Ухвала

від 23.09.2014 по справі 808/1690/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Київ К/800/34049/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р.

у справі № 808/1690/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест»

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ост-Вест» (далі - позивач, ТОВ «Ост-Вест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 27.11.2012 року № 0013161530.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Ост-Вест», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у м. Чернігові проведено перевірку ТОВ «Ост-Вест» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку, за наслідками якої складено акт від 14.11.2012 р. № 687/15-226.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, а саме затримка сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку в розмірі 4233,42 грн. на 174 та 203 календарні дні.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2012 № 0013161530, яким позивачу за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 4233,42 грн. визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 846,68 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 285.1, п. 285.2 ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

У відповідності з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі договору оренди від 28.02.2007 позивачу була надана в строкове платне користування земельна ділянка площею 0,1728 га, що розташована в м. Чернігові по вул. Космонавтів, 9, кадастровий номер 7410100000:02:015:0210.

10.02.2012 р. позивачем подано відповідачу звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік за №2616, де було визначено розмір земельного податку за 2012 рік на загальну суму 4233,42 грн., а саме за січень та лютий 2012 року по 2116,71 грн.

При цьому при заповнені звітних даних була допущена помилка, відмітка поставлена у графі «Земельний податок», в той час як у додатку 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» відмітка поставлена у графі «Орендна плата» та зазначено Договір оренди земельної ділянки від 28.02.2007 №3005, на підставі якого позивач сплачує орендну плату.

11.09.2012 р. позивачем подано до відповідача податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік, де було визначено розмір орендної плати за 2012 рік на загальну суму 4233,42 грн., відмітка була поставлена у графі «Орендна плата».

17.09.2012 позивачем була подана уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік №53913, де позивачем були зменшені нарахування по земельному податку, які були помилково визначені у податковій декларації від 10.02.2013 р.

Згідно квитанцій, складених ПАТ «КБ «Надра», позивачем протягом 2012 року була сплачена задекларована сума орендної плати за 2012 рік.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що в діях позивача не вбачається порушення п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відхилити.

2.Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов