Постанова

від 09.09.2014 по справі 826/8690/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 вересня 2014 року № 826/8690/14

о 16 год. 41 хв.

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А, при секретарі судового засідання Ковалівській Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудсервіс" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

від позивача Панасюк Л.О., Середа А.В.,

від відповідача Скрипнікова В.С.,

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудсервіс» (далі - позивач, ТОВ «Західбудсервіс») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.03.2014 №0005092213 та №0005082213

Позивач мотивується тим, що відповідачем на підставі хибних висновків акту перевірки від 13.03.2014 №777/2213/32775628 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та контрагентом ТОВ «Голден Брідж» прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.03.2014 №0005092213 та №0005082213 вважає необґрунтованими та такими, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 28.03.2014 №0005092213 та №0005082213. Так, відповідачем вказано на відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Голден Брідж».

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходив з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Західбудсервіс» зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією від 09.07.2007 №10741200000026053, ідентифікаційний код юридичної особи 32775628, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи. (а.с.102)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Західбудстиль» та складено акт перевірки від 13.03.2014 №777/2213/32775628.

В висновках акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 19739,00 грн., а саме у листопаді 2012 року на суму 19739,00 грн.,

- п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 20726,00 грн., а саме у 4 кварталі 2012 року на суму 20726,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення - рішення:

- від 28.03.2014 №0005092213, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24673,75 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 19739,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4934,75 грн.;

- від 28.03.2014 №0005082213, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму в розмірі 25907,50 грн., у т.ч. за основним платежем в розмірі 20726,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 5181,50 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між ТОВ «Західбудсервіс» та ТОВ «Голден Брідж» з метою штучного формування податкового кредиту та валових витрат за відсутності факту реальності господарських операцій.

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Голден Брідж» (виконавець) укладено договір з виконання робіт від 05.10.2012 №195/05-10, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується з власних матеріалів та матеріалів замовника на власний ризик та у передбачений договором строк виконати роботи обробки каменю та виготовлення виробів з каменю, а замовник зобов'язується прийняти роботи та їх оплатити.

До договору надано кошторис, податкові накладні від 28.11.2012 №1948, від 29.11.2012 №1949, від 30.11.2012 №1950, акти виконаних робіт від 30.11.2012 №1950, від 28.11.2012 №1948, від 29.11.2012 №1949.

Відповідачем на спростування реальності господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Голден Брідж», вказано на наступне.

Згідно із матеріалами досудового розслідування ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС встановлено, що невстановлені особи вчинили фіктивне підприємництво - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності TOB «Голден Брідж» (код ЄДРПОУ 37074633) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяли велику матеріальну шкоду державі, банкові, кредитним установам, іншим юридичним особам або громадянам.

Згідно протоколу допиту свідка від 29.05.2013 старшим оперуповноваженим ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області допитано директора ТОВ «Голден Брідж» ОСОБА_4, який повідомив про свою непричетність до діяльності та реєстрації підприємства та що він не здійснював жодної господарської діяльності

Також з даного протоколу допиту вбачається, що ОСОБА_4 від громадянки ОСОБА_5 при перереєстрації підприємства ТОВ "Голден Брідж" печатку та фінансово-господарські документи не отримував та ніяких актів прийому-передачі не підписував та з вказаною особою не знайомий.

Суд наголошує, що неодноразово викликав в судове засідання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 для з'ясування всіх обставин, однак ці особи в судові засідання не з'явились.

Крім того, проведеними заходами встановлено, що на підприємстві спірного контрагента відсутні основні засоби, транспорт, співробітники та взагалі будь-які можливості проведення фінансово-господарських операцій із своїми контрагентами. TOB «Голден Брідж» відповідно до пояснень власників юридичних та фактичних адрес за фактичною та юридичною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось.».

Також представник відповідача звертає увагу, що із аналізу договору від 05.10.2012 №195/05-10 зазначено, що у п. 1.3 договору з виконання робіт вказано, що місце виконання робіт - м. Київ. У договорі має чітко бути визначена адреса, де мають проводитись будівельні роботи, однак в договорі не вказано за якою саме адресою проводились будівельні роботи.

Відповідно до видів діяльності TOB «Голден Брідж» визначено, що основною діяльністю підприємства є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, а також, як неосновною виступає підготовчі роботи на будівельному майданчику, що не має відношення до робіт по обробці каменю.

Крім цього, до суду не надано належно завірених печатками банку виписок по рахунку або платіжних доручень, що б підтверджувало дійсність розрахунку між сторонами. До суду надано тільки витяг з клієнт-банку виписок по особовому рахунку.

Вищевикладене свідчить про відсутність у TOB «Голден Брідж» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у TOB «Голден Брідж» створення правових наслідків.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Голден Брідж» фактично не здійснювало цивільно-правових правочинів з позивачем, оскільки встановлено фіктивність реєстрації контрагента, що є свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди.

А отже, підсумовуючи викладене, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Голжден Брідж», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарських операцій з вказаними контрагентами, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Голден Брідж».

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудсервіс" відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудсервіс" недосплачений судовий збір в розмірі 1644 грн. 30 коп. на розрахункові рахунки Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 9 вересня 2014 року.

Постанову у повному обсязі складено 15 вересня 2014 року.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Соколова