Постанова

від 03.11.2016 по справі 826/10553/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 листопада 2016 року № 826/10553/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 20.01.2014 № 0000412203 та № 0000422203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014, у задоволенні позовних вимог відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" задоволено частково. Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2014 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом автоматизованого розподілу судових справ для розгляду справи було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фірма Альвіс Центр» (код ЄДРПОУ 37011730), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983), ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» (код ЄДРПОУ 37762311), ТОВ «Версаль МК» (код ЄДРПОУ 38278229), ТОВ «Мегабуд Компані» (код ЄДРПОУ 38385243) за весь період взаємовідносин. Підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань слугували висновки податкового органу, що правочини укладені позивачем з цими контрагентами були укладені без мети настання реальних наслідків обумовлених ними. Позивач, не погоджуючись з таким висновком податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини із спірними контрагентами за договорами, які мають реальний характер, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства та були надані до перевірки.

Представник позивача у судове засідання 14.06.2016 не прибув, подавши заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду судової справи був повідомлений належним чином. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки від 26.12.2013 №396/26-57-22-03-07/36853376.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Крім того, суд дійшов висновку про необхідність замінити неналежного відповідача: Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на належного: Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 20.12.2013 по 24.12.2013 посадовими особами Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Фірма Альвіс Центр» (код ЄДРПОУ 37011730), ПП «Женевьєва» (код ЄДРПОУ 37093017), ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (код ЄДРПОУ 37761983), ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» (код ЄДРПОУ 37762311), ТОВ «Версаль МК» (код ЄДРПОУ 38278229), ТОВ «Мегабуд Компані» (код ЄДРПОУ 38385243) за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки складено акт від 26.12.2013 №396/26-57-22-03-07/36853376, яким встановлені наступні порушення:

- підпункту 5.3.9 пункту 5.3. статті 5, підпункту 11.2.1 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.1. та підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пункту 1 та пункту 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункту 2.5. пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (із змінами та доповненнями) що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2 516 634 грн., в тому числі: за 3 квартали 2010 р. в сумі 1 195 275 грн., за 2010 р. в сумі 1 819 350,00 грн., за І півріччя 2012 р. в сумі 236 544,00 грн., за 3 квартали 2012 р. в сумі 697 284,00 грн., за 2012 р. в сумі 697 284,00 грн.;

- підпункту 7.2.1., підпункту 7.2.3., підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7, підпункту 7.4,1., підпункту 7.4.4., підпункту 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 44.1. статті 44, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.6. та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 №1379, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (із змінами та доповненнями), пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 р. № 996-ХГУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704 (зі змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 338 680,00 грн., в тому числі: за вересень 2010 р. на суму 956 220,00 грн., за грудень 2010 р. на суму 499 260,00 грн., за травень 2012 р. на суму 225 400,00 грн., за липень 2012 р. на суму 246 660,00 грн., за серпень 2012 р. на суму 192 140,00 грн., за квітень 2013 р. на суму 86 121,00 грн., за липень 2013 р. на суму 132 879,00 грн. внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 844 913 грн., в т.ч.: за лютий 2011 року на суму 443 333 грн. за липень 2011 року на суму 152 700 грн. за серпень 2011 року на суму 248 880 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.01.2014, а саме:

- № 0000412203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 145 792,50 грн., в т.ч.: 2 516 634 грн. - основного платежу та 629 158,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000422203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 728 075 грн., в т.ч.: 1 382 460 грн. - основного платежу та 345 615 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ", не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 20.01.2014 № 0000412203 та № 0000422203, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016, колегія суддів, направляючи дану справу на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва зазначила, що "В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами (ПП "Фірма Альвіса Центр", ПП "Женевьєва ", ТОВ "Харківторг Люкс 2011", ТОВ "Компанія "Консалтинг груп"), а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної сплати позивачем податку на додану вартість в ціні товарів (послуг), що придбані платником податку; руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Для вирішення спору важливе значення також має встановлення факту реєстрації та перебування контрагентів платника податку в стані платників податку на додану вартість на момент укладення договорів з позивачем та здійснення спірних господарських операцій, що надає право таким платникам видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Також, судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаними контрагентами та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Крім того, судами не було враховано, що презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об'єктивно відтворюють господарські операції, що є об'єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов'язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов'язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України). У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого ч. 1 ст. 71 зазначеного Кодексу обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов'язку.".

Відповідно до частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

У зв'язку з чим, суд на виконання висновків і мотивів, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016, приймаючи справу до провадження, зобов'язав відповідача та запропонував позивачу надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

Позивачем на виконання вимог вищенаведеної ухвали суду було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно спірних контрагентів; відповідачем вимоги суду не виконано та не надано додаткових письмових пояснень (додаткових заперечень) та документів (доказів) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України.

