Постанова

від 02.09.2014 по справі 823/2476/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року справа № 823/2476/14

м. Черкаси

13 год. 35 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю представника відповідача - Лисенко Н.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 2102 грн. 11 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань, в якому просить стягнути 2102 грн. 11 коп. понесених за період з 01.03.2014р. по 31.07.2014р. витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що у період з 01 березня по 31 липня 2014 року ним виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві, що стались на підприємствах, розташованих на території країн-учасниць СНД, громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у сумі 1976 грн. 50 коп. та понесені витрати на їх доставку у сумі 5 грн. 95 коп. Крім цього, у березні 2014 року здійснено пенсійні виплати ОСОБА_5 у сумі 119 грн. 66 коп. як інваліду з дитинства відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105). Загальна сума виплачених пенсій становить 2102 грн. 11 коп. та в порушення вимог ст. 21 Закону №1105 відповідачем до заліку для відшкодування не прийнята, у зв'язку з чим підлягає стягненню у судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав та просив провести розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в письмових запереченнях та усних поясненнях, наданих у судовому засіданні, проти позову заперечила. Щодо виплат ОСОБА_5 вказала, що остання перебувала на обліку у Фонді у зв'язку з призначеною пенсією по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві як дитині, яка є студентом денної форми навчання та була знята з обліку 05.05.2011р. у зв'язку із закінченням навчання. Будь-які документи про те, що ОСОБА_5 є інвалідом з дитинства, у Фонду відсутні. Щодо відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності громадянам, які отримали ушкодження здоров'я на території країн СНД та витрат на їх доставку вказала, що згідно ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, спричиненої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим пошкодженням здоров'я, що пов'язані з виконанням трудових обов'язків» від 09.09.1994р. відшкодування шкоди здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої розповсюджувалось на працівника в момент отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Крім цього, згідно ст.ст. 21,28 Закону №1105 Фонд здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги, в тому числі виплату пенсій, які згідно ст. 36 Закону №1105 та Інструкції №10 «Про Порядок передачі Фонду документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату» призначаються на підставі заяви потерпілого та наявності усіх необхідних документів. Жодні документи щодо призначення страхових виплат громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Фонду не подавались та страхові виплати не призначались. Крім цього, згідно з Порядком відшкодування витрат здійснюється на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, тому позивач у справі не є належним стягувачем. З вказаних підстав представник відповідача просила у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив.

Згідно з актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а. с. 7, 10, 13, 16, 19) судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у березні 2013р. на суму 10010 грн. 07 коп., у квітні 2014р. - 9 685 грн. 68 коп., у травні 2014р. - 10 447 грн. 39 коп., у червні 2014р. - 10 288 грн. 03 коп., у липні 2014р. - 11270 грн. 86 коп.

Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у березні 2013р. на суму 9493 грн. 92 коп., у квітні 2014р. - 9289 грн. 19 коп., у травні 2014р. - 10 050 грн. 90 коп., у червні 2014р. - 9891 грн. 54 коп., у липні 2014р. - 10874 грн. 37 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня 2014р. по липень 2014р. відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача за березень 2014р. - 396 грн. 49 коп., за квітень 2014р. - 396 грн. 49 коп., за травень 2014р. - 396 грн. 49 коп., за червень 2014р. - 396 грн. 49 коп., та за липень 2014р. - 396 грн. 49 коп., а саме: витрати на виплату пенсій по інвалідності громадянам ОСОБА_6 (150 грн. щомісячно), ОСОБА_3 (150 грн. щомісячно), ОСОБА_4 (95 грн. 30 коп. щомісячно), та витрат на їх доставку у сумі 5 грн. 95 коп. (1 грн. 19 коп. щомісячно), а також витрати на виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_5 (119 грн. 66 коп. за березень 2014р.), всього 2102 грн. 11 коп.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-1У (у подальшому - Закон №1058).

Ст. 58 вказаного Закону визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом № 1105.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому - Порядок відшкодування).

П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Проаналізувавши вказані приписи, суд приходить до висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, (акт від 29.12.1983р. про нещасний випадок на виробництві, довідка МСЕК № 020830), ОСОБА_3 (акт № 9 від 14.12.1985р. про нещасний випадок на виробництві, довідка МСЕК № 040598), ОСОБА_4 (акт від 05.12.1984р. про нещасний випадок на виробництві, довідка МСЕК № 075215) призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР, тому на підставі ст. 2 Закону №1105 відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на їх виплату у сумі 1976 грн. 50 коп. та витрати на їх доставку у сумі 5 грн. 95 коп. за період з березня по липень 2014 року.

Щодо відшкодування витрат на виплату пенсій ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону №1105 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Згідно з ч. 2 вказаної статті такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечувала, що ОСОБА_5 отримувала пенсію по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначену їй як дитині, що перебувала на утриманні померлого, що була студентом денної форми навчання, до досягнення 23 років. Також Фонд здійснює страхові виплати ОСОБА_5 з квітня 2014 року у зв'язку з тим, що нею надано виписку із акта огляду МСЕК про встановлення третьої групи інвалідності як інваліду з дитинства, однак така виплата за березень не здійснювалась у зв'язку з ненаданням вказаної виписки.

З наданої позивачем копії виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААБ №079227 вбачається, що ОСОБА_5 з 11.06.2012р. визнана інвалідом третьої групи з дитинства, відтак відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону №1105 має право на пенсію по втраті годувальника, смерть якого настала внаслідок нещасного випадку на виробництві. За вказаних обставин відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві фактичні витрати на виплату пенсії ОСОБА_7 за березень 2014 року у сумі 119 грн. 66 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості за період-липень 2014р. та списком осіб, яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень-липень 2014р. загальна сума не прийнятих до заліку відповідачем сум виплачених пенсій складає 2102 грн. 11 коп. (1976 грн. + 5 грн. 95 коп. + 119 грн. 66 коп.) та підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на централізований порядок розрахунків між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суд вважає необґрунтованим, оскільки Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 визначає механізм добровільного відшкодування і не застосовується у разі виникнення спору щодо такого відшкодування.

Інші заперечення відповідача спростовуються вищезазначеним, тому є необґрунтованими.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на загальну суму 2102 грн. 11 коп. є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 3, ідентифікаційний код 25875076) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Тельмана, 4, ідентифікаційний код 39708064) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 11 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 8 вересня 2014 року.

Суддя А.В. Руденко