Постанова

від 25.09.2014 по справі 9/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2014 Справа №9/72

м. Полтава

за позовом Державного підприємства Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру, Першотравневий проспект, 26а, м. Полтава, 36011

до Державної податкової інспекції ум. Полтаві, вул.. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві :

від 17.11.2006 р. № 0000771504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 524,10 грн. штрафу,

від 17.11.2006 р. № 0000781504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 519,17 грн. штрафу,

від 17.11.2006 р. № 0000791504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 226,95 грн. штрафу;

від 31.01.2007 р. № 0000031504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 547,20 грн. штрафу,

від 31.01.2007 р. № 0000041504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 437,50 грн. штрафу,

від 31.01.2007 р. № 0000051504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 465,00 грн. штрафу

Суддя Ківшик О.В.

Секретар судового засідання Мирна-Касян Ю.Л.

Представники:

від позивача: Корніліч В.М., довіреність №460//12-03 від 11.06.2014 р.;

від відповідача: Фесенко Ю.О., довіреність № 6997/9/16-01-10-20 від 27.12.2013 р..

Справа прийнята до провадження суддею Ківшик О.В. на підставі ухвали голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А..

Постанова приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 02.07.2014 р., 07.07.2014р., 18.09.2014 р. та 25.09.2014 р. в силу ст. 150 КАС України.

25.09.2014 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору : розглядається позов Державного підприємства Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру до Державної податкової інспекції ум. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві від 17.11.2006 р. № 0000771504/0, № 0000781504/0 та № 0000791504/0, від 31.01.2007 р. № 0000031504/0, № 0000041504/0 та № 0000051504/0, за якими позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у вигляді штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Справи № 9/52, № 9/54, № 9/72 ухвалою господарського суду Полтавської області (суддя Тимошенко К.В.) від 24.01.2008 р. в порядку ст. 115 КАС України об'єднано в одне провадження з присвоєнням номеру справи № 9/52, 9/54, 9/72 (том справи 2, а.с. 25).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 24.01.2008 р. (том справи 2, а.с. 26-27) зупинено провадження у справі № 9/52, 9/54, 9/72 до закінчення реорганізації Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру та встановлення правонаступника, зобов'язано сторони повідомити суду повну назву і адресу правонаступника та надати відповідні докази щодо закінчення реорганізації (приєднання) та правонаступника. З огляду на усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі, ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.05.2014 р. в порядку п. 4 ч.1 155 КАС провадження у справі поновлено (том справи 2, а.с. 134-136).

Крім того, ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.05.2014 р. в порядку ст. 55 КАС України допущено заміну:

- позивача - Державного підприємства Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру (Першотравневий проспект, 26а, м. Полтава, 36011, ідентифікаційний код 01187779) на його правонаступника - Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 01190043);

- відповідача - Державної податкової інспекції у м. Полтаві (вул.. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36014) - на його правонаступника : Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36014), ідентифікаційний код 38719450.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.05.2014 р. (суддя Ківшик О.В., том справи 2, а.с. 181-183) в порядку ст. 116 КАС України роз'єднано справу № 9/52, 9/54, 9/72 в самостійне провадження, зокрема, щодо вимог за позовною заявою Державного підприємства Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень ДПІ у м. Полтаві від 17.11.2006 р. : № 0000771504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 524,10 грн. штрафу, № 0000781504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 519,17 грн. штрафу, № 0000791504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 226,95 грн. штрафу; від 31.01.2007 р. № 0000031504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 547,20 грн. штрафу, № 0000041504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 437,50 грн. штрафу, № 0000051504/0, за яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 465,00 грн. штрафу з присвоєнням справі № 9/72.

Представник позивача на позовних вимогах наполягає, стверджуючи про своєчасну сплату узгоджених сум відповідного податкового зобов'язання.

Відповідач позов не визнає за мотивами, викладеними у запереченні № 72/9/16-01-10-34 від 01.07.2014 р. (вх. № 8446 від 02.07.2014 р.) та поясненні на виконання вимог ухвали суду № 15350/9/16-01-10-34 від 17.09.2014 р. (вх. № 121543від 18.09.2014 р.), посилаючись на правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази,

встановив :

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях за липень та серпень 2006 року, що набрали форму акту від 06.11.2006 р. № 76/15-353 (01187779) (том справи 3, а.с. 10-12), ДПІ у м. Полтаві констатувала несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, а саме :

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року (вх. № 138202 від 21.08.2006 р.) сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у серпні 2006 року, складає 119 974,00 грн., граничний термін сплати 30.08.2006 р., зараховано переплатою 18 647,59 грн., залишилось до сплати станом на 30.08.2006 р. - 101 326,14 грн., частково погашення відбулося уточнюючими розрахунками на зменшення податкових зобов'язань : уточнюючий розрахунок № 143289 від 19.06.2006 р. на суму 14 003,00 грн. з затримкою на 20 днів, уточнюючий розрахунок № 143273 від 19.06.2006 р. на суму 12 991,00 грн. з затримкою на 20 днів, уточнюючий розрахунок № 143279 від 19.06.2006 р. на суму 16 532,00 грн. з затримкою на 20 днів, уточнюючий розрахунок № 145082 від 20.09.2006 р. на суму 15 392,00 грн. з затримкою на 21 день. Частково погашено платіжним дорученням № 1512 від 27.09.2006 р. на суму 6 273,65 грн. із затримкою сплати на 28 днів. Остаточна сплата відбулася 24.10.2006 р. платіжним дорученням № 1696 від 24.10.2006 р. із затримкою сплати на 55 календарних днів;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2006 року (вх. № 145074 від 20.09.2006 р.) сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у вересні 2006 року, складає 65 241,00 грн., граничний термін сплати 02.10.2006 р.. Фактично сплата відбулася 24.10.2006 р. платіжним дорученням № 1696 від 24.10.2006 р. із затримкою сплати на 22 календарні дні.

Результатом цих висновків стало визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі :

- 6 524,10 грн. штрафу в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 65 241,00 грн. із затримкою сплати на 22 календарні дні відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 17.11.2006 р. № 0000771504/0 (том справи 3, а.с. 13);

- 6 519,17 грн. штрафу в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 65 191,65 грн. із затримкою сплати на 28 календарних днів відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 17.11.2006 р. № 0000781504/0 (том справи 3, а.с. 18);

- 7 226,95 грн. штрафу в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 36 134,76 грн. із затримкою сплати на 55 календарних днів відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 17.11.2006 р. № 0000791504/0 (том справи 3, а.с. 19).

За результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість по деклараціях за вересень, жовтень 2006 року та уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 19.12.2006 р., що набрали форму акту від 23.01.2007 р. № 2/15-558 (01187779) (том справи 3, а.с. 24-26), ДПІ у м. Полтаві констатувала несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, а саме :

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2006 року (вх. № 174784 від 20.10.2006 р.) сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у жовтні 2006 року, складає 122 736,00 грн., граничний термін сплати 30.10.2006 р.. Погашення відбувалося частково платіжними дорученнями № 1871 від 30.11.2006 року в сумі 89 518,19 грн. із затримкою сплати на 31 день, № 1959 від 19.12.2006 року в сумі 726,72 грн. із затримкою сплати на 50 днів, № 1960 від 19.12.2006 року в сумі 14 523,65 грн. із затримкою сплати на 50 днів, № 1966 від 21.12.2006 року в сумі 17 967,44 грн. із затримкою сплати на 52 дні, внаслідок чого, на думку податкового органу, позивачем несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 122 736,00 грн. із затримкою сплати до 90 календарних днів;

- відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року (вх. № 201664 від 20.11.2006 р.) сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету у листопаді 2006 року, складає 104 375,00 грн., граничний термін сплати 30.11.2006 р.. Погашення відбувалося частково платіжними дорученнями № 1966 від 21.12.2006 року в сумі 59 998,17 грн. із затримкою сплати на 21 день, № 1935796 від 29.12.2006 року в сумі 44 376,83 грн. із затримкою сплати на 29 днів, внаслідок чого, на думку податкового органу, позивачем несвоєчасно сплачене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 104 375,00 грн. із затримкою сплати до 30 календарних днів;

- відповідно до уточнюючого розрахунку за жовтень 2006 року (вх. № 209598 від 19.12.2006 р.), сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, складає 14 650,00 грн., граничний термін сплати 19.12.2006 р., фактично сплата відбулася платіжним дорученням № 1935796 від 29.12.2006 року із затримкою сплати на 10 днів.

Результатом цих висновків стало визначення позивачу податкового зобов'язання в сумі :

- 24 547,20 грн. штрафу в розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 122 736,00 грн. із затримкою сплати на 52 календарні дні відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 31.01.2007 р. № 0000031504/0 (том справи 3, а.с. 27);

- 10 437,50 грн. штрафу в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 104 375,00 грн. із затримкою сплати на 29 календарних днів відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 31.01.2007 р. № 0000041504/0 (том справи 3, а.с. 28);

- 1 465,00 грн. штрафу в розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого узгодженого податкового зобов'язання в сумі 14 650,00 грн. із затримкою сплати на 10 календарних днів відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за податковим повідомленням-рішенням ДПІ у м. Полтаві від 31.01.2007 р. № 0000051504/0 (том справи 3, а.с. 29).

Не погодившись з даними висновками, Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр звернувся до суду з позовом.

При винесенні судового рішення суд виходив з наступного.

Строки погашення податкового зобов'язання на момент виникнення спірних правовідносин були врегульовані п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"). Так, відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1 цього пункту платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

З матеріалів справи вбачається, що Полтавський обласний радіотелевізійний передавальний центр подав до ДПІ у м. Полтаві:

- 21.08.2006 р. за вх. № 138202 - податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2006 року (том справи 3, а.с. 20-22). У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 119 974,00 грн.;

- 19.09.2006 р. за вх. № 143273 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за квітень 2006 року на суму 12 991,00 грн. (том справи 3, а.с. 34-35), за вх. № 143289 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за травень 2006 року на 14 003,00 грн. (том справи 3, а.с. 36-37), за вх. № 143279 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за червень 2006 року на суму 16 532,00 грн. (том справи 3, а.с. 38-39);

- 20.09.2006 р. за вх. № 145082 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно до якого зменшив суму, яка підлягала сплаті до бюджету за липень 2006 року на суму 15 392,00 грн. (том справи 3, а.с. 40-41);

- 20.09.2006 р. за вх. № 145074 - податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2006 року (том справи 3, а.с. 14-16). У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 65 241,00 грн.;

- 20.10.2006 р. за вх. № 174784 - податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року (том справи 3, а.с. 30-33). У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 122 736,00 грн.;

- 20.11.2006 р. за вх. № 201664 - податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року (том справи 3, а.с. 42-45). У рядку 27 даної декларації платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 104 375,00 грн.;

- 19.12.2006 р. за вх. № 209598 - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року (том справи 3, а.с. 46), у якому платник самостійно визначив суму податкового зобов'язання, а саме : задекларовано суму податку до сплати 14 650,00 грн.. Дана обставина підтверджується також в акті перевірки № 2/15-558(01187779) від 23.01.2007 р. та визнається сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, саме в межах вищевикладених норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" діяв позивач, сплативши :

- за липень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119 974,00 грн. платіжним дорученням № 1314 від 28.08.2006 р. в розмірі 119 974,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за липень місяць 2006 року" (том справи 3, а.с. 47);

- за серпень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням наведених вище уточнюючих розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок в розмірі 6 323,00 грн. платіжним дорученням № 1512 від 27.09.2006 р. в розмірі 6 323,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за серпень місяць 2006 року" (том справи 3, а.с. 47);

- за вересень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 122 736,00 грн. платіжним дорученням № 1696 від 24.10.2006 р. в розмірі 122 736,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за вересень місяць 2006 року" (том справи 3, а.с. 48);

- за жовтень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 104 375,00 грн. платіжним дорученням № 1871 від 30.11.2006 р. в розмірі 104 375,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ за жовтень місяць 2006 року" (том справи 3, а.с. 48);

- за жовтень 2006 року задекларовану суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 104 375,00 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року в розмірі 14 650,00 грн. платіжним дорученням № 1960 від 19.12.2006 р. в розмірі 14 650,00 грн. з призначенням платежу "ПДВ уточнюючий розрахунок" та платіжним дорученням № 1959 від 19.12.2006 р. - 5% штрафу в розмірі 733,00 грн. (том справи 3, а.с. 49).

З огляду на викладене, посилання відповідача на пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в даному випадку не є правомірним, оскільки у ньому передбачена відповідальність за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, а матеріалами справи підтверджуються факти своєчасної сплати узгодженої суми податку на додану вартість за липень, серпент, вересень, жовтень 2006 року та відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2006 року від 19.12.2006 р..

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень, що є предметом спору у даній справі, на приписи п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також наявність податкового боргу позивача згідно даних облікової картки суд не оцінює як правомірні з огляду на наступне.

За змістом пункту 7.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Водночас даний Закон, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як передбачено пп. 7.1.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. Відповідно до пункту 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

В силу п. 1 ст. 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання на свій розсуд користується і розпоряджається належним йому майном.

З аналізу наведених норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Судом оглянуто перелічені вище платіжні доручення та встановлено, що останні були заповнені за відповідною формою належним чином, одержані банком і прийняті ним до виконання, що підтверджується штампами банку. Крім того, факт сплати вказаних сум податкового зобов'язання до бюджету відповідач не спростовує.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані платником в реквізиті "Призначення платежу" платіжного доручення під час перерахування поточних податкових зобов'язань до бюджету, є неправомірним.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищій адміністративний суд України (ухвала від 12.08.2014 р. К/9991/68102/11 у справі № 2-а-1250/11/2070, ухвала від 28.08.2014 р. К/9991/646/12 у справі № 2а-18663/10/2670, від 10.09.2014 р. К/9991/52092/11 у справі № 3/154 (№ 3/154/5018) та інших, що розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, а також лист Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. № 358/13/13-09).

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Закону, оскільки останнім не доведено ні наявність податкового боргу платника на час проведення вказаних зарахувань сплачених сум, ні правомірності таких дій. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 158-163 та п. 6 р. VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві :

- від 17.11.2006 р. № 0000771504/0, за яким Державному підприємству Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 524,10 грн. штрафу,

- від 17.11.2006 р. № 0000781504/0, за яким Державному підприємству Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 6 519,17 грн. штрафу,

- від 17.11.2006 р. № 0000791504/0, за яким Державному підприємству Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7 226,95 грн. штрафу;

- від 31.01.2007 р. № 0000031504/0, за яким Державному підприємству Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 547,20 грн. штрафу,

- від 31.01.2007 р. № 0000041504/0, за яким Державному підприємству Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 437,50 грн. штрафу,

- від 31.01.2007 р. № 0000051504/0, за яким Державному підприємству Полтавського обласного радіотелевізійного передавального центру визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 465,00 грн. штрафу.

Повна постанова підписана 26.09.2014 р..

Суддя О.В. Ківшик

Примітки :

Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.