Постанова

від 11.09.2014 по справі 826/5886/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5886/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року ТОВ «Феномен Сервіс» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03 квітня 2014 року № 00052222202, № 0005232202 та № 0005242202.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що правомірно сформував податковий кредит та витрати по операціях з ТОВ «Нюаж». Також відповідач посилається на те, що 22 червня та 17 і 18 липня 2012 року позивач не забезпечив щоденне друкування фіскальних звітних чеків.

Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Феномен Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року, про що складено акт від 25 березня 2014 року № 886/26-59-2202/37995780.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2014 року № 0005242202, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 322786 грн. 00 коп., з яких 258229 грн. 00 коп. - за основним платежем та 64557 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, від 03 квітня 2014 року № 0005222202, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 307415 грн. 00 коп., з яких 245932 грн. 00 коп. - за основним платежем та 61483 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 03 квітня 2014 року № 0005232202, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Феномен Сервіс» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Феномен Сервіс» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ТОВ «Нюаж». Також суд першої інстанції послався на те, що забезпечення позивачем щоденного друкування фіскальних звітних чеків підтверджується копія відповідних чеків, які приєднані до матеріалів справи.

Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Нюаж» та ТОВ «Феномен Сервіс» був укладений договір № 15/Ф від 23 травня 2012 року комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем був сформований податковий кредит та витрати.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Феномен Сервіс» неправомірними з огляду на те, що фактичне здійснення господарської операції не підтверджене документами бухгалтерського обліку.

Так, в акті перевірки зазначено, що договір, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні не містять в собі вихідну інформацію щодо надання маркетингових послуг. У підприємства відсутні звіти про надання послуг з відображенням виду послуг, період, місце надання послуг, обсяг виконаних робіт.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору № 15/Ф від 23 травня 2012 року ТОВ «Феномен Сервіс» надало суду завірені копії актів приймання-передачі наданих послуг від 30 червня 2012 року, податкових накладних від 30 червня 2012 року, план комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва, параметри діагностики рівнів управління і керованості об'єкта, календарний план діагностики, перелік конфіденційної інформації, вимоги до робочих місць, перелік та опис послуг.

Дослідивши вказані документи у сукупності колегія суддів дійшла висновок про те, що вони містять інформацію, яка не узгоджується між собою.

Укладаючи договір № 15/Ф від 23 травня 2012 року сторони домовилися, що ТОВ «Нюаж» надає позивачу послуги з комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва. Перелік робіт, які ТОВ «Нюаж» зобов'язувалося виконати в рамках вказаного договору, був визначений у п. 4 плану. Згідно плану частину робіт виконавець повинен був здійснити протягом травня 2012 року, а іншу частину - протягом червня 2012 року.

До перевірки та до суду позивач надав чотири акти приймання-передачі наданих послуг, які складені 30 червня 2012 року. Вказані акти містять однаковий перелік робіт, які, нібито, були виконані ТОВ «Нюаж», охоплюють однаковий період дії договору, проте містять різну вартість робіт.

Крім того, згідно вказаних актів ТОВ «Нюаж» здійснило пошук каналів збуту для реалізації товару, надання існуючим та потенційним абонентам та клієнтам ТОВ «Феномен Сервіс» повної інформації щодо товару, в тому числі правила та умови використання товару, строк придатності товару, тарифи на послуги мобільного зв'язку телекомунікаційної мережі, зону покриття телекомунікаційної мережі, акції, що проводяться операторами телекомунікаційної мережі та замовником, а також популяризацію торговельних марок, сприяння позитивному іміджеві операторів телекомунікаційних мереж та позивача перед існуючими та потенційними абонентами операторів телекомунікаційної мережі та клієнтами замовника, забезпечення дотримання цінової політики замовника.

В той час як згідно плану комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва ТОВ «Нюаж» зобов'язувалося виконати інші роботи, а саме - дослідження документів поточної діяльності замовника, діагностику господарської діяльності та пунктів продажу з питань дотримання стандартів мерчандайзингу та обслуговування, встановлених операторами, аналіз виявлених порушень і слабкостей, які перешкоджають ефективності бізнес-процесів, розробка методологічних матеріалів з мерчандайзингу та стандартів обслуговування, дизайну внутрішніх елементів пунктів продажу, графічного оформлення та рекламних матеріалів, проведення навчання персоналу замовника, підшукування потенційних клієнтів, проведення переговорів щодо умов партнерства, проведення популяризаційних заходів: розповсюдження листків з інформацією про замовника та хостинг інформації про замовника в мережі «Інтернет», соціальних мережах.

Відповідно до п. 9 договору № 15/Ф від 23 травня 2012 року графічні та методологічні матеріали по виконання робіт залишаються у замовника.

Докази виконання ТОВ «Нюаж» робіт, обумовлених планом, та наявності графічних та методологічних матеріалів, в матеріалах даної справи - відсутні.

За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про те, що ТОВ «Феномен Сервіс» не надало суду доказів фактичного здійснення господарської операції, передбаченої договором № 15/Ф від 23 травня 2012 року. У зв'язку з цим колегія суддів вважає податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2014 року № 00052222202 та № 0005242202 правомірними та не вбачає підстав для їх скасування.

Також колегія суддів вважає, що до позивача були правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн. 00 коп.

Згідно п. 3.7.3 акту перевірки від 25 березня 2014 року № 886/26-59-2202/37995780 підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 03 квітня 2014 року № 00052322202 встав висновок податкового органу про те, що позивач 22 червня, 17 липня та 18 липня 2012 року не забезпечив щоденний друк фіскальних звітних чеків.

У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 4 ст. 17 вказаного Закону у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів господарювання застосовується штраф у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач стверджує, що здійснював щоденне друкування фіскальних звітних чеків, у тому числі й 22 червня, 17 липня та 18 липня 2012 року. На підтвердження вказаної обставини позивач надав суду копії аркушів Книги обліку розрахункових операцій, які містять фіскальні звітні чеки за вказані дати.

Дослідивши вказані фіскальні звітні чеки колегія суддів встановили, що вони навпаки підтверджують вчинення позивачем порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно вказаних доказів 22 червня 2012 року позивачем був роздрукований фіскальний звітний чек за 14 червня 2012 року, 17 липня 2012 року - за 16 липня 2012 року, а 18 липня 2012 року - за 17 липня 2012 року.

Інші чеки, що містилися на аркушах Книги обліку розрахункових операцій, наданих позивачем, підтверджують, що в інші дні ТОВ «Феномен Сервіс» дотримувалося вимог закону щодо щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що податковим органом було вірно встановлено факт роздрукування фіскальних звітних чеків 22 червня, 17 липня та 18 липня 2012 року з порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 19 червня 2014 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи, не надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - задовольнити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Сервіс» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Постанова складена в повному обсязі 18 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.