Постанова

від 23.09.2014 по справі 924/888/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 924/888/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

суддя Демидюк О.О. ,

суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", м.Новодністровськ Чернівецької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від 07.08.14 р. у справі № 924/888/14 (суддя Магера В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", м.Новодністровськ Чернівецької області

до Приватного підприємства "Полі Буд Плюс", м.Хмельницький

про стягнення 99 277,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.08.2014р. у справі №924/888/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" до Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" про стягнення 99277,71грн. задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" 76595,90грн. основної заборгованості, 5570,37грн. пені, 5344,76грн. 3% річних, 1750,22грн. витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати частково в частині відмови у стягнені з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" 10537,72грн. пені та 1228,96грн. 3% річних та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що ч.6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до п.7.2. договору №20 від 10.11.2011р. передбачено, що за порушення вимог цього договору про строки здійснення орендних платежів орендар (відповідач), на письмову вимогу орендодавця (позивач), сплачує останньому пеню у розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання. Тобто, у відповідності до ч.6 ст.232 ГК України, договором було встановлено, що нарахування штрафних санкцій (пені) здійснюється за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання, таким чином, суд невірно застосував ч.6 ст.232 ГК України щодо припинення нарахування пені через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, а тому, штрафні санкції (пеня) повинні бути стягнуті судовим рішення з відповідача на користь позивача в повному обсязі, а саме за період з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. в розмірі 16108,09грн.;

- вказує, що згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідачем було прострочено виконання грошового зобов'язання за договором №20 від 10.11.2011р. наступним чином:

- за період з 16.12.2011р. по 15.10.2012р. сума простроченого грошового зобов'язання відповідача складала 122575,90грн.; - за період з 16.10.2012р. по 30.05.2014р. сума простроченого грошового зобов'язання відповідача зменшилася на 50000,00грн. (платіжне доручення №15 від 16.10.2012р.) та складала 72575,90грн.. Таким чином, позивач, керуючись ч.2 ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних від суми 122575,90грн. за період прострочення з 16.12.2011р. по 15.10.2012р. та 3% річних від суми 72575,90грн. за період прострочення з 16.10.2012р. по 30.05.2014р., що в загальному розмірі складає 6573,72грн.. Однак, місцевий господарський суд нарахував 3% річних за період з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. тільки від суми 72575,90грн. в розмірі 5344,76грн., в свою чергу, позивач вважає такий розрахунок невірним та зазначає, що 3% річних мають сплачуватися від усієї суми прострочення, тобто від суми 122575,90грн. за період 16.12.2011р. по 15.10.2012р. та від суми 72575,90грн. за період з 16.10.2012р. по 30.05.2014р.. З огляду на викладене вважає, що 3% річних повинні бути стягнуті судовим рішення з відповідача на користь позивача в повному обсязі, а саме в розмірі 6573,72грн..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2014р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 23.09.2014р..

Згідно розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р., у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Миханюк М.В., визначено колегію у складі суддів: головуючий суддя - Павлюк І. Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Філіпова Т.Л..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.09.2014р. апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження колегією суддів у новому складі.

Ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 28.08.2014р. про прийняття апеляційної скарги до провадження надіслана на адресу відповідача - Приватного підприємства "Полі Буд Плюс", а саме: м.Хмельницький, проспект Миру, 44, однак повернулась з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з офіційної веб-сторінки інтернет ресурсу Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" щодо відомостей про юридичну особу, в графі місце знаходження юридичної особи Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" зазначена адреса: м.Хмельницький, проспект Миру, 44 (а.с.82-83).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Представники сторін в судове засідання 23.09.2014р. не з'явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників останніх.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" (орендодавець ) та Приватним підприємством "Полі Буд Плюс" (орендар) укладено договір №20 оренди транспортного засобу з екіпажем (далі - договір оренди), згідно п.п.1.1-1.2 якого, орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове оплатне володіння та користування (оренду) вантажні автомобілі КРАЗ - 2 транспортні одиниці, екскаватор VOLVO EC 290BLC, бульдозер ДЗ-27 (далі -транспорт), а орендар зобов'язується їх прийняти і користуватись ними та сплачувати за це орендодавцю в порядку та на умовах, визначених договором оренду плату; транспорт передається орендарю разом з екіпажем, який здійснює управління та технічну експлуатацію транспорту (а.с.14-15).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2, 2.3 договору оренди, транспорт передається орендареві для використання виключно у відповідності з його цільовим призначенням: перевезення вантажів; орендодавець та орендар гарантують, що на момент підписання договору вони мають всі повноваження для укладення договору; орендар у будь-якому разі зобов'язується забезпечити охайне та бережливе ставлення до орендованого майна. Ризик випадкового пошкодження, знищення орендованого майна несе орендар.

Пунктом 3.1 договору оренди сторони встановили, що орендодавець зобов'язується передати транспорт орендареві в оренду за договором на строк до 31.12.2011р.. Строк оренди починає спливати з моменту підписання сторонами актів прийому-передачі транспорту в оренду, передбачених п.4.3. договору.

Строк оренди може бути змінений за погодженням сторін. (п.3.2 договору оренди).

У відповідності до п.4.1, 4.3 договору оренди, орендодавець зобов'язується передати транспорт орендареві протягом 2-ох робочих днів після підписання сторонами договору; прийом-передача транспорту оформлюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами або їх уповноваженими представниками. Транспорт вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Пунктами 5.1, 5.2, 5.4 договору оренди сторони обумовили, що за користування транспортом орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірах та порядку, визначених цим договором; розмір орендної плати визначається щомісячно згідно протоколів погодження орендної плати, що додаються до договору та є його невід`ємними частинами; орендар сплачує орендну плату на користь орендодавця щомісячно до 15-го числа наступного за звітним місяця.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність у відповідності до вимог чинного законодавства України та цього договору (п.7.1 договору оренди).

Згідно п.7.2 договору оренди, за порушення вимог цього договору про строки здійснення орендних платежів орендар, на письмову вимогу орендодавця, сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноваженими представниками сторін п.3.1 та діє в межах строку оренди, згідно договору (п.9.1 договору оренди).

До договору додаються наступні додатки:

- акт прийому-передачі транспорту в оренду (додаток №1);

- протокол погодження орендної плати (додаток №2) (п.10.5 договору оренди).

10.11.2011р. сторонами підписано акт прийому-передачі транспортних засобів в оренду (додаток №1 до договору №20 від 10.11.2011р.), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове платне користування (оренду) вантажні автомобілі та механізми разом з екіпажем (згідно переліку); зауваження до технічного стану відсутні (а.с.16).

11.11.2011р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №20 від 10.11.2011р., згідно якої орендар та орендодавець дійшли згоди про передачу в оренду транспортних засобів разом з екіпажем згідно переліку, збільшивши кількість одиниць до 7-ми (а.с.17).

У відповідності до акту прийому-передачі транспортних засобів в оренду (додаток №1) до зазначеної вище додаткової угоди, зазначена у ній кількість автомобілів передана в оренду орендарю, про що сторони поставили свої підписи та скріпили відтисками своїх печаток (а.с.17 на звороті).

У протоколі погодження орендної плати від 10.11.2011р. (додаток №2 до Додаткової угоди №1 від 10.11.2011р. до договору №20 від 10.11.2011р.), сторони обумовили суму орендної плати, що склала в сумі 142575,90грн. (а.с.18).

Зазначений вище протокол погодження орендної плати підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений відтисками їх печаток.

14.11.2011р. сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №20 від 10.11.2011р., відповідно до якої внесено зміни до п.5.6 договору №20 від 10.11.2011р. та викладено його в наступній редакції: "сторони погодили, що орендодавець несе витрати по забезпеченню транспорту паливно-мастильними матеріалами" (а.с.20).

Відповідно до акту прийому-передачі транспортних засобів в оренду від 30.11.2011р. (додаток №3 до додаткової угоди №1 від 10.11.2011р. до договору №20 від 10.11.2011р.), зазначена у ній кількість автомобілів разом з екіпажем передана в оренду орендарю, про що сторони поставили свої підписи та скріпили відтисками своїх печаток (а.с.19).

Водночас, 01.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" (виконавець) та Приватним підприємством "Полі Буд Плюс" (замовник) укладено договір №73 на послуги механізмами та автотранспортом (далі - договір №73), згідно п.1.1 якого, на підставі заявок (річних, квартальних, місячних, разових) виконавець зобов'язується надавати послуги механізмами та автотранспортом (надалі основні засоби - ОЗ) замовнику відповідно до статутного предмета діяльності виконавця, а замовник зобов'язується використовувати надані ОЗ згідно їх цільового призначення та своєчасно проводити оплату за надані послуги (а.с.22-23).

У розділі 2 договору №73 сторони передбачили обов'язки сторін та відповідно до п.п.2.3.7, 2.3.12, 2.3.13 договору сторони встановили, що замовник зобов'язаний: попередньо оплачувати виконавцю замовлені послуги в розмірі 50% їх вартості не пізніше дня, що передує даті початку виконання цих послуг; протягом 2 днів розглянути, підписати і повернути виконавцю отриманий від нього акт наданих послуг; своєчасно, протягом 10 днів з моменту отримання рахунку та акту наданих послуг, проводити повний розрахунок за послуги, що надані в попередньому місяці.

Пунктами 3.1-3.4 договору №73 сторони встановили, що розмір плати за надані виконавцем послуги визначається договірною ціною. Ціна договору визначається у протоколі узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною цього договору; виконавець щомісячно виставляє замовнику рахунок на оплату наданих послуг; розрахунок проводиться замовником в порядку і строки зазначені в п.2.3.7 і п.2.3.13 цього договору шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця; в залежності від зміни вартості матеріалів та від рівня інфляції вартість наданих послуг за домовленістю сторін може змінюватись відносно цін, що затверджені згідно п.3.1 цього договору.

Пунктом 5.1 договору №73 сторони встановили, що в разі несвоєчасного розрахунку за надані послуги згідно п.2.3.13 замовник зобов'язується виплатити пеню в розмірі двох ставок НБУ від суми простроченої плати за кожний день прострочення. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань по цьому договору сторони несуть матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства України.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2011р. з можливою пролонгацією за згодою сторін (п.8.2 договору №73).

У протоколі погодження договірної ціни на послуги транспортом та механізмами згідно договору від 01.11.2011р. №73 (додаток №1 до договору від 01.11.2011р. №73), сторони узгодили загальну вартість послуг на суму 4020,00грн., про що поставили свої підписи у ньому та скріпили їх відтисками печаток (а.с.24).

На виконання умов договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. виконавець здав, а замовник прийняв роботи на загальну суму 142575,90грн., що підтверджується актом приймання-здавання виконаних робіт №000225/Е від 21.11.2011р., який підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток, та в якому зазначено, що претензій до якості виконаних робіт замовник не має (а.с.21).

Також, на виконання умов договору на послуги механізмами та автотранспортом №73 від 01.11.2011р. виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи на загальну суму 4020,00грн., що стверджується актом приймання-здавання виконаних робіт №000228/Е від 24.11.2011р., який підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток, та в якому зазначено, що претензій до якості виконаних робіт замовник не має (а.с.25).

Однак, як вбачається з матеріалів справи Приватне підприємство "Полі Буд Плюс" частково розрахувалось з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" за надані послуги по договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. в сумі 70000,00грн. (платіж 11.11.2011р. в сумі 10000,00грн + платіж 17.11.2011р. в сумі 10000,00грн. + платіж 16.10.2012р. в сумі 50000,00грн.), що підтверджується відповідними банківськими виписками по особовому рахунку позивача від 23.05.2014р. (а.с.27-29).

При цьому, решта боргу в сумі 72575,90грн. відповідачем залишилась непогашеною.

Крім того, заборгованість ПП Полі Буд Плюс" перед ТОВ "Мехтрансбуд" за договором на послуги механізмами та автотранспортом №73 від 01.11.2011р. в сумі 4020,00грн. залишилась не погашеною, що підтверджується актами звірки розрахунків станом на 29.05.2012р. та станом на 23.12.2013р. (а.с.31, 26).

Всього заборгованість відповідача перед позивачем становила 76595,90грн. (72575,90грн. + 4020,00грн. = 76595,90грн.).

У зв'язку із заборгованістю ПП Полі Буд Плюс" перед ТОВ "Мехтрансбуд" в сумі 72575,90грн. за договором №20 від 10.11.2011р. та боргу в сумі 4020,00грн. за договором №73 від 01.11.2011р., останній звернувся до відповідача з претензіями №10 від 22.10.2012р. та №2 від 26.03.2014р. з вимогами сплатити вказану у них заборгованість, в тому числі і нараховані ним штрафні санкції (а.с.30-33).

Однак, відповіді на вказані вище листи-вимоги та докази погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в матеріалах справи відсутні.

За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" про стягнення 99277,71грн., з яких 76575,90грн. основного боргу та 22681,81грн. штрафних санкцій за невиконання зобов'язань по договору оренди транспортних засобів №20 від 10.11.2011р. та договору №73 від 01.11.2011р. на послуги механізмами та автотранспортом (а.с.3-5).

У наданому розрахунку суми позову, позивач уточнив його та зазначив, що сума заборгованості ПП "Полі Буд Плюс" перед ТОВ "Мехтрансбуд" за оренду транспортних засобів згідно договору №20 від 10.11.2011р. становить 72575,90грн., пеня за прострочення виконання зобов'язань, нарахована згідно п.7.2 договору №20 від 10.11.2011р. (за період з 16.12.2011р. по 30.05.2014р.) становить 16108,09грн., проценти за користування чужими грошовими коштами (нараховано 3% річних згідно ч.2 ст.625 ЦК України) за договором №20 від 10.11.2011р. (за період з 16.12.2011р. по 30.05.2014р.) становить 6573,72грн., сума заборгованості ПП "Полі Буд Плюс" перед ТОВ "Мехтрансбуд" за надані послуги механізмів згідно договору №73 від 01.11.2011р. становить 4020,00грн.. Всього сума заборгованості становить 99277,71грн. (а.с.50).

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 76595,90грн. основної заборгованості та при цьому вважає, що оскаржене рішення підлягає частковому скасуванню в частині відмови у стягненні з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" 10537,72грн. пені, 1228,96грн. 3% річних та 235,33грн. витрат по оплаті судового збору з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позову.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі; строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч.ч.1, 3 ст.286 ГК України).

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містяться в ст.193 ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Здійснивши розгляд справи, господарський суд Хмельницької області встановив, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. у повному обсязі, що стверджується відповідними, документами, а саме: актом приймання-передачі транспортних засобів від 10.11.2011р., протоколом погодження орендної плати від 10.11.20111р., додатковими угодами №1, №2, актом приймання-здавання виконаних робіт №000225/Е від 21.11.2011р., актом звірки розрахунків від 29.05.2012р., натомість, відповідач своєчасно та в повному обсязі орендну плату позивачу не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 72575,90грн. та в матеріалах справи відсутні докази сплати зазначеної заборгованості, відтак, враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції, згідно з приписами наведених норм, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. у розмірі 72575,90грн..

Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний платити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, при розгляді справи місцевий господарський суд встановив та прийняв до уваги, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором на послуги механізмами та автотранспортом №73 від 01.11.2011р. у повному обсязі, що стверджується відповідними, документами, а саме: протоколом від 01.11.2011р. погодження договірної ціни, актом приймання-здавання виконаних робіт №000228/Е від 24.11.2011р., актом звірки розрахунків від 23.12.2013р., при цьому, відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих послуг позивачу не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 4020,00грн. та в матеріалах справи відсутні докази сплати зазначеної заборгованості, а відтак враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанцій, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги згідно договору на послуги механізмами та автотранспортом №73 від 01.11.2011р. у розмірі 4020,00грн..

Всього до стягнення з відповідача на користь позивача належить 76595,90грн. заборгованості (72575,90грн. + 4020,00грн. = 76595,90грн.).

З матеріалів справи вбачається, що крім основного боргу в сумі 72575,90грн. по договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р., позивач заявив до стягнення також пеню за період прострочення з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. та 3% річних в сумі 6573,72грн. з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. згідно доданого до матеріалів справи розрахунку суми позову.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За приписами ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст.231 ГК України, передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Поряд з цим суд попередньої інстанції зазначив про невірне обрання позивачем періоду нарахування пені, оскільки останнім нараховано пеню за період більш ніж 6 місяців, що суперечить положенням ч.6 ст.232 ГК України.

Проте, суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 договором оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. сторони обумовили, що орендар сплачує орендну плату на користь орендодавця щомісячно до 15-го числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 7.2 договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. сторони встановили, що за порушення вимог цього договору про строки здійснення орендних платежів орендар, на письмову вимогу орендодавця, сплачує останньому пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несплаченої суми за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання.

Таким чином, з пункту 7.2 договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. вбачається, що сторонами передбачено інший період нарахування пені за порушення відповідачем грошових зобов'язань, ніж передбачений ч.6 ст.232 ГК України, а саме: за весь час прострочення до повного виконання зобов'язання, на що не звернув увагу суд попередньої інстанції.

Аналізуючи вище вказане, а також те, що договором №20 від 10.11.2011р., а саме його п.5.4, сторони встановили, що орендар сплачує орендну плату на користь орендодавця щомісячно до 15 числа, наступного за звітним місяця, тоді як, протоколом погодження орендної плати від 10.11.2011р. (додаток №2) сторони передбачили, що розмір орендної плати за листопад 2011р. становить 142575,90грн., а тому, за таких обставин, позивач правомірно визначив прострочення платежу починаючи з 16.12.2011р. згідно наявного у справі розрахунку.

Так, перевіривши розрахунок пені, враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України та враховуючи умови п.п.5.4, 7.2 договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. колегія суддів приходить до висновку та вважає обґрунтованим нарахування пені на відповідні суми заборгованості у встановлені періоди, враховуючи її часткове погашення, згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за періоди прострочення (грн.) 122575,90 16.12.2011р. - 22.03.2012р. 98 7,75% 2550,59 122575,90 23.03.2012р. - 16.10.2012р. 208 7,5% 5224,55 72575,90 17.10.2012р. - 09.06.2013р. 236 7,5% 3509,82 72575,90 10.06.2013р. - 12.08.2013р. 64 7,0% 890,80 72575,90 13.08.2013р. - 14.04.2014р. 245 6,5% 3166,50 72575,90 15.04.-2014р. - 30.05.2014р. 46 9,5% 868,92 Всього: 16211,18

Однак, позивачем до стягнення заявлена сума 16108,09грн. пені, нарахованої за період прострочення з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. на суму заборгованості, а тому колегія суддів вважає, що саме вказаний розмір пені підлягає стягненню з відповідача.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 26.08.2014р. у справі №911/4510/13 та від 14.08.2014р. у справі №911/4640/13, тощо.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом даної норми обов'язок боржника по сплаті зазначених компенсаційних виплат виникає лише у разі прострочки виконання грошового зобов'язання.

При цьому, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з розрахунку суми позову ТОВ "Мехтрансбуд", на підставі ст.625 ЦК України, за не виконання умов договору оренди транспортного засобу з екіпажем №20 від 10.11.2011р. останній просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 6573,72грн., нарахованих з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. на суму заборгованості.

При цьому, перевіривши розрахунок нарахованих позивачем 3% річних, враховуючи вимоги ч.2 ст.625 ЦК України, колегія суддів приходить до висновку та вважає обґрунтованим їх нарахування на відповідні суми заборгованості у встановлені період, враховуючи її часткове погашення, згідно наступного розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів (грн.) 122575,90 16.12.2011р. - 16.10.2012р. 306 3% 3082,87 72575,90 17.10.2012р. - 30.05.2014р. 591 3% 3525,40 Всього: 6608,27

Водночас, позивачем до стягнення заявлена сума 6573,72грн. 3% річних, нарахованих за період прострочення з 16.12.2011р. по 30.05.2014р. на суму заборгованості, а тому колегія суддів вважає, що саме вказаний останнім розмір трьох процентів річних підлягає стягненню з відповідача.

Господарський суд відповідно до приписів ст.43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.

Згідно вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

За наведених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню - 76595,90грн. основної заборгованості, 16108,09грн. пені та 6573,72грн. 3% річних.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.3 ч.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Хмельницької області від 07.08.2014р. у справі №924/888/14 слід скасувати частково в частині відмови у стягненні з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" 10537,72грн. пені, 1228,96грн. 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення - про задоволення позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України, при задоволенні позову, судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, з матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд" при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №222 від 18.08.2014р. в сумі 992,78грн., однак, розмір судового збору, який підлягав до сплати позивачем за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Хмельницької області від 07.08.2014р. у справі №924/888/14 становив 913,50грн., тобто скаржником надлишково сплачено 79,28грн. судового збору, який колегія суддів вважає за необхідне йому повернути на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір", про що винести відповідну ухвалу.

Керуючись ст.7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", м.Новодністровськ Чернівецької області задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07.08.2014р. у справі №924/888/14 скасувати частково в частині відмови у стягненні з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс", м.Хмельницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", м.Новодністровськ, Чернівецької області 10537грн. 72коп. пені, 1228грн. 96коп. 3% річних та 235грн. 33коп. витрат по оплаті судового збору. Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", м.Новодністровськ, Чернівецька область до Приватного підприємства "Полі Буд Плюс", м.Хмельницький про стягнення 99277грн. 71коп. задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" (29016, м.Хмельницький, Проспект Миру, 44, ідентифікаційний код 37329551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", (60236, Чернівецька область, м.Новодністровськ, продбаза, ідентифікаційний код 31621079) 76595грн. 90коп. основної заборгованості, 16108грн. 09коп. пені, 6573грн. 72коп. 3% річних, 1985грн. 55коп. витрат по оплаті судового збору.

3.Видати наказ.".

3.Стягнути з Приватного підприємства "Полі Буд Плюс" (29016, м.Хмельницький, Проспект Миру,44, ідентифікаційний код 37329551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", (60236, Чернівецька область, м.Новодністровськ, продбаза, ідентифікаційний код 31621079) 913грн. 50коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Мехтрансбуд", (60236, Чернівецька область, м.Новодністровськ, продбаза, ідентифікаційний код 31621079) 79грн. 28коп. надлишково сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги згідно платіжного доручення №222 від 18.08.2014р..

6. Справу №924/888/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Філіпова Т.Л.

Віддрук. прим.:

1 - до справи,

2 - позивачу (60236, Чернівецька обл., м.Новодністровськ, Промбаза),

3 - відповідачу (29019, м.Хмельницький, проспект Миру, 44),

4 - в наряд.