МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв.
11 вересня 2013 року Справа № 2а-6392/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мельника О. М., за участю секретаря судових засідань Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1,56100
доБаштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Миколи Аркаса, 2, м.Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область,56101
проскасування податкового повідомлення - рішення від 25.10.2012р. № 0001021701, В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0001021701 від 25 жовтня 2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача зроблені в акті перевірки від 18.10.2012р. №182/17-2539014538 про результати документальної позапланової перевірки дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з TOB "Правова Група Домініон", код ЄДРПОУ 33831564 за лютий 2012 року, стосовно порушень з боку ФОП ОСОБА_3, вимог п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 ПК України від 02 грудня 2010 року №2755-VI Податкового кодексу України є неправомірними. Оскільки господарські відносини між ФОП ОСОБА_3, та контрагентом TOB "Правова Група Домініон", існували реально, належно виконувались та підтверджені відповідними первинними документами. Крім того, в подальшому даний товар був проданий позивачем Миколаївському протитуберкульозному диспансеру згідно договору №41 від 06.02.2012 року.
Відповідач вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з підстав викладених в письмових запереченнях.
Суд заслухав думку представників сторін, дослідив та оцінив наявні в справі докази в їх сукупності та встановив наступне.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20. п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 п.79.2 ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, відповідно до повідомлення про проведення перевірки від 04.10.2012 року №123 та наказу від 04.10.12 №559 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань взаємовідносин з TOB "Правова Група" Домініон" за лютий 2012 року.
За результатами перевірки складений Акт від 18.10.2012р. №182/17-2539014538. Згідно висновків акту перевіркою встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_3:
п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI як наслідок вчинення безтоварних операцій, що пов'язано з відсутністю поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) TOB "Правова Група Домініон" за лютий 2012 року на загальну суму ПДВ - 16900 грн. платнику податків ФОП ОСОБА_5
На підставі акту перевірки від 18.10.2012р. №182/17-2539014538 Баштанською міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 25 жовтня 2012 року №0001021701.
Суд дійшов висновку щодо необхідності скасування податкового повідомлення-рішення від 25 жовтня 2012 року №0001021701 в зв'язку з його протиправністю.
Так, згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Факт дійсності чи недійсності угоди повинен доказуватися певними засобами доказу з врахування індивідуальних обставин кожної справи, і це не є компетенцією органу державної податкової служби, а з врахуванням статті 228 ЦК України - виключною компетенцією суду.
Крім того, нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».
Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»
Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників. Твердження Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби щодо неправомірності включення сум від контрагента TOB "Правова група "Домініон" до складу податного кредиту є необґрунтованим та неправомірним та таким, що суперечить законодавству України. Якщо податкова служба не має можливості провести зустрічну перевірку TOB "Правова Група" Домініон", це не тягне відповідальність і не повинно мати негативні наслідки саме щодо ФОП ОСОБА_6, оскільки відповідальність носить індивідуальний характер.
Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.
Так, як вбачається з копії договору №12 від 01.02.2012 року ТОВ «Правова група «Домініон» та ПП ОСОБА_3 уклали договір поставки продуктів харчування (сільгосппродукції), а саме яловичини та свинини. Факт виконання договору (отримання товару однією стороною, та отримання оплати іншою) підтверджується копіями: видаткової накладної № 1441 від 28.02.2012 року; податкової накладної №1441 від 28.02.2012 року, видаткової накладної № 1441/1 від 28.02.2012 року; квитанцій до прибуткового касового ордеру; рахунку-фактури №1441 та №1441 від 28.02.2012року; квитанцій до прибуткового касового ордеру; податкової накладної №1442 від 28.02.2012 року; товарно-транспортної накладної №1441; податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, реєстру виданих та отриманих податкових накладних.
На підтвердження того, що TOB "Правова група "Домініон" мала право на здійснення господарської операції позивачем надано до матеріалів справи копію свідоцтва про державну реєстрацію TOB "Правова група "Домініон " та копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37705161 від 25.11.2005 року.
Порушення, що стосуються заповнення чи оформлення податкової накладної, чи її невідповідності вимогам ст.201 ПК України відповідачем в акті перевірки не зазначено.
Крім того статтею 204 ЦК України проголошено презумпцію правомірності правочину відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В акті перевірки не зазначено рішення суду яким встановлено, що договір укладений між ТОВ «Правова група «Домініон» та ПП ОСОБА_3 , або документи, які свідчать про господарські взаємовідносини між підприємствами визнано недійсними. Доказів звернення до суду з такими позовами інших податкових органів відповідачем суду не надано.
Крім того, судом встановлено, та не заперечувалось в ході судового розгляду справи відповідачем, що Позивач використав товар, отриманий від ТОВ «Правова група «Домініон» безпосередньо в господарській діяльності, а саме поставив його за договором №41 від 06.02.2012 року про закупівлю товарів за державні кошти Миколаївському протитуберкульозному диспансеру; про що свідчать наступні докази - копії: рахунок № СФ-000014 від 14.02.2012 року; податкова накладна №7 від 14.02.2012 року; платіжне доручення № U 214150 від 27.02.2012 року; рахунок № СФ-000013 від 14.02.2012 року; податкова накладна №6 від 14.02.2012 року; рахунок № СФ-000017 від 15.02.2012 року; податкова накладна №10 від 15.02.2012 року; платіжне доручення № U 214153 від 27.02.2012 року; довіреність №629928 від 14.02.2012 року; накладна РН-167 від 14.02.2012 року; накладна РН-169 від 16.02.2012 року; накладна РН-171 від 20.02.2012 року; накладна РН-176 від 23.02.2012 року; д овіреність №629945 від 01.03.2012 року; накладна РН-0217 від 05.03.2012 року; накладна РН-0219 від 07.03.2012 року; накладна РН-0221 від 12.03.2012 року; накладна РН-0223 від 14.03.2012 року; накладна РН-000038 від 19.03.2012 року; накладна РН-000040 від 22.03.2012 року; накладна РН-000041 від 23.03.2012 року; накладна РН-000044 від 29.03.2012 року; довіреність №629985 від 02.04.2012 року; накладна РН-000048 від 02.04.2012 року.
Крім того, свідок ОСОБА_7, яка за дорученням отримувала товар, підтвердила факт отримання м'яса яловичини та свинини.
На підставі даних господарських операцій та отриманих прибутків позивач сформував свої податкові зобов'язання з ПДВ та валовий дохід та сплатив податки.
Зазначене свідчить про незаконність та безпідставність висновку відповідача ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва вчинення безтоварних операцій, що пов'язано з відсутністю поставок товарів, надання послуг (виконання робіт) TOB "Правова Група Домініон" за лютий 2012 року на загальну суму ПДВ - 16900 грн. платнику податків ФОП ОСОБА_5
Так, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).
Порушення прямим контрагентом позивача порядку здійснення господарської діяльності, не може впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи ненадання Відповідачем належних та допустимих доказів порушення Позивачем норм податкового законодавства і, відповідно, доказів законності прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001021701 від 25 жовтня 2012 року, заявлений позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
П О С Т А Н О В И В:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби №0001021701 від 25 жовтня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2013 |
Оприлюднено | 29.09.2014 |
Номер документу | 40586345 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Мельник О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні