Ухвала

від 18.09.2014 по справі 826/7741/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7741/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" про стягнення заборгованості в сумі 6 899 780,47 грн, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно", в якому просив: задовольнити подання Позивача та стягнути з Відповідача (код ЄДРПОУ 24076605) податковий борг у розмірі 6899780,47 грн.; Кошти зарахувати на:

- податок на додану вартість у сумі 3776649,82 грн. на р/р 31110029700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 14010100, одержувач - УДКС у Святошинському районі у м. Києві, ідентифікаційний код 37962074;

- податок на прибуток приватних підприємств у сумі 3 123 130,65 грн. на р/р 31118009700009 в ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, КЕКД 11021000, одержувач - УДКС у Святошинському районі у м. Києві, ідентифікаційний код 37962074.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року подання задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні подання відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем було проведено позапланові виїзні документальні перевірки відповідача, за результатами яких було складено відповідні акти перевірок:

№6/16-302407765 від 04.07.2012 р. «Про результати перевірки ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» (код ЄДРПОУ 24076605) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських взаємостосунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВК «Град» (код ЄДРПОУ 37165086) за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2012 р.»;

№177/22-50/24076605 від 07.06.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВКФ «Вісас-Техно» (код ЄДРПОУ 24076605) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «ТВК «Град» (код ЄДРПОУ 30780533) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «ЦС-ТАБ» (код ЄДРПОУ 37165589) за період з 01.10.2011 р. по 31.10.2011 р. та за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р. по взаємовідносинах з ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959) за період з 01.12.2011 р. по 31.12.2011 р.»;

№248/22.5.09/24076605 від 15.04.2013 р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» (код ЄДРПОУ 24076605) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Міксагро» (код ЄДРПОУ 37848959), ТОВ «Боніт» (код ЄДРПОУ 38050676), ТОВ «Галаінтер» (код ЄДРПОУ 37634963), ТОВ «ЦС-Таб» (код ЄДРПОУ 37165589), ТОВ «Сучасна діагностика» (код ЄДРПОУ 36883809). ТОВ «Синтро-КЛМ» (код ЄДРПОУ 3606352)Ю ТОВ «Сагуаро» (код ЄДРПОУ 35981446), ТОВ «Сімпаза» (код ЄДРПОУ 38022523), ТОВ «Алігус» (код ЄДРПОУ 37449908) та ТОВ «Дана Плюс» (код ЄДРПОУ 32553052) за весь період фінансово-господарських взаємовідносин».

На підставі вказаних актів перевірок позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№0002572250 від 27.07.2012 р. на підставі Акту №6/16-30/24076605 від 04.07.2012 р. донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 340 241,48 грн. (із яких за основним платежем 1 221 806,37 грн., за штрафними санкціями - 118 435,11 грн.);

№001962250 від 25.06.2012 р. на підставі Акту №177/22-50/24076605 від 07.06.2012 р. донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 520 779,00 грн. (із яких 416 623,00 грн. - за основним платежем, та 104 156,00 грн. за штрафними санкціями);

№0002132250 від 26.04.2013 р. на підставі Акту 248/22.5.09/24076605 від 15.04.2013 р. донараховано зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 436 284,50 грн. (із яких 1 757 866,00 грн. - за основним платежем, 678 418,50 грн. - за штрафними санкціями);

№0002122250 від 26.04.2013 р. на підставі Акту 248/22.5.09/24076605 від 15.04.2013 р. донараховано зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 124 649,00 грн. (із яких 2 500 596,00 грн. - за основним платежем, 624 053,00 грн. - за штрафними санкціями).

№0008181501 від 26.02.2014, на підставі Акту від 26.02.2014 № 453/26-57-15-01-20 яким нараховано штраф на підставі ст.126 ПК України, на суму 175,25 грн.

№0008191501від 26.02.2014, на підставі Акту від 26.02.2014 № 453/26-57-15-01-20 якими нараховано штраф на суму 2 027,93 грн.

У зв'язку з наведеним, посилаючись на те, що податкові зобов'язання відповідача за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими та підлягають стягненню з відповідача як податковий борг, звернувся до суду із поданням про стягнення з рахунків платника податків суми у розмірі 6 899 780,47 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, при цьому виходив з того, що сума податкового боргу Відповідача становить 6 899 780,47 грн., із яких: податок на додану вартість у сумі - 3 776 649,82 грн. та податок на прибуток приватних підприємств у сумі - 3 123 130,65 грн. Факт наявності податкового боргу в сумі 6 899 780,47 грн. підтверджується зворотніми боками облікової картки ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно».

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком, при цьому виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п.59.4 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Водночас, відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з роз'ясненнями Вищого адміністративного суду України в Інформаційному листі від 12.04.2012 р. N 1044/11/13-12, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем 04.04.2014 було надіслано ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» податкову вимогу №1065-25 від 28.03.2014 на суму 520 636,05 грн., що була отримана Відповідачем 07.04.2014 р.

Судом першої інстанції встановлено, що податкова вимога відповідачем ні в судовому, ні в адміністративному порядку не оскаржувалася.

З поданням до суду позивач звернувся 03.06.2014.

Пунктом 95.2 ст.92 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно із п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивач звернувся до суду із поданням відповідно до ст.. 183-3 КАС України і просив стягнути заборгованість перед бюджетом з усіх наявних та з усіх виявлених розрахункових рахунків та за рахунок готівки Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничої комерційної фірми «Вісмас-Техно» суму податкового в розмірі 6 899 780,47 грн., із яких: податок на додану вартість у сумі - 3 776 649,82 грн. та податок на прибуток приватних підприємств у сумі - 3 123 130,65 грн.

Як на підставу виникнення такого боргу посилався на податкові повідомлення-рішення:

№0002572250 від 27.07.2012 р. на суму 1 340 241,48 грн.

№001962250 від 25.06.2012 р. на суму 520 779,00 грн.

№0002132250 від 26.04.2013 р. на суму 2 436 284,50 грн.

№0002122250 від 26.04.2013 р. на суму 3 124 649,00 грн.

№0008181501 від 26.02.2014 на суму 175,25 грн.

№0008191501від 26.02.2014 на суму 2 027,93 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч.4 ст. 183-3 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11, зокрема роз'яснив, що спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання .

Це стосується в тому числі випадку оскарження до суду податкового повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання.

Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З матеріалів справи судовою колегією встановлено, що відповідач заперечує як розмір податкового боргу, посилаючись на те, що позивачем його не доведено, з чим апеляційний суд погоджується, так і факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг, зокрема у справі у справі № 826/1357/13-а про оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення №0002572250 від 27.07.2012, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.07.2014 (справа К/800/35552/13), касаційну скаргу ТОВ «НВКФ «Вісмас-Техно» задоволено частково, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, отже сума грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 1 340 241,48 грн. не є узгодженою

Оскільки наявність спору про право унеможливлює розгляд відповідних вимог в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, на чому акцентував увагу Вищий адміністративний суд України в п.5 Інформаційного листа від 22.04.2011 р. N 571/11/13-11.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 6 ст. 183-3 КАС України, він має право звернутися із вказаними вимогами до адміністративного суду, в загальному порядку позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві закриттю із скасуванням постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 183-3, 196, 199, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2014 року - скасувати.

Закрити провадження у справі за поданням Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Вісмас-Техно" про стягнення заборгованості в сумі 6 899 780,47 грн

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.