Постанова

від 22.09.2014 по справі 921/267/14-г/4

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 921/267/14-г/4

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіШевчук С.Р., суддівАкулової Н.В., Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокультура Тернопіль" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 у справі № 921/267/14-г/4 господарського суду Тернопільської області за позовом Приватного підприємства "Санрайзгроу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокультура Тернопіль" простягнення заборгованості в сумі 123 421,36 грн в судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: не з'явилися

- відповідача: не з'явилися

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 08.05.2014 у справі № 921/267/14-г/4 (суддя Бурда Н.М.), залишеним без змін Львівським апеляційним господарським судом від 02.07.2014 (у складі головуючого судді Бойко С.М., суддів Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) задоволено позовні вимоги Приватного підприємства "Санрайзгроу" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокультура Тернопіль", стягнуто з ТОВ "Агрокультура Тернопіль" на користь ПП "Санрайзгроу" 22 080,19 грн пені, 69 594,50 грн штрафу, 25 477,15 грн 15% річних, 6 269,52 грн інфляційних.

Не погоджуючись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, ТОВ "Агрокультура Тернопіль" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ч. 1 ст. 549, ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України, просить частково скасувати рішення господарського суду Тернопільської області від 08.05.2014 і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 у справі №921/267/14-г/4 і прийняти нове рішення про відмову у стягненні з ТОВ "Агрокультура Тернопіль" 33 264,45 грн, як безпідставно нарахованих, та стягнення 90 156,91 грн.

Також скаржник просив зупинити виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 08.05.2014 у справі № 921/267/14-г/4 до закінчення його перегляду в порядку касації.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів касаційної інстанції відмовляє в задоволенні вказаного клопотання в зв'язку з його необґрунтованістю.

18.09.2014 від ПП "Санрайзгроу" надійшов відзив на касаційну скаргу, вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Також скаржник повідомив, що 12.08.2014 боржником - ТОВ "Агрокультура Тернопіль" було сплачено борг повністю в сумі 125 889,79 грн і державним виконавцем 18.08.2014 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 07.05.2013 між ПП "Санрайзгроу" (як постачальником) та товариством ТОВ "Агрокультура Тернопіль" (як покупцем) укладено договір поставки № 22, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця засоби захисту рослин та іншу продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а покупець - прийняти цей товар і оплатити його на умовах передбачених договором (п. 1.1 договору поставки).

Згідно з п. 1.2 договору поставки найменування, загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються в додатках до договору, що є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 2.3 договору поставки загальна ціна договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником покупцю протягом строку дії цього договору.

У п. 2.4 договору поставки передбачено, що розрахунки здійснюються в гривнях, за домовленістю сторін також може визначатися її грошовим еквівалентом.

У розділі 6 договору поставки сторони дійшли згоди, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення (п. 6.1); за порушення строків оплати поставленого товару тривалістю понад 20 днів покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від суми прострочення (п. 6.3); сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в 15% річних від несплаченої загальної вартості товару з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем (згідно додатку (ів) до договору) до дня повної його оплати. З дня закінчення строків оплати, передбачених у додатку (ах) до договору, вважається, що постачальником пред'явлена вимога щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та відсотків річних (п. 6.6).

Даний договір набрав чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 10.2 договору поставки).

07.05.2013 між сторонами підписано додаток №1 до договору поставки №22 від 07.05.2013, що є невід'ємною його частиною, згідно якого сторони домовилися про поставку товару - колосаль про (5л) в кількості 2 905 л загальною вартістю 994 207,20 грн; товар продається на умовах часткової попередньої оплати та надання постачальником відстрочення кінцевого розрахунку покупцю.

Покупець зобов'язався сплатити вартість товару, зазначену у додатку в наступні строки: 30% від суми вартості товару (часткова попередня оплата), що складає у грошовому еквіваленті 298 262,16 грн, покупець має оплатити до моменту поставки товару; решту 70% від суми вартості товару, що складає в грошовому еквіваленті 695 945,04 грн, покупець має оплати в строк не пізніше 15.10.2013; товар поставляється на умовах: СРТ перевезення товару на місце призначення за рахунок постачальника (згідно Інкотермс-2010). Адреса базису поставки товару: с. Саранчуки, Бережанський район, Тернопільська область; поставка товару проводиться в термін з 08.05.2013 до 16.05.2013.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, на виконання умов договору поставки № 22 від 07.05.2013 та додатку №1 до нього постачальник згідно видаткової накладної № 25 від 13.05.2013 поставив, а покупець отримав товар на суму 994 207,20 грн (факт одержання засвідчено підписом уповноваженого представника ТОВ "Агрокультура Тернопіль" Петришин Л.М. (згідно довіреності 41 від 13.05.2013).

ТОВ "Агрокультура Тернопіль" обов'язку щодо оплати поставленого згідно видаткової накладної № 25 від 13.05.2013 товару у встановлений договором поставки №22 від 07.05.2013 та додатком №1 до нього строк не виконав, провівши часткову його оплату 27.05.2013 на суму 298 262,16 грн та 31.01.2014 на суму 464 933,04 грн, а також частково повернувши постачальнику одержаний товар на загальну суму 231 012 грн, що підтверджується копією накладної про повернення постачальнику № 2 від 05.12.2013.

12.03.2014 позивачем на адресу відповідача надіслано вимогу № 11-10/0314-Г від 10.03.2014 про оплату заборгованості в розмірі 123 321,36 грн, яка залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У зв'язку з порушенням покупцем строків оплати поставленого товару, постачальником нараховано відповідно до п. 6.1 договору поставки пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, що згідно розрахунку, здійсненого з врахуванням часткових оплат, за період з 16.10.2013 по 31.01.2014 становить 22 080,19 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами у п. 6.6. договору поставки розмір процентної ставки, передбачений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, встановлений у розмірі 15% річних, що за період з 16.10.2013 по 21.02.2014 становить 25 477,15 грн.

Відповідно до розрахунку позивача розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов'язання за період з 16.10.2013 по 31.01.2014 становить 6 269,52 грн.

Крім того, відповідно до п. 6.2. договору поставки за порушення строків оплати поставленого товару тривалістю понад 20 днів покупець сплачує штраф у розмірі 10% від суми прострочення штраф, що складає 69 594,50 грн.

З урахуванням вищевикладеного, на підставі ст.ст. 509, 526, 530, 625, ч.1 ст. 692, ст. 712 Цивільного кодексу України, перевіривши правильність нарахування позивачем пені, штрафу, 15% річних і інфляційних суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ "Агрокультура Тернопіль" на користь ПП "Санрайзгроу" 22 080,19 грн пені, 69 594,50 грн штрафу, 25 477,15 грн 15% річних, 6 269,52 грн інфляційних.

Колегією суддів касаційної інстанції не приймаються доводи скаржника щодо припинення зобов'язання з оплати товару вартістю 231 012,00 грн за домовленістю сторін у зв'язку з частковим поверненням товару, оскільки повернення було здійснено 05.12.2013 і до моменту повернення позивачем правомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну оплату поставленого товару.

З огляду на викладене та враховуючи, що скаржник в силу ст. 33 ГПК України не довів в установленому законом порядку тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та оскільки в силу вимог ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень у справі № 921/267/14-г/4.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокультура Тернопіль" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.07.2014 та рішення господарського суду Тернопільської області від 08.05.2014 у справі № 921/267/14-г/4 залишити без змін.

Головуючий суддя С.Р. Шевчук

С у д д я Н.В. Акулова

С у д д я С.В. Владимиренко