Постанова

від 22.09.2014 по справі 918/486/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2014 року Справа № 918/486/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: Троцька І.В. (довіреність №392 від 22.08.2014 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Рівнеприватзем" на рішення господарського суду Рівненської області від 06.06.2014 року у справі №918/486/14 (суддя Корсун В.Я.)

за позовом Виконавчого комітету Славутської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма - Рівнеприватзем"

про стягнення в сумі 12348 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06 червня 2014 року у справі №918/486/14 позов Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області (Хмельницька область, м.Славута, вул.Соборності, 7, код ЄДРПОУ 23563639 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма-Рівнеприватзем» (33027, м.Рівне, вул.Степана Бандери, 67а/88, код ЄДРПОУ 33450485) (надалі - відповідач) про стягнення в сумі 12348,72 грн. задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-Рівнеприватзем" на користь Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області 10496 (десять тисяч чотириста дев'яносто шість) грн. 42 коп. - пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. - витрат по сплаті судового збору /а.с.72-75/.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що беручи до уваги зазначені відповідачем причини неналежного виконання зобов'язання, а саме прострочення виконання своїх зобов'язань не з його вини, а внаслідок затримки погодження технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інветаризації земель третього (ІІІ) кварталу, що об'єднує кадастрові квартали 004, 008, 009 кадастрової зони 04 на території м.Славута Хмельницької області (висновок Управління Держземагентства у Славутському районі №267 отримано відповідачем 09.12.2013 року) та затримки проплати з боку позивача, майнові інтереси сторін, а також ступінь виконання зобов'язання, поведінку винної сторони, господарський суд вважає, що вказані відповідачем обставини є винятковими, а відтак нараховану позивачем суму пені неспіврозмірною порівняно із збитками кредитора, тому розмір пені підлягає зменшенню на 15 % до 10496 грн. 42 коп..

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма-Рівнеприватзем» звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 06 червня 2014 року по справі №918/486/14 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимоu відмовити /а.с.84-89/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Рівненської області норм матеріального права, вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Зокрема, апелянт зазначає, що розрахунок за ІІ етапом робіт повинен був бути здійсненим з боку позивача до 04.11.2013 року; факт неоплати робіт по ІІ кварталу позивачем підтверджується у відповіді на претензію №431/04-29 від 04.03.2014 року, де вказує на причину такої неоплати - бездіяльність посадових осіб Славутського управління державної казначейської служби та звернення в зв'язку з цим до адміністративного суду; виконання зобов'язання щодо виготовлення технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель по наступних кварталах з боку відповідача було притримано внаслідок несплати позивачем вартості робіт за ІІ етапом; відповідно до Договору №39 строк закінчення робіт з боку відповідача встановлений до 31.12.2013 року, таким чином, розрахунок неустойки (пені) в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з боку відповідача повинен визначатись позивачем в межах таких строків за прострочення виконання робіт та в таких розмірах: по ІІІ кварталу - з 01.11.2013 року по 09.12.2013 року, тобто, - 39 днів (649,35 грн), по ІV кварталу - з 01.11.2013 року по 31.12.2013 року, тобто, - 61 день (1446,05 грн.), по V кварталу - з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, тобто, - 30 днів (620,43 грн); суд не звернув увагу на подані в судовому засіданні докази виконання робіт по ІІІ кварталу, що підтверджує готовність ТОВ «Фірма-Рівнеприватзем» до подальшого виконання договору з боку відповідача - висновок про погодження технічної документації від 09.12.2013 року; зменшення розміру пені на 15% вважаємо необґрунтованим та несправедливим, виходячи з того, що судом не наведено доказів завдання позивачу збитків, не зроблено належних висновків щодо затримки проплати з боку позивача і не враховано неповідомлення у розумний строк про причини такої затримки, а також готовність до виконання робіт по ІІІ кварталу; також при прийнятті рішення судом не було застосовано норм матеріального права - статтю 856 ЦК України, якою передбачене право ТОВ «Фірма-Рівнеприватзем», як підрядника, на притримання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 липня 2014 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 28 серпня 2014 року /а.с.83/.

Від позивача - Виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /а.с.97-99/. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всі залежні від неї заходи щодо належного виконання зобов'язання, а отже виконавчий комітет виконав належним чином умови договору №39 від 15.04.2013 року в частині оплати. Однак, вказані кошти не були перераховані управлінням ДКС у Славутському районі з незалежних від виконавчого комітету причин. Крім того, відсутність вини виконавчого комітету щодо не своєчасної проплати Казначейством коштів стверджується постановою Хмельницького адміністративного суду від 18.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 року №822/4242/13-а, що об'єктивно підтверджує вину казначейства, а не виконавчого комітету.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2014 року строк вирішення спору по справі №918/486/14 продовжено до 22 вересня 2014 року та відкладено розгляд апеляційної скарги на 22 вересня 2014 року /а.с. 107-108, 116/.

