Ухвала

від 17.09.2014 по справі 689/677/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №689/677/14-ц

Провадження №22-ц/792/1581/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарі Сацюк Г.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представниці відповідача Костриби Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Ярмолинецького спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за апеляційною скаргою Ярмолинецького спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс» на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 червня 2014 року,

встановила:

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ярмолинецького спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс» (далі - СЛП «Агроліс») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

ОСОБА_1 зазначив, що з 18 квітня 2012 року до 19 грудня 2012 року він працював лісником у СЛП «Агроліс». У день звільнення підприємство не провело з ним розрахунку та не виплатило позивачеві заробітну плату в сумі 4249 грн. 94 коп. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2013 року стягнуто з СЛП «Агроліс» на його користь указану заборгованість по заробітній платі, натомість, ці кошти позивач одержав лише 21 березня 2014 року.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь 18190 грн. 20 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 19 грудня 2012 року до 21 березня 2014 року.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 червня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з СЛП «Агроліс» на користь ОСОБА_1 18190 грн. 20 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та на користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору.

Суд керувався тим, що в день звільнення СЛП «Агроліс» не провело з позивачем розрахунку, тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за період з 20 грудня 2012 року до 21 березня 2014 року.

В апеляційній скарзі СЛП «Агроліс» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача 15685 грн. 32 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20 грудня 2012 року до 10 січня 2014 року, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність цих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно з'ясовані фактичні обставини справи та дана їм належна оцінка, а його висновки підтверджуються матеріалами справи і ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що з 18 квітня 2012 року ОСОБА_1 працював у СЛП «Агроліс» на посаді лісника обходу № 14. Наказом від 19 грудня 2012 року № 83 його було звільнено з того ж дня із займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

В день звільнення СЛП «Агроліс» не провело з позивачем розрахунку.

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2013 року стягнуто з СЛП «Агроліс» на користь ОСОБА_1 4249 грн. 94 коп. заборгованості по заробітній платі. Примусове виконання цього рішення суду здійснювалось відділом державної виконавчої служби Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області.

11 березня 2014 року державний виконавець Козловець В.В. вилучив у СЛП «Агроліс» грошові кошти, які присуджені ОСОБА_1, а 21 березня 2014 року ці кошти були зараховані на банківський рахунок позивача.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Згідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, грошова компенсація за невикористану відпустку тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені цьому працівникові в день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок і виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

З табелю обліку робочого часу за грудень 2012 року (а.с. 90) вбачається, що ОСОБА_1 у день звільнення (19 грудня 2012 року) працював.

Між сторонами відсутній спір про розміри належних ОСОБА_1 сум при звільненні, а Ярмолинецький районний суд Хмельницької області рішенням від 29 листопада 2013 року (а.с. 6-7) задовольнив у повному обсязі позов останнього до СЛП «Агроліс» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що всупереч положень ст.ст. 47, 116 КЗпП України СЛП «Агроліс» не провело з позивачем розрахунку при звільненні, тому відповідно до ст. 117 КЗпП України з підприємства на користь ОСОБА_1 слід стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Твердження СЛП «Агроліс», що 10 січня 2014 року позивач відмовився від одержання належних йому при звільненні сум, а затримка розрахунку при звільненні сталася не з вини підприємства, не відповідає дослідженим у суді доказам.

Матеріали справи не містять даних про те, що СЛП «Агроліс» в порядку, передбаченому ст. 136 ЦПК України, звертався до суду першої інстанції із заявою про виклик свідків, внаслідок чого посилання відповідача на неповне дослідження судом поданих ним доказів є безпідставним.

Отже, суд правомірно виходив з того, що СЛП «Агроліс» не довело відсутності своєї вини у непроведенні своєчасного розрахунку з позивачем.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даних висновків суду.

В цій частині рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Разом із тим, суд першої інстанції неправильно визначив тривалість затримки розрахунку та розмір середнього заробітку ОСОБА_1 за цей період.

Досліджені у справі докази вказують на те, що затримка виплати позивачеві належної йому при звільненні суми тривала до 11 березня 2014 року, тобто до дня, коли державний виконавець стягнув ці кошти з підприємства, а несвоєчасне зарахування вказаної суми на банківський рахунок ОСОБА_1 сталося не з вини відповідача.

Не врахувавши цих обставин, суд помилково дійшов висновку, що затримка розрахунку тривала до 21 березня 2014 року.

Таким чином, СЛП «Агроліс» мало сплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 20 грудня 2012 року до 11 березня 2014 року (306 робочих днів).

Суд визначив середньоденний заробіток ОСОБА_1 у розмірі 59 грн. 64 коп. ((1342+1342):45) з дотриманням норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Отже, розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні склав - 18249 грн. 84 коп. (59,64х306). Правові підстави для зменшення розміру цього відшкодування відсутні.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд першої інстанції присудив з СЛП «Агроліс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 18190 грн. 20 коп.

Помилки суду при визначенні тривалості затримки розрахунку при звільненні з ОСОБА_1 та розміру належного позивачеві середнього заробітку не призвели до неправильного вирішення справи, тому рішення суду не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Ярмолинецького спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агроліс» відхилити.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Кульбаба А.В.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 55