Ухвала

від 15.09.2014 по справі 816/2534/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2014 р.Справа № 816/2534/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бегунца А.О.

Суддів: Бершова Г.Є. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. по справі № 816/2534/14

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень №0000021555/425 від 26 березня 2014 року та №0000191555/1281 від 12 червня 2014 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000191555/1281 від 12 червня 2014 року. В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000021555/425 від 26 березня 2014 року - позовні вимоги залишено без розгляду. Стягнуто з державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (код ЄДРПОУ 00152299) витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду першої інстанції, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представники сторін у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

На підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 23.06.1994 року, зареєстроване та перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Згідно довідки АБ №495335 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої управлінням статистики у місті Кременчуці, позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010: 20.13 - виробництво інших основних неорганічних речовин; 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля; 35.11 - виробництво електроенергії; 35.30 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 41.20 - будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 17.02.2014 року по 28.02.2014 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» з питань достовірності нарахування, правильності, повноти та обґрунтованості від'ємного значення по ПДВ згідно декларацій за січень - грудень 2013 року та з питань перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів згідно декларації за грудень 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом 07.03.2014 року складено акт №700/16-03-15-02-08/00152299, в якому зафіксовано порушення позивачем: п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, з урахуванням даних уточнюючих розрахунків, сума бюджетного відшкодування ПДВ повинна бути зменшена на суму ПДВ у розмірі 7811,00 грн. у тому числі за червень 2013 року - 3811,00 грн., за липень 2013 року - 4000,00 грн.

На підставі висновку акту перевірки, Кременчуцькою ОДПІ складене податкове повідомлення-рішення № 0000021555/425 від 26 березня 2014 року відображенням суми завищення бюджетного відшкодування за червень, липень 2013 року, яким ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 7811 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1952,75 грн.

За результами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення та на підставі акту № 1412/16-03-15-02-08/00152299 від 21.05.2014 року, Кременчуцькою ОДПІ прийняте нове податкове повідомлення-рішення №000191555/1281 від 12.06.2014 року з відображенням суми завищення бюджетного відшкодування за липень, серпень 2013 року, яким ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 7811 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1952,75 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності та необґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №000191555/1281 від 12.06.2014.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Так, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 вказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі реального здійснення операцій, підтверджених первинними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Висновки податкового органу щодо неможливості здійснення спірних господарських операцій та здійсненням позивачем останніх з метою штучного формування податкового кредиту, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки дана обставина спростовується наступними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що між ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (Покупець) та ТОВ "Техно - еліт" (Постачальник) укладено договір поставки № 12/39 від 17.06.2013 року, згідно умов якого Постачальник передає у власність Покупця товар, а Покупець приймає та оплачує його в повній сумі на умовах цього договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна на товар встановлюється за домовленістю сторін з урахуванням ПДВ і вказується у додатках до договору.

За умовами договору та додатку №1 від 17.06.2013 року до договору товаром є акумуляторні батареї ТНЖ-300 ВМ-У2 ТУ 3482-009-00213351-93 в кількості 40 штук, ціна за штуку 916,70 грн., без ПДВ, сума з ПДВ- 44001,6 грн.

Згідно пункту 2.1 договору поставка товару виконується «Постачальником» протягом 10 календарних днів з моменту надходження попередньої оплати від Покупця. Оплатапроводиться на умовах попередньої оплати в розмірі 100%. (пункт 3.3 договору).

На виконання умов зазначеного договору, розрахунки між сторонами здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 2548 від 25.06.2013 року на суму 10000,00 грн; платіжним дорученням №2567 від 26.06.2013 року на суму 10000,00 грн; платіжним дорученням № 2631 від 02.07.2013 року на суму 24001,60 грн.

В свою чергу ТОВ "Техно - еліт" виписало та надало ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» податкові накладні №25076 від 25.06.2013 року на загальну суму 10000,00 грн у тому числі ПДВ 1666,67 грн., №26082 від 26.06.2013 року на загальну суму 10000,00 грн. у тому числі ПДВ 1666,67 грн., №2075 від 02.07.2013 року на загальну суму 21001,69 грн. у тому числі ПДВ 4000,27 грн.

На підставі видаткової накладної № 70304 від 03.07.2013 року ТОВ "Техно-еліт" поставило ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" акумуляторні батареї на загальну суму 44001,6 грн., в тому числі ПДВ 7333,6 грн.

