Постанова

від 23.09.2014 по справі 910/6054/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа№ 910/6054/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Чорної Л.В.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю

представників сторін : від позивача - не з'явився.

від відповідача - Ломброзо В.О.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційну скаргу "Виробничо-технологічне підприємство

"Промтехмаш"

на рішення

господарського суду міста Києва

від 30.07.2014 року

у справі № 910/6054/14 (головуючий суддя: Блажівська О.Є

судді: Бондарчук В.В.

Ломака В.С.)

за позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-технологічне підприємство

"Промтехмаш"

про стягнення 320 594,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.07.2014 року позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" в особі депо Слов'янськ ДП "Донецька залізниця" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічне підприємство "Промтехмаш" (04073, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, будинок 160 Б, код ЄДРПОУ 31408117) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83000, м. Донецьк, вулиця Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) 317941,96 грн. (триста сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок одну грн. 96 коп.) заборгованості, 1265,28 грн. (одну тисячу двісті шістдесят п'ять грн. 28 коп.) пені за несвоєчасне проведення платежів, 1092,17 грн. (одну тисячу дев'яносто дві грн. 17 коп.) пені за неповернення актів виконаних робіт, 295,37 грн. (двісті дев'яносто п'ять грн. 37 коп.) 3% річних, 6411 (шість тисяч чотириста одинадцять) грн. 26 коп. - судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

В судове засідання 23.09.2014 року представник позивача не з'явився, проте належним чином повідомлений про дату, місце та час судового засідання.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника позивача, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 26.12.2013 р. між Державним підприємством "Донецька залізниця" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технологічне підприємство "Промтехмаш" був укладений договір № Д/В-026/4-ДР (далі - договір), умовами якого передбачено, що підрядник зобов'язується, відповідно до цього договору, на свій ризик та за завданням замовника виконати деповський ремонт вантажних вагонів - цистерни, піввагони замовника силами та на базі структурного підрозділу підрядника - Вагонного депо "Іловайськ", а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 1.2 договору, кількість вагонів замовника, графік їх надання підряднику для виконання робіт та номери визначаються у погодженому сторонами Календарному плані проходження деповського ремонту (додаток № 1 до цього договору), який є невід'ємною частиною цього договору.

Замовник надає вагони підряднику для виконання робіт за цим договором, на коліях залізничної станції Іловайськ Донецької залізниці, згідно із Календарним планом проходження деповського ремонту (Додаток № 1 до цього договору), в кількості необхідній підряднику для виконання робіт протягом трьох діб. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, підрядник зобов'язався за рахунок замовника, самостійно здійснити подачу вагонів до ВЧД, виконати передбачені цим договором роботи, оформити перевізні документи для відправки вагонів з ВЧД і відправити вагони за реквізитами, зазначену у заявці замовника, протягом двох робочих днів з моменту надання замовником заявки та перерахуванням замовником коштів на поточний рахунок структурного підрозділу підрядника в порядку передбаченому п. 4.5, п. 4.6 цього договору. В кожному окремому випадку сторони вправі письмово погодити інші строки виконання конкретного виду робіт. Зазначені у пунктах 2.1, 2.2 договору витрати підрядника з оформлення перевізних документів, подачі, простою, відправки вагонів оплачуються замовником, на підставі окремого рахунку підрядника протягом п'яти банківських днів з моменту отримання рахунку замовником.

Відповідно до п. 4.1 договору вартість робіт по ремонту одного вагона за цим договором визначається актом виконаних робіт до фактично понесених витрат, що визначаються калькуляціями вартості ремонтних робіт під час проведення ремонту, з урахуванням прибутку від собівартості цих робіт у розмірі 30%.

Згідно з п. 4.5 договору замовник здійснює передоплату вартості робіт протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку замовником, окремо за кожний вагон (партію вагонів), що надаються підряднику згідно п. 2.1 цього договору для виконання робіт. Сума передоплати визначається структурним підрозділом підрядника - ВЧД, на підставі даних про технічний стан вагону замовника, розраховується порядком згідно п. 4.1 договору, становить 16036, 29 грн. з урахуванням 20% ПДВ за кожний вагон та не є остаточною ціною ремонту вагону. Остаточна ціна ремонту вагону визначається актами виконаних робіт, порядком встановленим п. 4.1 договору. Остаточний розрахунок за цим договором між сторонами проводиться протягом п'яти банківських днів з дати підписання акту(ів) виконаних робіт.

Підрядник має право притримувати (зупиняти експлуатацію) вагони замовника до проведення остаточного розрахунку за цим договором (п. 4.7 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору договір вважається укладеним з моменту його підписання вповноваженим представниками сторін та проставляння печаток сторін і діє до 31.12.2014 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

Додатком № 1 до договору підряду № Д/В-026/4-ДР від 26.12.2013 сторони встановили календарний план проходження деповського ремонту. А також позивач та відповідач погодили номери вагонів, найменування деталей вантажного вагону, найменування ремонтопридатних деталей вантажного вагону та інші характеристики вагонів (додаток № 2).

З матеріалів справи вбачається, що Вагонним депо Іловайськ згідно договору були виконані роботи по ремонту вагонів в січні - 3, в лютому - 11. Після проведення робіт в січні 2014 року відповідачу виставлено рахунки: № 12 від 31.01.2014 на суму 1103,76 грн., № 25 від 31.01.2014 на суму 66401,63 грн.; в лютому рахунки: № 70 від 28.02.2014 на суму 5904, 70 грн., № 80 від 28.02.2014 на суму 274531,87 грн.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що відповідач здійснив лише передоплату в сумі 30000,00 грн., сума заборгованості за договором складає 317941,96 грн.

Згідно актів від 17.02.2014 та від 17.03.2014 року відповідач не повернув позивачу підписані акти виконаних робіт за лютий та за січень.

Згідно з п. 2.18 договору, при прийманні вагонів після ремонту замовник зобов'язаний забезпечити присутність свого представника у ВЧД. Представник замовника може надавати обґрунтовані заперечення щодо якості та виконаного обсягу робіт. У разі відсутності представника замовника при прийманні вагонів після ремонту обсяги та якість робіт вважаються прийнятими замовником.

Позивачем долучено до матеріалів справи фактичні калькуляції на виконання ремонту вагонів та копії листів відповідача №№ 11, 13 від 27.01.2014 року, № 19 від 11.02.2014.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та компенсації витрат позивача, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 317941,96 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № Д/В-026/4-ДР від 26.12.2013 р., можливо дійти висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Дослідивши надані сторонами докази у справі, встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором, відповідач за виконані роботи розрахувався частково, в результаті чого заборгував позивачеві 317941, 96 грн.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, враховуючи строки оплати встановлені п.п. 2.2, 4.5 договору, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи та компенсувати витрати.

Проте, відповідач за виконані роботи в повному обсязі не розрахувався, а також відповідач не компенсував позивачу понесені витрати.

З матеріалів справи вбачається, що Вагонне депо Іловайськ зверталося до відповідача з претензією № 02/36 від 13.03.2014 про сплату боргу за договором. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, за виконані роботи по договору в повному обсязі не розрахувався.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, компенсації витрат позивачу та не спростував заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було порушено умови договору, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 317941, 96 грн. заборгованості.

Також, за прострочення виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1265,28 грн. пені за несвоєчасне проведення платежів, 1092,17 грн. за неповернення актів виконаних робіт, 295,37 грн. 3% річних.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6.1 договору замовнику, в разі несвоєчасного проведення платежів передбачених цим договором, сплачує підряднику, за весь час затримки проведення платежів, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом строку затримки, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів.

Згідно з п. 6.2 договору замовник в разі несвоєчасного підписання та/або повернення з будь-яких причин підряднику відповідно до п. 5.1.3 цього договору актів виконаних робіт сплачує за кожен день затримки підряднику поточну пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за весь час затримки повернення актів виконаних робіт, яка обчислюється виходячи із загальної суми вартості виконаних робіт за зазначеними у цьому пункті актами.

Перевіривши розрахунок позовних вимог про стягнення пені встановлено, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 1265, 28 грн. - за несвоєчасне проведення платежів, 1092,17 грн. за неповернення актів виконаних робіт.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог про стягнення 3% річних встановлено, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 295, 37 грн.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 30.07.2014 року у справі №910/6054/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу 910/6054/14 повернути до господарського суду м. Києва .

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Н.Ф. Калатай

Л.В. Чорна

Повний текст постанови складено 24.09.2014 року.