Постанова

від 16.09.2014 по справі 804/109/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2014 рокусправа № 804/109/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі № 804/109/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002602201 від 18.11.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7875 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів з ПП «ВБГ «Аютана» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про не реальність господарських операцій між позивачем та ПП «ВБГ «Аютана», що, зокрема, підтверджується вироком суду, яким визнано винним засновника ПП «Виробничо-будівельна група «Аютана» у створенні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності.

Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА», посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтованою незгодою з висновками суду першої інстанції щодо нереальності спірних господарських операцій. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що вирок у кримінальній справі, на який посилався суд першої інстанції, не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки факти, встановлені цим вироком, стосуються лише подій, що пов'язані з неправомірними діями по створенню суб'єкта підприємницької діяльності і не є підставою вважати нікчемними усі правочини, які укладені від імені цього суб'єкта підприємницької діяльності.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції у період з 18.10.2013 року по 24.10.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Дак - Енергетика» з питань взаємовідносин із ПП «ВБГ «Аютана» за вересень, жовтень 2010 року, за результатом якої складено акт № 469/221/33165522 від 30.10.2013 року.

В акті перевірки зроблено висновки про порушення підприємством вимог:

- ст.203, ст.215, ст.228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства;

- п. п. 7.4.1. п.7.4., п. п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у квітні, вересні 2010 року від ПП „Виробничо-будівельна група „Аютана" (код 33421543) на суму ПДВ 10500грн., а отже з урахуванням обмежень визначених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 5250грн. в т.ч. за жовтень 2010 - 5250грн.

З огляду на акт перевірки, таких висновків податковий орган дійшов з наступних підстав. Новомосковською ОДПІ отримано вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська по справі № 1-339/11 від 30.09.2011 року, яким встановлено винним ОСОБА_1 у скоєнні злочинів передбачених ч. 1 ст.205, ч.2 ст. 28, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що виразилось у здійсненні фіктивної підприємницької діяльності з ціллю прикриття незаконної діяльності. З вироку вбачається, що ОСОБА_1, з метою незаконної діяльності, створив Приватне підприємство ПП «Виробничо-будівельна група «Аютана».

З огляду на встановлені вироком суду обставини, які свідчать про фіктивність ПП «ВБГ «Аютана», Новомосковською ОДПІ зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «Дак - Енергетика» та ПП «ВБГ «Аютана».

Крім цього, про нереальність господарських операцій, на думку ДПІ, свідчить ненадання ТОВ «Дак - Енергетика» до перевірки документів, які б підтверджували транспортування товару (стор.8 Акту).

З огляду на висновки про нереальність господарських операцій, ДПІ вказує на безпідставність віднесення ТОВ «Дак - Енергетика» до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ПП «ВБГ «Аютана».

На підставі акту перевірки ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0002602201 від 18.11.2013 року, яким ТОВ «Дак - Енергетика» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7875 грн., з них: 5250,0грн. - основний платіж, 2625,0грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що прийняте спірне рішення ОДПІ, з огляду на вирок Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2011 р., є правомірним та обґрунтованим, оскільки оформлені документи між ТОВ «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» та ПП «ВБГ «Аютана», які стали підставою для формування податкового кредиту підприємства, не можливо визнати такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують здійснення господарських операцій.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час вчинення спірних господарських операцій, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою взагалі не досліджувались господарські операції між позивачем та ПП «ВБГ «Аютана», за наслідками яких позивачем віднесено спірні суми ПДВ до складу податкового кредиту. Висновки про заниження податкових зобов'язань зроблені не з огляду на вищенаведені норми права, а з огляду на вирок суду, який постановлено відносно засновника ПП «ВБГ «Аютана».

