Постанова

від 11.09.2014 по справі 821/3374/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/3374/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Біо-Тех" до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Біо-Тех" (далі - позивач, ТОВ "Агро-Біо-Тех") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, Цюрупинська ОДПІ), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.11.2013 року №0001162200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 4383,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1095,75 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ "Агро-Біо-Тех" в декларації по податку на додану вартість за третій квартал 2010 року був задекларований податковий кредит на суму ПДВ 4383,00 грн. внаслідок отримання від контрагентів ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ПП "Лукойл Україна" податкових накладних та товарних чеків, а тому вважає неправомірним донарахування податку на додану вартість у сумі 4383,00 грн. за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначив, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ за липень 2013 року було встановлено віднесення ТОВ "Агро-Біо-Тех" до складу податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 4383,00 грн. за накладними з датою виписки понад 365 днів, що є порушенням вимог п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та підставою для збільшення податкового зобов'язання з ПДВ на вказану суму, про що було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

В судове засідання, призначене на 11 вересня 2014 року, представники сторін не з'явилися.

11 вересня 2014 року представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист-повідомлення.

Частиною 4 ст.128 КАС України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Біо-Тех" зареєстровано як юридична особа, перебуває на обліку в Цюрупинській ОДПІ та зареєстроване платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.11.2010 р. позивачем до Цюрупинської ОДПІ було подано податкову звітність з ПДВ за ІІІ квартал 2010 р., зокрема -

- декларацію з податку на додану вартість (за вх. №14222), за даними якої у рядку 17 «усього податкового кредиту» визначено суму 4383,00 грн.;

- додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" (за вх. №14223), за даними якого у розділі ІІ «Податковий кредит» загальна сума ПДВ 4383,00 грн. складається з суми ПДВ 750,00 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером НОМЕР_1 (ОСОБА_2,), період виписки податкової накладної 09.2010 р., суми ПДВ 3 575,00 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером НОМЕР_2 (ФОП ОСОБА_1,) період виписки податкової накладної 09.2010 р.; суми ПДВ 58,32 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером 30603572 ( ПП "Лукойл Україна"), період виписки податкової накладної 09.2010 р.

04 липня 2013 року ТОВ "Агро-Біо-Тех" було подано до Цюрупинської ОДПІ наступну податкову звітність -

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3 квартал 2010 року (реєстраційний номер документу 90139603606 згідно квитанції № 2 про прийняття звітності в електронному вигляді);

- додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за 3 квартал 2010 року (реєстраційний номер документу 9039603420 згідно квитанції №2 про прийняття звітності в електронному вигляді), за даними якого у розділі ІІ «Податковий кредит» загальна сума ПДВ 3 077,00 грн. складається з суми ПДВ 750,00 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером НОМЕР_1 (ОСОБА_2,), період виписки податкової накладної 09.2010 р., суми ПДВ 3575,00 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером НОМЕР_2 (ФОП ОСОБА_1,) період виписки податкової накладної 09.2010 р.; суми ПДВ 58,32 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером 30603572 ( ПП "Лукойл Україна"), період виписки податкової накладної 09.2010 р., а також з виключених з податкового кредиту суми ПДВ 560,00 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером НОМЕР_2, період виписки податкової накладної 08.2010 р., суми ПДВ 746,67 грн. по постачальнику з індивідуальним податковим номером НОМЕР_2, період виписки податкової накладної 09.2010 р.

На підставі п. 200.10 ст. 200, ст. 76 Податкового кодексу України головним державним ревізором - інспектором відділу податкового аудиту ОСОБА_3 було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ "Агро-Біо-Тех" за липень 2013 року, за результатами якої встановлені порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме - неправомірне віднесення у липні 2013 р. до складу податкового кредиту суми ПДВ 4383,00 грн., за рахунок податкових накладних, виписаних у вересні 2010 року, тобто з датою виписки понад 365 днів, про що складено акт від 14.11.2013 року №9/22-0/34395939 (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного висновку податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2013 року №0001162200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну сумі 5478,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 4383,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1095,75 грн., яке є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими, на момент виникнення спірних правовідносин, положеннями Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України).