Безпосередньо в судовому засіданні представник відповідача повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання 22 вересня 2014 року не з'явився. Водночас, 16 вересня 2014 року через канцелярію суду позивачем було подано клопотання про розгляд справи без участі представника Виконавчого комітету Славутської міської ради /а.с. 118-120/.

Враховуючи положення статті 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.04.2013 року між Виконавчим комітетом Славутської міської ради (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма-Рівнеприватзем" (далі Виконавець) укладено Договір №39 про проведення робіт з інвентаризації земель на території міста Славути Хмельницької області (далі Договір №39) /а.с.7-8/.

Згідно пункту 1.1 Договору №39 Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання щодо розроблення технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель на території міста Славути Хмельницької області (І-VI квартали).

Загальна площа земель міста Славути, на яких буде проводитися інвентаризація, становить 2249,6 га., з них площа І-VI кварталів, у відповідності пункту 1.1, становить 1219,5504 га. (пункт 1.2 Договору №39).

Зміст виконання робіт визначається календарним планом виконання робіт, погодженим Сторонами (додаток 2).

Пунктом 3.1 Договору №39 визначено, що загальна вартість робіт за цим договором становить 147632,00 грн. без ПДВ та визначається згідно з погодженими Сторонами робочими кошторисами на виконання робіт по кожному інвентаризаційному кварталу (додаток 4) та протоколами погодження договірної ціни на виконання робіт по кожному інвентаризаційному кварталу (додаток 3), що складається на підставі кошторисів (додаток 4).

Згідно пункту 3.2 Договору №39 розрахунок проводиться на підставі оформлених відповідним чином актів здавання-приймання виконаних робіт шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця з відстрочкою платежу до тридцяти банківських днів.

Оплата робіт здійснюється поетапно за кожний виконаний квартал згідно календарного плану на підставі наданих Замовнику:

- позитивних висновків державної землевпорядної експертизи за результатами розгляду технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації;

- оформлених належним чином актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт та витрат в межах коштів, виділених на бюджетний рік відповідно до помісячного плану асигнувань.

Початок та закінчення робіт з урахуванням строку, протягом якого здійснюється державна землевпорядна експертиза, встановлюється Сторонами у календарному плані (додаток 2) (пункт 5.1 Договору №39).

Відповідно до пункту 7.3 Договору №39 за невиконання або неналежне виконання умов Договору винна сторона сплачує неустойку (пеню) у розмірі 0,1 % від суми Договору за кожен день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати Виконавець, крім сплати зазначеної неустойки, повертає Замовнику кошти з урахуванням індексу інфляції.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом шести місяців (пункт 9.1. Договору №39).

Судом першої інстанції встановлено, що Договір підписано представниками обох сторін та скріплено їхніми печатками.

Додатком №1 до Договору №39 сторонами визначено завдання по виконанню робіт, що полягає у виконанні проектно-вишукувальних робіт з виконання технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель на території міста Славути Хмельницької області /а.с. 9/.

Додатком 2 до Договору №39 від 15.04.2014 року сторонами визначено строки виконання робіт, а саме:

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель І кварталу на території міста Славути Хмельницької області та технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель ІІ кварталу на території міста Славути Хмельницької області - червень 2013 року;

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель ІІІ кварталу на території міста Славути Хмельницької області - липень 2013 року;

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель ІV кварталу на території міста Славути Хмельницької області - серпень 2013 року;

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель V кварталу на території міста Славути Хмельницької області - вересень 2013 року;

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель VІ кварталу на території міста Славути Хмельницької області - жовтень 2013 року.

Судами обох інстанцій встановлено, що вартість робіт за Договором №39 визначена згідно з погодженими сторонами робочими кошторисами /а.с. 12-14/.

Додатками №3-1, №3-2, №3-3, №3-4, №3-5 та №3-6 /а.с. 10-11/ сторонами погоджено договірну ціну на виконання робіт з розробки технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель, що становить відповідно: І кварталу - 51191 грн. 00 коп.; ІІ кварталу - 20951 грн. 00 коп.; ІІІ кварталу - 16650 грн. 00 коп.; IV кварталу - 23705 грн. 00 коп.; V кварталу - 20681 грн. 00 коп.; VI кварталу - 14454 грн. 00 коп..

14.10.2013 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №39 від 15.04.2013 року про проведення робіт з інвентаризації земель на території міста Славути Хмельницької області, якою дію Договору №39 продовжено до 31.12.2013 року та Додаток 2 до Договору №39 "Календарний план" викладено у новій редакції:

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель ІІІ кварталу на території міста Славути Хмельницької області та технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель ІV кварталу на території міста Славути Хмельницької області - жовтень 2013 року;

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель V кварталу на території міста Славути Хмельницької області - листопад 2013 року;

- технічна документація із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель VІ кварталу на території міста Славути Хмельницької області - грудень 2013 року.

У зв'язку з невиконанням, у встановлені строки, відповідачем умов Договору №39 позивачем нараховано пеню у розмірі 12348 грн. 72 коп. При цьому позивач виходив з наступного розрахунку:

- прострочення виконання робіт за ІІ квартал складає 81 день (роботи здано 20.09.2013 року, відповідно пеня становить 1696,95 грн. (20951 грн. * 0,1% * 81 день).

- прострочення виконання робіт за ІІІ квартал складає 161 день, відповідно пеня становить 2680,65 грн. (16650 грн. * 0,1% * 161 день);

- прострочення виконання робіт за IV квартал складає 161 день, відповідно пеня становить 3816,50 грн. (23705 грн. * 0,1% * 161 день);

- прострочення виконання робіт за V квартал складає 131 день, відповідно пеня становить 2709,21 грн. (20681 грн. * 0,1% * 131 день);

- прострочення виконання робіт за VI квартал складає 100 днів, відповідно пеня становить 1445,40 грн. (14454 грн. * 0,1% * 100 днів).

Колегією суддів перевірено розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним, відповідає обставинам справи та нормам законодавства.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судами встановлено, що відповідач не погоджується з розрахунком пені, зазначаючи, що оскільки строк закінчення робіт встановлений сторонами до 31.12.2013 року, відтак нарахування пені повинно проводитися до 31.12.2013 року.

Суди обох інстанцій не погоджуються з таким твердженням відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частин 1, 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи дані норми права, нарахування відповідачу пені за невиконання робіт, у встановлені Договором №39 строки, не повинно залежати від погоджених сторонами строків виконання таких робіт, а має припинятися через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, строки виконання робіт за Договором №39 становлять: - за ІІІ квартал та ІV квартал - жовтень 2013 року; - за V квартал - листопад 2013 року; - за VІ квартал - грудень 2013 року.

Відтак, зобов'язання відповідача по виконанню робіт за Договором №39 за ІІІ квартал та ІV квартал мало бути виконано до 01.11.2013 року, за V квартал - до 01.12.2013 року та за VІ квартал - до 01.01.2014 року.

Відповідно нарахування пені повинно припинятися не пізніше ніж:

за ІІІ квартал та ІV квартал - 01.05.2014 року, за V квартал - 01.06.2014 року, за VІ квартал - 01.07.2014 року.

Судами встановлено, що вимоги статті 232 Господарського кодексу України позивачем дотримано, нарахування пені в сумі 12348 грн. 72 коп. є вірним.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.06.2014 року відповідач звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих за прострочення виконання робіт по ІІІ-VI кварталах. В обгрунтування клопотання відповідач вказує на те, що порушення умов Договору №39 відбулося не лише зі сторони відповідача, а й зі сторони позивача, який несвоєчасно провів оплату виконаних робіт за ІІ квартал.

Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Беручи до уваги зазначені відповідачем причини неналежного виконання зобов'я зання, а саме прострочення виконання своїх зобов'язань не з його вини, а внаслідок затримки погодження технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інветаризації земель третього (ІІІ) кварталу, що об'єднує кадастрові квартали 004, 008, 009 кадастрової зони 04 на території м.Славута Хмельницької області (висновок Управління Держземагентства у Славутському районі №267 отримано відповідачем 09.12.2013 року) та затримки проплати з боку позивача, майнові інтереси сторін, а також ступінь виконання зобов'язання, поведінку винної сторони, господарський суд правомірно прийшов до висновку, що вказані відповідачем обставини є винятковими, а відтак нарахована позивачем сума пені є неспіврозмірною порівняно із збитками кредитора та підлягає зменшенню на 15 % до 10496 грн. 42 коп.

Колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду не приймаються до уваги доводи апелянта стосовно того, що виконання зобов'язання щодо виготовлення технічної документації із землеустрою по проведенню робіт із земельно-кадастрової інвентаризації земель по наступних кварталах з боку ТОВ «Фірма - Рівнеприватзем» були притримані внаслідок несплати позивачем вартості робіт за ІІ етапом з огляду на наступне.

Статтею 856 Цивільного кодексу України передбачено право підрядника на притримання: якщо замовник не сплатив встановленої ціни роботи або іншої суми, належної підрядникові у зв'язку з виконанням договору підряду, підрядник має право притримати результат роботи, а також устаткування, залишок невикористаного матеріалу та інше майно замовника, що є у підрядника.

На притримання за договором підряду поширюються загальні положення про притримання, встановлені параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 595 Цивільного кодексу України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма - Рівнеприватзем» не виконало свого обов'язку щодо негайного повідомлення боржника відповідно до положень статті 595 Цивільного кодексу України про притримання, а відтак таке право у відповідача не виникло.

Інші доводи скаржника не заслуговують на увагу, оскільки їм була надана вичерпна правова оцінка судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів, які відповідно до статей 33, 34 ГПК України засвідчують певні обставини і на яких ґрунтується висновок суду.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 06.06.14 року у справі №918/486/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма - Рівнеприватзем" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 918/486/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.