Постанова

від 24.09.2014 по справі 904/9624/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 904/9624/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалувід 29.04.2014 господарського суду Дніпропетровської області та постановувід 30.07.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 904/9624/13 господарського суду Дніпропетровської області про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Таволга Плюс", м. Дніпропетровськ ліквідаторЧерненченко Д.А., м. Дніпропетровськ кредитори 1. товариство з обмеженою відповідальністю "Рента", м. Дніпропетровськ 2. гр. ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2013 порушена справа №904/9624/13 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Таволга Плюс" у порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI, далі - Закон про банкрутство ).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Черненченко Д.А., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 (суддя Полєв Д.М.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута, як юридичну особу та припинено провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 (судді: Кузнецов В.О. - головуючий, Павловський П.П., Науменко І.М.) прийнятою за наслідками розгляду апеляційної скарги, вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ, скаржник) звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, провадження у справі припинити.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. ст. 41, 78 Податкового кодексу України, ст. 104 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ). Скаржник посилається на позбавлення його можливості проведення позапланової податкової перевірки боржника.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У силу приписів ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається, за результатами розгляду звіту ліквідатора банкрута та ліквідаційного балансу судами попередніх інстанцій було встановлено таке.

У межах ліквідаційної процедури ліквідатором визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги трьох кредиторів - ОСОБА_5 в сумі 44 452 грн., ТОВ "Рента" в сумі 75 258 грн., Лівобережної ОДПІ в сумі 60 700,40 грн. Сформований ліквідатором реєстр вимог кредиторів затверджений ухвалою суду першої інстанції від 04.03.2014.

На виконання вимог ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатором вжито заходів щодо розшуку майна банкрута, в результаті чого виявлено дебіторську заборгованість ПП "Аптечний склад на" в сумі 32 631,60 грн. Інше майно у банкрута відсутнє, що підтверджується відповідними витягами та довідками реєструючих органів.

Однак встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про неможливість стягнення та реалізації виявлено ліквідатором майна в межах справи про банкрутство внаслідок ліквідації дебітора.

Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Таким чином, протягом ліквідаційної процедури ліквідатор вчинив дії, що були направлені на встановлення як активу, так і пасиву банкрута, тобто здійснив всі заходи, передбачені ст. 41 Закону про банкрутство, отже, виконав вимоги цього закону.

Встановивши, що основних і обігових засобів та інших активів банкрут не має, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, законно та обґрунтовано прийняв рішення про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію банкрута.

Відтак, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам чинного законодавства, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 41, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 у справі № 904/9624/13 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич