Ухвала

від 15.09.2014 по справі 820/8127/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р.Справа № 820/8127/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бершова Г.Є. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача Потеряєвої І.А.,

представника відповідача Бондар Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 820/8127/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області: №0002202201 від 23.12.2013 року; №0000482201 від 05.03.2014 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0002202201 від 23.12.2013 року; №0000482201 від 05.03.2014 року, стягнуто з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області (код 37999628) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент" (юридична адреса: Бурсацький узвіз, буд. 6, м. Харків, 61003, код: 35352503) витрати по сплаті судового збору в сумі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім грн. 20 коп.).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Санд Девелопмент", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи, код 35352503, юридична адреса: Бурсацький узвіз, буд. 6, м. Харків, 61003, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено позапланову виїзну перевірку питання правомірності визначення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом № 1793/20-30-22-01/35352503 від 09.12.2013 року.

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Санд Девелопмент" встановлено порушення пп. 5.2.9 п. 5.2 ст. 5, п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст.138, п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2012 рік на суму 8952792 грн., з урахуванням від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів.

На підставі вищевказаного акту перевірки ТОВ "Санд Девелопмент" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002202201 від 23.12.2013 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8920547 грн..

Не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у Харківській області зі скаргою, за наслідками розгляду якої ГУ Міндоходів у Харківській області було прийнято рішення про результати розгляду скарги № 1178/10/20-40-10-04-12 від 20.02.2014 року, відповідно до якого збільшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2012 рік, визначену у податковому повідомленні-рішенні № 0002202201 від 23.12.2013 року на суму 33074 грн., а скаргу позивача залишено без задоволення.

На підставі вказаного рішення ГУ Міндоходів у Харківській області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000482201 від 05.03.2014 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 33074 грн.

Позивач, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкові повідомлення-рішення №0002202201 від 23.12.2013 року та №0000482201 від 05.03.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Висновки відповідача про те, що витрати за операціями з іноземною валютою, отриманою позивачем за договором позики, не були обумовлені потребами господарської діяльності ТОВ "Санд Девелопмент" колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який діяв на час виникнення спірних правовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до статуту ТОВ "Санд Девелопмент" встановлено, що учасниками товариства є, зокрема: Світленд Девелопмент Лімітед, юридична особа, що належним чином створена та діє згідно із законодавством Республіки Кіпр, що зареєстрована в Торговому реєстрі за номером НЕ 170699 (т. 2 а.с. 16-17). Вказані обставини представником відповідача не заперечуються.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між Світланд Лімітед, кіпрською компанією з обмеженою відповідальністю, (позикодавець) та ТОВ "Санд Девелопмент" (позичальник) був укладений договір позики від 26.05.2008 року, відповідно до умов якого позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти у сумі 10 000 000 доларів США. Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що позикодавець надає позичальнику позику повністю або частинами шляхом банківського переказу на рахунок позичальника, який вказаний у п. 9 цього Договору, а саме: рахунок в доларах США № 260071446. Позичальник зобов'язується використати всю суму позики на наступні цілі: організація та здійснення проектування та будівництва об'єктів нерухомого майна, поповнення власних оборотних коштів та інші цілі, що не суперечать статуту позичальника (п. 2.2 договору). Відповідно до п. 3.1 - строк повернення позики - 20.05.2012 року.

Додатковою угодою від 17.05.2010 року до вказаного договору позики від 26.05.2008 року, у зв'язку зі зміною назви «позикодавця», сторони погодились вважати належною назвою «позикодавця» - Світленд Девелопмент Лімітед, крім судом встановлено, що договором від 02.02.2012 року внесено зміни до вказаного договору позики, зокрема, продовжено строк повернення позики до 01.01.2018 року (т. 1 а.с. 57-59).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вказаного вище договору позики, на рахунок ТОВ "Санд Девелопмент" № 260071446 в доларах США, відкритого позивачем 07.05.2008 року у ВАТ «Ерсте банк» (т. 2 а.с. 14), 08.08.2008 року надійшов перший транш за договором позики від 26.05.2008 року в розмірі 1,5 млн. доларів США, 18.09.2008 року на вказаний банківський рахунок надійшов другий транш позики в розмірі 1 304 853,00 доларів США. Позику у розмірі 1,5 млн. дол. США було продано банком за заявкою ТОВ "Санд Девелопмент" № 01 від 08.08.2008 року, а суму від продажу іноземної валюти 08.08.2008 року було зараховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Санд Девелопмент» - № 260001445 в гривні, відкритий в ВАТ «Ерсте Банк» 07.05.2008 року (т. 2 а.с. 14), у розмірі 6 930 000 грн. Курс продажу склав 4,62 грн. за долар США. Курс НБУ на дату отримання становив 4.845 грн. за долар США. Позику у розмірі 650 тис. доларів США було продано за заявкою ТОВ "Санд Девелопмент" № 3 від 22.09.2008 року, а суму від продажу іноземної валюти 22.09.2008 року було зараховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Санд Девелопмент» - № 260001445 в гривні в розмірі 3 256 500 грн. Курс продажу склав 5,01 грн. за долар США. Курс НБУ на дату отримання становив 4,8511 грн. за долар США. Позику у розмірі 654853 доларів США було продано за заявкою ТОВ "Санд Девелопмент" № 4 від 24.09.2008 року, а суму від продажу іноземної валюти 24.09.2008 року було зараховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Санд Девелопмент» - № 260001445 в гривні в розмірі 3 313 556,18 грн. Курс продажу склав 5,06 грн. за долар США. Курс НБУ на дату отримання становив 4,8511 грн. за долар США (т. 1 а.с. 109-250, т. 2 а.с. 1-13).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що грошові кошти в доларах США за договором позики надходили на розрахунковий рахунок ТОВ "Санд Девелопмент" № 260071446 в доларах США, відкритий позивачем 07.05.2008 року у ВАТ «Ерсте банк», а після продажу іноземної валюти - на розрахунковий рахунок ТОВ "Санд Девелопмент" № 260001445 в гривні, відкритий позивачем також в ВАТ «Ерсте Банк» 07.05.2008 року. Крім того, відповідно до довідки вих. № 20-6-9/2566-ВРД від 20.05.2014 року ПУАТ «Фідобанк», який є повним правонаступником прав та обов'язків АТ «Ерсте Банк», зазначено, що ТОВ "Санд Девелопмент" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 15.04.2008 року з ПП «Котедж Плюс», у період з 2007 року по 2014 рік рахунки в ПУАТ «Фідобанк» та АТ «Ерсте Банк» не відкривались (т. 2 а.с. 15).

З огляду на наведене, колегія суддів не приймає посилання відповідача в акті перевірки про те, що «грошові кошти, які надходили від позичальника на адресу ТОВ "Санд Девелопмент", перераховувались на інший розрахунковий рахунок, який належить договору про спільну діяльність».

Як свідчать письмові докази, між ТОВ "Санд Девелопмент" (керуючий) та приватним підприємством «Коттедж плюс» (учасник) був укладений договір про спільну діяльність від 15.04.2008 року, відповідно до умов якого учасники зобов'язуються об'єднати вклади та спільно діяти для досягнення спільної господарської мети, а саме: проектування та будівництво торгівельно-офісного та культурно-розважального комплексу, а також багатоповерхового житлового комплексу з об'єктами адміністративного, торгівельного, культурно-розважального, побутового призначення, підприємствами громадського харчування, відкритими та закритими автостоянками (далі - об'єкт), а також його подальша експлуатація (т. 1 а.с. 45-50).

Відповідно до пункту 2.4 вказаного договору керуючий (ТОВ "Санд Девелопмент") зобов'язується, зокрема: забезпечити фінансування спільної діяльності за рахунок власних та залучених коштів, та пунктом 2.5 договору визначено права керуючого, зокрема: визначати способи фінансування спільної діяльності, в тому числі приймати рішення про отримання кредитів, випуск облігацій та інше, з метою забезпечення фінансування будівництва залучати грошові кошти третіх осіб шляхом укладання договорів про участь (про дольову участь) в будівництві на умовах передач їм частки об'єкта у вигляді окремих об'єктів нерухомості без права приймати участь в отриманні прибутку.

Згідно з п. 4.2 договору про спільну діяльність від 15.04.2008 року керуючий вносить у спільну діяльність грошові кошти у розмірі, який визначається проектно-кошторисною документацією. Керуючий вносить власний внесок у спільну діяльність за рахунок власних та залучених коштів протягом всього ходу проектування та будівництва. А відповідно п. 4.3 учасник вносить у спільну діяльність право забудови та право користування земельними ділянками по вул. Героїв Праці в м. Харкові.

Отже, на виконання умов вказаного договору позивачем було укладено договір позики від 26.05.2008 року та отримані грошові кошти, зокрема, було внесено ТОВ "Санд Девелопмент" у спільну діяльність, а саме: проектування та будівництво торгівельно-офісного та культурно-розважального комплексу, а також багатоповерхового житлового комплексу з об'єктами адміністративного, торгівельного, культурно-розважального, побутового призначення, підприємствами громадського харчування, відкритими та закритими автостоянками.

Як встановлено судом першої інстанції, позика надавалась позивачу з метою організації та здійснення проектування та будівництва об'єктів нерухомого майна, поповнення власних оборотних коштів та інші цілі, що не суперечать статуту позичальника.

Відповідно до п. 2.1. статуту ТОВ "Санд Девелопмент" метою діяльності товариства є здійснення всіх видів підприємницької діяльності, незаборонених українським законодавством, для одержання прибутку, задоволення інтересів учасника(-ів), а також задоволення потреб споживачів у товарах, послугах та роботах товариства. Зокрема, невиключним предметом діяльності товариства є: будівництво завершених будівель, цивільне будівництво, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здачі в оренду, розробка та замовлення проектів планування міст, архітектурне проектування, проектування конструкцій та інженерно-конструкторські роботи та інше (т. 2 а.с. 16-17).

Крім того, як свідчать письмові докази, за рахунок грошових коштів, отриманих за договором позики, позивачем також здійснювалась оплата поточних витрат ТОВ "Санд Девелопмент", які склали 16642221,66 грн., а саме: оплата заробітної плати, податків, оренди офісу, бухгалтерські та юридичні послуги, а також послуги банка, про що свідчать долучені судом до матеріалів справи додатки «рух грошових коштів за 2008-2012 рр.», оборотно-сальдові відомості (т. 1 а.с. 111-193). Вільні грошові кошти, отримані за договором позики, були розміщені на депозитному рахунку ТОВ "Санд Девелопмент" в ХОФ АКБ «УКРСОЦБАНК» на підставі договору №840/3-27/16/2/8-022 от 25.09.2008 р. (т.1 а.с. 194-195). Нараховані відсотки за депозитом враховувались позивачем у складі валового доходу ТОВ "Санд Девелопмент", загальна сума яких склала 137 839,73 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що кошти за спірним договором позики були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: відповідно до цілей, визначених договором позики, та цілей, що не суперечать статуту позичальника - ТОВ "Санд Девелопмент".

Досліджуючи питання правомірності відображення позивачем витрат за операціями в іноземній валюті, витрат від курсової різниці та відповідно від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перевіряємий період, колегія суддів зазначає наступне.

Підпунктом 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати за операціями в іноземній валюті, витрати від курсової різниці, що визначені відповідно до ст. 153 цього кодексу, включаються до складу інших операційних витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Згідно з пп. 153.1.4 п. 153.1 ст.151 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається позитивна або від'ємна різниця між: доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів. Термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата наступила пізніше.

Згідно до п.п.7.3.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення). Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку Таким чином, непогашена сума фінансового кредиту є заборгованістю в іноземній валюті, що підлягає перерахунку в порядку наведених норм Закону. Курсова ж різниця щодо заборгованості виникає при зміні балансової вартості такої заборгованості внаслідок зміни валютного курсу. При цьому у складі валових витрат чи валових доходів платника підлягає відображенню курсова різниця, отримана при порівнянні балансової вартості заборгованості на початок звітного періоду або на дату виникнення такої заборгованості і балансової вартості на кінець звітного періоду в залежності від того, яка із цих вартостей є більшою.

Сума ж процентів, нарахованих на основну суму кредиту, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду, є поряд з такою основною сумою кредиту заборгованістю в іноземній валюті у розумінні пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Враховуючи, що за правилами пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 цього Закону проценти відносяться до валових витрат за датою їх нарахування, то по нарахованим, але невиплаченим процентам розраховуються курсові різниці, що підлягають включенню до валових витрат платника або його валових доходів відповідно.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, сума валового доходу від продажу іноземної валюти за 2008 рік склала 13 500 056,18 грн., а сума собівартості валюти, яка була продана за відповідний період склала 13 597 472,39 грн. Внаслідок збільшення курсу НБУ з 4,85 грн. за долар США на дату отримання траншу до 7,7 грн. за долар США на 31.12.2008 р. сформувалась курсова різниця в розмірі 7 962 977,67 грн. За результатами 2008 року ТОВ "Санд Девелопмент" в обліку нарахувало 13 651 979 грн. доходів і 21707453 грн., що підтверджується даними додатку «Порівняння даних обліку та даних декларації з прибутку», а також оборотно-сальдовими відомостями. У декларації з податку на прибуток за 2008 рік позивачем у повному обсязі було відображено суму доходів у розмірі - 13651979 грн., однак, витрати були відображені частинами, для того щоб уникнути збитковості за податковою звітністю. Отже, у декларації з податку на прибуток сума собівартості проданої валюти визначена в розмірі 5585070 грн., проте згідно з даними обліку повна сума собівартості проданої валюти за 2008 рік склала 13644025,31 грн. Частина собівартості проданої іноземної валюти в розмірі 8058955,31 грн. позивачем було відображено в подальших податкових періодах. Аналогічний облік валових доходів в повному обсязі та витрат частково було здійснено позивачем в 2009-2012 рр.

Враховуючи те, що положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України не містять прямої заборони на проведення часткового перерахунку балансової вартості заборгованості по кредиту в іноземній валюті та часткове віднесення на валові витрати результатів такого перерахунку, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що позивач правомірно відобразив витрати за операціями в іноземній валюті, витрати від курсової різниці та відповідно від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перевіряємий період.

Колегія суддів критично відноситься тверджень апелянта про те, що ТОВ "Санд Девелопмент" було віднесено суми, що мали бути використані виключно за цільовим призначенням в рамках договору про спільну діяльність, до власних витрат всупереч положенням законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

Згідно із статтею 432 Цивільного кодексу України, грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Учасник договору про спільну діяльність не має права розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, право якої здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ч. 1 ст. 358 ЦК України).

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" регулюється оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону визначено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, що передбачає об'єднання коштів або майна учасників для досягнення спільної господарської мети.

Податковий облік результатів спільної діяльності без створення юридичної особи повинен здійснюватися уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника, як це передбачено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону з урахуванням норм Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.11.2004 № 571.

Крім того, аналогічні норми містяться в Податковому кодексу України. Так, згідно п.п. 153.14.1. п.п. 153.14 ст.153 Податкового кодексу України спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність.

При цьому всі доходи та витрати, пов'язані з веденням спільної діяльності, враховуються виключно в межах окремого обліку результатів спільної діяльності та не впливають на податковий облік окремих учасників спільної діяльності.

Згідно з пп.14.1.139 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України з метою оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються відокремленою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податків, уповноваженим на це другою стороною згідно умов договору.

Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи здійснюється відповідно до п. 153.14 ст. 153 ПК України. Вказані положення ст. 153 КАС України містяться в розділі ІІІ ПК України, який визначає порядок обчислення і сплати податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п.п. 153.14.2 п. 153.14 ст. 153 ПК України облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку на прибуток, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що вказані норми стосуються податкового обліку саме результатів спільної діяльності, тоді як в даному випадку ТОВ "Санд Девелопмент" грошові кошти, отримані за договором позики, були використані ним у власній господарській діяльності, а саме: були внеском у спільну діяльність, а не результатом такої діяльності.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не підтверджено належними доказами правомірність прийнятих податкових-повідомлень рішень.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене при прийнятті судового рішення суд першої інстанції повно всебічно з'ясував обставини справи, прийняв судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014 року відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2014р. по справі № 820/8127/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бегунц А.О. Судді Бершов Г.Є. Старостін В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 22.09.2014 р.