Постанова

від 10.09.2014 по справі 39/140

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2014 р. Справа№ 39/140

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 10.09.2014 року

розглянувши апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року

у справі № 39/140 (суддя - Блажівська О.Є.)

за заявою Українського консорціуму «Екосорб»

про відстрочку виконання рішення від 23.04.2012 року

за позовом Українського державного науково-дослідного і проектно-

вишукувального інституту «Укрндіводоканалпроект»

до Українського консорціуму «Екосорб»

про стягнення 128 752,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140 позов Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «Укрндіводоканалпроект» до Українського консорціуму «Екосорб» про стягнення 128752,42 грн. - задоволено повністю. Стягнуто з Українського консорціуму «Екосорб» на користь Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «Укрндіводоканалпроект» 123156,40 грн. основного боргу, 3347,15 грн. пені, 1601,03 грн. інфляційних втрат, 647,84 грн. 3% річних, 1287,52 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

21.05.2013 року Український консорціум «Екосорб» (боржник) звернувся до господарського суду міста Києва із заявою № 01/01-78 від 17.05.2013 року про відстрочку виконання рішення, відповідно до якої просив відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140 на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року заяву Українського консорціуму «Екосорб» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140 відхилено.

29.07.2013 року Український консорціум «Екосорб» (боржник) повторно звернувся до господарського суду міста Києва із заявою № 01/01-113 від 26.07.2013 року про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 року заяву Українського консорціуму «Екосорб» про відстрочку виконання рішення задоволено частково. Відстрочено виконання рішення суду у даній справі на 12 місяців.

23.07.2014 року до суду першої інстанції звернувся Український консорціум «Екосорб» із заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140 строком на 12 місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року Українському консорціуму «Екосорб» в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140 - відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 04.08.2014 року, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року по справі № 39/140 скасувати та задовольнити заяву Українського консорціуму «Екосорб» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року по справі № 39/140 строком на 12 місяців.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.08.2014 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У судовому засіданні 10.09.2014 року представник Українського консорціуму «Екосорб» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва у справі № 39/140 від 23.04.2012 року строком на 12 місяців.

Представник Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «Укрндіводоканалпроект» у судовому засіданні 10.09.2014 року також, надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти апеляційної скарги та просив апеляційний господарський суд відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін. При цьому, представник позивача зазначив, що ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2014 року у даній справі, виконання рішення суду було відстрочено на 12 місяців, проте за цей час боржник наявну заборгованість не погасив навіть частково. Також представник стягувача зазначив, що економічна нестабільність відобразилась на кожному підприємстві, в тому числі і стягувача, у зв'язку з чим повторна відстрочка виконання рішення суду ускладнить фінансове становище позивача та призведе до відсутності коштів для сплати працівникам заробітної плати та суттєвого скорочення чисельності працівників.

Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначена норма Конституції України кореспондується з ст. 115 ГПК України якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Підставами для розстрочення виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У пункті 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Також, у вказаній постанові зазначається, що підставою, зокрема, для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Так, в обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду заявник посилається на те, що Український консорціум «Екосорб» є забудовником ряду об'єктів у місті Києві та Київській області, м. Рівне, м. Севастополь, а інвесторами будівництва виступають юридичні та фізичні особи, які розраховують на отримання житла для власних потреб.

Внаслідок затяжних судових процесів проти заявника, розпочатих ПАТ «Альфа-банк», Український консорціум «Екосорб» опинився у тяжкому фінансовому становищі, та крім того, зазначене негативно вплинуло на його ділову репутацію, через що заявник майже півроку знаходився в процесі банкрутства. Зазначена інформація спричинила паніку серед інвесторів заявника та підрядники і контрагенти стали масово достроково вимагати стягнення кредиторської заборгованості. Через що заявник опинився в скрутному фінансовому становищі. Також заявник зазначає, що продаж квартир наразі не здійснюється. Крім того, заявник зазначає, що нестабільна ситуація в країні та значне підвищення курсу валют, що прямо впливає на вартість будівництва, не сприяє покращенню фінансового становища заявника. На підтвердження зазначеного заявник до заяви надав фінансовий звіт за перше півріччя 2014 року, відповідно до якого заявник несе значні збитки.

Окрім цього, заявник стверджує, що він прикладає значних зусиль до покращення фінансового становища підприємства, зокрема, зазначає, що 03.06.2014 року було введено в експлуатацію житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. І. Клименка, 25, у будівництві якого заявник брав пайову участь. З огляду на вищевикладене, заявник просить відстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

На підтвердження скрутного фінансового становища заявником надано суду фінансовий звіт. При цьому, боржником ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не надано суду передбачених законодавством: балансу, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, з примітками до звітів. Разом з цим, заявником не обґрунтовано невиконання рішення суду з дня набрання ним законної сили і до цього часу, а також не доведено належними доказами у справі можливість виконання рішення суду через 12 місяців.

Більш того, колегія суддів враховує і той факт, що як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2014 року у даній справі, виконання рішення суду вже було відстрочено на 12 місяців, проте за цей час боржник наявну заборгованість не погасив навіть частково.

Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Судова колегія зазначає, що нормами чинного законодавства, зокрема господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови. Отже, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що заявником, як під час розгляду даної справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було подано суду належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що через 12 місяців результати господарської діяльності боржника будуть позитивними, та що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року у справі № 39/140 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що відстрочка виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього. До того ж, як встановлено судом, за весь час з моменту набрання рішенням законної сили боржник не здійснив жодних заходів для погашення заборгованості та ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2014 року у даній справі, виконання рішення суду вже було відстрочено на 12 місяців.

Складана економічна ситуація в Україні і факт існування кризи про які зазначає заявник в поданій заяві та на які посилається в обґрунтування своїх вимог щодо відстрочення виконання рішення суду не можуть свідчити про неможливість виконати рішення суду у даній справі, оскільки факти наявності складаної економічної ситуації в Україні, кризи та кризових явищ є загальними чинниками, які рівноцінно та в однаковій мірі впливають як на заявника - боржника так і на позивача - кредитора, стягувача.

Враховуючи вищевикладене судова колегія апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо відмови боржнику у відстрочці виконання рішення господарського суду міста Києва від 23.04.2012 року. Обставини, на які посилається боржник як на підставу надання відстрочки виконання рішення не є винятковими.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Українського консорціуму «Екосорб» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року залишити без змін.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Українського консорціуму «Екосорб» на ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року у справі № 39/140 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 04.08.2014 року у справі № 39/140 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 39/140 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 15.09.2014 року