Ухвала

від 16.09.2014 по справі 2а-16680/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16680/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Борисюк Л.П., Петрика І.Й.,

за участю секретаря: Присяжної Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці (на даний час - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна" до Київської регіональної митниці (на даний час - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів) про визнання протиправними рішень форми "Р" № 173 та № 174 від 27.07.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсіо Україна" (далі - ТОВ "Райсіо Україна") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (на даний час - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми "Р" № 173 та № 174 від 27.07.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року позов задоволено.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, службовими особами Київської регіональної митниці було проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ТОВ «Райсіо Україна» (код з ЄДР - 33742663) вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «пластівці гречані», «пластівці пшоняні» за період з 01.07.2008 р. по 31.12.2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.07.2011 р. № Н/41/11/100000000/33742663 (далі - Акт перевірки).

Перевірка правильності декларування позивачем товарів стосувались вищевказаних товарів, раніше ввезених за наступними вантажно-митними деклараціями (далі - ВМД):

- від 15.07.08 №100000019/2008/414056;

- від 21.07.08 №100000019/2008/414161;

- від 05.09.08 №100000019/2008/414977;

- від 07.11.08 №100000019/2008/416154;

- від 13.11.08 №100000019/2008/416262;

- від 16.12.08 №100000019/2008/416935;

- від 15.12.08 №100000019/2008/416936;

- від 03.02.09 №100000019/2009/229423;

- від 03.02.09 №100000019/2009/229426;

- від 11.03.09 №100000019/2009/230211;

- від 06.04.09 №100000019/2009/230811;

- від 07.05.09 №100000019/2009/231437;

- від 07.05.09 №100000019/2009/231438;

- від 07.08.09 №100000019/2009/232940;

- від 11.09.09 №100000019/2009/233549;

- від 06.10.09 №100000019/2009/233940;

- від 06.10.09 №100000019/2009/233941;

- від 09.11.09 №100000019/2009/234492;

- від 09.11.09 №100000019/2009/234493;

- від 07.12.09 №100000019/2009/234978,

- від 07.12.09 №100000019/2009/234979.

У відповідності до зазначених ВМД Київською регіональною митницею було здійснено митне оформлення товарів «пластівці гречані», «пластівці пшоняні» торгової марки «Nordic» в товарній підкатегорії - 1104 19 99 00 УКТ ЗЕД.

За висновками Акту перевірки, на зазначений вище товар встановлена ставка ввізного мита у розмірі 10%. При цьому, згідно з вимогами УКТ ЗЕД до складу товарної позиції 1104, включаються, зокрема, пластівці, які одержують в результаті роздавлювання або плющення; під час даного процесу зерно прогрівається або прокручується між нагрітими вільцями. Пластівці цієї товарної позиції являють собою неготові до вживання продукти, які необхідно піддати кулінарній обробці. У товарну позицію 1904 входять готові харчові продукти із зерна зернових культур у вигляді пластівців, попередньо проварені або приготовлені іншим способом.

За результом проведення перевірки та за наявності експертних висновків ЦМУЛДЕР на «пластівці гречані», «пластівці пшоняні» (від 19.11.2010 р. № 3.1.-421, від 10.12.2010 р. № 13.1.-437), було встановлено, що дані пластівці являють собою готові до споживання після короткочасного проварювання або після замочування у киплячій воді продукти, розфасовані для роздрібної торгівлі, без додавання солі, цукру, подрібнених фруктів та ягід, не є смаженими або отриманими шляхом вздуття.

На думку відповідача, зазначені вище товари мають класифікуватися в товарній підкатегорії 1904 20 99 00 за ставкою ввізного мита - 10%.

Як вбачається з Акту перевірки, вищевказані товари були оформлені у режимі імпорт із застосуванням 065 преференції за умовами Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, яка набрала чинності 21.02.1994 р.

За висновками Акту перевірки, позивачем було порушено вимоги щодо класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, що на думку податкового органу призвело до порушення ним вимог Закону України «Про митний тариф України» та Закону України «Про податок на додану вартість» в частині визначення бази оподаткування ПДВ, що розраховується відповідно до вимог п. 4.3. цього Закону.

За твердженням відповідача, вказані порушення призвели до несплати позивачем податкових зобов'язань по сплаті мита на суму 304118,68 грн., у тому числі ПДВ - 60823,74 грн.

На підставі Акту перевірки Київською регіональною митницею були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- № 173 від 27.07.2011 р., згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем «мито на товари» у розмірі 285 886,93 грн. - за основним платежем та 428 830,39 грн. - за штрафними санкціями;

- № 174 від 27.07.2011 р., згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 57177,39 грн. - за основним платежем та 85 766,08 грн. - за штрафними санкціями.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 70 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Згідно із статтею 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Стаття 6 Закону України "Про Єдиний митний тариф" визначає мито як податок, який сплачується при ввезенні іноземного товару в країну і випуску товару митницею на внутрішній ринок. Економічна дія мита відстежується у прямому зв'язку митно-тарифних заходів з процесом ціноутворення.

Митні тарифи є основою регулювання торговельних зв'язків.

Законом України "Про Митний тариф України" встановлено, що митний тариф - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Статтею 86 МК визначено порядок прийняття митної декларації, а саме: митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи, з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Згідно зі статтею 313 цього Кодексу митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

УКТЗЕД за приписами статті 311 МК складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано із зазначеною системою. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року № 1863 (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України від

5 квітня 2001 року № 2371-III «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Для забезпечення практичної реалізації Гармонізованої системи опису і кодування товарів 14 червня 1983 року була прийнята Міжнародна конвенція про Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Статтею 1 Конвенції визначено, що під "Гармонізованою системою опису та кодування товарів" слід розуміти номенклатуру, що включає в себе товарні позиції, субпозиції та цифрові коди, що належать до них, примітки до розділів, груп та субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення Гармонізованої системи, що дані у додатку до Конвенції.

Відповідно до пункту «а» статті 1 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 приєдналась Україна, Гармонізована система опису та кодування товарів - це номенклатура, яка включає в себе товарні позиції, субпозиції і цифрові коди, що відносяться до них, примітки до розділів, груп і субпозицій, а також основні правила класифікації для тлумачення зазначеної системи, які наведені в додатку до цієї Конвенції.

Отже, основою УКТЗЕД є розподіл товарів за певними критеріями опису на вищезазначені класифікаційні групування.

За Законом України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992 № 2097-XII, кожне з класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, має назву, яка дозволяє за певними критеріями опису визначити товари, що включаються до такого групування.

Згідно з пунктом 7 Порядку деталізація товарів в УКТЗЕД на національному рівні здійснюється до десятого знака коду (товарна підкатегорія) з метою забезпечення захисту національного товаровиробника шляхом застосування заходів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та вдосконалення статистичного обліку.

Статтею 3 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (чинного на час виникнення спірних відносин), встановлено, що єдиний митний тариф України визначається згідно з цим Законом та міжнародними договорами України.

Відповідно до пункту 10 Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби від 07 серпня 2007 року № 667, рішення приймається ВКМВК на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.

Згідно із пунктом 12 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, якщо відділ номенклатури та класифікації товарів (відділ контролю митної вартості та номенклатури) приймається Рішення, яке не відповідає інформації, заявленій декларантом у митній декларації, то ця митна декларація не може використовуватися для митного оформлення класифікованого товару. При цьому, для здійснення митного оформлення класифікованого товару митному органу подається нова митна декларація, а інформація у відповідних графах митної декларації повинна відповідати інформації, зазначеній у Рішенні.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби України від 09 липня 1997 року №307 (чинними на момент вчинення митного декларування), при декларуванні товарів, що ввозяться на митну територію України, у графі 36 вантажної митної декларації декларантом зазначаються цифрові коди податкових пільг в обкладенні товарів увізним митом, акцизним збором, податком на додану вартість, передбачених законодавством щодо товару, описаного в графі 31 вантажної митної декларації та класифікованого в графі 33 вантажної митної декларації; у графі 44 зазначаються реквізити сертифікату про походження товару, які надаються крім іншого і для підтвердження прав суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на преференційний режим оподаткування при ввезенні товарів; у графі 47 вантажної митної декларації проводиться розрахунок податків та зборів, що підлягають сплаті, та у п'ятій колонці даної графи «Спосіб платежу» зазначається код способу розрахунку.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що при здійсненні митного оформлення декларантом була визначена така позиція: код товару 1104199900 - зерно зернових культур, оброблене іншими способами (наприклад, лущене, плющене, у вигляді пластівців, обрушене, різане (ядро) або подрібнене), за винятком рису товарної позиції 1006; зародки зерна зернових культур, цілі, плющені, у вигляді пластівців або мелені.

Проте як свідчать матеріали даної справи, відповідачем при митному оформленні було ідентифіковано товари за кодом 1904209900 - готові харчові вироби, одержані шляхом здуття або смаження зерна зернових культур чи зернових продуктів (наприклад кукурудзяні пластівці); зернові культури (крім кукурудзи) у вигляді зерна або пластівців, гранул чи оброблені іншим способом (за винятком борошна, крупки, крупів), попередньо проварені або приготовлені іншим способом, в іншому місці не зазначені.

Як зазначено в постанові Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року по справі № К/9991/29405/12 (справа №2а-6245/11/2670), якою задоволено позов ТОВ «Райсіо Україна» до Київської регіональної митниці про скасування рішень Київської регіональної митниці про визначення коду товару № КТ-100-3350-10 від 22 грудня 2010 року та № КТ-100-3794-10 від 23 грудня 2010 року, згідно Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності до товарної позиції 1104 відноситься зерно плющене або у вигляді пластівців (наприклад, ячменю чи вівса), одержуване в результаті роздавлювання або плющення цілого зерна (лущеного чи не лущеного), або подрібнене зерно чи продукти, описані нижче в пунктах (2) і (3) та в пунктах (2) і (5) Пояснень до товарної позиції 1006. При цьому процесі зерно зазвичай прогрівається парою або прокочується між нагрітими вальцями. Готові сніданки типу "кукурудзяних пластівців" - це готові до вживання продукти і тому, подібно до інших готових продуктів із зерна зернових культур, включаються до товарної позиції 1904.

Водночас, до товарної позиції 1904, згідно Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, відносяться готовi харчовi вироби, одержанi шляхом здуття або смаження зерна зернових культур чи зернових продуктів (наприклад, кукурудзянi пластiвцi). Сюди включається ряд готових харчових продуктів, приготовлених з зерна зернових культур (кукурудзи, пшениці, рису, ячменя і т.д.), що стали хрусткими внаслідок здування або смаження. Ці продукти, з молоком чи без молока, вживаються переважно як сніданок. У процесі їх виготовлення або після нього до них можуть бути додані сіль, цукор, меляса, солодовий екстракт, плоди чи какао (дивись Примітку 3 та Загальні положення до цієї групи).

Також включаються готовi харчовi продукти, виготовленi з несмажених зернових пластiвцiв або із сумiшей несмажених зернових пластiвцiв із смаженими зерновими пластівцями чи з обробленими шляхом здуття зернами зернових культур. Ця група включає готові харчові продукти, одержані з несмажених зернових пластівців або сумішей несмажених зернових пластівців із смаженими зерновими пластівцями чи з обробленими шляхом здуття зернами зернових культур. Ці продукти (часто називані "мюслі") можуть включати сухі плоди, горіхи, цукор, мед та ін. Вони зазвичай використовуються як готові сніданки.

До даної групи товарів відноситься пшенична крупа ("bulgur wheat") у вигляді оброблених частинок, одержуваних шляхом теплової обробки зерен твердої пшениці, які потім висушуються, очищаються від плівок, а потім розламуються, дробляться або розмелюються і, нарешті, просіюються на пшеничну крупу ("bulgur wheat") великого і дрібного дроблення. Крупа може бути також подана цілими зернами.

Разом з тим, включаються інші зернові, крім кукурудзи, попередньо відварені чи приготовлені іншим способом.

Із опису товарів за вказаними кодами вбачається, що їхньою основною відмінністю є те, що товар за кодом 1904209900 - це готовий харчовий вироб, одержаний шляхом здуття або смаження, тоді як товар за кодом 1104199900 - це лущене, плющене, у вигляді пластівців, обрушене, різане (ядро) або подрібнене зерно зернових культур.

Таким чином, для вирішення питання щодо визначення коду товару необхідно дослідити його технологічний процес виробництва та спосіб приготування.

Як було зазначено вище, ввезені позивачем товари були оформлені у режимі імпорт із застосуванням 065 преференції, відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про вільну торгівлю, яка набрала чинності 21.02.1994 р.

Відповідно до статті 276 МК України країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно із ч.1, 2 ст.277 МК України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодексу України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. N 1864 затверджено Порядок визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України (далі - Порядок).

Згідно з п. 4 даного Порядку, декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.

Відповідно до п. 5 Порядку, у разі, коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару.

Ця норма кореспондується з приписами ст.282 МК України, яка передбачає, що для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково, зокрема, на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що сертифікат походження товару є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування тарифів та митних платежів.

Як вбачається з висновків Акту перевірки, ввезений позивачем товар (пластівці) класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 1904 20 99 00, країна походження товару, оформленого за вищезгаданими ВМД - Російська Федерація, підлягав митному оформленню без надання преференційного режиму в оподаткуванні, в зв'язку з тим, що критерій походження у гр. 9 Сертифікату СТ-1 не відповідав коду визначеному контролюючим органом.

Водночас колегія суддів зауважує, що чинним законодавством не передбачено підстав для відмови у застосуванні преференційного режиму лише з огляду на те, що «критерій походження у графі 9 Сертифікату СТ-1 не відповідає коду визначеному контролюючим органом», оскільки країною походження товару визначено саме Російську Федерацію.

Так в своїх доводах відповідач посилається на те, що згідно Пояснень до УКТЗЕД у товарну позицію 1904 також включаються товари, які пройшли попереднє відварювання до повної або часткової готовності і потребують лише короткочасного відварювання або замочування у киплячій воді.

Однак, як свідчать матеріали даної справи та підтверджується наявними в ній доказами, технологічний процес виробництва пшеничних та гречаних пластівців не включає стадію відварювання. Цей процес включає стадію прогрівання парою, що притаманне саме товарній позиції 1104.

Крім того, як вбачається з постанови Вищого адміністративного суду України від 18.12.2012 року по справі № К/9991/29405/12 (справа №2а-6245/11/2670), в листопаді 2010 року митницею було здійснено оформлення подібного товару позивача - пшеничних пластівців фірми Nordic, виготовлених фірмою Raisio Nutrition Ltd.

За способом виробництва та приготування цей товар є аналогічний товару, ввезеному позивачем за ВМД №№ 100000020/2010/705443, 100000020/2010/705899. У зв'язку з цим, при здійсненні митного оформлення цього товару митницею було обрано код - 1104199900.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані по ній докази, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, які спростовують твердження апелянта про правомірність податкових повідомлення-рішення Київської регіональної митниці форми "Р" № 173 та № 174 від 27.07.2011 року.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці (на даний час - Київська міжрегіональна митниця Міндоходів) - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

Повний текст ухвали виготовлено - 22.09.14 р.

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.