Вирок

від 05.09.2014 по справі 761/14191/14-к

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14191/14-к

Провадження №1-кп/761/613/2014

В И Р О К

Іменем України

05 вересня 2014 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 32013110020000160 від 06.12.2014, у якому

гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Прилуки Чернігівської області, громадянка України, українка, з вищою освітою, не працює, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , яка раніше не засуджувалася,

обвинувачується за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України, -

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона, як пособник взяла участь у створенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестфаль» (далі ТОВ «Вестфаль») (код ЄДРПОУ 38519127) не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Зокрема, ОСОБА_5 інкриміновано, що вона, 13.12.2012 у денний час, перебуваючи в районі станції метро «Палац Україна» у м. Києві, зустрілась з незнайомою особою на ім`я ОСОБА_6 та погодилась на його пропозицію за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, зареєструвати на своє ім`я ТОВ «Вестфаль», аби у подальшому останнє було використано для прикриття незаконної діяльності.

Не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього власника вказаного підприємства, ОСОБА_5 погодилася на таку пропозицію та надала невстановленій слідством особі свій паспорт, ідентифікаційний номер платника податків, а невстановлені слідством особи, при невстановлених обставинах, у той же день виготовили необхідні для реєстрації ТОВ «Вестфаль» на ім`я ОСОБА_5 документи та Статут ТОВ «Вестфаль», в яких ОСОБА_5 значилась його засновником та директором.

Після цього, усвідомлюючи протизаконний характер запропонованих їй дій як засновника та керівника з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Вестфаль», ознайомившись зі змістом наданих їй невстановленою особою документів, ОСОБА_5 прослідувала за даною особою до приватного нотаріуса ОСОБА_7 за адресою м. Київ, вул. Предславинська, 30, для посвідчення документів на реєстрацію ТОВ «Вестфаль».

У робочій час 13.12.2012, перебуваючи у кабінеті приватного нотаріуса ОСОБА_8 , усвідомлюючи правові наслідки вчинюваних нею дій та реалізуючи свій намір як пособника, спрямований на реєстрацію фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, без мети ведення фінансово-господарської діяльності від імені вказаного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, усвідомлюючи, що таким чином незаконно набуде статусу власника зареєстрованого на її ім`я з метою прикриття незаконної діяльності суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Вестфаль», ОСОБА_5 надала нотаріусу для посвідчення два примірники статуту ТОВ «Вестфаль», де значилась єдиним учасником, та поставила свій підпис на вказаних документах.

Після посвідчення приватним нотаріусом обвинувачена передала статутні та інші необхідні для державної реєстрації документи ТОВ «Вестфаль» невстановленій особі для подальшого використання.

Невстановлена особа, отримавши документи, від імені ОСОБА_5 подала їх до Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, якою 17.12.2012 проведена державна реєстрація ТОВ «Вестфаль».

При цьому обвинувачена підприємством ніколи не керувала, доступу до відкриття банківських рахунків ТОВ «Вестфаль» не мала, грошовими коштами підприємства не розпоряджалась, а реєстраційні документи одразу передала невстановленій особі для використання у незаконній діяльності.

Невстановлені особи, отримавши необхідні реквізити, прикриваючись зовнішньо законним фактом реєстрації підприємства, здійснювали неконтрольовані державною фінансові операції, укладали фіктивні господарські угоди, фіктивні первинні документи для того, щоб перераховувати грошові кошти без фактичного проведення фінансово-господарських операцій, тобто з використанням реквізитів ТОВ «Вестфаль» здійснювали безтоварні операції та незаконну діяльність з надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань іншим суб`єктам підприємницької діяльності.

Вказані дії обвинуваченої органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України як пособництво у вчиненні фіктивного підприємництва, а саме надання засобів чи знарядь для створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Допитана під час судового розгляду обвинувачена свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю, підтвердила викладені у даному вироку обставини в частині своїх дій з реєстрації ТОВ «Вестфаль». Також суду пояснила, що в мережі Інтернет натрапила на оголошення, яким пропонувалося заробити кошти за виконання певної роботи. Після телефонної розмови з ініціаторами оголошення дізналась, що гроші виплачуються за участь у реєстрації суб`єктів підприємницької діяльності. Не передбачаючи для себе ніяких негативних наслідків, вона прийняла пропозицію, тобто погодилася зареєструвати на своє ім`я суб`єкт господарювання. За кожний візит до нотаріуса їй платили винагороду від 100 до 150 грн., загальна сума отриманих нею коштів склала близько 400 грн. Про діяльність, яку мало би здійснювати зареєстроване нею ТОВ «Вестфаль», вона нічого не знала. Обвинувачена також не припускала, що зазначене підприємство може бути використане для прикриття незаконних дій, під час реєстрації даного суб`єкта господарювання не мала на меті сприяти у прикритті незаконної діяльності.

Згідно з положеннями ч.2 ст.17 КПК України обвинувачена не зобов`язана доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом.

Доводячи вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, судом за клопотанням прокурора досліджені наступні докази.

Реєстраційні документи ТОВ «Вестфаль», згідно з якими обвинувачена 13.12.2012 заповнила реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи; реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу від 30.05.2013; нотаріально засвідчену копію довіреності від 13.12.2012, якою ОСОБА_5 уповноважила ОСОБА_9 та ОСОБА_10 бути її представниками з питань реєстрації ТОВ «Вестфаль»; протокол № 1 від 12.12.2012 про створення товариства та призначення ОСОБА_5 його директором.

Як на доказ вини ОСОБА_5 прокурор посилався також на Статут ТОВ «Вестфаль», дослідженням якого встановлено, що відповідно до його п.3.1 обвинувачена є єдиним учасником товариства, згідно з п.5.1 Статуту товариство створено для здійснення комерційної, торгівельної, виробничої, науково-дослідної, благодійної та іншої діяльності з метою одержання прибутку та задоволення інших потреб учасників. Також Статутом регламентовані інші питання діяльності товариства.

Крім того, державним обвинувачем надані суду фотокопії отриманих від приватного нотаріуса ОСОБА_8 сторінок реєстру для реєстрації нотаріальних дій від 13.12.2012 за № 3024, згідно з якими нотаріусом засвідчена справжність підпису ОСОБА_5 на Статуті ТОВ «Вестфаль».

Відповідно до довіреності від 17.07.2013 ОСОБА_5 , діючи як голова ліквідаційної комісії товариства, уповноважила ОСОБА_11 та ОСОБА_12 бути представниками товариства з питань реєстрації змін в установчих документах, представляти товариство в органах відповідної державної податкової інспекції, органах статистики, від імені товариства сплачувати податки, державне мито тощо.

Дослідженим доказом сторони обвинувачення - висновком експерта ОСОБА_13 від 28.04.2014 № 151 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_5 у Статуті ТОВ «Вестфаль» виконаний саме обвинуваченою.

За клопотанням державного обвинувача судом досліджений та долучений до матеріалів судового провадження Акт від 21.06.2013 №160/22-01/38519127 про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Вестфаль» за період січень-травень 2013 року.

Відповідно до зазначеного Акту ревізором інспектором ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_14 здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Вестфаль» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов`язання та податковий кредит за період січень-травень 2013 року, однак провести вказану звірку виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю товариства за податковою адресою.

Крім того, інспектор, посилаючись на службову записку від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.06.2013 № 3010/ДПІ/07-10/3, дійшов висновку, що директор та засновник підприємства не причетні до фінансово-господарської діяльності підприємства.

Вказаним Актом також констатовані порушення ТОВ «Айтор Груп» вимог Податкового кодексу України, встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ «Айтор Груп» господарських операцій, тобто операції ТОВ «Айтор Груп» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до висновку перевірки задекларовані податкові зобов`язання та податковий кредит за період січень-травень 2013 року підлягають зменшенню до « 0».

Клопотань про допит свідків, дослідження інших доказів прокурор та обвинувачена не заявляли, у зв`язку з цим інші докази судом не досліджувались.

Суд, допитавши обвинувачену, дослідивши надані докази, дійшов наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

Згідно з фундаментальною засадою кримінального провадження презумпцією невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. За положеннями ч.4 ст.17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч.3 ст.373 КПК обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання, чи доведено стороною обвинувачення, що вчинено кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , суд дійшов такого.

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що вона умисно вчинила пособництво у фіктивному підприємництві, тобто надала засоби чи знаряддя для створення суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Об`єктивна сторона злочину полягає, зокрема, у створенні суб`єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності.

Тобто до реєстрації такого суб`єкта господарювання особа має знати, що підприємство не здійснюватиме статутної діяльності, а створюється з метою забезпечення видимості законної діяльності.

Суб`єктивна сторона даного кримінального правопорушення полягає у наявності прямого умислу, який поєднаний з спеціальною метою, а саме з прикриттям незаконної діяльності.

На переконання суду, стороною обвинувачення має бути доведено, що невстановлені досудовим розслідуванням особи, реєструючи ТОВ «Вестфаль», переслідували саме вказану мету.

Прямим згідно з ч.2 ст. 24 КК є умисел, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Наведене приводить до висновку, що доведенню з боку сторони обвинувачення підлягає обізнаність пособника про протиправну мету, яку переслідував виконавець, створюючи суб`єкт підприємницької діяльності.

Тобто докази сторони обвинувачення мають містити дані, які б поза розумним сумнівом доводили, що ОСОБА_5 , реєструючи на своє ім`я ТОВ «Вестфаль», наперед знала, що даний суб`єкт створюється для прикриття незаконної діяльності.

Також представлені прокурором матеріали мають містити докази незаконної діяльності суб`єкта господарювання або докази існування саме таких, а не будь-яких інших намірів.

Попри зазначене, стороною обвинувачення вказана обставина не доведена.

Дослідивши Акт від 21.06.2013 №160/22-01/38519127, суд відмічає, що його висновки про необхідність зменшення до « 0» задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту не є однозначними, оскільки не зазначено, стосовно якого підприємства мають бути застосовані дані санкції ТОВ «Вестфаль» чи ТОВ «Айтор Груп», про порушення якого також йдеться в Акті.

Крім того, недотримання норм податкового законодавства не є тотожними вчиненню злочинних дій та не підтверджує спрямованість умислу осіб, якими ініційована реєстрація ТОВ «Вестфаль».

Чинним законодавством передбачено, що суб`єкти підприємницької діяльності можуть бути створені громадянами України, які не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

Частиною 2 статті 87 ЦК України встановлено, що товариство може бути створено однією особою.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» регламентований порядок державної реєстрації суб`єктів підприємництва.

Вказане свідчить, що будь-яка дієздатна особа, за виключенням обмежень, які містяться у ст.4 Закону України «Про підприємництво», вправі створити суб`єкт підприємницької діяльності.

Таким чином, склад злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, має місце лише у випадку, якщо засновник підприємства діяв з прямим умислом, переслідуючи спеціальну мету - прикрити незаконну діяльність.

Незаконна діяльність полягає у здійсненні таких видів діяльності, які особа не має права здійснювати, або ж, маючи право на це за певних умов чи з дотриманням певного порядку, здійснює їх з порушенням.

Факт заснування юридичної особи - суб`єкта підприємництва сам по собі не свідчить про вчинення злочину, якщо не доведено, що підприємство створене для прикриття такої діяльності, яка самим підприємством або іншими особами здійснюється всупереч вимогам чинного законодавства.

Прикриттям незаконної діяльності є цілеспрямовані дії з надання останній зовнішніх ознак її відповідності закону, що має утруднити або взагалі унеможливити з`ясування фактичного змісту такої діяльності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вину ОСОБА_5 можна вважати доведеною у разі наявності беззаперечних доказів, що остання сприяла створенню ТОВ «Вестфаль» саме з вказаною метою.

Досліджені у судовому засіданні докази не доводять, що ТОВ «Вестфаль» створено з метою прикриття незаконної діяльності, і обвинувачена свідомо прагнула досягнути зазначених наслідків.

Визнанню обвинуваченою своєї вини суд надає критичну оцінку з огляду на те, що вказана позиція ОСОБА_5 спростовуються її ж показаннями щодо фактичного змісту та особистого сприйняття нею власних дій.

Документом, як доказом, стаття 99 КПК визнає спеціально створений матеріальний об`єкт, який містить відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Разом з тим, надані стороною обвинувачення документи не підтверджують, що ОСОБА_5 діяла з прямим умислом, переслідуючи при цьому мету прикрити незаконну діяльність ТОВ «Вестфаль»» або інших суб`єктів господарювання.

Крім того, стороною обвинувачення не доведений факт, що зазначене товариство діяло незаконно.

Статтею 368 КПК України встановлено, що суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити низку питань, у тому числі питання, чи вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Суд, відповідно до ст.94 КПК України оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що організаторами та виконавцями вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.205 КК України, що у свою чергу свідчить про недоведеність у діях обвинуваченої пособництва у вказаному кримінальному правопорушенні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа.

Враховуючи викладене, керуючись ст.27, ч.1 ст.205 КК України, ст.17, п.3 ч.1 ст.373, ст. 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати невинуватою та виправдати за пред`явленим обвинуваченням за ч. 5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Речові докази зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя ОСОБА_1