Ухвала

від 18.09.2014 по справі 161/12414/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/12414/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т.М. Провадження № 22-ц/773/1418/14 Категорія: 59 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Завидовської-Марчук О.Г., Свистун О.В.,

при секретарі - Черняк О.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід-Захід» про визнання недійсним договору про передачу корпоративних прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника позивача ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року про відмову в забезпеченні позову,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід-Захід» (далі-ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід») про визнання недійсним договору про передачу корпоративних прав. Одночасно подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на частку у статутному фонді (корпоративні права), яка зареєстрована за ОСОБА_4 у ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід», та заборонити ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід» в особі його органів управління вчиняти певні дії - заборонити відчуження нерухомого майна, змінювати установчі документи та укладати правочини щодо одержання позик, позичок, кредитів та виникнення інших значних зобов'язань.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, покликаючись на незаконність та необгрунтованість даної ухвали суду, постановленої із порушенням норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нову - про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

В даному судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали із наведених у ній підстав, просили її задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а ухвалу суду скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами виник спір з приводу визнання незаконним договору про передачу корпоративних прав. В липні 2014 року сторони звернулися з позовом про поділ майна подружжя, в тому числі 100% корпоративних прав у ТзОВ "Торговий дім "Схід-Захід", що знаходяться у спільній власності.

Одночасно із заявленими позовами ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, оскільки вважає, що ОСОБА_3 з метою зменшення належної їй частки в спільному майні або ж для погіршення її майнового становища може укласти ряд угод про відчуження майна чи про отримання позики та інших грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 цього Кодексу передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, даними у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Всупереч наведеним вимогам закону та роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України суд відмовив у задоволені заяви про забезпечення позову, належним чином не з'ясував, чи існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, в чому така загроза полягає. Крім цього, суд першої інстанції залишив поза увагою, те що попри ухвалення Луцьким міськрайонним судом Волинської області 15 липня 2014 року в порядку забезпечення позову заборони, відповідачу ОСОБА_3 відчужувати рухоме і нерухоме майно, 24 липня 2014 року відповідачем ОСОБА_3 передано 100% корпоративних прав у ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід» відповідачу ОСОБА_4, яке була зареєстроване того ж дня (а.с.13-14).

Судом також встановлено, що в засобах масової інформації наявні оголошення про продаж нерухомого майна та майнових прав нерухомого майна, яке належить ТзОВ «Торговий дім «Схід-Захід» (а.с.23).

Дані дії свідчать про намагання відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відчужити частину спільної сумісної власності для уникнення її поділу в судовому порядку.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача є підставними, тому заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду внаслідок його відчуження.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2014 року в порядку забезпечення позову у даній справі вже задоволено вимогу позивача ОСОБА_1 і накладено арешт на частку у статутному фонду (корпоративні права), яка зареєстрована за ОСОБА_4Т.у ТзОВ "Торговий дім "Схід-Захід".

В п.4 вищезгаданої постанови Пленуму зазначено, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, оскільки частково вимоги позивача ОСОБА_1 вже судом задоволено, а також враховуючи, що заборона укладати правочини щодо одержання позик, позичок, кредитів та інших значних зобов"язань може негативно впливати чи перешкоджати здійснювати господарську діяльність відповідачу ТзОВ "Торговий дім "Схід-Захід", тому колегія суддів вважає, що в решті заявлених вимог щодо забезпечення позову слід відмовити.

На підставі п.4 ст. 311 ЦПК, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про забезпечення позову, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2014 року про забезпечення позову в даній справі скасувати.

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Схід-Захід»(юридична адреса м. Луцьк, вул. Бойка, 1 каб. 212, код 33463211) відчужувати належне йому нерухоме майно та вносити зміни в установчі документи товариства.

В решті заявлених вимог щодо забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий:

Судді: