Постанова

від 18.09.2014 по справі 910/23040/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2014 року Справа № 910/23040/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач), суддівФролової Г.М., Яценко О.В., розглянувши касаційні скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс" на постанову від 26.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/23040/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" ОСОБА_5 провизнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна За участю представників сторін:

Від позивача - Козленко О.В. (дов. від 18.07.14)

Від відповідача - 1) Ісаєва К.В. (дов. від 29.02.14)

2)Краснопивцев О.К. (дов. від 01.04.14)

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 16.09.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Фролова Г.М., Яценко О.В.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" звернулось до господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.01.2014 (суддя Бойко Р.В.) визнано недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень від 23.02.2011, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 495, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп". Позов Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2011, зареєстрований за № 721, укладений між ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" і ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" щодо групи нежилих приміщень АДРЕСА_1.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014 у складі: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Новікова М.М. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.20 Господарського кодексу України, положень Господарського процесуального кодексу України.

ПАТ "Банк Кіпру", що перейменовано на ПАТ "Неос Банк", у запереченні на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" на рішення та постанову відхилити.

ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.179 Господарського кодексу України, положень Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.01.2008 між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (яке в подальшому було реорганізовано у відкрите акціонерне товариство "Банк Кіпру", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 002-4/2008, за змістом якого Банк відкриває позичальнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 16 000 000,00 грн. строком з 22.01.2008 по 19.01.2018.

10.10.2008 з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" та ОСОБА_5 укладено Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 4457, на підставі якого в іпотеку Банку передано нерухоме майно, що належало іпотекодавцю - ОСОБА_5 групу приміщень АДРЕСА_2.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.02.2009 у справі № 2-873/09 позов ОСОБА_5 було задоволено частково, в тому числі визнано за ним право власності на групу приміщень №103 загальною площею 1,8кв.м та АДРЕСА_1, як на окремі об'єкти нерухомого майна.

23.02.2011 між ОСОБА_5 та ТОВ "Акрополіс реаліті Груп" укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за номером 495, на підставі якого ОСОБА_5 було відчужено нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

09.03.2011 між ТОВ "Акрополіс реаліті Груп" та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 721, відповідно до умов якого ТОВ "Акрополіс реаліті Груп" передає у власність, а ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" приймає у власність групу приміщень АДРЕСА_1.

ПАТ "Банк Кіпру", вважаючи, що договір від 09.03.2011 укладений з порушенням вимог чинного законодавства, звернулось до суду з даним позовом.

При розгляді справи судами попередніх інстанцій встановлено, що підставі Іпотечного договору від 10.10.2008 нежилі приміщення АДРЕСА_2, були передані позивачу в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань за укладеним з третьою особою Кредитним договором.

На підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.02.2009, яке в подальшому було скасовано рішенням апеляційного суду м. Києва від 03.11.2011, за позивачем було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення АДРЕСА_2, та АДРЕСА_1, площею 269,0 кв.м, що фактично складають окремі частини переданого в іпотеку приміщення № 103 (в літ. А) загальною площею 270,8 кв.м.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що хоча приміщення АДРЕСА_1, площею 269,0 кв.м, окремим предметом іпотечного договору не виступало, на нього поширюються обмеження, які випливають з Іпотечного договору від 10.10.2008, оскільки вказані приміщення фактично є частиною переданих в іпотеку приміщень АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про іпотеку" виключно на підставі згоди іпотекодержателя іпотекодавець має право: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згода на відчуження майна - приміщення АДРЕСА_1, ні на користь ТОВ "Акрополіс реаліті Груп", ані на користь ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" позивачем (як іпотекодержателем такого майна) не надавалась.

Таким чином, в порушення ст. 9 Закону України "Про іпотеку" без згоди іпотекодержавтеля на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2011 р. спірне майно було відчужено іпотекодавцем на користь ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп", а останнім - на користь "Еліт Менеджмент Груп" за договором купівлі-продажу від 09.03.2011.

З урахуванням викладеного, з посиланням на положення Закону України "Про іпотеку" та статей 202, 203, 215, 216 Цивільного кодексу України та застосувавши ст.83 ГПК України суди дійшли висновку про визнання недійсним договору купівлі-продажу групи нежилих приміщень від 23.02.2011, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп", задоволення позову та визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2011, укладеного між ТОВ "Акрополіс Реаліті Груп" і ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" щодо групи нежилих приміщень АДРЕСА_1.

Колегія суддів зазначає, що громадянина ОСОБА_5 було залучено до участі у справі ухвалою господарського суду м.Києва від 29.11.2013 в якості 3-особи без самостійних вимог на предмет спору.

При цьому судами вирішено питання щодо його прав і обов'язків, хоча ОСОБА_5 не є відповідачем у даній справі.

Крім того, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно зі статтею 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Пунктом 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів, з підстав, зазначених у законодавстві.

Аналіз вищенаведених положень ГПК України свідчить, що справа про визнання недійсним акта буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, які породжують, змінюють або припиняють оспорюваний акт, носять господарський характер.

Крім того, згідно із статтею 26 Цивільного процесуального кодексу України при об'єднанні кількох пов'язаних між собою вимог, одні з яких підвідомчі районному (міському), а інші -господарському суду, всі вони підлягають розглядові районним (міським) судом.

Таким чином, господарські суди після прийняття ухвали про залучення до участі у справі громадянина ОСОБА_5 та до прийняття рішення по справі мали вирішити питання в порядку якого судочинства має вирішуватись дана справа з урахуванням її суб'єктного складу.

З огляду на викладене, рішення та постанова попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" задовольнити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс" задовольнити.

Постанову від 26.06.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі №910/23040/13 господарського суду міста Києва та рішення від 20.01.2014 господарського суду міста Києва скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г. Фролова

О. Яценко