Згідно із пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Згідно із підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, згідно і пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-XIV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідно до пункту 2.15 та пункту 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Господарські операції для визначення витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Отже, необхідною умовою для віднесення сум витрат, сплачених у ціні товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат та податкового кредиту є факт придбання товарів (робіт, послуг), які відображені у первинних документах, із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас за відсутності факту придбання товарів, робіт чи послуг або в разі якщо придбані товари, роботи чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та до податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та валових витрат судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат, зокрема виданих продавцями податкових накладних, актів виконаних робіт, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому або формування відємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток , якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Фірма Альвіс Центр», ПП «Женевьєва», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Компанія «Консалтинг груп», ТОВ «Версаль МК», ТОВ «Мегабуд Компані» було укладено ряд договорів.

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (покупець) та ПП Фірма «Альвіс Центр» (постачальник) 01.09.2010 укладений договір поставки №27/09, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар - апарат направляючий насос ГЦН-137, кр. 317-01-0207 СБ/Ст08*18Н10ТП/середовище вода, Рраб-130кгс/ у кількості 2 шт. у встановлені терміни, а покупець зобов'язується приймати такий товар і своєчасно розрахуватися за нього (Т. 1, а.с. 142-143).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 144-146):

- видаткову накладну № ПП-0000036 від 27.09.2010 на загальну суму 5 737 320,00 грн. (ПДВ - 956 220,00 грн.), яка містять лише відбитки печаток ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ", ПП Фірма «Альвіс Центр» та підписи невстановлених осіб від постачальника та особи, яка отримала товар, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції відсутні, як і відсутні докази щодо отримання товару уповноваженою особою;

- рахунок-фактуру №ПП-0000006 від 27.09.2010 на загальну суму 5 737 320,00 грн. (ПДВ - 956 220,00 грн.), яка містять лише підпис невстановленої особи від постачальника (дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- податкову накладну від 27.09.2010 №2702 на загальну суму 5 737 320,00 грн. (ПДВ - 956 220,00 грн.).

- банківські виписки про перерахування коштів з рахунку ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" на рахунок ПП Фірма «Альвіс Центр» за поставку товару по даному договору (Т. 1, а.с. 172-179).

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (покупець) та ПП Фірма «Альвіс Центр» (постачальник) 01.12.2010 укладений договір поставки №27/12, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар - апарат направляючий насос ГЦН-137, кр. 317-01-0207 СБ/Ст08*18Н10ТП/середовище вода, Рраб-130кгс/ у кількості 1 шт. у встановлені терміни, а покупець зобов'язується приймати такий товар і своєчасно розрахуватися за нього (Т. 1, а.с. 147-148).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 149-150):

- видаткову накладну № 27/12-3 від 27.12.2010 на загальну суму 2 995 560,00 грн. (ПДВ - 499 260,00 грн.), яка містять лише відбитки печаток ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ", ПП Фірма «Альвіс Центр» та підписи невстановлених осіб від постачальника та особи, яка отримала товар, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції відсутні, як і відсутні докази щодо отримання товару уповноваженою особою;

- податкову накладну від 27.12.2010 №2271 на загальну суму 5 737 320,00 грн. 2 995 560,00 грн. (ПДВ - 499 260,00 грн.);

- банківські виписки про перерахування коштів з рахунку ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" на рахунок ПП «Фірма Альвіса Центр» за поставку товару по даному договору.

Видаткова накладна № 27/12-3 від 27.12.2010 виписана на підставі рахунку-фактури № ЧП-0027/12 від 27.12.2010, який суду надано не було.

Позивач стверджує, що зазначений товар в подальшому був реалізований ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно договору поставки №1116110143 від 30.07.2010р., відповідно до якого «Поставщик обязуется в порядке и на условиях, определенных в Договоре, поставить запасные части к насосу ГЦН-137, производства ЗАТ «Завод «Киров-Энергомаш», Россия, для ремонта энергоблоков ОП «Ровенская АЭС» ГП НАЭК «Энергоатом», а Покупатель обязуется в порядке и на условиях, определенных в Договоре, принять и оплатить продукцию», що підтверджується специфікацією №1, актом приймання-передачі ТМЦ №1-041-29/18, видатковою накладною від 27.09.2010, довіреністю №852 від 28.09.2010, актом приймання-передачі ТМЦ №041-29/26, видатковою накладною від 27.12.2010, довіреністю №1399 від 27.12.2010 (Т. 1, а.с. 151-167).

Позивачем не надано доказів, що поставлений ПП Фірма «Альвіс Центр» товар за договорами від 01.09.2010 №27/09 та від 01.12.2010 №27/12 відповідає державним стандартам, технічним умовам, а також іншій документації, яка встановлює відповідні вимоги.

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Проте, позивачем не надано товарно-транспортні накладні по даним взаємовідносинам, хоча згідно реквізитів договорів від 01.09.2010 №27/09 та від 01.12.2010 №27/12, місцезнаходженням ПП Фірма «Альвіс Центр» є Луганська обл., Перевальський район, м. Перевальськ, а ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" знаходиться в м. Києві.

Позивач також не надав суду доказів, що на момент укладання договорів від 01.09.2010 №27/09 та від 01.12.2010 №27/12 перевірив податкову правосуб'єктність ПП Фірма «Альвіс Центр» шляхом отримання від даного контрагента відповідних документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва про реєстрацію ПП Фірма «Альвіс Центр» платником податку на додану вартість тощо.

Позивачем лише на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 про прийняття справи до провадження було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно ПП Фірма «Альвіс Центр», з якої вбачається, що 04.06.2010 дане підприємство було зареєстровано як юридичну особу, а з 12.06.2013 - в стані припинення на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2011 №2а/2470/975/11, яке набрало законної сили 31.05.2011.

В рішенні Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.05.2011 №2а/2470/975/11 за позовом ДПІ у м. Чернівці до приватного підприємства - фірми «Альвіс Центр»про припинення юридичної особи зазначено наступне: «Відповідач зареєстрований виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 04.06.2010 року, юридична адреса: вул. Південно -Кільцева, 1, м. Чернівці, Чернівецька область та взятий на облік як платник податків до ДПІ у м. Чернівці 07.06.2010 року за № 88 (а.с. 5-9). Згідно довідки ДПІ у м. Чернівці відповідач не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій та розрахунків по платежах до бюджету, не звітує до ДПІ у м. Чернівціз моменту реєстрації з червня 2010 року (з податку на прибуток) та з лютого 2011 року (з податку на додану вартість). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 22.02.2011 року (а.с. 3). Заборгованість зі сплати податків і зборів у відповідача відсутня (а.с. 4).

Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців статус відомостей про юридичну особу не підтверджено (відсутність за місцезнаходженням) (а.с. 9).» .

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (замовник) та ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (виконавець) 29.11.2011 укладений договір про надання послуг №2911-2, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та визначеними специфікаціями (додатками) до договору (Т. 1, а.с. 180-181, 182).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 194-200):

- рахунок на оплату №МТ000000045 від 04.05.2012 на загальну суму 299 580,00 грн. (ПДВ - 49 930,00 грн.), який містить лише відбиток печатки ТОВ «Харківторг Люкс 2011» та підпис невстановленої особи від постачальника, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- акт надання послуг №МТ000000045 від 04.05.2012 на загальну суму 299 580,00 грн. (ПДВ - 49 930,00 грн.);

- податкові накладні від 04.05.2012 №45 на загальну суму 59 910,00 грн. (ПДВ - 9 985,00 грн.), №46 на загальну суму 59 910,00 грн. (ПДВ - 9 985,00 грн.), №47 на загальну суму 59 910,00 грн. (ПДВ - 9 985,00 грн.), №48 на загальну суму 59 910,00 грн. (ПДВ - 9 985,00 грн.), №49 на загальну суму 59 940,00 грн. (ПДВ - 9 990,00 грн.);

- банківські виписки (Т. 2, а.с. 54-87).

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (замовник) та ТОВ «Харківторг Люкс 2011» (виконавець) 01.07.2012 укладений договір про надання послуг №0107-12, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та визначеними специфікаціями до договору (Т. 1, а.с. 215-216, 217-219).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 220-230):

- акти надання послуг №4 від 04.07.2012 на загальну суму 639 360,00 грн. (ПДВ - 106 560 грн.), №5 на загальну суму 646 800,00 грн. (ПДВ - 107 800 грн.), №6 на загальну суму 193 800,00 грн. (ПДВ - 32 300 грн.);

- рахунки на оплату №4 від 04.07.2012 на загальну суму 639 360,00 грн. (ПДВ - 106 560 грн.), №5 на загальну суму 646 800,00 грн. (ПДВ - 107 800 грн.), №6 на загальну суму 193 800,00 грн. (ПДВ - 32 300 грн.), які містять лише відбиток печатки ТОВ «Харківторг Люкс 2011» та підпис невстановленої особи від постачальника, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- податкові накладні від 04.07.2012 №4 на загальну суму 639 360,00 грн. (ПДВ - 106 560 грн.), №5 на загальну суму 646 800,00 грн. (ПДВ - 107 800 грн.), №6 на загальну суму 193 800,00 грн. (ПДВ - 32 300 грн.);

- банківські виписки (Т. 2, а.с. 54-87).

Проте, із наданих актів надання послуг не можливо встановити кількість осіб, які від ТОВ «Харківторг Люкс 2011» були залучені для виконання умов договорів від 29.11.2011 №2911-2, від 01.07.2012 №0107-12, як і не можливо встановити, що такі особи мали спеціальні знання та навики у сфері наданих послуг.

Позивач також не надав суду доказів, що на момент укладання договорів від 29.11.2011 №2911-2 та від 01.07.2012 №0107-12 перевірив податкову правосуб'єктність ТОВ «Харківторг Люкс 2011» шляхом отримання від даного контрагента відповідних документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Харківторг Люкс 2011» платником податку на додану вартість тощо.

Позивачем лише на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 про прийняття справи до провадження було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно ТОВ «Харківторг Люкс 2011», з якої вбачається, що 12.09.2011 дане товариство було зареєстровано як юридичну особу, а 04.12.2012 - припинено.

Крім цього, позивачем не надано доказів використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази для підтвердження мети та необхідності ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" в отриманні послуг з випробування та дослідження обладнання апарату направляючого з тепловим бар'єром до ГЦН-317 (наприклад, договори купівлі-продажу деталей до насосів типу ГЦН).

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (замовник) та ПП «Женевьєва» (виконавець) 30.11.2011 укладений договір про надання послуг №0311-1, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та визначеними специфікаціями до договору (Т. 1, а.с. 231-233, 234-236).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 183-193, 201-2014):

- акти надання послуг №МТ000000208 від 03.05.2012 на загальну суму 499 920,00 грн. (ПДВ - 83 320,00 грн.), №МТ000000217 від 07.05.2012 на загальну суму 90 240,00 грн. (ПДВ - 15 040,00 грн.), №МТ000000223 від 11.05.2012 на загальну суму 462 660,00 грн. (ПДВ - 77 110,00 грн.);

- рахунки на оплату №МТ000000208 від 03.05.2012 на загальну суму 499 920,00 грн. (ПДВ - 83 320,00 грн.), №МТ000000217 від 07.05.2012 на загальну суму 90 240,00 грн. (ПДВ - 15 040,00 грн.), №МТ000000223 від 11.05.2012 на загальну суму 462 660,00 грн. (ПДВ - 77 110,00 грн.), які містять лише відбиток печатки ПП «Женевьєва» та підпис невстановленої особи від постачальника, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- податкові накладні від 03.05.2012 №208 на загальну суму 59 400,00 грн. (ПДВ - 9 900,00 грн.), №209 на загальну суму 59 400,00 грн. (ПДВ - 9 900,00 грн.), №210 на загальну суму 59 400,00 грн. (ПДВ - 9 900,00 грн.), №211 на загальну суму 59 400,00 грн. (ПДВ - 9 900,00 грн.), №212 на загальну суму 59 400,00 грн. (ПДВ - 9 900,00 грн.), №213 на загальну суму 59 400,00 грн. (ПДВ - 9 900,00 грн.), №214 на загальну суму 57 408,00 грн. (ПДВ - 9 568,00 грн.), №215 на загальну суму 57 408,00 грн. (ПДВ - 9 568,00 грн.), №216 на загальну суму 28 704,00 грн. (ПДВ - 4 784,00 грн.), від 07.05.2012 №217 на загальну суму 57 000,00 грн. (ПДВ - 9 500,00 грн.), №218 на загальну суму 33 240,00 грн. (ПДВ - 5 540,00 грн.), від 11.05.2012 №223 на загальну суму 59 415,00 грн. (ПДВ - 9 902,50 грн.), №224 на загальну суму 59 415,00 грн. (ПДВ - 9 902,50 грн.), №225 на загальну суму 59 415,00 грн. (ПДВ - 9 902,50 грн.), №226 на загальну суму 59 415,00 грн. (ПДВ - 9 902,50 грн.), №227 на загальну суму 56 250,00 грн. (ПДВ - 9 375,00 грн.), №228 на загальну суму 56 250,00 грн. (ПДВ - 9 375,00 грн.), №229 на загальну суму 56 250,00 грн. (ПДВ - 9 375,00 грн.), №230 на загальну суму 56 250,00 грн. (ПДВ - 9 375,00 грн.);

- банківські виписки (Т. 2, а.с. 54-87).

Проте, із наданих актів надання послуг не можливо встановити кількість осіб, які від ПП «Женевьєва» були залучені для виконання умов договору від 30.11.2011 №0311-1, як і не можливо встановити, що такі особи мали спеціальні знання та навики у сфері наданих послуг.

Позивач також не надав суду доказів, що на момент укладання договору від 30.11.2011 №0311-1 перевірив податкову правосуб'єктність ПП «Женевьєва» шляхом отримання від даного контрагента відповідних документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва про реєстрацію ПП «Женевьєва» платником податку на додану вартість тощо.

Позивачем лише на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 про прийняття справи до провадження було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно ТОВ «Харківторг Люкс 2011», з якої вбачається, що 26.05.2010 дане товариство було зареєстровано як юридичну особу, а 25.03.2013 - припинено.

Крім цього, позивачем не надано доказів використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази для підтвердження мети та необхідності ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" в отриманні послуг з випробування та дослідження обладнання апарату направляючого з тепловим бар'єром до ГЦН-317 (наприклад, договори купівлі-продажу деталей до насосів типу ГЦН).

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (замовник) та ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» (виконавець) 01.08.2012 укладений договір про надання послуг №01/0812, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати йому послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором (Т. 1, а.с. 237).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 283-243):

- акт надання послуг № 39 від 30.08.2012 на загальну суму 1 152 840,00 грн. (ПДВ - 192 140,00 грн.);

- рахунок на оплату № 39 від 30.08.2012 на загальну суму 1 152 840,00 грн. (ПДВ - 192 140,00 грн.), який містять лише відбиток печатки ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» та підпис невстановленої особи від постачальника, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- податкову накладну № 39 від 30.08.2012 на загальну суму 1 152 840,00 грн. (ПДВ - 192 140,00 грн.);

- банківські виписки (Т. 2, а.с. 54-87).

Проте, із наданого акту надання послуг не можливо встановити кількість осіб, які від ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» були залучені для виконання умов договору від 01.08.2012 №01/0812, як і не можливо встановити, що такі особи мали спеціальні знання та навики у сфері наданих послуг.

Позивач також не надав суду доказів, що на момент укладання договору від 01.08.2012 №01/0812 перевірив податкову правосуб'єктність ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» шляхом отримання від даного контрагента відповідних документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» платником податку на додану вартість тощо.

Позивачем лише на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 про прийняття справи до провадження було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно ТОВ «Компанія «Консалтинг груп», з якої вбачається, що 07.09.2011 дане товариство було зареєстровано як юридичну особу, а 22.04.2012 - припинено.

Крім цього, позивачем не надано доказів використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази для підтвердження мети та необхідності ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" в отриманні послуг з надзору по виготовленню деталей до насосів типу ГЦН, узгодження процедур для отримання дозволу на імпорт деталей до насосів типу ГЦН, супроводжувальних заходів по імпорту деталей до насосів типу ГЦН, перевірки року виготовлення деталей до насосів типу ГЦН, експертизи сертифікатів якості (наприклад, договори купівлі-продажу деталей до насосів типу ГЦН та вантажно-митні декларації щодо імпорту деталей до насосів типу ГЦН).

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (замовник) та ТОВ «Мегабуд Компані» (постачальник) 01.04.2013 укладений договір поставки №01/04-13, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити трубки мельхіорові у кількості 1136 штук на суму 858 000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 143000грн., у порядку та на умовах, визначених цим договором. (Т. 1, а.с. 244).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 1, а.с. 245-250, Т. 2, а.с. 1-27):

- видаткові накладні №МК000000020 від 17.06.2012 на загальну суму 300 000,00 грн. (ПДВ - 50 000,00 грн.), №100 від 01.07.2013 на загальну суму 59 407,69 грн. (ПДВ - 9 901,28 грн.), №143 від 01.07.2013 на загальну суму 59 094,37 грн. (ПДВ - 9 849,06 грн.), №144 від 01.07.2013 на загальну суму 57 780,08 грн. (ПДВ - 9 630,01 грн.), №145 від 01.07.2013 на загальну суму 58 593,89 грн. (ПДВ - 9 765,65 грн.), №146 від 01.07.2013 на загальну суму 42 317,81 грн. (ПДВ - 7 052,97 грн.), №147 від 01.07.2013 на загальну суму 59 964,00 грн. (ПДВ - 9 994,00 грн.), №148 від 01.07.2013 на загальну суму 59 907,00 грн. (ПДВ - 9 984,57 грн.), №149 від 01.07.2013 на загальну суму 21 018,71 грн. (ПДВ - 3 503,12 грн.), №150 від 01.07.2013 на загальну суму 59 916,01 грн. (ПДВ - 9 986,00 грн.), №151 від 01.07.2013 на загальну суму 32 000,00 грн. (ПДВ - 5 333,33 грн.), №152 від 01.07.2013 на загальну суму 48 000,00 грн. (ПДВ - 8 000,00 грн.);

- рахунки на оплату №МК000000020 від 17.04.2012 на загальну суму 300 000,00 грн. (ПДВ - 50 000,00 грн.), №100 від 01.07.2013 на загальну суму 59 407,69 грн. (ПДВ - 9 901,28 грн.), №143 від 01.07.2013 на загальну суму 59 094,37 грн. (ПДВ - 9 849,06 грн.), №144 від 01.07.2013 на загальну суму 57 780,08 грн. (ПДВ - 9 630,01 грн.), №145 від 01.07.2013 на загальну суму 58 593,89 грн. (ПДВ - 9 765,65 грн.), №146 від 01.07.2013 на загальну суму 42 317,81 грн. (ПДВ - 7 052,97 грн.), №147 від 01.07.2013 на загальну суму 59 964,00 грн. (ПДВ - 9 994,00 грн.), №148 від 01.07.2013 на загальну суму 59 907,00 грн. (ПДВ - 9 984,57 грн.), №149 від 01.07.2013 на загальну суму 21 018,71 грн. (ПДВ - 3 503,12 грн.), №150 від 01.07.2013 на загальну суму 59 916,01 грн. (ПДВ - 9 986,00 грн.), №151 від 01.07.2013 на загальну суму 32 000,00 грн. (ПДВ - 5 333,33 грн.), №152 від 01.07.2013 на загальну суму 48 000,00 грн. (ПДВ - 8 000,00 грн.), які містять лише відбиток печатки ТОВ «Мегабуд Компані» та підпис невстановленої особи від постачальника, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- податкові накладні №20 від 18.04.2012 на загальну суму 300 000,00 грн. (ПДВ - 50 000,00 грн.), №100 від 01.07.2013 на загальну суму 59 407,69 грн. (ПДВ - 9 901,28 грн.), №143 від 01.07.2013 на загальну суму 59 094,37 грн. (ПДВ - 9 849,06 грн.), №144 від 01.07.2013 на загальну суму 57 780,08 грн. (ПДВ - 9 630,01 грн.), №145 від 01.07.2013 на загальну суму 58 593,89 грн. (ПДВ - 9 765,65 грн.), №146 від 01.07.2013 на загальну суму 42 317,81 грн. (ПДВ - 7 052,97 грн.), №147 від 01.07.2013 на загальну суму 59 964,00 грн. (ПДВ - 9 994,00 грн.), №148 від 01.07.2013 на загальну суму 59 907,00 грн. (ПДВ - 9 984,57 грн.), №149 від 01.07.2013 на загальну суму 21 018,71 грн. (ПДВ - 3 503,12 грн.), №150 від 01.07.2013 на загальну суму 59 916,01 грн. (ПДВ - 9 986,00 грн.), №151 від 01.07.2013 на загальну суму 32 000,00 грн. (ПДВ - 5 333,33 грн.), №152 від 01.07.2013 на загальну суму 48 000,00 грн. (ПДВ - 8 000,00 грн.);

- банківські виписки (Т. 2, а.с. 54-87).

Позивачем не надано доказів, що поставлений ТОВ «Мегабуд Компані» товар за договором від 01.04.2013 №01/04-13 відповідає державним стандартам, технічним умовам, а також іншій документації, яка встановлює відповідні вимоги.

Крім того, у видаткових накладних, зазначено, що товар було поставлено та передано на Склад (м. Київ).

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 визначено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Проте, позивачем не надано товарно-транспортні накладні по даним взаємовідносинам, хоча згідно реквізитів договору від 01.04.2013 №01/04-13, місцезнаходженням ТОВ «Мегабуд Компані» є м. Харків, а ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" знаходиться в м. Києві.

Позивач також не надав суду доказів, що на момент укладання договору від 01.04.2013 №01/04-13 перевірив податкову правосуб'єктність ТОВ «Мегабуд Компані» шляхом отримання від даного контрагента відповідних документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Мегабуд Компані» платником податку на додану вартість тощо.

Позивачем лише на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 про прийняття справи до провадження було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно ТОВ «Мегабуд Компані», з якої вбачається, що 09.11.2012 дане товариство було зареєстровано як юридичну особу.

Крім цього, позивачем не надано доказів використання придбаного товару у власній господарській діяльності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази для підтвердження подальшої реалізації трубок мельхіорових у кількості 1136 штук або їх використання в певному обладнанні (наприклад, договори купівлі-продажу або бухгалтерські документи оприбуткування їх на обліку в ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" з технічною документацією про заміну таких трубок в обладнанні або їх використання як деталей для створення обладнання).

Між ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" (замовник) та ТОВ «Версаль МК» (виконавець) 08.04.2013 укладений договір про надання послуг №0804, відповідно до якого виконавець надає замовнику наступні послуги: проведення заходів по надзору за виготовленням деталей до насосів типу ГЦН; узгодження з держ. органами необхідних процедур для отримання дозволу на імпорт деталей до насосів типу ГЦН; проведення супроводжувальних заходів по імпорту деталей до насосів типу ГЦН; проведення перевірки року виготовлення деталей до насосів типу ГЦН; проведенню експертизи сертифікатів якості, відповідно до вимог до обладнання для АЕС; перевірка хімічного складу запасних частин; підтвердження факту виготовлення запчастин для обладнання АЕС (Т. 2, а.с. 28).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано суду (Т. 2, а.с. 29-52):

- акт надання послуг № 559 від 29.04.2013 на загальну суму 59 880,00 грн. (ПДВ - 9 980,00 грн.), № 560 від 29.04.2013 на загальну суму 59 160,00 грн. (ПДВ - 9 860,00 грн.), № 561 від 29.04.2013 на загальну суму 59 580,00 грн. (ПДВ - 9 930,00 грн.), № 562 від 29.04.2013 на загальну суму 59 820,00 грн. (ПДВ - 9 970,00 грн.), № 563 від 29.04.2013 на загальну суму 59 994,00 грн. (ПДВ - 9 999,00 грн.), № 564 від 29.04.2013 на загальну суму 59 460,00 грн. (ПДВ - 9 910,00 грн.), № 565 від 29.04.2013 на загальну суму 50 040,00 грн. (ПДВ - 8 340,00 грн.), № 566 від 29.04.2013 на загальну суму 48 066,00 грн. (ПДВ - 8 011,00 грн.);

- рахунок на оплату № 559 від 29.04.2013 на загальну суму 59 880,00 грн. (ПДВ - 9 980,00 грн.), № 560 від 29.04.2013 на загальну суму 59 160,00 грн. (ПДВ - 9 860,00 грн.), № 561 від 29.04.2013 на загальну суму 59 580,00 грн. (ПДВ - 9 930,00 грн.), № 562 від 29.04.2013 на загальну суму 59 820,00 грн. (ПДВ - 9 970,00 грн.), № 563 від 29.04.2013 на загальну суму 59 994,00 грн. (ПДВ - 9 999,00 грн.), № 564 від 29.04.2013 на загальну суму 59 460,00 грн. (ПДВ - 9 910,00 грн.), № 565 від 29.04.2013 на загальну суму 50 040,00 грн. (ПДВ - 8 340,00 грн.), № 566 від 29.04.2013 на загальну суму 48 066,00 грн. (ПДВ - 8 011,00 грн.), які містять лише відбиток печатки ТОВ «Версаль МК» та підпис невстановленої особи від постачальника, оскільки дані (ПІБ та посада), що дали б змогу ідентифікувати особу відсутні;

- податкові накладні № 559 від 29.04.2013 на загальну суму 59 880,00 грн. (ПДВ - 9 980,00 грн.), № 560 від 29.04.2013 на загальну суму 59 160,00 грн. (ПДВ - 9 860,00 грн.), № 561 від 29.04.2013 на загальну суму 59 580,00 грн. (ПДВ - 9 930,00 грн.), № 562 від 29.04.2013 на загальну суму 59 820,00 грн. (ПДВ - 9 970,00 грн.), № 563 від 29.04.2013 на загальну суму 59 994,00 грн. (ПДВ - 9 999,00 грн.), № 564 від 29.04.2013 на загальну суму 59 460,00 грн. (ПДВ - 9 910,00 грн.), № 565 від 29.04.2013 на загальну суму 50 040,00 грн. (ПДВ - 8 340,00 грн.), № 566 від 29.04.2013 на загальну суму 48 066,00 грн. (ПДВ - 8 011,00 грн.);

- банківські виписки (Т. 2, а.с. 54-87).

Проте, із наданого акту надання послуг не можливо встановити кількість осіб, які від ТОВ «Версаль МК» були залучені для виконання умов договору від 08.04.2013 №0804, як і не можливо встановити, що такі особи мали спеціальні знання та навики у сфері наданих послуг.

Позивач також не надав суду доказів, що на момент укладання договору від 08.04.2013 №0804 перевірив податкову правосуб'єктність ТОВ «Версаль МК» шляхом отримання від даного контрагента відповідних документів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Свідоцтва про реєстрацію ТОВ «Версаль МК» платником податку на додану вартість тощо.

Позивачем лише на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.03.2016 про прийняття справи до провадження було надано інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016 стосовно ТОВ «Версаль МК», з якої вбачається, що 19.07.2012 дане товариство було зареєстровано як юридичну особу, а 01.07.2014 - припинено.

Крім цього, позивачем не надано доказів використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази для підтвердження мети та необхідності ТОВ "ПФК "УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ" в отриманні послуг з проведення заходів по надзору за виготовленням деталей до насосів типу ГЦН; узгодження з держ. органами необхідних процедур для отримання дозволу на імпорт деталей до насосів типу ГЦН; проведення супроводжувальних заходів по імпорту деталей до насосів типу ГЦН; проведення перевірки року виготовлення деталей до насосів типу ГЦН; проведенню експертизи сертифікатів якості, відповідно до вимог до обладнання для АЕС; перевірка хімічного складу запасних частин; підтвердження факту виготовлення запчастин для обладнання АЕС (наприклад, договори купівлі-продажу деталей до насосів типу ГЦН та вантажно-митні декларації щодо імпорту деталей до насосів типу ГЦН).

Крім того, позивачем не надано доказів, що товариства - контрагенти мали виробничі потужності та необхідну кількість працівників, хоча суд, приймаючи справу до провадження, запропонував позивачу надати додаткові письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин викладених у рішенні Вищого адміністративного суду України від 01.03.2016.

Відповідно до інформацію з ЄДР станом на 09.06.2016, контрагенти позивача здійснювали наступні види діяльності:

- ПП Фірма «Альвіс Центр» - будівництво будівель; монтаж та встановлення збірних конструкцій; діяльність у сфері інжинірингу; електромонтажні роботи; інші монтажні роботи; інші види оптової торгівлі (основний) - проте поставляло позивачу апарат направляючий насос ГЦН-137;

- ПП «Женевьєва» - виробництво олії та тваринних жирів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) - проте надавало позивачу послуги з випробування та дослідження обладнання апарату направляючого з тепловим бар'єром до ГЦН-317;

- ТОВ «Харківторг Люкс 2011» - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (основний); неспеціалізована оптова торгівля; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; діяльність у сфері права; дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки - проте надавало позивачу послуги з випробування та дослідження обладнання апарату направляючого з тепловим бар'єром до ГЦН-317;

- ТОВ «Компанія «Консалтинг груп» - будівництво інших споруд, н.в.і.у.; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, відтворювання звуку й зображення; діяльність у сфері права; установка та монтаж машин і устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) - проте надавало позивачу послуги з надзору по виготовленню деталей до насосів типу ГЦН, узгодження процедур для отримання дозволу на імпорт деталей до насосів типу ГЦН, супроводжувальних заходів по імпорту деталей до насосів типу ГЦН, перевірки року виготовлення деталей до насосів типу ГЦН, експертизи сертифікатів якості;

- ТОВ «Версаль МК» - будівництво інших споруд, н.в.і.у.; інші спеціалізовані будівельні роботи споруд, н.в.і.у.; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; вантажний автомобільний транспорт; будівництво житлових і нежитлових будівель - проте надавало позивачу послуги з надзору по виготовленню деталей до насосів типу ГЦН, узгодження процедур для отримання дозволу на імпорт деталей до насосів типу ГЦН, супроводжувальних заходів по імпорту деталей до насосів типу ГЦН, перевірки року виготовлення деталей до насосів типу ГЦН, експертизи сертифікатів якості;

- ТОВ «Мегабуд Компані» - механічне оброблення металевих виробів; будівництво інших споруд, н.в.і.у.; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля; установлення та монтаж машин і устаткування; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний) - проте поставляло позивачу трубки мельхіорові.

Як вбачається з матеріалів справи, позиція відповідача ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, внесені 08.01.2014р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000002, за ознаками вчинення кримінального провадження, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, протоколах допиту свідків та письмових поясненнях слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві з яких вбачається, що службові особи ТОВ «Промислово-фінансова компанія «УКРСПЕЦЕНЕРГОПОСТАЧ» протягом 2010 -2013 років, умисно ухилились від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податків на загальну суму 4 855 314грн.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно із частиною четвертою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, посилання відповідача на матеріали кримінального провадження, внесені 08.01.2014р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014100000000002, протоколи допиту свідків та письмові пояснення слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у м. Києві судом приймається критично, оскільки вказані відомості та обставини, встановлені в ході досудового слідства, повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку Кримінального процесуального кодексу України з перевіркою і підтвердженням їх відповідності фактам та вимогам процесуального законодавства, однак такого рішення суду надано не було.

В той же час, з аналізу наданих позивачем документів щодо взаємовідносин із ПП «Фірма Альвіс Центр», ПП «Женевьєва», ТОВ «Харківторг Люкс 2011», ТОВ «Компанія «Консалтинг груп», ТОВ «Версаль МК», ТОВ «Мегабуд Компані» не можливо встановити реальність виконання господарських операцій, оскільки позивачем не надано суду документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальне виконання, а тому і не доведено, що обумовлені правочинами товари та послуги були надані саме цими контрагентами.

Таким чином, позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов