Ухвала

від 17.11.2014 по справі 823/2476/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2476/14 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

17 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 2102 грн. 11 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Умані та Уманському районі Черкаської області звернулось до суду із адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 2102 грн. 11 коп. понесених за період з 01.03.2014р. по 31.07.2014р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року вимоги адміністративного позову було задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального права, у зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а. с. 7, 10, 13, 16, 19), позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у березні 2013р. на суму 10 010 грн. 07 коп., у квітні 2014р. - 9 685 грн. 68 коп., у травні 2014р. - 10 447 грн. 39 коп., у червні 2014р. - 10 288 грн. 03 коп., у липні 2014р. - 11 270 грн. 86 коп.

Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем у березні 2013р. на суму 9 493 грн. 92 коп., у квітні 2014р. - 9 289 грн. 19 коп., у травні 2014р. - 10 050 грн. 90 коп., у червні 2014р. - 9 891 грн. 54 коп., у липні 2014р. - 10 874 грн. 37 коп.

Відповідно до таблиць розбіжностей до інформації про відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням та пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з березня 2014р. по липень 2014р. відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати позивача за березень 2014р. - 396 грн. 49 коп., за квітень 2014р. - 396 грн. 49 коп., за травень 2014р. - 396 грн. 49 коп., за червень 2014р. - 396 грн. 49 коп., та за липень 2014р. - 396 грн. 49 коп., а саме: витрати на виплату пенсій по інвалідності громадянам ОСОБА_2 (150 грн. щомісячно), ОСОБА_3 (150 грн. щомісячно), ОСОБА_4 (95 грн. 30 коп. щомісячно), та витрат на їх доставку у сумі 5 грн. 95 коп. (1 грн. 19 коп. щомісячно), а також витрати на виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_5 (119 грн. 66 коп. за березень 2014р.), всього 2102 грн. 11 коп.

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-1У (у подальшому - Закон №1058).

Стаття 58 Закону №1058 визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом № 1105.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому - Порядок відшкодування).

П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, чи іншого законодавства України повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_6, (акт від 29.12.1983р. про нещасний випадок на виробництві, довідка МСЕК № 020830), ОСОБА_3 (акт № 9 від 14.12.1985р. про нещасний випадок на виробництві, довідка МСЕК № 040598), ОСОБА_4 (акт від 05.12.1984р. про нещасний випадок на виробництві, довідка МСЕК № 075215) призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за законодавством колишнього СРСР, тому на підставі ст. 2 Закону №1105 відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати на їх виплату у сумі 1 976 грн. 50 коп. та витрати на їх доставку у сумі 5 грн. 95 коп. за період з березня по липень 2014 року.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону №1105 у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Згідно з ч. 2 вказаної статті такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, ОСОБА_5 отримувала пенсію по втраті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначену їй як дитині, що перебувала на утриманні померлого, що була студентом денної форми навчання, до досягнення 23 років. Також Фонд здійснює страхові виплати ОСОБА_5 з квітня 2014 року у зв'язку з тим, що нею надано виписку із акта огляду МСЕК про встановлення третьої групи інвалідності як інваліду з дитинства, однак така виплата за березень не здійснювалась у зв'язку з ненаданням вказаної виписки.

З наданої позивачем копії виписки із акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААБ №079227 вбачається, що ОСОБА_5 з 11.06.2012р. визнана інвалідом третьої групи з дитинства, відтак відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону №1105 має право на пенсію по втраті годувальника, смерть якого настала внаслідок нещасного випадку на виробництві. За вказаних обставин відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачеві фактичні витрати на виплату пенсії ОСОБА_7 за березень 2014 року у сумі 119 грн. 66 коп.

Згідно з розрахунком заборгованості за період-липень 2014р. та списком осіб, яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень-липень 2014р. загальна сума не прийнятих до заліку відповідачем сум виплачених пенсій складає 2102 грн. 11 коп. (1976 грн. + 5 грн. 95 коп. + 119 грн. 66 коп.) та підлягає стягненню з відповідача.

Посилання відповідача на централізований порядок розрахунків між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України суд вважає необґрунтованим, оскільки Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. №5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003р. за № 376/7697 визначає механізм добровільного відшкодування і не застосовується у разі виникнення спору щодо такого відшкодування.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на загальну суму 2102 грн. 11 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Умань залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І. Мєзєнцев

суддя В.В. Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.