Приймання товару від імені ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" здійснювалося уповноваженою особою начальником відділу постачання Ярош Л.П., якому виписувалась довіреність на отримання товару встановленої форми.

Згідно п. 2.2 договору місцем передачі товару є склад покупця. Доставка товару до місця передачі здійснювалась ТОВ "Техно-еліт" власними силами та засобами. Отже, ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" не понесені витрати пов'язаних з транспортуванням товару.

Наявність на складі позивача придбаного у ТОВ "Техно-еліт" у спірних періодах товару підтверджується долученою до матеріалів справи карткою складського обліку матеріалів.

Також, між ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (Покупець) та ТОВ "Оптима-лайт" (Постачальник) укладено договір поставки № 060212/4 від 06.02.2012 року, згідно умов якого Постачальник зобов'язується поставити товар, а Покупець прийняти та оплатити його. За умовами договору ціна, найменування та перелік товару визначаються в накладних.

На виконання умов зазначеного договору та додаткової угоди №1 від 28.12.2012 року , розрахунки між сторонами здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням № 2485 від 19.06.2013 року на суму 2863,26 грн.

В свою чергу, ТОВ "Оптима - лайт" виписало та надало ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" оформлену належним чином податкову накладну №228 від 19.06.2013 року на загальну суму 2863,26 грн. у тому числі ПДВ 477,21 грн.

На підставі видаткової накладної № 2032 від 20.06.2013 року ТОВ "Оптима - лайт" поставило ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" товар - лампа люмінесцентна, світильник під ДНАТ 250,світильник під ДНАТ 400, ЛПП 11У-2х36-001 УЗ, лампа натрієва 400 на загальну суму 2863,26 грн., в тому числі ПДВ 477,21 грн.

Перевезення вантажу по маршруту Харків-Кременчук було здійснено за рахунок покупця транспортною організацією ТОВ "Транспортна компанія "САТ" згідно товарно-транспортної накладної № ХА2070725 від 20.06.2013 року та підтверджується актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № КЧ0003542 від 21.06.2013 року.

Приймання товару від імені ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" здійснювалося уповноваженою особою начальником відділу постачання Ярош Л.П., якому виписувалась довіреність на отримання товару встановленої форми.

На підтвердження реальності виконання умов договору поставки № 060212/4 від 06.02.2012 року позивачем надано копії документів, а саме: вимога №7333 від 26.07.2013 року, накладна на списання №7387 від 26.07.2013 року, накладна на списання №7388 від 26.07.2013 року, накладна на списання №815 від 20.08.2013 року, накладна на списання №7995 від 16.08.2013 року, накладна на списання №9304 від 09.09.2013 року, накладна на списання №1889 від 25.10.2013 року, накладна на списання №19591 від 19.11.2013 року, накладна на списання №19727 від 21.11.2013 року, накладна на списання №19537 від 19.11.2013 року, рахунок - фактура №5398 від 18.06.2013 року, картка складського обліку матеріалів.

Оприбуткування на підприємстві позивача придбаного у ТОВ "Оптима - лайт" товару підтверджується долученим до матеріалів справи прибутковим ордерам №129 від 26.07.2013 року.

Отже, з наданих позивачем первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам договору, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Наявні в матеріалах справи податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації від 01.11.2011р. №1379, тобто підстави вважати зазначені податкові документи недійсними відсутні.

Факт реєстрації контрагентів позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказані підприємства на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Техно - еліт" та ТОВ "Оптима - лайт".

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки актів перевірок контрагентів позивача №388/22,5-03/35847508 від 23.08.2013 року ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві "Про результати неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Техно - еліт" та №1106/20-30-22-01/36814845 від 28.10.2013 року "Про результати проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Оптима - Лайт", як на підставу висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту, колегія суддів відхиляє та вважає необґрунтованим, з огляду на таке.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, сама по собі несплата податку контрагентами позивача (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції чи порушення правил ведення господарської діяльності контрагентів відповідача не впливають на податковий кредит та витрати позивача.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання товарів, які призначені для використання у господарській діяльності ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про реальність здійснення господарських операцій між ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю", ТОВ "Техно - еліт" та ТОВ "Оптима - лайт", тому позивачем правомірно сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у відповідних спірних періодах.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірності податкового повідомлення-рішення №000191555/1281від 12.06.2014.

З урахуванням викладеного, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.07.2014р. по справі № 816/2534/14 в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді (підпис) (підпис) Бершов Г.Є. Старостін В.В.