Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а/2370/3672/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Справа № 2а/2370/3672/2012

11 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мишенка В.В.,

при секретарі Ільченку С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Оптіма-Грейн»до державної податкової інспекції у Тальнівському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось приватне підприємство «Оптіма-Грейн»до державної податкової інспекції у Тальнівському районі Черкаської області Державної податкової служби, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000012301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач своїми діями порушив вимоги Закону України від «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явились. Позивач просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач до суду також не з'явився, проте надав суду заперечення на адміністративний позов та клопотання щодо розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо всіма особами, які беруть участь у справі, буде заявлено клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, письмовим провадженням у справі є розгляд і вирішення адміністративної справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Приватне підприємство «Оптіма-Грейн»зареєстроване Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області 05.04.2011 року, ідентифікаційний код 36780003 та у період, в який проводилась перевірка, був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 20.04.2011 року № 100334566.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 16.01.2012 року № 13 та № 14 ДПІ у Тальнівському районі Черкаської області, згідно вимог Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «Оптіма-Грейн»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 10.02.2011 року № 45/2301/36780003 та зафіксовані наступні порушення:

1) порушення «Оптіма-Грейн»ч. 5 ст.203, ч.1 ст. 215, ст. 216 та ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Оптіма-Грейн», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодо набувача»;

2) відсутність у ПП «Оптіма-Грейн»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують вимоги п.1.4 пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5.ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) (який діяв на момент вчинення порушення) та п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями);

3) перевіркою не підтверджено об'єкт оподаткування з ПДВ при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року за №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме:

- ПП «Оптіма-Грейн»безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок-контрагентів-постачальників в сумі 1579612 грн. 30 коп.;

- ПП «Оптіма-Грейн»безпідставно сформовано податковий податкові зобов'язання, за рахунок сум податку на додану вартість контрагентам-покупцям на загальну суму 1590316 грн. 40 коп.

На підставі встановленого порушення ДПІ у Тальнівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000012301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Оптіма-Грейн» по податку на додану вартість в розмірі 13380 грн. 00 коп.

Під час проведення відповідачем перевірки повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2011 року по 31.01.2011 року встановлено його завищення у сумі 1579612 грн. 30 коп. сформованого за рахунок наступних контрагентів-покупців в податкових звітних періодах: ПП «Потенца», ТОВ «Катеринопільській елеватор»та ТОВ «Компанія Бітіком».

Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки, а також під час судового розгляду справи ПП «Оптіма-Грейн»не надано підтверджуючих документів, а саме: головну книгу, журнали-ордери та картки рахунків № 301 «Каса у національній валюті», № 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», № 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», № 64 «Розрахунки по податкам і платежам», № 643 «Податкові зобов'язання», № 68 «Розрахунки по іншим операціям», № 681 «Розрахунки по авансам отриманим», № 70 «Доходи від реалізації», видаткові та прибуткові накладні, касова книга, прибуткові та видаткові касові ордера, договори матеріальної відповідальності, договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, журнал реєстрації довіреностей, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до пп. 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення спірних господарських операцій), платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку..

Згідно вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

1 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»втратив чинність.

У зв'язку з тим, що правовідносини здійснювались також у 2011 році, тобто, після набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати Податковий кодекс України.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Відповідно п. 6 наказу Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року (чинною на час складення податкової накладної) «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою "Х"). Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (послуг) на його вимогу.

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки ПП «Оптіма-Грейн»не встановлено факту передачі товарів, робіт, послуг від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не данням до перевірки), актів приймання-передачі товару, видаткових накладних, журналу реєстрації довіреностей, довіреностей, документів що засвідчують зберігання товарів, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, договорів купівлі-продажу продукції, регістрів бухгалтерського обліку (головної книги, журналів ордерів № 2, 6, 1 касової книги), також сертифікатів якості та походження продукції, відомостей щодо детального руху продукції на складі, технічних паспортів на продукцію.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що виходячи з аналізу даних податкової звітності (позивачем не надано жодних первинних бухгалтерських документів) ПП «Оптіма-Грейн»декларувало у податковій звітності господарські операції щодо придбання товарів, робіт, послуг у суб'єктів господарювання, які фактично не відбувались, отже є нікчемними, у зв'язку з тим, що первинні документи для перевірки позивачем так і не надано.

Таким чином, суд погоджується з висновками відповідача, зробленими під час перевірки та вважає, що податкове повідомлення-рішення від 23.02.2012 року № 0000012301 винесено з додержанням вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.

Згідно п. 2. ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, 128, ст. ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2013 року.

Суддя В.В. Мишенко