Рішення

від 23.09.2014 по справі 372/483/13- ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/483/13- ц

№2-1079/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему у Київській області до Київської обласної державної адміністрації, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

встановив:

Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему у Київській області звернувся до суду з позовом про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Обгрунтовуючи свої вимоги прокурор зазначив, що уповноваженим державою органом на передачу спірних земельних ділянок відповідачам, у відповідності до ч. 5 ст.149 ЗК України, є саме Обухівська районна державна адміністрація, а не Київська обласна державна адміністрація. Київська обласна державна адміністрація не мала повноважень на передачу спірних земельних ділянок відповідачам, шляхом прийняття оспорюваних розпоряджень від 09.04.2008 року, у зв'язку з чим державні акти на право власності на спірні земельні ділянки було видано відповідачам незаконно, всупереч вимогам чинного законодавства, а тому вони підлягають визнанню недійсними. Також позивач стверджує, що оскільки спірні земельні ділянки вибули з державної власності незаконно, то їх подальший продаж є неправомірним, договори купівлі-продажу земельних ділянок мають бути визнанні судом недійсними, а самі земельні ділянки підлягають витребуванню з незаконного володіння у відповідача ОСОБА_10 В судовому засіданні прокурор, та представник Обухівської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_1, позов заступника прокурора Київської області підтримали та просили суд його задовольнити повністю з підстав наведених в ньому.

Представники відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2, просили суд відмовити в задоволенні позову прокурора в зв»язку з його безпідставністю, та необґрунтованістю, а також відсутністю доказів належності спірних земельних ділянок до компетенції та адміністративних меж Обухівської РДА.

Представник Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не з»явився, на адресу суду подали свої заперечення в яких просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Київська обласна державна адміністрація під час прийняття оскаржуваних розпоряджень діяла в межах наданих повноважень, враховуючи вимоги чинного на той час законодавства.

Представник Головного управління Держкомзему у Київській області в судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6, в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомляли.

Суд вислухавши представників сторін, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 09.04.2008 року Київською обласною державною адміністрацією були прийняті розпорядження №592, №593, №594, №595, №596, №597 "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність", відповідно до якого було затверджено проект землеустрою щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП "Київське лісове господарство", переведення зазначеної земельної ділянки із земель лісогосподарського призначення до категорії земель сільськогосподарського призначення та передачі її у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 для ведення особистого селянського господарства на території Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту). Вилучено із постійного користування ДП "Київське лісове господарство" шість земельних ділянок площею 0,99 га. кожна, розташованих на території Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту), змінено цільове призначення земельних ділянок та переведено до категорії земель сільськогосподарського призначення без права вирубки дерев та передано у власність ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7 вказані земельні ділянки. Пунктом 5 вказаних розпоряджень Обухівській РДА було доручено забезпечити видачу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 державні акти на право власності на земельну ділянку у встановленому законодавством порядку.

Вищезазначені розпорядження Київської ОДА від 09 квітня 2008 року стосуються вилучення із постійного користування ДП "Київське лісове господарство" (Обухівське лісництво), зміни цільового використання та наступної передачі земельних ділянок лісогосподарського призначення розміром до 1 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Української міської ради Обухівського району Київської області.

Також судом встановлено, що 06.06.2008 року на підставі оспорюваних розпоряджень Київської ОДА Обухівською районною державною адміністрацією відповідачам було видано державні акти на право власності на земельні ділянки, які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

06.06.2008 року ОСОБА_5 отримав державний акт серії №ЯЖ 238556 на право власності на земельну ділянку, площею 0,99 га з кадастровим номером 3223151000:06:012:0132.

06.06.2008 року ОСОБА_4 отримав державний акт серії ЯЖ №238559 на право власності на земельну ділянку, площею 0,99 га з кадастровим номером 3223151000:06:013:0011.

06.06.2008 року ОСОБА_6 отримав державний акт серії ЯЖ №238557 на право власності на земельну ділянку, площею 0,99 га з кадастровим номером 3223151000:06:013:0009.

06.06.2008 року ОСОБА_7 отримала державний акт серії ЯЖ №238560 на право власності на земельну ділянку, площею 0,99 га з кадастровим номером 3223151000:06:012:0133.

06.06.2008 року ОСОБА_6 отримала державний акт серії ЯЖ №238555 на право власності на земельну ділянку, площею 0,7616 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0059.

06.06.2008 року ОСОБА_9 отримала державний акт серії ЯЖ №238558 на право власності на земельну ділянку, площею 0,99 га з кадастровим номером 3223151000:06:013:0010.

07.07.2008 року ОСОБА_6 відчужила належну їй земельну ділянку площею 0,7616 га ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №2827.

07.07.2008 року ОСОБА_5 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,9900 га ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №2830.

07.07.2008 року ОСОБА_6 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,9900 га ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №2829.

07.07.2008 року ОСОБА_9 відчужила належну їй земельну ділянку площею 0,9900 га ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №2828.

07.07.2008 року ОСОБА_4 відчужив належну йому земельну ділянку площею 0,9900 га ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №2826.

07.07.2008 року ОСОБА_7 відчужила належну їй земельну ділянку площею 0,9900 га ОСОБА_10 за договором купівлі-продажу, зареєстровано в реєстрі за №2825.

Відповідно до листа Управління Держземагенства в Обухівському районі від 22.09.2014 року та доданого до нього викопіювання, спірні земельні ділянки знаходяться в Обухівському районі Київської області за межами населеного пункту м. Українка.

З врахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 3 Лісового кодексу України, ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.

Відповідно до п.п.4,5 ст. 31 Лісового кодексу України, ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними;

Відповідно до п.3 ст. 32 Лісового кодексу України, районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними;

Відповідно до ст. 3 ЗК України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Частиною 5 статті 149 ЗК України (в редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року) передбачено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.

Відповідно до ст. 1 ч. 6 ЛК України, земельна лісова ділянка - це земельна ділянка лісового фонду України з визначеними межами, яка надається або вилучається у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства.

Згідно ст. 2 ЛК України лісовими відносинами є суспільні відносини, які стосуються володіння, користування та розпорядження лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства.

Із аналізу вищевказаних норм Земельного та Лісового кодексу України вбачається, що в даному випадку уповноваженим державний органом на передачу спірних земельних ділянок відповідачам у власність є Обухівська районна державна адміністрація, а не Київська обласна державна адміністрація, адже земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить Земельному кодексу України.

Таким чином, з державної власності всупереч встановленому ч.5 ст. 149 Земельного кодексу України порядку, незаконно вибули вказані земельні ділянки шляхом передачі їх у власність відповідачам на підставі акту не уповноваженого на такі дії органу - Київської обласної адміністрації. Приймаючи спірні розпорядження про вилучення земельних ділянок, зміну цільового призначення, передачу їх у власність Київська обласна державна адміністрація перевищила надані нею ЗК України повноваження, тому ця земля була передана незаконно і відповідачі, які цю землю набули у власність та згодом розпорядилися нею не мали права такою землею розпоряджатись та відчужувати її. Як вбачається з матеріалів справи в тому числі і листа Управління Держземагенства в Обухівському районі від 22.09.2014 року, спірні земельні ділянки знаходяться в Обухівському районі Київської області за межами населених пунктів і були вилучені відповідачем на підставі ст. 30-32 ЛК України, при цьому змінено їх цільове призначення та передані у властність відповідачам, крім того Київська обласна державна адміністрація надала відповідачам у власність не землі лісів, а земі сільськогосподарського призначення. З оспорюваних розпоряджень, вбачається, що земельні ділянки були вилучені із постійного користування ДП ''Київське лісове господарство" та одночасно змінено їх цільове призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення.

З викладеного вбачається, що така дія в розумінні ст. 2 ЛК України лісовими відносинами не являється, оскільки ці відносини не стосуються володіння, користування та розпорядження лісами та не спрямовується в зв'язку з цим на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства, оскільки предметом даного питання визначається не ліси, а земля яка була вилучена і за своїм цільовим призначенням змінена на іншу категорію, якою ліси не являються. А також така дія не узгоджується зі ст.1 ЛК України, щодо надання або вилучення у землекористувача чи власника земельної ділянки для ведення лісового господарства або інших суспільних потреб відповідно до земельного законодавства. Питання щодо володіння, користування і розпорядження землею у суспільних відносинах встановлені та визначаються нормами ЗК України.

Частиною 5 статті 149 Земельного кодексу України (в редакції що діяла на час прийняття оскаржуваних розпоряджень Київської обласної державної адміністрації від 09.04.2008 року) передбачено, що районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання. Таким чином, оскільки спірна земля знаходиться за межами населенних пунктів на території Обухівської районної державної адміністрації вилучити земельну ділянку для сілськогосподарських потреб Київська обласна державна адміністрація відповідно до земельного законодавства не уповноважена, оскільки таке право надано районним державним адміністраціям, а тому вказані розпорядження є незаконними і підлягають скасуванню.

Також підлягає задоволенню і позовна вимога про визнання недійсними державним актів на право власності на землю, та договорів купівлі-продажу землі оскільки розпорядження, на підставі яких відповідачі набули право на земельні ділянки, є незаконними та скасовані, а тому не може вважатися, що на їх підставі ці громадяни право власності на земельні ділянки набули у відповідності до чинного законодавства в зв'язку з чим відповідачі не мали права ці земельні ділянки і відчужувати, а тому договори купівлі-продажу землі підлягають визнанню їх недійсними.

Згідно статті 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом, способів; а тому суд враховуючи вищезазначене та керуючись також статтею 1 ЗК України, згідно якої встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, вважає за необхідне захищаючи права Обухівської районної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему в Київській області задовольнити позов частково та визнати незаконними і скасувати розпорядження, визнати недійсними державні акти на право власності на землю відповідачів, та договори купівлі - продажу вищевказаних земельних ділянок.

Що ж стосується позовної вимоги про витребування у ОСОБА_10 земельної ділянки площею 5,7116 га. та повернення її до державної власності Обухівської районної державної адміністрації, то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, а ст. 388 ЦК України передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б вказували на фактичне володіння та користування відповідачем спірною земельною ділянкою, також прокурором не надано доказів на підтвердження того що відповідач приступив до використання спірної земельної ділянки, тому суд вважає недоведеними позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, оскільки факт такого володіння судом не встановлений. Що ж стосується позовної вимоги про визнання за державою в особі Обухівської районної державної адміністрації права власності на земельну ділянку площею 5,7116 га., то в цьому немає необхідності, оскільки після скасування розпоряджень, та визнання недійсними державних актів на право приватної власності на землю, та договорів купівлі-продажу землі спірні земельні ділянки повертаються до земель державної власності, якій раніше вони належали.

Керуючись ст.ст. 14 Конституції України, ст.ст. 3, 10, 11, 15, 45, 60, 61,209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 149, 152 ЗК України, ст.ст. 3, 6 ЛК України, ст.ст. 11, 15, 16, 215 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації, Головного управління Держкомзему у Київській області - задовольнити частково.

Визнати незаконними та скасувати розпорядження Київської обласної державної адміністрації №592, №593, №594, №595, №596, №597 від 09 квітня 2008 року "Про вилучення, зміну цільового призначення та передачу земельної ділянки у власність".

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №238555 на право власності на земельну ділянку площею 0,7616 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером 3223151000:06:014:0059, виданий 06 червня 2008 року ОСОБА_8 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100216.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №238556 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером 3223151000:06:012:0132, виданий 06 червня 2008 року ОСОБА_5 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100217.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №238557 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером 3223151000:06:013:0009, виданий 06 червня 2008 року ОСОБА_6 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100218.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №238558 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером 3223151000:06:013:0010, виданий 06 червня 2008 року ОСОБА_9 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100219.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №238559 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером 3223151000:06:013:0011, виданий 06 червня 2008 року ОСОБА_4 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100220.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЖ №238560 на право власності на земельну ділянку площею 0,9900 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району з кадастровим номером 3223151000:06:012:0133, виданий 06 червня 2008 року ОСОБА_7 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010833100221.

Визнати недійсним укладений 07 липня 2008 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7616 га., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстровано в реєстрі за №2827.

Визнати недійсним укладений 07 липня 2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстровано в реєстрі за №2830.

Визнати недійсним укладений 07 липня 2008 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстровано в реєстрі за №2829.

Визнати недійсним укладений 07 липня 2008 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстровано в реєстрі за №2828.

Визнати недійсним укладений 07 липня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстровано в реєстрі за №2826.

Визнати недійсним укладений 07 липня 2008 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,9900 га., який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 і зареєстровано в реєстрі за №2825.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: