Постанова

від 23.09.2014 по справі 826/11523/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

23 вересня 2014 року № 826/11523/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю компанія «Домовий» доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Домовий» з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №441 від 04.06.2014.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

В порядку ч.4. ст. 122 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

14.05.2014р. згідно плану роботи Інспекції на II квартал 2014 року, повідомлення №000652 про проведення перевірки від 28.04.2014р., направлення №809 на проведення перевірки від 13.05.2014р. спеціалістами Інспек ції з питань захисту прав споживачів у Київській області здійснено планову перевірку ТОВ «Домовий» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с Софіївська Борщагівка, вул. Кільцева, 110. Перевірку проведено у при сутності головного спеціаліста відділу продаж ТОВ «Домовий» ОСОБА_1 та про давця магазину ТОВ «Домовий» ОСОБА_2

За наслідком перевірки було складено Акт №000487 перевірки до тримання законодавства про захист прав споживачів від 14.05.2014р. (далі - Акт перевірки).

В ході перевірки спеціалістами Інспекції встановлено порушення Позивачем п. 21 «По рядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833; далі - Порядок №833) та ст. 15 Закону «Про захист прав споживачів», а саме: відсутність необхідної, досту пної достовірної та своєчасної інформації про продукцію (меблі), що відображена в пунктах 1-4 таблиці додатку 7 до Акту перевірки.

На підставі зазначеного відповідачем прийнято постанову від 04 червня 2014 року № 441 про накладення стягнень, передбачених ст.23 ЗУ «Про захист прав споживачів» (далі - Закон) в розмірі 87466грн 09 коп. (далі - оскаржуване рішення).

Позивач просить визнати протиправною і скасувати вказану постанову, оскільки як вбачається з матеріалів перевірки на маркуванні зазначено фірму виробника та адресу продавця-імпортера - ТОВ «Домовий».

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 15 Закону споживач має право на одержання необхідної, дос тупної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її сві домого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекла мою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема,: «найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також: проводить ре монт і технічне обслуговування. ..».

Згідно п. 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. №833) суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати спожи вачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про това ри, усіляко сприяти споживачеві (покупцеві) у вільному виборі товарів і додаткових послуг, на його вимогу провести перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни товарів з на данням йому контрольно-вимірювальних приладів, документів, які підтверджують якість, без пеку, ціну товарів.».

Відповідно до п. 16 «Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами», затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007р. №104 (далі - Правила №104) здійснюючи продаж: непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, праців ники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєча сну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також: маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити, зокрема, відомості про найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також: проводить ре монт і технічне обслуговування.

Згідно положень пунктів 1, 2 глави 7 розділу II Правил №104 визначено, що ця глава визначає особливості продажу всіх видів меблів. Кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. Дозволяється наносити марку вання штемпелюванням, штампуванням, випалюванням. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, дату виготовлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону виробник - це суб'єкт господарювання, який: вироб ляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з то варом передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший еле мент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар;

Як вбачається з Акту перевірки і додатків до нього на момент перевірки продукція, яка відображена в позиціях 1-4 міс тила наступну інформацію щодо виробника та постачальника: «виробник» - «Малайзія»; «постачальник» - ТОВ «Домовий». Відомості про місцезнаходження виробника та/або постачальника відсутні. Вказане є порушенням наведених вище положень законодавства.

З таким порушенням погоджується і суд.

Доводи позивача про наявність повної інформації про виробника, продавця/імпортера (в частині адреси місцезнаходження) не доведена будь-якими належним і допустимими доказами. Наприклад, будь-яким зауваженням представника позивача, який брав участь у перевірці. Такі зауваження повинні б були містити відомості про наявність на етикетках відповідних відомостей та їх зміст.

Так, згідно ч. 6 ст. 7 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" ( № 877-V від 05.04.2007) в останній день перевірки два примірники акта під писуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено зако ном.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваження ми.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Жодні зауваження відсутні.

Окрім того, доводи позивача спростовуються його ж листом від 21.04.2014р., яким Інспекцію було повідомлено про усунення ТОВ «Домовий» порушень у добровільному порядку, шляхом доповнення маркування товарів відпо відною інформацією, надано копії маркування.

Згідно наданого маркування продукції, яка відображена в позиціях 1-4 Акту перевірки:

- виробник - Інтер Мульті Фурнітуре СДН, БХД, місцезнаходження: №23 Ялан Песераі, ПТЛаман 83500ПТ Сулонг, Бату Пахат, Джохор, Малазія;

- продавець - ТОВ «Домовий», місцезнаходження: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110, ТЦ «Аракс», пов. 1.

Покликання позивача на наявність відомостей про адресу місцезнаходження продавця в куточку покупця судом не приймаються, оскільки такі відомості повинні бути відображені на відповідній етикетці, яка нанесена на товар, що продається.

Як випливає з письмових заперечень проти позову нарахування адміністративно-господарських санкцій за Постановою №441 здійснено від повідно до позицій таблиці додатку №7 до Акту №000487, документів (прибуткових накладних) позивача, що містять інформацію про вартість одержаних для реалізації партій товару та згідно п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону №1023-ХП, а саме: за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатко вуваних мінімумів доходів громадян.

Так, вартість одержаних для реалізації партій товару Інспекцією було встановлено згідно прибуткових накладних на імпортні товари №314001 від 16.01.2014р., №314923 від 10.02.2014р.

У відповідності до положень п.7. ч.1. ст. 23 Закону встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару , виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Суд погодиться з вказаним розрахунком штрафних санкцій, оскільки базою розрахунку є не ціна товару відносно якого встановлено допущення порушення, а партія товару відносно складових частин якої встановлено таке порушення. А відомості щодо такої партії підтверджуються прибутковими накладними на імпортні товари №314001 від 16.01.2014р., №314923 від 10.02.2014р.

Інші емоційні доводи позивача, викладені у додаткових поясненнях від 28.08.2014 до позовної заяви судом не приймаються, оскільки вони є безпідставними і необґрунтованими.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вимоги ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивачем при поданні позову сплачено 182,70 грн.

Згідно з вказаною нормою, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, решта суми судового збору (мінімальної ставки, встановленої на момент подання позову) підлягає стягненню з позивача.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути решту суми судового збору з ТОВ «Домовий» (код ЄДРПОУ 30440123) на користь Державного бюджету України в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп., зарахувавши їх за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва для сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк