Ухвала

від 11.09.2014 по справі 2270/14244/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/37653/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі № 2270/14244/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

до Приватного підприємства «Голд-Транс»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби; далі по тексту - позивач, ДПІ у м. Хмельницькому) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Голд-Транс» (далі по тексту - відповідач, ПП «Голд-Транс») про стягнення податкового боргу.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 позов задоволено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з правомірності позовних вимог підтверджених належними доказами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем було не вірно обрано спосіб звернення до суду з даним позовом.

Проте колегія суддів не може погодитися із судом апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 93521,41 грн., в тому числі пеня - 354,04 грн., що підтверджується: податковими деклараціями з податку на додану вартість від 19.01.2011 №211683, від 21.02.2011 №6556, від 19.03.2011 №35436, від 20.05.2011 №102796, від 20.07.2011 №127047, від 18.08.2011 №140027, від 20.09.2011 №145050, від 20.10.2011 №163226; податковими повідомленнями-рішеннями від 03.03.2011 №0001431600/0 - отримане відповідачем 03.03.2011, від 03.03.2011 №0001421600/0 - отримане відповідачем 03.03.2011, від 28.03.2011 №0002221600/754 - отримане відповідачем 28.03.2011, від 23.05.2011 №0004191600/1448 - отримане відповідачем 27.05.2011, від 19.07.2011 №0005671600/2003 - отримане відповідачем 19.07.2011, від 11.10.2011 №0007251600/2809 - отримане відповідачем 11.10.2011.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України , у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

В силу п. 95.3, п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Судом зазначено, що заборгованість перед бюджетом у відповідача виникла в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників додатків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за наслідками проведення перевірки платника податку, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Згідно п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на адресу відповідача було надіслано дві податкові вимоги: від 25.10.2010 за №1/814 - отримана 03.11.2010; від 09.12.2010 за №2/993 - отримана 09.12.2010.

Отже, позивачем було дотримано вимоги податкового законодавства, що свідчить про наявність підстав для стягнення вказаної позивачем суми з відповідача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Тиком чином, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 прийнята відповідно до вимог чинного законодавства і скасована постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 помилково.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.12.2011.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров