Постанова

від 01.02.2007 по справі 22/476-06-13075

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

22/476-06-13075

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 лютого 2007 р.                                                                                   № 22/476-06-13075  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіДерепи В.І.,

суддівГрека Б.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур"

наухвалу господарського суду Одеської області від 12 грудня 2006 року

у справі№ 22/476-06-13075

за позовомзакритого акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур"

доприватного підприємства "Управління виробничо-технологічної комплектації"

провизнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності та зобов'язання повернути майно

за участю представників сторін:

від позивача –Леснічевський Р.Г.

     відповідача –Охотский Є.М., Ящук Ю.Ю.

    ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12 грудня 2006 року (суддя Л.Торчинська) частково задоволена заява закритого акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення виробничого корпусу прядильно-ткацького виробництва, розташовані по вул. Червонослобідська, 1/12 у м. Одесі до вирішення справи по суті. В задоволенні клопотання про заборону приватному підприємству "Управління виробничо-технологічної комплектації" та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею (одержанням) у тимчасове користування зазначених приміщень відмовлено.

В касаційній скарзі закрите акціонерне товариство "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур", не погоджуючись з прийнятим по справі судовим актом, просить його скасувати частково, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, та задовольнити заяву в повному обсязі шляхом заборони приватному підприємству "Управління виробничо-технологічної комплектації" та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею (одержанням) у тимчасове користування зазначених приміщень.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Одеської області норм процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  Доповідач –Стратієнко Л.В.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до статті 67 ГПК України одним із способів забезпечення позову є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Вживаючи заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суд виходив з того, що предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 21.10.2003 року та визнання права власності на об'єкт цього договору: нежитлових приміщень загальною площею 2 465,20 кв.м., розташованих на другому поверсі виробничого корпусу прядильно-ткацького виробництва по вул. Червонослобідська, 1/12 у м. Одесі, а саме: частина приміщення 3-6 площею 572 кв.м.; сходи , приміщення № V; ліфт, приміщення № VI, а також нежитлові приміщення третього поверху вищезазначеного об'єкту нерухомості, а саме: частина приміщення 4-10 площею 905,20 кв.м.; приміщення 4-11, 4-12, 4-13, 4-14, 4-15, 4-16, 4-17, 4-18, сходи, приміщення VIII; ліфт; приміщення XI, а також з того, що існують достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів до забезпечення вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також колегія суддів вважає правомірним висновок суду щодо відмови в задоволенні заяви про заборону приватному підприємству "Управління виробничо-технологічної комплектації" та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов'язані з передачею (одержанням) у тимчасове користування зазначених приміщень, оскільки відповідно до пункту 5.6.1 Інструкції "Про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - в обмеженні права користування майном або його вилученні в боржника та передачі на зберігання іншим особам. Тобто за наявності арешту відповідач позбавлений права розпоряджатися майном шляхом передачі його в користування іншим особам.

Отже, посилання скаржника на неправильне застосування господарським судом Одеської області норм процесуального права при прийнятті судового акта є безпідставними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

   ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 12 грудня 2006 року у справі № 22/476-06-13075 залишити без змін, а касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Одеське виробничо-торгівельне суконне об'єднання "Лазур" - без задоволення.

Головуючий, суддя                                          В.Дерепа

Суддя                                                                             Б.Грек                                 

Суддя                                                                                   Л.Стратієнко