В той же час, вироком Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2011р. не встановлено того факту, що посадовими особами ПП «ВБГ «Аютана» вносились фіктивні данні до первинних документів щодо здійснення господарських операцій саме з ТОВ «Дак - Енергетика», а податковим органом, з огляду на акт перевірки, ці обставини взагалі на досліджувалися, як і не досліджувалось фактичне виконання господарських операцій між вказаними сторонами. Встановлений факт створення фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності автоматично не свідчить про те, що усі господарські операції, які вчинені від імені цього підприємства, є нереальними. Обставини встановлені у межах зазначено кримінального провадження стосуються лише подій, що пов'язані з неправомірними діями по створенню суб'єкта підприємницької діяльності і не стосуються обставин здійснення цим суб'єктом господарювання окремих господарських операцій.

Оскільки, вказаним вироком суду не встановлено обставин, які б свідчили про безтоварність господарських операцій між ТОВ «Дак - Енергетика» та ПП «ВБГ «Аютана», то ДПІ безпідставно, в основу висновків про нереальність господарських операцій, покладено вказаний вирок суду.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та необґрунтовано погодився з позицією податкової служби.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару).

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «ВБГ «Аютана».

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 17.09.2010р. між ТОВ «Дак - Енергетика» (Покупець) та ПП «ВБГ «Аютана» (Постачальник) укладено договір поставки продукції №54/10 (а.с.91-94). За умовами договору Постачальник зобов'язується виготовити та поставити продукцію, Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість поставленої продукції. Кількість, ціна та асортимент продукції встановлюється на кожну партію продукції та вказується в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Специфікацією №1 визначено найменування товару, його кількість, ціна, що поставляється в межах цього договору (а.с. 95).

Фактичне виконання сторонами умов договору підтверджується наданими первинними документами: видатковою накладною (а.с.11), рахунком-фактурою (а.с.12), податковими накладними (а.с.96-97). Розрахунки між сторонами здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.98-99). Вказані документи від імені Постачальника підписані Галайчуком А.М., який у спірному періоді був керівником ПП «ВБГ «Аютана», що підтверджено, зокрема, і вироком суду.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено сторони господарських операцій, визначено найменування товару, його кількість та вартість. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Вказані первинні документи надавалися позивачем і до перевірки, про що свідчить зміст акту перевірки, при цьому, будь-яких зауважень щодо правильності складення зазначених документів, податковою службою в Акті перевірки висловлено не було.

Під час судового розгляду справи позивачем надано документи, які свідчать про факт транспортування товарів від Постачальника до позивача. Такими документами є товарно-транспортна накладна, в якій зазначено вантажовідправника, вантажоотримувача, найменування товару, його кількість, що відповідає відвантаженому товару згідно видаткової накладної; прізвище водія (а.с.10). Подорожній лист службового легкового автомобіля (а.с.130). Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке вказує на належність його позивачу (а.с.132).

Отже, позивачем надано і докази транспортування товару від Постачальника.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ДПІ на те, що позивачем не надавалися до перевірки документи, які б свідчили про транспортування товару.

Так, відповідно до п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПС України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Згідно із п.3 Розділу І Порядку, Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт перевірки, як носій доказової інформації, має містити у собі відомості про виявлені порушення, які передбачені п.5.2 Розділу ІІ Порядку.

З акту перевірки не вбачається того, що податкова служба вимагала від позивача надати до перевірки документи, які б підтверджували транспортування товару, відсутні у матеріалах справи і докази відмови посадових осіб підприємства надати такі документи до перевірки, а саме відсутні докази, які засвідчують цей факт. Оскільки, відповідачем не надано доказів дотримання вимог зазначено Порядку, в цій частині, то доводи представника відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки зазначених документів, судом до уваги не приймаються. Та з цих підстав колегія суддів вважає можливим прийняття та дослідження документів про транспортування товарів у судовому засіданні.

Оскільки, будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань, Акт перевірки не містить, то колегія суддів вважає необґрунтованим прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з підстав, наведених в Акті перевірки.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДАК-ЕНЕРГЕТИКА» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року у справі № 804/109/14 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення №0002602201 від 18.11.2013 року, яке винесено Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 17.09.2014 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк