Постанова

від 13.08.2013 по справі 2а-771/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 серпня 2013 року Справа № 2а-771/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельника О. М. за участю секретаря судового засідання Зощака В.В. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИМАКС ТРАНС", вул.1-а, Інгульська, 1/2, м. Миколаїв, 54028

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 проскасування податкового повідомлення - рішення від 24.01.2012р. № 0000172360, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва по формуванню висновків акту від 10.01.2012р. №18/23-100/37157913 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ВЛАДИМАКС ТРАНС» протиправними; скасування податкового повідомлення-рішення №0000172360 від 24.01.2012 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача зроблені в акті перевірки від 10.01.2012р. №18/23-100/37157913. стосовно порушень з боку TOB «ВЛАДИМАКС ТРАНС» вимог п.193.1 ст.193, п.198.3 ст.198 та відповідно до абз.1 ст.123.1 ст.123 Податкового кодексу України є неправомірними, необґрунтованими. Оскільки господарські відносини між TOB «ВЛАДИМАКС ТРАНС» та контрагентом TOB «ПАРІТЕТ-78» існували реально, належно виконувались та підтверджені відповідними первинними документами.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, дії ревізорів правомірними, а рішення прийняте на підставі висновків акту перевірки, таким, що не підлягає скасуванню.

Суд заслухав думку представників сторін, дослідив наявні в матеріалах справи докази, що мають юридичне значення для вирішення справи по суті, надав оцінку доказам та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на наступне.

10.01.2012 р. відповідачем здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку TOB «ВЛАДИМАКС ТРАНС» з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платником податків - TOB «ПАРІТЕТ-78» за період - липень 2011 року, результати якої оформлено актом №18/23-100/37157913. В акті перевірки встановлено порушення п.193.1 ст.193, п.198.3 ст.198 та відповідно до абз.1 ст.123.1 ст.123 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 14104 грн. 16 коп., в т.ч.: 11283,33 грн. -основної суми боргу з ПДВ, та 2820,83 - штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається зі змісту акту перевірки суть порушення полягає в тому, що згідно даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту податкових декларацій за липень 2011р. встановлено, що в липні 2011р. одним з постачальників Позивача було підприємство - TOB «ПАРІТЕТ-78». По результатах отримання Відповідачем акту від 09.09.2011р. №171/23-325/37206352 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання - ТОВ «ПАРІТЕТ-78» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень-липень 2011р.» встановлено, що керівник TOB «ПАРІТЕТ-78» не мешкає за юридичною адресою TOB «ПАРІТЕТ-78»:м. Миколаїв, пров. Рейдовий 3. Крім того, відповідач посилається на те, що в додатку СВ до декларації з податку на прибуток за II квартал 2011р. даного підприємства не знайшли відображення сумі амортизаційних відрахувань виробничих основних засобів підприємства, Актом здійснено висновок про те, що в підприємства TOB «ПАРІТЕТ-78» відсутні власні основні фонді, у зв'язку з чим на час здійснення перевірки не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій TOB «ПАРІТЕТ-78» в червні - ліпні 2011р.

Також в акті перевірки міститься посилання на те, що окремі документи, зокрема в акт здачі прийняття робіт (послуг) наданих ГОВ «ПАРІТЕТ-78» Позивачу не відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (не містить переліку, змісту та обсягу наданих послуг), відсутня товарно-транспортна накладна від TOB «ПАРІТЕТ-78», тому не підтверджено факт надання послуг Позивачу з боку TOB «ПАРІТЕТ -78» у липні 2011р., а укладений між даним підприємствами договір суперечить вимогам ст.203,ст.215, ст.234 ЦК України та є фіктивним.

На підставі висновків акту перевірки від 24.01.2012 р. державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва, надалі «Відповідач» було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000172360.

Суд вважає висновки відповідача такими, що не підтверджені жодними належними доказами з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 р. N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 даного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити: - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Згідно наявних в матеріалах справи письмових доказів Позивач уклав договір №5 від 04.07.2011р. з TOB «ПАР1ТЕТ -78» на отримання транспортних послуг та отримав ці послуги, що підтверджено: талоном замовника 12ААА №948051 від 05.07.2011р., талоном замовника 12ААА №948052 від 05.07.2011р., актом №П-00000002 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2011р. на суму 67700,00 грн., в т.ч. ПДВ -11283,33 грн., (акт №П-00000002 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2011р. містить дані щодо: змісту господарської операції - транспортно - експедиційні послуги; кількості (одиниць виміру) послуги -1, обсягу послуги - 67700,00 грн. (в т.ч. ПДВ), дату складання акту, особисті підписи уповноважених осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції); податковою накладною №89 від 27.07.2011р. на суму 67700,00 грн., в т.ч. ПДВ -11283,33 грн., сплатив суму в розмірі 67700,00 грн. за отримані послуги.

