Рішення

від 17.09.2014 по справі 910/9674/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9674/14 17.09.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп"

про стягнення 56 049,72 грн.

за участю представників:

від позивача :Сомова І.В. - представник за довіреністю б/н від 05.06.2014 р. від відповідача:Гречка О.М. - директор (наказ № 1) від 04.03.2013 р. Мельниченко К.П. - представник за довіреністю № б/н від 15.06.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" про стягнення заборгованості в розмірі 56 049,72 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про проведення рекламної кампанії № 45 від 29.12.2013 р.. в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" утворилась заборгованість в сумі 56 049,72 грн. за період з січня 2014 р. по березень 2014 р.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" заборгованість за послуги з розміщення реклами на спеціальних конструкціях у розмірі 56 049,72 грн., яка складається з 47 400, 00 грн. - основного боргу, 1 426,93 грн. - пені, 4 740,00 грн. - 10 % штрафу, 270, 59 грн. - 3 % річних, 2 212,20 грн. - інфляційної складової боргу за період 31.01.2014 р. по 15.05.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Присутні в судовому засіданні представники відповідача визнали позов частково, зазначили, що відповідач повинен сплатити лише 9 000,00 грн. основоного боргу з нарахуванням штрафних санкцій на вказану суму, в іншій частині позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що дія договору припинилась, у зв'язку з чим в іншій частині позовних вимог просили відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.12.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп"(замовник), був укладений договір № 45 про проведення рекламної кампанії.

Згідно з п 2.1 вказаного договору виконавець (позивач) зобов'язується надати послуги з розміщення реклами замовника (відповідача) на спеціальних конструкціях відповідно до затвердженої сторонами адресної програми в період рекламної кампанії, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх.

Замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг до 29 числа місяця, у якому проводиться рекламна кампанія у відповідності з рахунком-фактурою виконавця незалежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури, якщо іншій порядок та строки оплати не були обумовлені сторонами у відповідному додатку до договору (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.8 договору замовник зобов'язаний підписати і передати виконавцеві один примірник акту про виконані послуги не пізніше 5 робочих днів з дати одержання такого акту від виконавця.

Відповідно до п. 5.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність зумовлену даним договором і чинним законодавством.

Згідно з п. 5.4 договору у випадку просторочення замовником строків оплати за договором більш ніж на 10 календарних днів виконавець вправі після закінчення оплаченого замовником строку розміщення рекламних матеріалів припинити розміщення реклами без відшкодування будь-яких збитків замовникові, що не звільняє замовника від зобов'язань по оплаті рекламної кампанії. При цьому виконавець повідомляє замовника про припинення розміщення реклами не менш ніж за 3 дні до передбачуваної дати припинення (фактичного демонтажу) реклами.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 від 29.12.2013 р. до договору, адреса місцезнаходження спеціальної конструкції реклами - пр. Перемоги, 9, період проведення рекламної кампанії ПрАТ «Енран» з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., загальна вартість даної рекламної кампанії січень - лютий - 18 000,00 грн. у місяць, березень - грудень - 20 400,00 грн. у місяць.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, надав відповідачу у період січень-березень 2014 р. послуги з проведення рекламної кампанії ПрАТ «Енран» на загальну суму 52 400,00 грн., що підтверджується актами надання послуг № 17 від 31.01.2014 р., № 88 від 01.03.2014 р., № 128 від 01.04.2014 р., рахунком на оплату № 13 від 08.01.2014 р., № 77 від 06.02.2014 р., № 124 від 06.03.2014 р., фотографічними звітами за січень 2014 р. по березень 2014 р.

Відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати послуг виконав частково, сплатив суму заборгованості у розмірі 9 000,00 грн. за січень 2014 р., про що свідчить платіжне доручення № 25 від 31.01.2014 р.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість за надані послуги у сумі 47 400,00 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, матеріалами справи та поясненнями представника позивача.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідач вважає, що у нього відсутній був обов'язок сплачувати послуги за лютий-березень 2014 р., оскільки укладений між сторонами договір припинив свою дію з 03.02.2014 р. після отримання від позивача попередження про припинення дії договору.

Перевіряючи доводи відповідача в цій частині суд встановив наступне.

Дійсно, 27.01.2014 р. позивач надіслав відповідачу електронного листа з проханням здійснити оплату послуги за договором № 45 від 29.12.2013 р. за грудень 2013 р., а також попередив про необхідність сплати послуг за січень 2014 р.

Повторно, 29.01.2014 р., також по електронній пошті позивач звернуся до відповідача з листом провести остаточний рахунок за послуги, надані в січні 2014 р., та у цьому ж листі попередив про можливість розміщення на рекламному сюжеті стікеру «Кліент є неплатником».

При цьому, як вбачається з п. 5.4 договору, сторони погодили право позивача у випадку прострочення оплати більше, ніж на 10 днів після закінчення оплаченого замовником строку розміщення рекламних матеріалів припинити розміщення реклами без відшкодування будь-яких збитків замовникові, що не звільняє замовника від зобов'язань по оплаті рекламної кампанії. При цьому виконавець повідомляє замовника про припинення розміщення реклами не менш, ніж за 3 дні до передбачуваної дати припинення (фактичного демонтажу) реклами.

Отже, зважаючи на такі умови договору, позивач був вправі припинити розміщення реклами (а не договір, як вважає відповідач), однак цим правом не скористався, а лише попередив відповідача про можливі наслідки.

Таким чином, доводи відповідача про те, що ТОВ "ЕПЛ Медіа" з 03.02.2014 р. повідомило його про припинення договору є хибними, оскільки ТОВ "Раритет Груп" трактує умови договору та спірні правовідносини, що виникли між сторонами, на свій розсуд.

Більше того, електронні листи позивача, які надсилались на адресу відповідача - manager@apple-media.com.ua від 13.02.2014 р. та 26.02.2014 р., в яких ТОВ "ЕПЛ Медіа" нагадувало про необхідність сплати боргу, спростовують доводи відповідача про припинення договору.

Стосовно тверджень відповідача, що послуги у лютому-березні 2014 р. йому не надавались, так само як і не надавались акти виконаних робіт, суд не приймає до уваги з огляду на таке.

Згідно з п.п. 4.3, 4.4 договору замовник щомісячно здійснює оплату вартості послуг до 29 числа місяця, у якому проводиться рекламна кампанія у відповідності з рахунком-фактурою виконавця незалежно від факту отримання замовником оригіналу такого рахунку-фактури, якщо інший порядок та строки оплати не були обумовлені сторонами у відповідному додатку до договору.

Для проведення платежів за договором рахунок-фактура може бути передана замовникові по факсимільному зв'язку, однак виконавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів з дати передачі по факсимільному зв'язку відправити на адресу замовника оригінал рахунку-фактури.

Судом встановлено, що фотозвіти та рахунки за надані послуги направлялись позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується електроними листами від 04.02.2014 р., від 06.02.2014 р., від 06.03.2014 р., а акти виконаних робіт - рекомендованим листом № 22/04-1 від 22.04.2014 р., а також вручались особисто представнику відповідача, про що свідчать службові записки позивача від 06.05.2014 р. та 12.08.2014 р.

Також, факт надання позивачем послуг за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р., а відповідно й того, що договір не припинив свою дію, підтверджується листами ТОВ «РТМ-Україна» № 175 від 28.04.2014 р. та ПрАТ «Енран» (замовником даної рекламної кампанії) № 105 від 18.08.2014 р., в яких останні також вказували, що послуги з реклами відповідачу надавались.

Вказані докази, що свідчать про надання послуг позивачем, суд вважає належними та допустимими у розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України.

Зі свого боку доказів належної оплати за послуги у сумі 47 400,00 грн. відповідачем не надано, а відтак, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 1 426,93 грн. за період 31.01.2014 р. по 15.05.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 5.3 договору у випадку недоотримання замовником обумовлених строків здійснення платежів замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання по дату фактичної оплати.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором про проведення рекламної кампанії у сумі 2 014, 18 грн. за період з 31.01.2014 р. по 15.05.2014 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10 % штрафу в сумі 4 740,00 грн.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Відповідно до п. 5.2 договору якщо заборгованість замовника триває більше 30 календарних днів, на вимогу виконавця, замовник сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості заборгованості.

Перерахувавши заявлену позивачем суму штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 10 % за несвоєчасне погашення заборгованості за договором про проведення рекламної кампанії у сумі 4 740,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 270, 59 грн. - 3 % річних та 2 212,20 грн. - інфляційної складової заборгованості за період 31.01.2014 р. по 15.05.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 409,07 грн. - 3 % річних та 2 941,66 грн. - інфляційної складової заборгованості за період 31.01.2014 р. по 15.05.2014 р.

Таким чином, судом встановлено, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" наявна заборгованість за послуги з розміщення реклами на спеціальних конструкціях у розмірі 57 504,91 грн., яка складається з 47 400, 00 грн. - основного боргу, 2 014,18 грн. - пені, 4 740,00 грн. - 10 % штрафу, 409,07 грн. - 3 % річних, 2 941,66 грн. - інфляційної складової заборгованості за період 31.01.2014 р. по 15.05.2014 р.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість заявленого позову, суд задовольняє позов у межах заявлених позивачем вимог.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" про стягнення заборгованості в розмірі 56 049,72 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 22/11, кв. 32, ідентифікаційний код 38577482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 168-Є, кв. 203, ідентифікаційний код 35837882) 47 400 (сорок сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 93 коп. - пені, 4 740 (чотири тисячі сімсот сорок) грн. 00 коп. - 10 % штрафу, 270 (двісті сімдесят) грн. 59 коп. - 3 % річних, 2 212 (дві тисячі двісті дванадцять) грн. 20 коп. - інфляційної складової заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Раритет Груп" (02105, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 22/11, кв. 32, ідентифікаційний код 38577482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПЛ Медіа" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 168-Є, кв. 203, ідентифікаційний код 35837882) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 17 вересня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 24 вересня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна