Постанова

від 24.09.2014 по справі 826/10553/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2014 року 11:15 № 826/10553/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.01.2014р., ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.01.2014р. №0000422203 та №0000412203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення прийняті протиправно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті правомірно.

В судовому засіданні 15.09.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем проведено перевірку ТОВ «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» на підставі постанови слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві про призначення позапланової документальної перевірки від 15.10.2013рр. за результатами якої 26.12.2013р. складено акт №396/26-57-22-03-07/36853376 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фірма Альвіса Центр» (код ЄДРПОУ 37011730), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983), ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» (код ЄДРПОУ 37762311), ТОВ «Версаль МК» (код ЄДРПОУ 38278229), ТОВ «Мегабуд Компані» (код ЄДРПОУ 38385243) за весь період взаємовідносин (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

1) п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5, п.п.11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.1. та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, п.1 та п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.2.5. п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (із змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 516 634 грн., в тому числі: за 3 квартали 2010 р. в сумі 1 195 275 грн., за 2010 р. в сумі 1 819 350,00 грн., за І півріччя 2012 р. в сумі 236 544,00 грн., за 3 квартали 2012 р. в сумі 697 284,00 грн., за 2012 р. в сумі 697 284,00 грн.;

2) п.п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7, п.п.7.4,1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1. ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6. та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 №1379, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (із змінами та доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 р. № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), п.п.2.5 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 338 680,00 грн., в тому числі: за вересень 2010 р. на суму 956 220,00 грн., за грудень 2010 р. на суму 499 260,00 грн., за травень 2012 р. на суму 225 400,00 грн., за липень 2012 р. на суму 246 660,00 грн., за серпень 2012 р. на суму 192 140,00 грн., за квітень 2013 р. на суму 86 121,00 грн., за липень 2013 р. на суму 132 879,00 грн. внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 844 913 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року на суму 443 333 грн. за липень 2011 року на суму 152 700 грн. за серпень 2011 року на суму 248 880 грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 20.01.2014р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000422203, яким за порушення п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.п.7.2.6 п.7.2. ст.7, п.п.7.4,1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.44.1. ст.44, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.6. та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 1 728 075грн., в тому числі основний платіж - 1 382 460грн. та штрафні санкції - 345 615грн. та №0000412203, яким за порушення п.п.5.3.9 п.5.3. ст.5, п.п.11.2.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.1. та п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 3 145 792,50грн., в тому числі основний платіж - 2 516 634грн. та штрафні санкції - 629 158,50грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суми по взаємовідносинам з ПП «Фірма Альвіса Центр» (код ЄДРПОУ 37011730), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983), ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» (код ЄДРПОУ 37762311) відповідно до укладених договорів, а саме:

1. Договір поставки від 01.09.2010р. №27/09 укладеного з ПП «Фірма Альвіса Центр», відповідно до якого Постачальник (ПП «Фірма Альвіса Центр») зобов'язується поставляти покупцеві товар - апарат направляючий насос ГЦН-137, кр. 317-01-0207 СБ/Ст08*18Н10ТП/середовище вода, Рраб-130кгс/ у кількості 2 шт. у встановлені терміни, а Покупець (позивач) зобов'язується приймати такий товар і своєчасно розрахуватися за нього.

2. Договір поставки №27/12 від 01.12.2010р., відповідно до якого Постачальник (ПП «Фірма Альвіса Центр») зобов'язується поставляти покупцеві товар - апарат направляючий насос ГЦН-137, кр. 317-01-0207 СБ/Ст08*18Н10ТП/середовище вода, Рраб-130кгс/ у кількості 1 шт. у встановлені терміни, а Покупець (позивач) зобов'язується приймати такий товар і своєчасно розрахуватися за нього.

ПП «Фірма Альвіса Центр» виписані наступні видаткові накладні: №ПП-36 від 27.09.2010р. та №27/12-3 від 27.12.2010р. на суму 7 277 400грн., в тому числі ПДВ 1 455 480грн.

В податковому обліку дані витрати було віднесено до складу валових витрат в сумі 7 277 400грн., в тому числі за 3 квартали 2010 року в сумі 4 781 100грн., за 2010 рік в сумі 2 496 300грн.

Зазначений товар в подальшому був реалізований ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно договору поставки №1116110143 від 30.07.2010р., відповідно до якого «Поставщик обязуется в порядке и на условиях, определенных в Договоре, поставить запасные части к насосу ГЦН-137, производства ЗАТ «Завод «Киров-Энергомаш», Россия, для ремонта энергоблоков ОП «Ровенская АЭС» ГП НАЭК «Энергоатом», а Покупатель обязуется в порядке и на условиях, определенных в Договоре, принять и оплатить продукцию».

Проте, як вбачається з матеріалів справи, згідно бази даних ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у ПП «Фірма Альвіса Центр» відсутні будь-які імпортні операції. Тому, на думку податкового органу ПП «Фірма Альвіса Центр» не імпортував зазначений товар з Росії у 2010 році. ПП «Фірма Альвіса Центр» має стан платника податку - ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду. Остання декларація з ПДВ подана за січень 2011 року, з податку на прибуток підприємств за 2010 - 2012 роки не подавалась.

Актом ДПІ у м. Чернівці від 15.03.2011р. №609/23-2/37011730 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.08.2010р. по 31.01.2011р. встановлено, що фактичне місцезнаходження підприємства не встановлено. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.02.2011р. за ініціативою ДПІ у м. Чернівці на підставі - до ЄДР внесено запис про відсутність за місце знаходженням. Загальна кількість працюючих - 2 особи.

Також перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого устаткування, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства. Встановлено відсутність поставок товарів та послуг, безтоварність фінансово - господарських відносин ПП «Фірма Альвіса Центр» з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями, відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям.

30 листопада 2011 року між позивачем та ПП «Женевьєва» укладено договір №0311-1 про надання послуг, відповідно до якого Виконавець (ПП «Женевьєва») зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та визначеними специфікаціями до Договору.

На виконання умов вказаного договору ПП «Женевьєва»виписані акти надання послуг: №МТ208 від 03.05.202р., №МТ217 від 07.05.2012р., №МТ223 від 11.05.2012р. усього на суму 876 750грн. та ПДВ 175 470грн.

В податковому обліку дані витрати було віднесено позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 876 750грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи стан платника - припинено, але не знято з обліку.

29 листопада 2011 року між позивачем та ТОВ «Харківторг Люкс 2011» укладено договір №2911-2 про надання послуг, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Харківторг Люкс 2011») зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та визначеними специфікаціями до Договору.

1 липня 2012 року між вказаними сторонами укладено договір №0107-12 про надання послуг, відповідно якого Виконавець (ТОВ «Харківторг Люкс 2011») зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та визначеними специфікаціями до Договору.

На виконання договорів ТОВ «Харківторг Люкс 2011» виписані акти надання послуг: №МТ45 від 04.05.2012р., №4 від 04.07.2012р., №5 від 04.07.2012р., №6 від 04.07.2012р. всього на суму 1 482 950грн. та ПДВ 296 590грн.

В податковому обліку дані витрати віднесені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 1 482 950грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Харківторг Люкс 2011» має стан - припинено, але не знято з обліку.

1 серпня 2012 року між позивачем та ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» укладено договір №01/0812 про надання послуг, відповідно до якого Виконавець (ТОВ «Компанія «Консалтинг груп») зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» виписано акт надання послуг №39 від 30.08.2012р. на суму 960 700грн. та ПДВ 192 140грн.

В податковому обліку дані витрати віднесені до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 960 700грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» має стан - визнано банкрутом.

8 квітня 2013 року між позивачем та ТОВ «Версаль МК» укладено договір №0804 про надання послуг, відповідно до якого Виконавець надає Замовнику (Позивач) наступні послуги: проведення заходів по надзору за виготовленням деталей до насосів типу ГЦН; узгодження з держ. органами необхідних процедур для отримання дозволу на імпорт деталей до насосів типу ГЦН; проведення супроводжувальних заходів по імпорту деталей до насосів типу ГЦН; проведення перевірки року виготовлення деталей до насосів типу ГЦН; проведенню експертизи сертифікатів якості, відповідно до вимог до обладнання для АЕС; перевірка хімічного складу запасних частин; підтвердження факту виготовлення запчастин для обладнання АЕС.

На виконання договору ТОВ «Версаль МК» виписані акти надання послуг №565 від 29.04.2013р., №559 від 29.04.2013р., №560 від 29.04.2013р., №561 від 29.04.2013р., №562, №563, №564, №566 від 29.04.2013р. на суму 380 000грн. та ПДВ 76 000грн.

З матеріалів справи вбачається, що стан платника - триває процедура припинення.

1 квітня 2013 року між позивачем та ТОВ «Мегабуд Компані» укладено договір №01/04-13 поставки, відповідно до якого Постачальник (ТОВ «Мегабуд Компані») зобов'язується поставити трубки мельхіорові у кількості 1136 штук на суму 858 000грн., у тому числі ПДВ 20% - 143000грн., у порядку та на умовах, визначених цим договором.

На виконання умов договору ТОВ «Мегабуд Компані» виписані видаткові накладні: №МК20 від 17.06.2013р., №№152, 151, 100, 146, 150, 149, 148, 145, 144, 143, 147 від 01.07.2013р.

З матеріалів справи вбачається, що стан платника - платник податків за основним місцем обліку.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у провадженні першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені 08.01.2014р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000002, за ознаками вчинення кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

З письмових пояснень слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві вбачається, що службові особи ТОВ «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» протягом 2010 -2013 років, умисно ухилились від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податків на загальну суму 4 855 314грн.

Вище зазначені товариства - контрагенти не мають виробничих потужностей, необхідної кількості працівників та фактичний вид господарської діяльності не відповідає послугам та роботам, які надавались позивачу, а дані дії були направленні на формування штучного податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат товариства.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи:

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями).

Враховуючи вищевикладене, позивачем не підтверджено фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по договірним взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та його контрагентами не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Контрагентом перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, а також складені первинні документи не відповідають вимогам встановленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, на підставі вищевикладеного відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 20.01.2014р. №0000422203 та №0000412203, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» (код ЄДРПОУ 36853376) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 384,80грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні, 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24.09.2014р.

Суддя В.В. Амельохін