Рішення

від 16.09.2014 по справі 641/13024/13-ц

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Провадження № 2/641/377/2014 Справа № 641/13024/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до ОСОБА_1

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Sinton" в особі ліквідатора Білоусова Олексія Анатолійовича

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Sinton", приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3, ОСОБА_4

про визнання недійсним іпотечного договору,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Sinton" в особі ліквідатора Білоусова Олексія Анатолійовича, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Sinton" перед ПАТ "Укрсоцбанк" за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії за № 805/6/18/7-104 у сумі 680 000 грн. 00 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №805/13/18-5/9-278 від 21.09.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №3288, а саме: належну ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк";

- визнати за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1

Крім того, просить покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 06.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ТОВ «Sinton» укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-104, у відповідності до умов якого та додаткових угод до договору позивач надав кредитні кошти у сумі 10 000 000грн. строком до 01.11.2011 року зі сплатою процентів, а третя особа ТОВ «Sinton» зобов'язалась у визначений строк здійснити повернення кредиту. Однак в порушення умов договору, ТОВ «Sinton» свої зобов'язання за користування кредитом не виконав, у зв'язку з чим у ТОВ «Sinton» перед банком склалась заборгованість на загальну суму 13 183 898,04грн., що, серед іншого, підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2013 року про затвердження реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Sinton».

21.09.2009 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено Іпотечний договір № 805/13/18-5/9-278, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 зобов'язався відповідати за виконання ТОВ «Sinton» взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 805/6/18/7-104 від 06.07.2007 року шляхом надання в іпотеку нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 В зв'язку з невиконанням ТОВ «Sinton» взятих на себе зобов'язань, позивачем 15.02.2012 року на адресу ОСОБА_1. направлена вимога про виконання взятих на себе зобов'язань, але жодних дій на їх виконання відповідачем вчинено не було.

У судове засідання представник позивача Халабурдін С.В. не з'явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника банку. Також в заяві зазначив, що первісний позов підтримує в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, подав зустрічну позовну заяву до ПАТ "Укрсоцбанк", в якій просить визнати недійсним іпотечний договір № 805/13/18-5/9-278, укладений 21.08.2009 року між ОСОБА_1 та АКБСР "Укрсоцбанк", посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3288.

В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що іпотечний договір від 21.09.2009 року є таким, що укладений з порушенням норм чинного законодавства, так як ним було забезпечено виконання зобов'язання, якого не існувало на час укладення договору, оскільки кредитний договір не є укладеним, а тому іпотечний договір є недійсним в зв'язку з його невідповідністю ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" та ст. 203 ЦК України.

Крім того, зазначає, що під час підписання іпотечного договору не було згоди дружини ОСОБА_1 на здійснення вказаного правочину, а тому іпотечний договір суперечить вимогам ст. 6 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 355, 368, 369 ЦК України та ст. 60 СК України.

У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

ПАТ "Укрсоцбанк" подано заперечення проти зустрічної позовної заяви, в якому, посилаючись на пропуск позивачем за зустрічним позовом строку звернення до суду, просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Sinton" в особі ліквідатора Білоусова Олексія Анатолійовича надав клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, зазначив, що позовні вимоги банку вважає обґрунтованими.

Третя особа - приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилась, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 06.07.2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» - позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Sinton» укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-104.

Відповідно до п.п. 1.1 договору кредитної лінії кредитор (ПАТ «Укрсоцбанк», позивач) зобов'язався надавати позичальнику (третя особа) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Надання кредиту буде здійснюватися в національній валюті окремими частинами («транш»), а у сукупності «транші», зі сплатою 17,0 процентів річних в гривнях, 13,0 процентів річних в доларах США, 12,0 процентів річних в Євро та комісій, в розмірі та в порядку визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід'ємною складовою частиною цього договору («тарифи») в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1650000,00 грн. та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 03.07.2008 року.

14.08.2007 року було укладено додаткову угоду №4, якою сторони дійшли згоди про надання кредиту в гривні, доларах США та євро з встановленням максимального ліміту заборгованості в межах 7000000,00 грн. зі сплатою 16% річних в гривнях, 12% річних в доларах США, 11% річних в євро та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 02.07.2010 року.

Додатковою угодою №11 від 09.06.2008 року сторони дійшли згоди про зміну відсоткової ставки за користування кредитними ресурсами зі сплатою 17,5% річних в гривнях, 13,5% річних в євро.

17.04.2009 року укладено додаткову угоду №12, якою сторони дійшли згоди про збільшення відсоткової ставки за користування кредитними ресурсами в гривні до 24% річних.

Додатковою угодою №16 від 11.06.2010 року сторони погодили надання кредиту в гривні з встановленням максимального ліміту заборгованості в межах 10000000,00 грн. зі сплатою 24% річних в гривнях, 13,5% річних в доларах США, 13,5% річних в євро з урахуванням існуючої заборгованості в доларах США та євро та кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 01.07.2011 року.

26.08.2011 року укладено додаткову угоду №17, якою сторони дійшли згоди про повернення кредитної заборгованості 01 листопада 2011 року.

Відповідності до п.п. 1.1.1., 3.3.5., 3.3.7. кредитного договору, з урахуванням додаткових угод до нього, позичальник зобов'язався забезпечити сплату кредитору процентів та комісії в порядку та в строки, визначені пунктами 2.6., 2.8., 2.11. договору та тарифами; забезпечити повернення кредитору в повному обсязі кредиту в строки, визначені п.п. 1.1.1., 2.4. договору.

Кредитним договором, а саме, п.п. 1.1.1., 3.3.5., 3.3.7., з урахуванням додаткових угод до нього, визначено, що позичальник зобов'язаний забезпечити сплату кредитору процентів та комісії в порядку та в строки, визначені пунктами 2.6., 2.8., 2.11. договору та тарифами; забезпечити повернення кредитору в повному обсязі кредиту в строки, визначені п.п. 1.1.1., 2.4. договору.

Крім того, відповідно до умов п.п. 4.1.-4.6. кредитного договору, з урахуванням додаткових угод до нього, позичальник взяв на себе зобов'язання по сплаті неустойки (штрафу, пені) у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін - 01 листопада 2011 року.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Sinton» належним чином свої зобов'язання не виконав, у визначений договором строк погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у третьої особи ТОВ «Sinton» перед позивачем склалась заборгованість по договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-104.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно ТОВ «Sinton» порушено провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2013 року у справі №5023/4995/12 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Sinton», до якого включено вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» у розмірі 13183898,04 грн., з яких: 12272067,39 грн. - до 1 черги, 26071,76 грн. - до 4 черги, 885758,89 грн. - до 6 черги.

З урахуванням викладеного, заборгованість ТОВ «Sinton» перед ПАТ «Укрсоцбанк» становить 13 183 898,04грн., що підтверджується ухвалою господарського суду Харківської області від 12.03.2013 року по справі №5023/4995/12.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, завдатком.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов п. 1.3.8 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 16 від 11.06.2010 року) в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Sinton» щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, банком з майновим поручителем - фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_1.

Так, 21.09.2009 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за реєстровим №3289, згідно умов п. 1.1 якого відповідачем в забезпечення виконання ТОВ «Sinton» своїх обов'язків по договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-104 від 06.07.2007 року в іпотеку банку передано наступне нерухоме майно: квартира АДРЕСА_1.

Згідно п. 1.1. договору іпотеки зазначена квартира належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 15.06.2009 року, зареєстроване КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 09.07.2009 року на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23251609. Згідно п. 1.2. іпотечного договору вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 390856 грн.

В зв'язку із невиконанням ТОВ «Sinton» основного зобов'язання, позивачем за первісним позовом направлено відповідачу ОСОБА_1 повідомлення від 15.02.2012 року вих.№086-02/769 про невиконання основного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому попереджав, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником кредитного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначене повідомлення отримано ОСОБА_1 24.02.2012 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (т. І, а.с. 125-126).

У відповідності до п. 4.1. іпотечного договору від 21.09.2009 року визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання та додаткових угод до нього, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з п. 4.6. договору від 21.09.2009 року іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, серед іншого, в однин із наступних способів: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користування іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 4.6.3 договору іпотеки від 21.09.2009 року сторони погодили можливість звернення стягнення на іпотечне майно шляхом набуття права власності на нього в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Аналіз норм статей 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає можливість дійти висновку, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним, суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

На зазначене звернуто увагу і у правовій позиції, висловленій судовими палатами у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, при розгляді 11.12.2013 року справи № 6-124цс13.

Частиною 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» встановлює, що суд у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у своєму рішенні зазначає, зокрема, початкову ціну продажу предмету іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Отже, приймаючи рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, необхідно враховувати норми статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки, не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитному договору.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На виконання приписів ст. 60 ЦПК України позивачем за первісним позовом до матеріалів справи додано звіт про незалежну оцінку квартири АДРЕСА_1, складений ПП «Енергомакс».

Згідно зазначеного звіту станом на 18.07.2013 року ринкова вартість об'єкта оцінки складає 680 000грн. без урахуванням ПДВ.

Враховуючи, що ТОВ «Sinton» взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що первісні позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно іпотечного договору від 21.09.2009 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 посилається на недійсність кредитного договору, в забезпечення виконання якого укладено спірний іпотечний договір, та відсутність згоди його дружини ОСОБА_4 на укладення такого договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.ч. 1 - 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджувати недійсність кредитного договору про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-104 від 06.07.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Sinton», не додано доказів оспорювання зазначеного договору у судовому порядку.

З огляду на викладене, посилання ОСОБА_1 про забезпечення іпотечним договором від 21.09.2009 року виконання недійсного зобов'язання за договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №805/6/18/7-104 від 06.07.2007 року є безпідставним.

Згідно з ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісної власністю, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо), самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників.

Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, при вчиненні 21.09.2009 року правочину з надання в іпотеку квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_1 отримував згоду своєї дружини ОСОБА_4 щодо укладення спірного іпотечного договору.

Зокрема, згідно письмової заяви ОСОБА_4, яка посвідчена приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3 11.09.2009 року, дружина позивача за зустрічним позовом надала згоду своєму чоловікові - ОСОБА_1 на передачу в іпотеку АКБСР "Укрсоцбанк" квартири АДРЕСА_1, визначаючи всі умови зазначеного договору, в тому числі суму та строки, на власний його власний розсуд (т. І, а.с. 273).

Подання нотаріусу зазначеної заяви також підтверджується і випискою з реєстру № 3 для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ХМНО ОСОБА_3 від 11.09.2009 року, згідно якого за № 3203 зазначено на вчинення нотаріальної дії з посвідчення підпису ОСОБА_4 на заяві про надання чоловіку згоди на передачу майна в іпотеку (т. І, а.с. 271-272).

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Sinton" (м. Харків, пр. Гагаріна, 170, корпус 2, кв. 58, код 32440036) перед ПАТ "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) за Договором про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії за № 805/6/18/7-104 у сумі 680 000 грн. 00 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором №805/13/18-5/9-278 від 21.09.2009 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за №3288, а саме: належну ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1) квартиру АДРЕСА_1 шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019).

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ІН НОМЕР_1) на користь ПАТ "Укрсоцбанк" (м. Київ, вул. Ковпака, 29, код 00039019) судовий збір у розмірі 3441грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Ященко