Господарська операція Позивача з TOB «ПАРІТЕТ-78» знайшла відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Крім того, нормами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, … та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів».

Відповідно до ст. 198 ПК України: «право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Податкового Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового Кодексу. …»

Податковий кодекс України та інші положення законодавства України не встановлюють та не передбачають відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД -фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Судом в судовому засіданні досліджено усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, установленим обставинам надано оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, встановлено статус постачальників товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартості. При цьому порушень податкового законодавства в діях позивача не встановлено.

Так, як вже зазначалось ТОВ «Владимакс Транс» уклав договір №5 від 04.07.2011р. з TOB «ПАРИТЕТ -78» на отримання транспортних послуг.

Факт отримання даних послуг підтверджено первинними документами, а саме: талоном замовника 12ААА №948051 від 05.07.2011р., талоном замовника 12ААА №948052 від 05.07.2011р., актом №П-00000002 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2011р. на суму 67700,00 грн., в т.ч. ПДВ -11283,33 грн. , податковою накладною №89 від 27.07.2011р. на суму 67700,00 грн., в т.ч. ПДВ -11283,33 грн.

Позивач сплатив на користь TOB «ПАРИТЕТ -78» суму в розмірі 67700,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 28) за отримані послуги, тобто мав оформлені відповідно до вимог діючого законодавства України всі необхідні документи правомірно відніс до складу податкового кредиту за липень 2011р. суму ПДВ в розмірі 11283,33 грн. за даною господарською операцією у повній відповідності до вимог ПК України. Господарська операція Позивача з TOB «ПАРІТЕТ-78» знайшла відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства.

Порушення, що стосуються заповнення чи оформлення податкової накладної, чи її невідповідності вимогам ст.201 ПК України відповідачем в акті перевірки не зазначено.

Також позивачем надано первинні документи, які свідчать про використання позивачем послуг наданих ТОВ «Паритет -78» безпосередньо в господарській діяльності з «ТОВ Морський спеціалізований порт Ніка -Тера» в зв'язку з відпусткою директора Лункіна М.Г (а.с.104-115), також підтверджено в судовому засіданні копіями подорожніх листів (а.с.147-148), поясненнями свідка ОСОБА_2, який пояснив яким чином здійснювались послуги (місце навантаження, розвантаження і т.і.).

Крім того статтею 204 ЦК України проголошено презумпцію правомірності правочину відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В акті перевірки не зазначено рішення суду яким встановлено, що договори укладені між TOB «ВЛАДИМАКС ТРАНС» та TOB «Паритет -78» або документи, які свідчать про господарські взаємовідносини між підприємствами визнано недійсним. Доказів звернення до суду з такими позовами інших податкових органів відповідачем суду не надано.

Так, з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається наявність як у позивача, так і у зазначених суб'єктів господарювання, з якими позивач мав господарські відносини, реальної ділової мети, пов'язаної зі здійсненням зазначених господарських операцій і отриманням прибутку (доходу).

Порушення прямим контрагентом позивача порядку здійснення господарської діяльності, не може впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

Крім того, доводи відповідача щодо встановлення факту не знаходження за місцем реєстрації ТОВ "ПАРИТЕТ-78" спростовано постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 року у справі № 2а-6583/11/1470, яка залишена в силі після апеляційного перегляду ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 року та набрала законної сили. Згідно даного судового рішення позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії виконавчого комітету Миколаївської міської ради щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису від 23.08.11р. №1 522 143 0002 020267 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-78" (54025, м. Миколаїв, провулок Рейдовий, будинок 3) за вказаною адресою. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по встановленню місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-78". Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва №450 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-78". Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва та Державну податкову адміністрацію України вчинити дії з внесення до реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-78". Відновлено за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ-78" статус платника податку на додану вартість з 25.08.11р.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи ненадання Відповідачем належних та допустимих доказів порушення Позивачем норм податкового законодавства і, відповідно, доказів законності прийнятого Відповідачем податкового повідомлення-рішення №0000172360 від 24.01.2012 р., заявлений позов підлягає задоволенню у в цій частині.

Що ж до позовних вимог про визнання дій ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва по формуванню висновків акту від 10.01.2012р. №18/23-100/37157913 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «ВЛАДИМАКС ТРАНС» протиправними, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову, з огляду на те, що права позивача порушені саме рішенням №0000172360 від 24.01.2012 року, яке було складено на підставі висновків перевірки.

Оцінку діям відповідача при проведенні перевірки, судом надано в зв'язку з необхідністю перевірки правомірності саме рішення №0000172360 від 24.01.2012 року, тому скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є достатнім і правильним способом захисту та відновлення порушених прав позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000172360 від 24.01.2012 р. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДИМАКС ТРАНС" (код 37206352) 142 грн.00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник