартість товарів, придбаних у ТОВ «Фінанс Груп Україна», оскільки: за даним акта перевірки та акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фінанс Груп Україна» встановлено порушення останнім та його контрагентами вимог податкового законодавства, нікчемність укладених правочинів та проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, з боку службових осіб ТОВ «Фінанс Груп Україна»; наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що ДТГО «Південно-західна залізниця» є вигодонабувачем по всьому ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), а правочини, укладені з ТОВ «Фінанс Груп Україна» суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та є нікчемними, тому первинні документи та податкові накладні ТОВ «Фінанс Груп Україна» не мають юридичної сили.

В частині заниження податку на додану вартість відповідач керувався мотивами, наведеним вище, та додатково зазначив, що у податкових накладних ТОВ «Фінанс Груп Україна» щодо поставки підйомників автомобільних не вказано коду товару з УКТ ЗЕД та реквізитів вантажних митних декларацій, оскільки вони ввезені на митну територію України згідно вантажним митних декларацій та мають код УКТ ЗЕД.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Щодо висновків акту перевірки про не включення до складу доходів вартості безоплатно отриманих основних засобів - фронтальних навантажувачів PN-956 в кількості 5 штук, вартістю 4 405 404,00 гривні, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які вірно зазначили наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1 статті 135 ПК України встановлено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2 статті 135 ПК України визначає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України, інші доходи включають, зокрема вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.

У свою чергу за визначенням підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статі 14 ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Аналізуючи наведені норми ПК України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що до складу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема інших доходів, включається вартість безоплатно отриманих товарів, тобто товарів, що надані без грошової або іншої компенсації вартості таких товарів чи їх повернення. Таким чином, у межах спірних правовідносин належить встановити факт безоплатного отримання позивачем фронтальних навантажувачів PN-956 в кількості 5 штук.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведення державної закупівлі 15.11.2012 року між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір № ПЗ/М-122574/НЮ, у відповідності до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар - фронтальний навантажувач НК 530, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату; найменування товару

Відповідно до підпункту 5.1.1 договору, постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах поставки DDP (постачання з оплатою мита м. Жмеринка, вул. Тунельна 22, відокремлений структурний підрозділ ДТГО «Південно-західна залізниця» «Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт») 5 од. (відповідно до правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС). З огляду на неможливість поставки фронтальних навантажувачів НК 530, у зв'язку із технічними проблемами заводу-виробника, сторони погодили можливість поставки ідентичних за технічними характеристиками та ціною фронтальних навантажувачів PetroNick PN 956, що підтверджується, зокрема відповідною пропозицією ТОВ «Фінанс Груп Україна» та поясненнями позивача.

Фактичне виконання вищевказаного договору підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій первинними документами, а саме видатковою накладною, актом прийому-передачі товару, податковою накладною, платіжним дорученням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки зазначено, що згідно наказу відокремленого структурного підрозділу ДТГО «Південно-західна залізниця» «Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» від 29.12.2012 року № 349 наказано постійно діючій комісії по основних засобах ввести в дію фронтальні навантажувачі PN 956 в кількості 5 штук, первісною вартістю кожного 881 080,76 гривень. Крім того, судами встановлено, що відповідно до актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів проведено огляд фронтальних навантажувачів PN 956, встановлено їх технічну справність та придатність до експлуатації, та закріплено за відповідальними особами; вказаним фронтальним навантажувачам присвоєно інвентарні номери відповідно до інвентарних карток, копії яких містяться в матеріалах справи та досліджені судами попередніх інстанцій.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що під час перевірки встановлено, що в бухгалтерському обліку фронтальні навантажувачі PN 956 віднесено до 4 групи основних фондів та визначено рахунок обліку основних засобів - 1040. Кожен із фронтальних навантажувачі PN 956 зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчать досліджені судами відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведення державної закупівлі ДТГО «Південно-західна залізниця» отримало за грошову компенсацію від ТОВ «Фінанс Груп Україна» фронтальні навантажувачі PetroNick PN 956 на підставі договору від 15.11.2012 року № ПЗ/М-122574/НЮ. Отже, суди дійшли вірного висновку, що факт безоплатного отримання позивачем фронтальних навантажувачів PetroNick PN 956 в кількості 5 штук документально не підтверджується, що виключає можливість віднесення до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, зокрема інших доходів, вартості таких навантажувачів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які правомірно не прийняли до уваги доводи відповідача про те, що оприбуткування та відображення в бухгалтерському обліку фронтальних навантажувачів PN 956 не відповідає умовам договору від 15.11.2012 року № ПЗ/М-122574/НЮ, та правомірно звернули увагу на те, що сторони договору мають право змінювати умови договору, що узгоджується із нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України й не суперечить вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель»; у свою чергу зміна умов договору в частині асортименту поставленого товару не може свідчити про безоплатне отримання товару.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які правомірно вважають безпідставними посилання відповідача на інформацію досудового розслідування про те, що оформлення в «Державній інспекції сільського господарства» фронтальних навантажувачів PN 956 на відокремлений структурний підрозділ ДТГО «Південно-західна залізниця» «Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» здійснено за зверненням фізичної особи ОСОБА_8, оскільки не наведено, яким чином вказані обставини вказують на безоплатне отримання позивачем товару та не надано відповідних підтверджуючих документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що висновки акту перевірки про необхідність включення до складу доходів вартості безоплатно отриманих основних засобів - фронтальних навантажувачів PN956 в кількості 5 штук є помилковими, а визначення суми грошових зобов'язань за даним епізодом порушення є протиправним.

Щодо висновків акту перевірки про завищення витрат, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які вірно зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар відповідно до специфікації - суміші будівельні фасовані, виробник товару - ДП «Кнауф Маркетінг», Україна. При дослідженні специфікації, видаткових накладних та рахунків-фактур судами встановлено, що протягом липня, серпня та вересня 2012 року ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило позивачу суміші будівельні (шпаклівки, штукатурні суміші, клей) та виписало податкові накладні.

Між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договори від 05.07.2012 року № ПЗ/Л-121497/НЮ та № ПЗ/Л-121503/НЮ, за умовами яких постачальник зобов'язується поставити меблі конторські (виробник - ТОВ «Санпласт») для облаштування приміщень вокзалу ст. Козятин та депо технічної пасажирської станції Київського вузла станції «Дарниця». При дослідженні специфікацій та видаткових накладних судами встановлено, що у серпні 2012 року ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило на відокремлені підрозділи ДТГО «Південно-західна залізниця» «Вокзал станції Козятин» та «Вагонне депо станції Київ-Пасажирський» меблі (шафи, столи, тумби, пенали, ліжка, дивани) та виписало податкові накладні.

28.09.2012 року між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/НХ-1222294/НЮ, за яким останній зобов'язується поставити у власність покупцю товар - чоботи гумові чоловічі (виробник - ТОВ «Еластомір»). При дослідженні судами специфікації, видаткової накладної, акта прийому-передачі товару судами встановлено, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило чоботи гумові чоловічі в кількості 4000 пар та виписало податкові накладні.

10.10.2012 року між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/НХ-122348/НЮ, за яким постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю товар - мило господарське 72% (виробник - ПОГ «Черкаситара», ВГОІ «Рух за рівні можливості», ТОВ «ВТП «Сапун»). При дослідженні специфікації та видаткових накладних судами встановлено, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило мило господарське 72% (бруски по 200 гр.) та виписало податкові накладні.

12.10.2012 року між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/Е-122368/НЮ, за яким постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю товар - підйомник автомобільний гідравлічний ВС-22-01 на базі шасі КАМАЗ 2012 року випуску (виробник - ПАТ «Проторус»). При дослідженні специфікації та видаткових накладних судами встановлено, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило на відокремлений підрозділ ДТГО «Південно-західна залізниця» «Дарницька дистанція електропостачання» два підйомника автомобільних гідравлічних ВС-22-01 на базі шасі КАМАЗ та виписало податкові накладні. Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відокремленим підрозділом ДТГО «Південно-західна залізниця» «Дарницька дистанція електропостачання» вказані підйомники введено в дію як об'єкти основних засобів та відповідно до актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів проведено огляд підйомників і встановлено їх відповідність технічним умовам. Придбані підйомники автомобільні гідравлічні ВС-22-01 на базі шасі КАМАЗ зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчать досліджені судами відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії яких містяться в матеріалах справи.

Між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір від 26.10.2012 року № ПЗ/М-122456/НЮ, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити товар - причепи для великовагових автомобілів МАЗ 856100-014 (виробник - Білорусія). При дослідженні специфікацій, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару судами встановлено, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило на відокремлений підрозділ ДТГО «Південно-західна залізниця» «Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» два причепи для великовагових автомобілів марки МАЗ 856100-014 та виписало податкові накладні. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в актом перевірки встановлено, що згідно наказу відокремленого структурного підрозділу ДТГО «Південно-західна залізниця» «Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт» від 29.12.2012 року № 340 наказано постійно діючій комісії по основних засобах ввести в дію причепи для великовагових автомобілів марки МАЗ 856100-014 в кількості 2 штук, первісною вартістю кожного 233 571,02 гривня. Також, судами встановлено, що відповідно до актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів проведено огляд причепів для великовагових автомобілів марки МАЗ 856100-014, встановлено їх технічну справність та придатність до експлуатації, та закріплено за відповідальними особами; вказаним причепам присвоєно інвентарні номери відповідно до інвентарних карток, копії яких містяться в матеріалах справи. Кожен із причепів для великовагових автомобілів марки МАЗ 856100-014 зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчать досліджені судами відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

29.12.2012 року між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/Е-1123089/НЮ, за яким постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю товар - автомобілі аварійно-технічної допомоги 2012 року випуску (виробник - ТОВ «Концерн «Росавто-Україна»). При дослідженні судами попередніх інстанцій специфікації, рахунку-фактури, видаткової накладної встановлено, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило автомобілі аварійно-технічної допомоги у кількості трьох штук та виписало податкову накладну. Крім того, судами встановлено, що відокремленими підрозділами ДТГО «Південно-західна залізниця» «Дарницька дистанція електропостачання» та «Київська дистанція електропостачання» автомобілі аварійно-технічної допомоги, а саме ГАЗ 2705, тип - фургон-С, введено в експлуатацію та відповідно до актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів проведено огляд цих автомобілів та встановлено їх відповідність технічним умовам. Придбані автомобілі аварійно-технічної допомоги зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчать досліджені судами відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії яких містяться в матеріалах справи.

17.01.2013 року між ДТГО «Південно-західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Фінанс Груп Україна» (постачальник) укладено договір поставки № ПЗ/Е-1335/НЮ, згідно якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупцю товар - автопідйомник 2012 року випуску (виробник - ТОВ «Технокомлект»). Судами попередніх інстанцій при дослідженні специфікації, рахунка-фактури, видаткової накладної встановлено, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» поставило на відокремлений підрозділ ДТГО «Південно-західна залізниця» «Дарницька дистанція електропостачання» автопідйомник АТП-20.01 та виписало податкову накладну. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в акті перевірки зазначено та не спростовується сторонами, що автопідйомник АТП-20.01 - ГАЗ 33081, бортовий-С, введено в експлуатацію відокремленим підрозділом ДТГО «Південно-західна залізниця» «Дарницька дистанція електропостачання», відповідно до акта приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів встановлено його відповідність технічним умовам. Придбаний автопідйомник АТП-20.01 - ГАЗ 33081, бортовий-С зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчить досліджене судами відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

В розрахунок за поставлені товари ДТГО «Південно-західна залізниця», зокрема через свої відокремлені підрозділи, перераховано постачальнику грошові кошти, що підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій відповідними платіжними дорученнями та копіями виписок банку, які долучені до матеріалів справи.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи вищенаведені номер ПК України, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено та як свідчить зміст акту перевірки, відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у ДТГО «Південно-західна залізниця» видаткових накладних, відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У свою чергу відповідачем не наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (видаткові накладні), не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не встановлено таких обставин і в акті перевірки.

При цьому, суди попередніх інстанцій вірно звернули увагу на те, що ймовірні порушення податкового законодавства підприємством-постачальником не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цим постачальником.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю, суди попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів касаційної інстанції, зазначили наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що основним видом діяльності ДТГО «Південно-західна залізниця» є діяльність у сфері вантажного залізничного транспорту, виробництва залізничних локомотивів і рухомого складу, пасажирського залізничного та наземного транспорту, допоміжного обслуговування наземного транспорту, транспортного оброблення вантажів тощо.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що придбані у ТОВ «Фінанс Груп Україна» товари використані для провадження господарської діяльності, зокрема меблі конторські придбані для облаштування приміщень вокзалу ст. Козятин та депо технічної пасажирської станції Київського вузла станції «Дарниця»; підйомники автомобільні гідравлічні ВС-22-01 на базі шасі КАМАЗ 2012 року випуску, причепи для великовагових автомобілів МАЗ 856100-014, автомобілі аварійно-технічної допомоги, введено в дію як об'єкти основних засобів відокремленими підрозділами ДТГО «Південно-західна залізниця» та відповідно до актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів проведено огляд вказаних транспортних засобів, встановлено їх відповідність технічним умовам; придбані транспортні засоби зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчать відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копії яких містяться в матеріалах справи. Про вказані обставини зазначено і в самому акті перевірки.

Підтвердження пов'язаності придбаних товарів з господарською діяльністю позивача підтверджується наданими позивачем та дослідженими судами попередніх інстанцій копіями наступних документів: договорів поставки, договорів поруки, специфікацій, листів постачальника, рахунків-фактур, видаткових накладних, актів прийому-передачі товару, податкових накладних, довіреностей на отримання товару, наказів про введення в експлуатацію, інвентарних карток, повідомлень, актів приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, розрахунків суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, платіжних доручень, виписок банку, сертифіката відповідності на автомобільний підйомник, прибуткових ордерів, оборотних відомостей.

Судами попередніх інстанцій при співставленні змісту первинних документів та доказів підтвердження подальшого використання у господарській діяльності придбаного товару встановлено, що ДТГО «Південно-західна залізниця» здійснювало витрати на придбання у ТОВ «Фінанс Груп Україна» товару для провадження своєї господарської діяльності, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано. Так само відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ТОВ «Фінанс Груп Україна» не мало адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та не вчиняло фактичних дій, спрямованих на виконання таких зобов'язань.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що позивач правомірно формував валові витрати (витрати) за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ «Фінанс Груп Україна» у зв'язку з придбанням у нього товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Фінанс Груп Україна» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Висновки відповідача в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Фінанс Груп Україна» судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судами попередніх інстанцій встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ «Фінанс Груп Україна» товару безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

ПК України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

За приписом пункту 201.8 статті 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ «Фінанс Груп Україна» був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Доводи відповідача про невідповідність податкових накладних ТОВ «Фінанс Груп Україна» вимогам пункту 201.1 статті 201 ПК України в частині не зазначення коду товару з УКТ ЗЕД та реквізитів вантажних митних декларацій по операціям поставки підйомників, правомірно не прийняті судами до уваги, оскільки відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що вказані товари є підакцизними або такими, що ввезені на митну територію України. Наявна в матеріалах справи копія сертифіката відповідності серії ВГ № UA 1.003.008791213 свідчить, що автомобільний гідравлічний підйомник АТП-20.01 - ГАЗ 33081 виготовлено на митній території України резидентом ТОВ «Технокомплект», при цьому останнє має ліцензію Міністерства промислової політики України серії АВ № 429342 на виробництво автомобілів. Крім того, за усталеною практикою незначні недоліки у заповненні податкової накладної не позбавляють її правового значення.

Щодо висновків акту перевірки про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям із придбання у ТОВ «Фінанс Груп Україна» фронтальних навантажувачів PN 956, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які вірно зазначили наступне.

Судами попередніх інстанцій під час аналізу висновків акту перевірки про заниження доходу встановлено, що за результатами проведення державної закупівлі ДТГО «Південно-західна залізниця» отримало за грошову компенсацію від ТОВ «Фінанс Груп Україна» фронтальні навантажувачі PetroNick PN 956 на підставі договору від 15.11.2012 року № ПЗ/М-122574/НЮ, що підтверджується дослідженими судами видатковою накладною та актом прийому-передачі товару.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що виписана ТОВ «Фінанс Груп Україна» податкова накладна відповідає вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 ПК України та встановлено, що в оплату за поставлений товар позивач перерахував на рахунок постачальника грошові кошти в сумі 4 998 000,00 гривень, що підтверджується дослідженим судами платіжним дорученням.

Судами попередніх інстанцій також вище встановлено, що фронтальні навантажувачі PN 956 в кількості 5 штук, первісною вартістю кожного 881 080,76 гривень, введені в експлуатацію відокремленим структурним підрозділом ДТГО «Південно-західна залізниця» «Жмеринська механізована дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт», як основні засоби з присвоєнням інвентарних номерів; вказані фронтальні навантажувачі зареєстровано в органі Державної автомобільної інспекції України, про що свідчать відповідні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії. Наведене вказує, що придбання позивачем у ТОВ «Фінанс Груп Україна» фронтальних навантажувачів PN 956 безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем дотримано необхідні передумови, передбачені ПК України для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, під час здійснення спірних операцій.

Суди попередніх інстанцій правомірно не прийняли до уваги посилання відповідача на те, що умовам договору від 15.11.2012 року № ПЗ/М-122574/НЮ передбачено поставку фронтальних навантажувачів НК 530, оскільки вище встановлено відсутність поставок фронтальних навантажувачів НК 530 та зміну умов договору в частині асортименту поставленого товару.

Щодо договорів поставок мила і гумових чобіт, зміни предмету поставки (товару) за Договором № ПЗ/М-122574/НЮ від 15.11.2012 року, а також на рахунок відсутності в податкових накладних у графі 4 - коду товару згідно УКТ ЗЕД, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які вірно зазначили наступне.

За Договором поставки № ПЗ/Е-1335/НЮ від 17.01.2013 року TOB «Фінанс Груп Україна» було поставлено товар - «автопідйомник АТП-20.01» на Дарницьку дистанцію електропостачання. В податковій накладній наданій даним підприємством не вказано код УКТ ЗЕД, так як даний товар не являється підакцизним або ввезеним на територію України. Автопідйомники АТП-20.01 виготовлені на митній території України товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХКОМПЛЕКТ», яке має Ліцензію Міністерства промислової політики України на виробництво автомобілів копія додається), із ввезених на територію України комплектуючих.

Відповідно до ст. ст. 36 та 40 Митного кодексу України, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю зроблений або підданий достатній переробці.

Судами встановлено, що саме на території України при виготовлені спеціального автомобіля - автопідйомника АТП-20.01, були здійсненні останні операції по переробці, достатні для того, щоб товар отримав характерні (основні) риси, що відповідають критеріям достатньої переробки (п.1 ст.40 МКУ). Всі необхідні дані про виробника автопідйомника АТП-20.01 вказані в Сертифікаті відповідності № UA 1/003/008791213 Серія ВГ.

Щодо зміни предмету поставки (товару) за Договором № ПЗ/М-122574/НЮ від 15.11.2012 року, то колегія суддів касаційної інстанції також погоджується з судами попередніх інстанцій, які вірно зазначили наступне.

Південно-Західною залізницею було розміщено на інформаційному веб-порталі «Вісник державних закупівель» оголошення про заплановану закупівлю устаткування підіймальне та такелажне (фронтальні навантажувачі - 5 од.) від 27.08.2012 року № 103 (705) під № 272436 в якому зазначено, що кінцевий термін подання пропозицій конкурсних торгів 10-30 год. 27.09.2012 року та розкриття яких відбудеться о 13-45 год. 27.09.2012 року. Відповідно до реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів подано сім пропозицій конкурсних торгів від суб'єктів господарювання.

Судами зазначено, що при розгляді членами комітету з конкурсних торгів поданих суб'єктами господарювання пропозицій конкурсних торгів встановлено, що до оцінки пропозицій конкурсних торгів допускаються дві пропозиції конкурсних торгів, як такі що відповідають вимогам Документації конкурсних торгів та нормативно - правовим актам у сфері здійснення державних закупівель. Отже, відповідно до протоколу від 24.10.2012 року № 305 оцінки пропозицій конкурсних торгів, зазначено, що найбільш економічно вигідною пропозицією конкурсних торгів визначено TOB «Фінанси Груп Україна» на загальну суму 4 998 000,00 гривень. Таким чином, за результатами проведеної процедури закупівлі 15.11.2012 року між Південно-західною залізницею та TOB «Фінанс Груп Україна» укладено договір № ПЗ/М-122574/НЮ на загальну суму 4 998 000,00 гривень.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що в грудні 2012 року залізницею отримано лист від TOB «Фінанс Груп Україна», яким повідомило, що не має можливості поставити фронтальні навантажувачі НК 530, у зв'язку із технічними проблемами заводу-виробника, про те має можливість поставити більш якісні за технічними характеристиками фронтальні навантажувачі PetroNick PN 956 за ціною, яка визначена у договорі. Таким чином, вищевказані причини, які не залежали від дій (бездіяльності) позивача та TOB «Фінанс Груп Україна», унеможливили виконання зобов'язань за Договором.

Також судами встановлено, що з метою збільшення обсягів вантажної роботи та поліпшення умов праці працівників Жмеринської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт, залізниця та TOB «Фінанс Груп Україна» погодили поставку фронтальних навантажувачів PetroNick PN 956, оскільки дані фронтальні навантажувачі мають більш якісні наступні характеристики: - - PN 956 оснащений добре зарекомендованим двигуном Steyr, який разом з надійною трансмісією гарантують машині чудові технічні характеристики; - Шарнірно-счленована рама забезпечує невеликий радіус повороту фронтального навантажувача; - Оснащений двома гідравлічними насосами з перемиканням потоків, що збільшує ефективність роботи і знижує витрату палива; - Горизонтальне положення ковша встановлюється автоматично, що підвищує ефективність роботи і знижує стомлюваність оператора; - Застосування високоякісних сталей забезпечує високу надійність конструкції в різних умовах експлуатації; - Вага навантажувача і довга колісна база сприяють кращій поздовжньої стійкості; - Z-подібний механізм перекидання ковша забезпечує максимальне відривне зусилля і ефективність на ковші; - Всі вали і штифтові з'єднання мають захист від бруду та пилу; - Кабіна має збільшений огляд робочої зони, безпечна і зручна, оснащена кліматичною установкою в стандартній комплектації, а також забезпечує захист оператора від вібрації та шуму; - Сидіння водія відрізняється підвищеною комфортністю; - Органи управління розміщені з урахуванням ергономіки і прості у використанні; - Дискова система гальм з пневмогідроприводом є надійною та ефективною завдяки застосуванню двох супортів на одному диску; - Всі гідравлічні шланги міцні і розміщені дуже продумано, а елементи гідросистеми герметичні і надійні; - Навантажувач PN 956 оснащений ефективною гідромеханічною трансмісією з можливістю перемикання передач під навантаженням; - Вдале розташування заправних ємностей та сервісних зон робить технічне обслуговування навантажувача простим і доступним. Крім того, на фінальних заходах Всеукраїнського конкурсу якості товарів, робіт і послуг « 100 кращих товарів України 2012» фронтальний колісний навантажувач PN 956 виробництва TOB «ПетроНік» здобув перемогу в номінації «продукція виробничо-технічного призначення».

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року № 2289-VI, мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Судами встановлено, що у зв'язку з тим, що для задоволення господарських потреб ДТГО «Південно-західна залізниця» та необхідності в нормальному функціонуванні його служб, було досягнуто домовленості про заміну товару за Договором № ПЗ/М-122574/НЮ від 15.11.2012 року на товар з ідентичними характеристиками та вартістю, а саме фронтальні навантажувачі НК530 на фронтальні навантажувачі PetroNick PN 956.

Факт поставки TOB «Фінанс Груп Україна» навантажувачів позивачу підтверджується дослідженими судами Договором поставки, платіжним дорученням, актом прийому передачі навантажувачів, видатковою накладною та податковою накладною постачальника.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що висновки акту перевірки про необхідність включення до складу доходів вартості безоплатно отриманих основних засобів - фронтальних навантажувачів ДN956 в кількості 5 штук є помилковими та безпідставними, а визначення суми грошових зобов'язань за даним епізодом порушення -протиправним.

Щодо факту поставки мила та гумових чобіт, то матеріальність даних операцій підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій первинними документами, а саме: договорами поставки; прибутковими ордерами; видатковими накладними; податковими накладними; актами прийому-передачі; картками складського обліку; довіреностями; повідомленнями; наряд-накладними; рахунками-фактурами; відповідними вимогами.

Також реальність виконання договорів між ДТГО «Південно-західна залізниця» та TOB «Фінанс Груп Україна» підтверджується дослідженими судами платіжними дорученнями з відмітками банку.

Щодо товарно-транспортних накладних, то судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що вони у ДТГО «Південно-західна залізниця» відсутні, оскільки дані ТМЦ поставлялися позивачу транспортом постачальника.

Згідно з ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, товаротранспортна накладна (ТТН) підтверджує факт укладення договору про перевезення вантажу, а не реалізації товару. Саме керуючись цим принципом, суди неодноразово підкреслювали, що ТТН не може бути первинним документом, що підтверджує здійснення господарської операції з постачання товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з постачання товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Крім того, відповідно до п. 2 Постанови КМ України № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, немає необхідності виписувати ТТН.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правомірно вважають безпідставними посилання відповідача на Закони України «Про автомобільний транспорт», «Про транспорт», «Про дорожній рух» та їх висновки про обов'язковість ТТН.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судами попередніх інстанцій, які правомірно не погодилися з висновками відповідача у акті від 11.12.2013 року про те, що податковій накладній не внесено дані до графи 4 (тобто, не вказано код товару згідно УКТЗЕД), з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 68 Митного кодексу України, ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п. 12.3 Порядку заповнення податкової накладної Міністерства фінансів від 01.11.2011 року № 1379, код товару згідно з УКТ ЗЕД - обов'язковий реквізит податкової накладної (графа 4 податкової накладної), заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України на всіх етапах постачання таких товарів/послуг.

Тобто, графа 4 податкової накладної щодо імпортного товару заповнюється лише у разі постачання ввезених товарів/послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 40 Митного кодексу України, у разі, якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару вважається країна, в якій були здійснені останні операції з переробки, достатні для того, щоб товар отримав основні характерні риси повністю виготовленого товару, що відповідають критеріям достатньої переробки згідно з положеннями цієї статті.

Одним із критеріїв достатньої переробки є виконання виробничих або технологічних операцій, за результатами яких змінюється класифікаційний код товару згідно з УКТ ЗЕД на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Тобто, якщо товар перероблено, внаслідок чого змінився його код згідно з УКТ ЗЕД він вже не вважається ввезеним в Україну, а тому вказувати при його реалізації код УКТ ЗЕД у податковій накладній не вимагається згідно з чинним законодавством України.

Оскільки, переобладнання техніки, тобто, її остаточне виготовлення, здійснено на території України, відповідна техніка виготовлена на митній території України і не являє собою підакцизний товар, який ввезено на територію України.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що висновки відповідача щодо не зазначення коду УКТ ЗЕД в графі 4 податкової накладної зроблені лише за його внутрішнім переконанням і не містять нормативного обґрунтування.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ДТГО «Південно-західна залізниця» правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Фінанс Груп Україна», а висновки акту перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, тому, збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є протиправним. Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Мнідоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 26.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2014 року у справі № 826/20901/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: (підпис) О.В. Муравйов Помічник судді (підпис) І.В. Приходько З оригіналом згідно Паніотова В.Г.