Рішення

від 16.09.2014 по справі 925/1427/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 925/1427/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Гордіюк І.І. за довіреністю, відповідача - Попова А.В. за довіреністю, Добровольської С.А. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арспроект" до публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат" про стягнення 121518, 82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 121518,82 грн. заборгованості по договору №109 купівлі - продажу від 29.09.2013р. з урахуванням 72980,00 грн. основного боргу, 39218,37 грн. пені, 8246,74 грн. інфляційних та 1073,71 грн. 3% річних. Позов вмотивовано тим, що відповідач в порушення зобовязань за договором не сплатив останній платіж за поставлене та змонтоване йому позивачем обладнання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у письмовому відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позову заперечили. Заперечення вмотивовано наступним:

- позивачем було порушено договірні умови та не здійснено поставку обладнання в межах строку поставки, передбачених договором. Поставка обладнання відповідачу відбулась лише 17.01.2014 року, що на думку відповідача з посиланням на п.З статті 538 Цивільного кодексу України дає йому право відмовитись від свого обов'язку, щодо оплати вартості цього обладнання;

- згідно пункту 3.2.3 Договору третій платіж становить 10% загальної суми Договору, визначеної у п.п 2.2 Договору, що складає 44608,00 грн. Тобто, сума третього платежу визначена в сталій сумі у гривнях та не підлягає перерахунку. Отже, твердження позивача про суму заборгованості 72980.00 грн. є хибним та таким, що не підлягає до задоволення;

- позивачем нараховану пеню з порушенням вимог правил ст. 549 ЦК України, ст. 231 ГК України, та приписів ст. З Закону України ''Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- нарахування інфляційних втрат відповідач вважає безпідставним, оскільки ціну товару сторони в договорі визначили з прив'язкою до валюти - Євро;

- нарахована на підставі Договору сума процентів за користування за своєю правовою природою також є пенею, то таке подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписом ст.61 Конституції України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Між ТОВ «АРСПРОЕКТ» (надалі - Позивач) та ПАТ «ВАТУТІНСЬКИЙ ХЛІБОКОМБІНАТ» (надалі - Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу обладнання №109 від 29 вересня 2013р. (надалі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Позивач передав та здійснив пуско-налагоджувальні роботи (введення в експлуатацію), а Відповідач прийняв Машину вертикального нарізання кондитерських виробів ТКSМ R+L620 німецького виробника КRUMBEIN. Rationell арт. № ВМ9007 (надалі - Обладнання), що підтверджується видатковою накладною № 136 від 17.01.2014р, довіреністю № 83 від 17.01.2014р, видною на Довбиш М.П. та Актом пуско налагоджувальних робіт від 24.01.2014р.

Згідно пункту 2.2. Договору загальна вартість Договору складає 446080 (чотириста сорок шість тисяч вісімдесят) гривен, 00 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 74346,67 гривень, що є еквівалентом 41000 (сорок одна тисяча) євро 00 євроцентів по безготівковому курсу продажу Євро АТ Банк "Фінанси та Кредит" на дату укладення Договору: 1 Євро = 10,88 грн.

Після передачі Обладнання та проведення робіт по його запуску претензій відносно якості переданого Обладнання Позивач не отримував.

Порядок оплати, обумовлений підпунктами 3.2.1, 3.2.2., 3.2.3. п.3.2. Договору, де Сторони узгодили оплату за Обладнання трьома платежами з наступним порядком розрахунків:

(і) пп. 3.2.1. - 40% від загальної суми Договору (вартості Обладнання) Відповідач сплачує протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання даного Договору;

(іі) пп. 3.2.2. - 50% від загальної суми Договору (вартості Обладнання) Відповідач сплачує протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання від Позивача повідомлення про факт надходження Обладнання на склад Позивача»;

(ііі) пп. 3.2.3. - 10% від загальної суми Договору (вартості Обладнання) Відповідач сплачує протягом 5-ти (п'яти) банківських днів з дати введення Обладнання в експлуатацію, але не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з моменту відвантаження обладнання зі складу Позивача.

Відповідно до пункту 3.4. Договору, у разі якщо на дату проведення оплати за Обладнання (п.п.2.2, 3.2 Договору) встановлений АТ Банк "Фінанси та Кредит" безготівковий курс продажу Євро по відношенню до української гривні зросте або знизиться порівняно з тим, що зафіксовано у п.п. 2.2. цього Договору, сума несплачених платежів розраховується за такою формулою: Sn=( So * Kn )/ Ko де:

Sn - сума для оплати в українських гривнях

So - сума платежу в українських гривнях згідно з Договором;

Kn -безготівковий курс продажу Євро АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на день оплати;

Ko- безготівковий курс продажу Євро АТ «Банк «Фінанси та кредит» на дату укладення договору.

У відповідності до пункту 8.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати Обладнання Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від загальної вартості Обладнання.

На виконання підпунктів 3.2.1. - 3.2.2 Договору Відповідачем було сплачено: 02.09.2013р платіж у розмірі 178432,00грн, що еквівалентно 16400,00 євро; 15.01.2014р. платіж у розмірі -215040,00грн, що є еквівалентом 19764,71 євро; 17.01.2014р платіж у розмірі 8000,00грн, що є еквівалентом 735,29 євро.

На підставі підпункту 3.2.3. позивачем визначено розмір останнього платежу (10% від вартості обладнання -4100,0 євро) , що по курсу ПАТ „Банк „Фінанси та Кредит" станом на 12.08.2014р 17,80грн за 1 євро становить 72980,00 грн.

На час розгляду справи відповідач останній платіж за отримане обладнання не здійснив.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 549, 655, 712 ЦК України містять такі положення:

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору від 29.09.2013 р. Даний договір, виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов'язання за цим договором позивач виконав належним чином а саме поставив та змонтував відповідачу обладнання на загальну суму 446089,00 грн. в еквіваленті згідно умов договору 41000 Євро на час поставки.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару на умовах договору.

Відповідач сплатив позивачу лише 02.09.2013р платіж у розмірі 178432,00грн, що еквівалентно 16400,00 євро; 15.01.2014р. платіж у розмірі -215040,00грн, що є еквівалентом 19764,71 євро; 17.01.2014р платіж у розмірі 8000,00грн, що є еквівалентом 735,29 євро.

Таким чином на час розгляду справи відповідач заборгував позивачу 72980,00 грн. , виходячи з умов договору за курсом 17,80грн за 1 євро.

Заперечення відповідача про те, що сума третього платежу визначена в сталій сумі у гривнях та не підлягає перерахунку суперечить умовам укладеного сторонами договору, а тому судом не приймається.

У відповідності до приписів ст. 625 ЦК України відповідач також зобов'язаний сплатити позивачу 3% річних від суми невиконаного зобов'язання. Розрахунок річних здійснено позивачем вірно і їх розмір становить 1073,71 грн.

Заперечення відповідача щодо стягнення 3% річних з посиланням на те, що вони фактично є пенею суперечить умовам договору, а тому не приймається судом.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення інфляційних, то суд виходить із наступного.

Згідно частин 1, 2 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини 2 статті 198 Господарського кодексу України.

П.1 оглядового листа Вищого господарського суду України від 26 липня 2002 року №01-8/870. вказано, що вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням валюти боргу, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - де показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання, а ціни в Україні встановлюються в національній валюті - гривні, то норми частини 2 стані 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, визначеного договором у гривні.

Оскільки ціна товару сторонами даного спору у договорі визначена у грошовому еквіваленті в іноземній валюті, то позивач не вправі вимагати сплати боргу з посиланням на правила ст. 625 ЦК України, а саме збільшення суми боргу з урахуванням розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції.

Крім того, відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню за прострочення сплати боргу.

З поданого позивачем розрахунку пені вбачається, що вона нарахована виходячи із загальної вартості товару за період з 15.02.2014 р. по 24.07.2014р.

В той же час ст.. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином позивачем неправомірно нараховано пеню виходячи із загальної вартості товару, а не із суми невиконаного зобов'язання, яке становить 72980,00 грн.

Зробленим судом перерахунком пені встановлено її розмір в сумі 5466,50 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату судового збору пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Ватутінський хлібокомбінат", м. Ватутіне, вул.. Транспортна, 33, 20250, код 00380669 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Арспроект», м. Київ, вул.. Червонопрапорна, 28, 03680, код 38376396 - 72980,00 грн. боргу, 1073,71 грн. 3% річних, 5466,50 грн. пені та 1590,81 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.09.2014 р.

Суддя К.І.Довгань