Постанова

від 24.09.2014 по справі 906/490/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 906/490/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.

при секретарі Мухомеджанов Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") (м. Житомир) на рішення господарського суду Житомирської області від 01.07.14р. у справі № 906/490/14 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом ОСОБА_3 (м.Житомир)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") (м. Житомир)

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 28 березня 2014 року та протоколу № 3

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 (надалі - Позивач) звернулася в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (а.с. 2-3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво та телерадіокомпанія «Редакція газети «ЭХО» («Відлуння») (надалі -Відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів від 28 березня 2014 року про виключення Позивача зі складу Відповідача та про затвердження змін до установчих документа Відповідача, яке оформлене протоколом № 3позачергових зборів.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 1 липня 2014 року (а.с. 104-107) у справі № 906/490/14 з підстав, вказаних у цьому рішенні, позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення загальних зборів від 28 березня 2014 року, яке оформлене протоколом № 3, про виключення Позивача із складу учасників Відповідача та про затвердження змін до установчих документів товариства. Також, покладено на Відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції Відповідач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 112-115) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій, з підстав, вказаних у цій апеляційній скарзі, просить рішення господарського суду Житомирської області від 1 липня 2014 року в даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, Позивач як на підставу скасування рішення суду посилається на те, що відмова Позивача від підпису будь-які зміни до статуту Відповідача, винесених для розгляду на зборах 28 березня 2014 року та ухилення від нотаріального посвідчення, стали підставою невідповідності існуючого статуту до вимог чинного законодавства. Дане призвело до виникнення претензій з боку ділових партнерів та загрози припинення договірних зобов'язань. Окрім того, апелянт вказує на те, що Позивач попередньо за 30 днів до зборів був ознайомлений зі змінами до Статуту.

Ухвалою суду від 30 липня 2014 року (а.с. 111) апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 26 серпня 2014 року на 15 годину 50 хвилин.

В.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду своїм розпорядженням від 22 серпня 2014 року (а.с. 127) вніс зміни до складу колегії суддів (окрім заміни головуючого судді) за наслідком котрого у справі № 906/490/14 визначено колегію суддів у складі суддя Василишина А.Р., суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б..

На виконання вимог ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 30 липня 2014 року Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу (а.с. 128) в якому, з підстав вказаних у даному відзиві, просить суд залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, однак до початку судового засідання від Відповідача надійшла заява (а.с. 134), в якій він зазначив, що повністю підтримує апеляційну скаргу і просить її задовольнити та розглядати справу без участі представника Відповідача за наявними у справі документами.

Враховуючи подане клопотання та приписи статей 101, 102 Господарського процесуального кодексу України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника Відповідача.

В судовому засіданні від 24 вересня 2014 року представник Позивача заперечив проти доводів Відповідача, висвітлених в апеляційних скаргах.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, заперечення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги Відповідача слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області від 1 липня 2014 року по справі № 906/490/14 слід залишити без змін. При цьому, суд виходив з наступного.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що згідно пункту 5.1 Статуту Відповідача (а.с. 9) та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15-16) Позивач є засновником (учасником) Відповідача. (а.с. 7-14, 15-16).

Рішенням позачергових загальних зборів учасників Відповідача від 7 лютого 2014 року (а.с. 90-93) Позивача було виключено зі складу учасників Відповідача.

Не погоджуючись з рішенням зборів від 7 лютого 2014 року Позивач звернувся з позовом до суду.

Водночас, Рішенням загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 3 від 28 березня 2014 року (а.с. 17-18) було відкликано рішення позачергових загальних зборів Відповідача від 7 лютого 2014 року.

Ухвалою господарського суду від 1 квітня 2014 року в справі № 906/234/14 за позовом Позивача до Відповідача про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів від 7 лютого 2014 року (а.с. 99-100) припинено провадження у справі за пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з підстав відкликання рішення позачергових загальних зборів учасників Відповідача від 7 лютого 2014 року рішенням загальних зборів учасників Відповідача від 28 березня 2014 року.

Колегія суду дослідивши оригінал протоколу № 3 загальних зборів учасників Відповідача від 28 березня 2014 року (надалі - Протокол № 3; а.с. 53-57), зазначає наступне.

Другим питанням порядку денного зборів учасників Відповідача від 28 березня 2014 року було питання щодо виключення Позивача зі складу Відповідача на підставах, які передбачені згідно Закону України "Про господарські товариства".

З огляду на що, згідно Протоколу № 3: «По другому питанню голова товариства ОСОБА_3 доповів, що на протязі більш ніж 30-денного терміну, член товариства ОСОБА_3 не виявила бажання, щодо нотаріального посвідчення змін до Статуту товариства, наслідком чого є невідповідність існуючого статуту до вимог чинного законодавства. Це призвело до претензій з боку ділових партнерів та загрози припинення договірних зобов'язань з доставки паперу, поліграфматеріалів, друку газет, банківського обслуговування і, як наслідок, загрозу припинення господарської діяльності товариства».

На думку голови Відповідача, такі дії Позивача є грубим перешкоджанням досягненню цілей Відповідача, отриманні прибутку і у відповідності зі Статутом Відповідача та Законом "Про господарські товариства" стало підставою для виключення такого члена зі складу учасників товариства.".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням загальних зборів, Позивач звернувсь з позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Положеннями статті 64 Закону України «Про господарські товариства» унормовано, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства , може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Згідно пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Статтею 89 Господарського кодексу України визначено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Приписами статті 97 Цивільного кодексу України встановлено, що органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

В силу частини 3 статті 100 Цивільного кодексу України, учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Частиною 1 статті 58 Закону України "Про господарські товариства", норми якої кореспондуються зі статтею 145 Цивільного кодексу України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена статтею 59 Закону України "Про господарські товариства", та у статті 145 Цивільного кодексу України, згідно яких до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Згідно із частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні спори - це правовідносини учасників або засновників підприємства, які виникають, міняються або припиняються в процесі досудового або судового розгляду і які безпосередньо пов'язані з корпоративними правами і обов'язками.

Як вбачається з пункту 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо .

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою .

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Пунктом 3.10 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28 грудня 2007 року № 04-5/14 наголошено, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Приписами пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24 жовтня 2008 року "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" визначено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. При цьому, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення зборів; акціонер (учасник) товариства був позбавлений можливості взяти участь у зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси акціонера (учасника) товариства.

Колегія суду дослідивши Статут Відповідача констатує, що пунктом 5.10 передбачено, що: учасника товариства, який систематично не виконує, неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства , може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють в сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків або перешкоджання досягненню цілей товариства встановлюється рішенням загальних зборів.

В підтвердження заявлених вимог Позивач подав до суду протокол зборів, копія якого посвідчена головним редактором Відповідача (а.с. 19).

Відповідач в своїх запереченнях (а.с. 26-29) зауважує, що Позивач відмовлявся підписувати будь-які зміни до статуту Відповідача, винесені для розгляду на зборах 28 березня 2014 року та ухилялась від нотаріального посвідчення, внаслідок чого є невідповідність існуючого статуту до вимог чинного законодавства. Дане, на його думку призвело до виникнення претензій з боку ділових партнерів та загрози припинення договірних зобов'язань. Окрім того, апелянт зазначає, що Позивач попередньо за 30 днів до зборів був ознайомлений зі змінами до Статуту.

Зазначені зміни до Статуту стосувалися приведення змісту Статуту до вимог чинного законодавства у зв'язку зі зміною прізвища одним із засновників (з ОСОБА_9 на ОСОБА_3) та добровільним виходом з числа засновників ОСОБА_5

Колегія суду зазначає, що в підтвердження факту відмови від писання зазначаних змін до статут, було складено комісійні акти від 28 березня 2014 року про відмову Позивачки від підписання змін до Статуту (а.с. 36), котрий підписаний іншими учасниками Відповідача та акт про відмову Позивача від підписання змін до Статуту та небажання підписувати зміни до Статуту і голосування за внесення змін до Статуту (а.с. 60).

Відповідачем, в підтвердження факту, що Позивач не звертався для вчинення нотаріальних дій щодо засвідчення справності підпису на документах, що стосуються внесення змін до Статуту, було додано до матеріалів справи довідку приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 30 квітня 2014 року (а.с. 35).

Крім того, Відповідачем до матеріалів справи також було долучено "Доповнення до протоколу зборів" щодо детального обговорення питань згідно порядку денного (а.с. 51,52).

Водночас, колегія суду констатує, що в матеріалах справи міститься ще один Протокол № 3, котий складений 23 травня 2014 року (а.с. 74-78; оригінал котрого, згідно штампу господарського суду Житомирської області було оглянуто в судовому засіданні від 1 липня 2014 року), дослідивши котий вбачається, що його зміст відрізняється від змісту попередньо поданого виправленого протоколу (а.с. 53-57). Зокрема, в обговоренні другого питання порядку денного додано наступне: "ОСОБА_7 запропонував у випадку погодження підписання змін до Статуту, відкликання судових позовів з боку ОСОБА_3 до товариства, не виключати її зі складу учасників товариства." Також, з даного доказу вбачається виключенння абзацу наступного змісту: "Враховуючи незгоду ОСОБА_3 щодо приведення установчих документів у відповідність до вимог чинного законодавства, та щодо нотаріального посвідчення, ОСОБА_7 поставив на голосування питання про виключення. Зазначену пропозицію ОСОБА_7 ОСОБА_3 не прийняла, проти неї заперечила".

Колегія суддів дослідивши Протокол 3, зазначає, що зміни до Статуту були затверджені при розгляді третього питання порядку денного загальними зборами від 28 березня 2014 року (а.с. 56), тобто уже після розгляду другого питання порядку денного щодо виключення Позивача зі складу Відповідача, дане опосередковано засвідчує факт того, що Позивач при розгляді третього питання вже був виключений зі складу учасників Відповідача, а тому підписувати дані зміни апріорі не міг. Будь-яких інших змін до установчих документів Відповідача, котрі б раніше не підписав Позивач, загальними зборами учасників не приймалося.

Згідно рішення загальних зборів Відповідача, оформленим Протоколом № 3, підставою виключено Позивача з членів Відповідача є перешкоджання нею досягненню цілей товариства.

З врахуванням норм діючого законодавства, колегія суду констатує, що виключення учасника товариства - є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Згідно матеріалів справи, підставою виключення Позивача зі складу учасників Відповідача є перешкоджання досягненню цілей товариства, які полягають в її небажанні підписати зміни до Статуту та нотаріально посвідчити вказані зміни.

Відповідачем в підтвердження даного факту, було долучено до матеріалів справи два різні за змістом проекти змін та доповнень до Статуту, які начебто мали бути прийняті на зборах учасників товариства та підлягали підписанню з боку Позивача.

Дослідивши дані зміни до Статуту, колегія суду зазначає, що згідно проекту змін та доповнень до Статуту Відповідача (а.с. 33, 34) мали бути внесені доповнення до пункту 2.2 розділу ІІ Статуту щодо предмету діяльності товариства та зміни до пункту 5.1 п'ятого розділу Статуту щодо засновників товариства. При цьому, серед засновників не вказано ОСОБА_8 .

З проекту змін та доповнень до Статуту Відповідача (а.с. 58, 59; а.с. 71, 72 - оригінал даних змін, згідно штампа місцевого господарського суду оглянуті в судовому засіданні від 1 липня 2014 року) вбачається лише внесення змін до пункту 5.1 п'ятого розділу Статуту щодо засновників товариства. При цьому, серед засновників уже вказано і ОСОБА_8.

Рівненським апеляційним господарським судом встановлено, що питання про внесення змін до Статуту, які начебто мав підписати Позивач, було третім в порядку денному загальних зборів товариства від 28 березня 2014 року та мало розглядатись після вирішення загальними зборами другого по черговості питання порядку денного щодо виключення Позивача зі складу учасників Відповідача.

Дане на переконання суду засвідчує факт того, що питання щодо внесення змін до Статуту товариства та установчого договору загальними зборами, саме на момент прийняття рішення про виключення Позивача зі складу учасників Відповідача, не розглядалось, так як і не проводилося самого ж обговорення по даному питанню за участю Позивача, і як наслідок рішення по внесенню змін до Статуту - не приймалось.

З Протоколу № 3 вбачається, що рішення про виключення Позивача зі складу учасників було прийнято, виходячи лише з факту непідписання нею та небажання нотаріально посвідчити (протягом 30 днів до проведення загальних зборів) зміни до Статуту, які мали бути прийняті на зборах від 28 березня 2014 року.

З огляду на що, Позивач, у зв'язку з виключенням її пунктом 2 рішення зборів зі складу учасників Відповідача була позбавлена можливості висловити власну позицію у процесі голосування по пункту 3 порядку денного зборів щодо внесення змін до Статуту.

Поряд з тим, з Протоколу № 3 вбачається, що при вирішенні другого питання порядку денного щодо виключення Позивача зі складу учасників, Позивач наголошував, що ознайомлений лише з деякими змінами до Статуту і тому підпише його після детального ознайомлення.

До того ж, зміни до Статуту Відповідача, які в дійсності було затверджено на зборах від 28 березня 2014 року, не відповідають тим змінам, які були включені до проекту змін та доповнень до Статуту Відповідача.

Як вбачається з протоколу зборів, голова Відповідача, доповідаючи питання про внесення змін, наголосив, що установчий договір та статут Відповідача потребують внесення змін, зокрема, із виходом з товариства ОСОБА_3.

Далі по тексту зазначено, що ці зміни були попередньо обговорені та опрацьовані членами товариства та юристом. ОСОБА_4 запропонував поставити на голосування затвердження оновленого установчого договору та Статут Відповідача.

Згідно пункту 2.1 Статуту Відповідача, основними цілями діяльності Відповідача є: розширення кола та сфери господарської діяльності, пов'язаної з виданням друкованих засобів масової інформації (преси) газетного та журнального типу та інших носіїв інформації, розповсюдження якої не заборонено чинним законодавством України, також для журналістських об'єднань; об'єднання, розвиток та захист законних, спільних та професійних творчих інтересів журналістів, письменників, поетів та осіб творчих професій і нахилів, громадських та журналістських об'єднань; благодійництво для адресної матеріальної, соціальної, моральної та творчої допомоги знедоленим верствам населення, насамперед дописувачам та передплатникам друкованих засобів масової інформації, що видає Товариство, та юридичним особам у формі фінансової допомоги; отримання прибутку для задоволення потреб засновників Товариства та членів трудового колективу Товариства.

Водночас, пунктом 5.3 Статуту Відповідача визначено зобов'язання учасників Відповідача: додержуватись установчих документів Товариства і виконувати рішення загальних зборів Товариства; не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність Товариства; виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими статутом; нести інші обов'язки, якщо це передбачено чинним законодавством України та установчими документами.

Положеннями частини 3 статті 88 Господарського кодексу України, статті 117 Цивільного кодексу України, статті 11 Закону України "Про господарські товариства" та пунктом 5.2 Статуту Відповідача передбачено права та обов'язки учасника Відповідача.

Проте, всупереч вищенаведеним нормам діючого законодавства в контексті з положеннями Статуту Відповідачем в Протоколі № 3 не зазначено, які саме обов'язки та цілі, визначені вказаними нормами, систематично порушував Позивач.

Водночас, колегія суду наголошує на тому, що вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Факт непідписання з боку Позивача змін до Статуту Відповідача, зокрема, змін, що стосуються складу учасників товариства, з огляду на вітсутність визначення в Протоколі № 3 - в чому конкретно полягає систематичне невиконання зобов'язань Позивача, не може розцінюватись як перешкоджання досягненню цілей Відповідача.

Водночас, з врахуванням положень Статуту, котрі визначають цілі Відповідача (пункт 2.1), цілі Відповідача не знаходяться у взаємозв'язку із змінами складу учасників Відповідача.

Разом з тим, згідно положень частини 1 статті 33 та частини 2 стаття 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суду відноситься критично до доказів, котрими Відповідач обґрунтовує свої твердження щодо систематичного невиконання Позивачем своїх зобов'язань, що спричинили порушення господарських відносин Відповідача з іншими суб'єктами господарювання.

З листів, які направлені контрагентами на адресу Відповідача (а.с. 30-32), не вбачається взаємозв'язку щодо корпоративних відносин між учасниками Відповідача з господарськими правовідносинами, які виникли з іншими суб'єктами господарювання.

Дані листи не містять дати їх складання та не можуть слугувати належними та допустимими доказами того, що саме систематичне невиконанням Позивача своїх зобов'язань, стало підставою для порушення «нормальних» господарських відносин між суб'єктами господарювання.

Окрім того, що ж стосується, додних Позивачем до матеріалів справи, актів за лютий місяць 2014 року (а.с. 84-87) щодо порушення трудової дисципліни Позивача, в зв'язку з відсутністю її на робочому місті, як доказ систематичного невиконання нею зобов'язань та цілей Відповідача, що в свою чергу спричинили погіршення господарськї діяльності Відповідача, то колегія суду вважає за необхідне зауважити, що дані докази опосередковано засвідчують факт того, що Відповідач помилково ототожнює корпоративні правовідносини з трудовими правовідносинами, які виникли між товариством та Позивачем.

Крім того, колегія суду вважає безпідставними посилання Відповідача на обов'язковість нотаріального посвідчення підпису Позивача на змінах до Статуту Відповідача, оскільки чинною редакцією (на момент прийняття оспорюваного рішення і на даний час) пункту 5 статті 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" не передбачено вимоги щодо нотаріального засвідчення справжності підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах.

В даному випадку мається на увазі саме така преюдиційна ознака як обов'язковість, вимога щодо котрої, відсутня в Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", тобто не вчинення такої дії не тягне за собою негативні наслідки, передбачені даним Законом.

Таким чином, факт не з'явлення Позивача в нотаріальну контору (а.с. 35) для засвідчення справжності підпису на змінах до Статуту, не свідчить про невиконання своїх обов'язків як учасника Відповідача (відповідно до статті 10 Закону України "Про господарські товариства" участь у загальних зборах є його правом, а не обов'язком) та не є доказом не виконання або неналежного виконання Позивачем обов'язків учасника Відповідача.

З врахуванням усього описаного вище в даній судовій постанові, колегія суду приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази та й в самому ж протоколі № 3 не зазначено обґрунтовані причини виключення Позивача, так як і не зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою такого виключення, та в чому полягає систематичність невиконання Позивачем його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) Позивач перешкоджає досягненню цілей товариства.

З огляду на усе вищезазначене Рівненський апеляційний господарський суд констатує, що у даному випадку Відповідачем неподано докази (у розрізі статтей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України), котрі підтверджують причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) Позивача та негативними наслідками для Відповідача, а також мотиви такої поведінки, форму вини, що стало підставою, як констатує Відповідач, для погіршення його господарськиї діяльності.

Оскільки, судом апеляційної інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджується відсутність підстав в контексті вищенаведених діючих норм законодавства (а саме систематичного невиконання Позивачем зобов'язань, що призвело до порушення господарської діяльності Відповідача), то колегія суду приходить до висновку що позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення загальних зборів від 28 березня 2014 року, яке оформлене Протоколом № 3, про виключення Позивача із складу учасників Відповідача та про затвердження змін до установчих документів Відповідача, підлягають до задоволенню в повному обсязі.

З огляду на все вищевказане у даній судовій постанові, доводи Відповідача є безпідставними, спростовуються усім вищеописаним в даній судовій постанові, а тому Рівненський апеляційний господарський суд не бере їх до уваги.

Відповідно, Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Відповідача слід залишити - без задоволення.

Судові витрати за подачу апеляційних скарг, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає за Відповідачем.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво та телерадіокомпанія "Редакція газети "ЭХО" ("Відлуння") - залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 01 липня 2014 року в справі № 906/490/14 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

5. Справу № 906/490/14 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Бучинська Г.Б.