При цьому, суд вказує, що на момент виникнення у позивача права на податковий кредит, порядок та строки включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР, а також Законом України №2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Згідно абз.1, 3 п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до положень пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Судом встановлено, що з поданим позивачем 04.07.2013 р. уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за ІІІ квартал 2010 р. за позицією відповідача підприємством безпідставно віднесено до податкового кредиту за липень 2013 р. суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виписаних контрагентами у вересні 2010 р., тобто в періоди, що перевищували 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної, що не відповідає вимогам пункту п.198.6 ст.198 ПК України.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р.), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Як вбачається з акту перевірки (таблиця 1), то податковим ревізором інспектором вказується, що згідно додатку 5 до уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (вх.№9039603420) на порушення п. 198.6 ст. 198 податкового кодексу України, ТОВ "Агро-Біо-Тех" неправомірно віднесено до податкового кредиту наступні податкові накладні на загальну суму 4383,00 грн., а саме -

- по постачальнику НОМЕР_1 ОСОБА_2, дата виписки 09.2010, сума ПДВ 750,00 грн.;

- по постачальнику НОМЕР_2 ОСОБА_1, дата виписки 09.2010, сума ПДВ 3575,00 грн.;

- по постачальнику 30603572 ПП "Лукойл Україна", дата виписки 09.2010, сума ПДВ 58,32 грн.

Проте, суд вказує, що вказана інформація ревізора-інспектора не відповідає дійсним обставинам, оскільки зі змісту вищеописаного Додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за 3 квартал 2010 року, який був предметом камеральної перевірки, розділ ІІ "Податковий кредит" містить уточнення щодо виключення зі складу податкового кредиту загальної суми ПДВ 1306,67 грн., та залишенням без змін спірної суми ПДВ 4383,32 грн. у розрізі вищевказаних постачальників та сум ПДВ.

Отже, суд вважає, що вищевказаний висновок ревізора-інспектора є необґрунтованим, оскільки уточнюючим розрахунком показників звітності з ПДВ за 3 квартал 2010 року ТОВ "Агро-Біо-Тех" не декларувало спірну суму ПДВ, яка виникла у вересні 2010 р., а уточнювало суми ПДВ щодо інших постачальників, які були задекларовані у декларації з ПДВ за ІІІ квартал 2010 року, що не суперечить положенням п. 50.1 ст.50, п. 102.1 ст.102 Податкового кодексу України, яким надано право платнику податків протягом 1095 днів з дня подачі до контролюючого органу податкової декларації за звітний період подати уточнюючий розрахунок.

Судом також встановлено, що спірна сума ПДВ 4383,00 грн. виникла у позивача внаслідок отримання від контрагентів - постачальників, зокрема від постачальника ОСОБА_2 ( і.н.н. НОМЕР_1) податкової накладної від 16.09.2010 р. за № 14 на суму ПДВ 750,00 грн., від постачальника ФОП ОСОБА_1, і.н.н. (НОМЕР_2) податкової накладної від 29.09.2010 р. за № 12 на суму ПДВ 3 575,00 грн.; від постачальника ПП "Лукойл Україна" (і.н.н., 30603572) фіскальні чеки від 17.09.2010 р. на суму 100,00 грн., від 26.09.2010 р. на суму 99,96 грн., від 30.09.2010 р. на суму 150,00 грн., яка була задекларована позивачем шляхом відображення у складі податкового кредиту декларації з ПДВ за ІІІ кв. 2010 р., що відповідає вищевказаним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР.

Враховуючи, що відповідач інших підстав для зменшення позивачу податкового кредиту у сумі 4383,00 грн. ні в акті перевірки, ні в письмових запереченнях не вказує, тому суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування спірних обставин, а тому відсутні законні підстави для збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 18.11.2013 року №0001162200, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Агро-Біо-Тех".

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.11.2013 року №0001162200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього на загальну сумі 5478,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 4383,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 1095,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Біо-Тех" (ідентифікаційний код 34395939) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3