Ухвала

від 17.03.2015 по справі 826/5886/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ К/800/50241/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Сервіс» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року по справі № 826/5886/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Феномен Сервіс» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 квітня 2014 року №00052222202, №0005232202 та №0005242202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 червня 2014 року позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову з мотивів необґрунтованості позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Феномен Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 28 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року.

Під час перевірки виявлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.187.8 ст.187, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, п.9 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР).

За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 03 квітня 2014 року № 0005242202, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 322786 грн. 00 коп., з яких 258229 грн. 00 коп. - за основним платежем та 64557 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, №0005222202, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 307415 грн. 00 коп., з яких 245932 грн. 00 коп. - за основним платежем та 61483 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також № 0005232202, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020 грн. 00 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Нюаж» та ТОВ «Феномен Сервіс» був укладений договір № 15/Ф від 23 травня 2012 року комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем був сформований податковий кредит та витрати.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вважає такі дії ТОВ «Феномен Сервіс» неправомірними з огляду на те, що фактичне здійснення господарської операції не підтверджено документами бухгалтерського обліку.

Так, податковим органом зазначено, що договір, акти здачі-прийняття робіт, податкові накладні не містять в собі вихідну інформацію щодо надання маркетингових послуг. Також, у підприємства відсутні звіти про надання послуг з відображенням виду послуг, період, місце надання послуг, обсяг виконаних робіт.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що укладаючи договір № 15/Ф від 23 травня 2012 року сторони домовилися, що ТОВ «Нюаж» надає позивачу послуги з комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва. Перелік робіт, які ТОВ «Нюаж» зобов'язувалося виконати в рамках вказаного договору, був визначений у п. 4 плану. Згідно плану, частину робіт виконавець повинен був здійснити протягом травня 2012 року, а іншу частину - протягом червня 2012 року.

В матеріалах справи наявні чотири акти приймання-передачі наданих послуг, які складені 30 червня 2012 року. Вказані акти містять однаковий перелік робіт, які були виконані ТОВ «Нюаж», охоплюють однаковий період дії договору, проте містять різну вартість робіт.

Крім того, згідно вказаних актів ТОВ «Нюаж» здійснило пошук каналів збуту для реалізації товару, надання існуючим та потенційним абонентам та клієнтам ТОВ «Феномен Сервіс» повної інформації щодо товару, в тому числі правила та умови використання товару, строк придатності товару, тарифи на послуги мобільного зв'язку телекомунікаційної мережі, зону покриття телекомунікаційної мережі, акції, що проводяться операторами телекомунікаційної мережі та замовником, а також популяризацію торговельних марок, сприяння позитивному іміджеві операторів телекомунікаційних мереж та позивача перед існуючими та потенційними абонентами операторів телекомунікаційної мережі та клієнтами замовника, забезпечення дотримання цінової політики замовника.

В той же час, згідно плану комплексного консалтингового супроводження діяльності та представництва ТОВ «Нюаж» зобов'язувалося виконати інші роботи, а саме - дослідження документів поточної діяльності замовника, діагностику господарської діяльності та пунктів продажу з питань дотримання стандартів мерчандайзингу та обслуговування, встановлених операторами, аналіз виявлених порушень і слабкостей, які перешкоджають ефективності бізнес-процесів, розробка методологічних матеріалів з мерчандайзингу та стандартів обслуговування, дизайну внутрішніх елементів пунктів продажу, графічного оформлення та рекламних матеріалів, проведення навчання персоналу замовника, підшукування потенційних клієнтів, проведення переговорів щодо умов партнерства, проведення популяризаційних заходів: розповсюдження листків з інформацією про замовника та хостинг інформації про замовника в мережі «Інтернет», соціальних мережах.

Відповідно до п. 9 договору № 15/Ф від 23 травня 2012 року графічні та методологічні матеріали по виконання робіт залишаються у замовника.

Докази виконання ТОВ «Нюаж» робіт, обумовлених планом, та наявності графічних та методологічних матеріалів, в матеріалах справи відсутні та на вимогу судів не надані.

За таких обставин, враховуючи встановлені фактичні обставини у їх сукупності, колегія, суддів погоджується з доводами апеляційного суду, що податковим органом доведено, а позивачем не спростовано належними та допустимим доказами відсутність фактичного здійснення господарської операції, передбаченої договором № 15/Ф від 23 травня 2012 року.

Крім того, податковим органом зроблено висновок про те, що позивач 22 червня, 17 липня та 18 липня 2012 року не забезпечив щоденний друк фіскальних звітних чеків.

У відповідності до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання до суб'єктів господарювання застосовується штраф у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2012 року позивачем був роздрукований фіскальний звітний чек за 14 червня 2012 року, 17 липня 2012 року - за 16 липня 2012 року, а 18 липня 2012 року - за 17 липня 2012 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду про те, що податковим органом було вірно встановлено факт роздрукування фіскальних звітних чеків 22 червня, 17 липня та 18 липня 2012 року з порушенням п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Феномен Сервіс» відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року по справі № 826/5886/14 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підпис Ланченко Л.В. підпис Лосєв А.М.